mail@urok-ua.com

Бінарний урок українська література і алгебра, 8 клас

Автори: учитель української мови та літератури Ірина Кисла, учитель математики Лариса Міщенко

Ця розробка – бінарний урок української літератури й алгебри, проведений спільно з учителем математики нашого навчального закладу Міщенко Ларисою Борисівною. На наш погляд, досить вдале поєднання літературного матеріалу з позакласного читання і математичних обчислень, які допомагали учням розкодовувати кожне наступне завдання. Вважаємо, що матеріал зацікавить вчителів, тим паче, попереду Шевченківські дні у школі.


Тема: «… І генієм піднявся над світами, Ввібравши в серце стогони землі» (Вірші українських поетів, присвячені Тарасові Шевченку)

Мета: ознайомити учнів з поезіями відомих українських авторів, присвяченими Т. Шевченку, визначити, що їх об’єднує, що значить Шевченкове слово для митців, для духовного життя українців; удосконалювати навички виразного читання поетичних творів; закріпити вміння та навички учнів з теми «Квадратний корінь»; розвивати творчі здібності учнів, пізнавальний інтерес до вивчення предметів, розвивати й удосконалювати математичні здібності, мислення, навички виразного читання, емоційно-вольову сферу, літературні компетенції; виховувати високі естетичні смаки, позитивне мислення, прагнення зберегти своє власне Я, сприяти розвитку всесторонньо розвинутої особистості, вихованню етичних норм, гуманізму, активної життєвої позиції, інтересу до вивчення творчої спадщини Тараса Шевченка.

Тип уроку: бінарний урок (література й алгебра)

Обладнання: мультимедійна презентація, наочність на дошці, збірки творів, картки для диференціюючи завдань, ілюстративний матеріал.

Хід уроку:

  1. Організаційний момент.
  2. Активізація пізнавальної діяльності

Звучить музика

Вступне слово вчителя.

Учитель літератури

Один мудрець вів бесіду з царем.

-Яке світло має людина? –запитав цар

-Сонячне світло, о царю!

-А коли сонце зайшло, яке світло має людина?

-Тоді місяць їй за світло.

-А коли зайшли сонце і місяць?

-Вогонь є їй світлом.

-А коли зайшло сонце, зайшов місяць і згас вогонь, що має за світло людина? –допитується цар.

-Мова слугує їй світлом… Воістину, царю, людина йде туди, де розмовляють, нехай навіть там власну руку годі побачити.

-А коли зайшло сонце, нема місяця, згас вогонь і запала тиша, яке світло має людина?

-Тоді людина починає шукати світло в самому собі, -просто відповів мудрець (Притча про світло).

Справді, крім зовнішнього, отриманого від природи, людей, подій, нам необхідно усвідомлення й відчуття свого внутрішнього істинного світла. Це світло невичерпне, і ним можна ділитися з іншими. Усередині кожної людини є творче джерело життя.

Відкрити шлях до нього, зазирнути у власну душу й прислухатися до неї повинен кожен з нас. І як добре, що нас, українців, наснажує на це світле, мов саме сонце, ясне, наче красень-місяць, палке, мов найпекучіший вогонь, і сильне своєю внутрішньою силою слово Тараса Шевченка.

Слайд 1 із портретом Тараса Шевченка

Учитель математики Задумуючи провести цей урок, ми з колегою дійшли висновку, що є в алгебрі й літературі одне неймовірно важливе спільне: кожна з наук відтворює красу й гармонію, які існують у світі. Тільки одна – за допомогою художньо обробленого слова, інша – за допомогою чисел.

А чи знаєте ви, що алгебра в давнину, ще до відкриття знаків і символів, була словесною наукою, де різні співвідношення пояснювалися виключно словами?

Оскільки алгебра має справу із значеннями, від початку невідомими, які знаходять у процесі розв’язання, то і наш урок буде мати такі невідомі, які ми з вами обов’язково знайдемо й відкриємо.

Нам би дуже хотілося, щоб саме алгебраїчні знання допомогли вам на сьогоднішньому уроці. Адже числові закономірності відкривають перед нами безліч можливостей для відкриття нового, для пошуку істини. Урешті, хотілося, аби, здавалося б, дві несумісні науки відкрилися вам новими своїми гранями.

III. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчання.

Учитель літератури

Зовсім недавно ми з вами відвідали Тарасову гору в Каневі.

Слайд 2

Це особливо важливо, зважаючи, що вся Україна готується до відзначення ювілею Великого Сина українського народу. Постать Тараса Шевченка настільки велична й значима для нас, що ми не уявляємо ні свого минулого, ні теперішнього, ні майбутнього без його праведного слова – слова істини. Він справді «… генієм піднявся над світами, ввібравши в серце стогони землі».

Сьогодні на уроці пропонуємо вам познайомитися з поезіями відомих українських митців, у яких вони звертаються до постаті Великого Кобзаря. У віршах про Шевченка – поети не лише осмислюють долю великого поета, його значення для нас, але й звіряють по Шевченку свої думки, свої вчинки, своє життя.

Учитель математики

А для цього ми спробуємо ще раз пройти сходинками, які теж, хоч і уявно, приведуть нас до пам’ятника Шевченку, аби вклонитися йому і своїми знаннями та вміннями прозвітувати про своє бажання трудитися і вчитися для блага своєї Батьківщини. Тому наш урок матиме нетрадиційну форму – це «урок – сходження до пам’ятника».

Нетрадиційною буде і сам зміст нашого уроку. Адже поряд із вивченням літературного матеріалу ви виконуватимете завдання з алгебри з теми «Квадратний корінь». Для зручності роботи ви об’єдналися в три групи. Ваше завдання: працюючи колективно, якомога швидше знайти правильний результат.

  1. Вивчення матеріалу

Учитель літератури

Починаючи роботу над темою уроку, хочу зазначити, що всі поети, про яких ми сьогодні згадаємо, у різні роки ставали лауреатами найвищої мистецької відзнаки в Україні – Державної національної премії ім. Тараса Шевченка. Пропоную прослухати коротку довідку про цю нагороду.

Слайд 3

Учень

Націона́льна пре́мія Украї́ни і́мені Тараса́ Шевче́нка (Шевченківська премія) — державна нагорода України, найвища в Україні творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Заснована в 1961 році.

Національна премія встановлена для нагородження за найвидатніші твори літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, які є вершинним духовним надбанням українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам’ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

Особам, удостоєним Національної премії, присвоюється звання лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка і вручаються Диплом та Почесний знак лауреата                                                       Слайд 4

Учитель математики

І ще не менш цікаве, математично-економічне доповнення.

Учень Грошова частина Шевченківської премії становила: у 2006 — 100 тисяч гривень, а з 2007 по 2013 зросла від 130 до 260 тисяч гривень.

Учитель математики.

А зараз я пропоную кожній групі виконати наступне завдання: обчисліть подані вирази, відповідь до кожного завдання є номером літери української абетки, а номер завдання – номер літери в слові. Співставивши числа та літери ви повинні розкодувати слова, які є ім’ям та прізвищем першого поета.

Обчисліть приклади

Слайд 6 з абеткою

Учні оголошують результат: Дмитро Луценко

Слайд 7

Учитель літератури: Прослухаємо коротку біографічну довідку про поета.

Учень

Дмитро́ Омеля́нович Луце́нко. Роки життя: 1921-1989. Український поет-пісняр, Заслужений діяч мистецтв УРСР.

Народився в селі Березовій Рудці (тепер Полтавська область). З дитинства знав багато пісень, що, напевне, вплинуло на його майбутню творчість. Одразу після голодомору 1932–1933 років підлітком виїхав на Донбас, працював на шахтах, навчався.

У період Великої Вітчизняної війни воював на фронті. Був тяжко поранений, став інвалідом 2-ї групи.

У повоєнні роки працював у редакціях газет, був кореспондентом на радіо. Перша збірка поезій «Дарую людям пісню» Співпрацював з композиторами Л.Ревуцьким, О. Білашем, П. Майбородою та ін. Разом з ними створив понад 300 популярних пісень, наприклад, Києве мій», «Мамина вишня» та багато інших. На його слова писали музику кілька десятків композиторів, його пісні співали Дмитро Гнатюк, Ніна Матвієнко, Богдан Сташків, хорова капела «Думка», Державний український народний хор імені Г. Верьовки та багато інших виконавців.

Учитель літератури Вірш Дмитра Луценка «У Шевченковому краю» представляє 1 група.

Учень (напамять)

У Шевченковому краю

Шевченків край!..

Я весь його сходив

Шляхами гайдамацького повстання.

Розчулено, як хлопчик, млів од див

Невичахлого болю й хвилювання.

Кирилівка… Допитливий Тарас

Пасе коло села чужі ягнята…

Стрічала співчутливо, мов сестра,

Малого пастушка убога хата.

А він, йдучи крізь горе і жалі,

Мудрішав на шляхах життя з літами.

І генієм піднявся над світами,

Ввібравши в серце стогони землі.

Холодний Яр. Суботів. Чигирин…

І дуб Залізняка, й круті байраки…

І в думах воскресають із сивин

Поборники свободи – Гайдамаки…

На цій землі, знекровленій од ран,

Розтерзаній ікластими хортами,

Жадану волю вимріяв Богдан,

За неї в Берестечко йшов з полками.

Я вже не раз бував у цім краю,

Пізнав його і радощі, й страждання.

Розчулений до трепету, стою

Перед народом, повний хвилювання,

В руках тримаю пишний коровай,

Що пахне так черкаськими степами…

Шевченків край в священних корогвах

Навіки вріс в мою чутливу пам’ять.

Учитель літератури Текст поезії є на ваших партах. Користуючись ним, пропоную обговорити найважливіші моменти поетичного твору.

Бесіда за змістом поезії:

  • Який край ми вважаємо Шевченковим? (Черкащину. Край, де народився, де пройшло дитинство, де чув від діда оповіді про гайдамаків, бо на цій землі почали вони своє повстання)
  • Які події й постаті цього краю згадує поет? (Гайдамаччину, діяльність Б.Хмельницького, визвольну війну проти польської шляхти, зокрема, битву під Берестечком)
  • Як це вплинуло на майбутнє Тараса? Зачитайте відповідні рядки (3 строфа)
  • Яким постає ліричний герой цієї поезії? (задивленим у світ, у думах мрії про свободу, чулий до народних радощів і страждань, трепетний, відданий народові, відчуває свій обов’язок перед ним)
  • Із чим автор пов’язує своє становлення і змужніння? (остання строфа)
  • Яке ж значення ми вкладаємо у слова «сходити Шевченковими шляхами»? (пізнати життя Шевченка, осягнути його долю, творчу спадщину)

Учитель літератури (висновок):

Ми пізнаємо Шевченка не лише з його поезій, численних біографій, ми відчуваємо Шевченка у постатях, що примножують славу нашої землі, ми повинні відчувати його частинку і у своїх душах.

Шевченко був живою піснею… живою скорботою і плачем. Він босими ногами пройшов по колючих тернах; весь гніт епохи впав на його голову; не було спокою цьому вдовиному сину. Та він підносився духом, пробуджував і зароджував, підтримував і зміцнював в кожному – то піснею, то словом, то власним життям – правду і безмежну любов. Він ішов попереду, вказуючи і чистоту слова, і чистоту думки, і чистоту життя.

У цьому році ми вчили з вами поезію Шевченка періоду заслання. Пригадайте, скільки років воно тривало.

Слайд 8 Шевченко на засланні

Учень

10 років. Почалося з арешту 1847 року, перебування в застінках каземату III відділу в Петербурзі. А потім – Оренбург, Орська фортеця, виснажлива експедиція по Аральському морю і семирічне перебування в Новопетрівському укріпленні на півострові Мангишлак, що знаходиться в Казахстані на східному узбережжі Каспійського моря.

Багато в цей час написано митцем, попри заборони й покарання. Скільки туги і болю в цих віршах. І найголовніше бажання – вижити й повернутися.

Учитель математики

Поетеса, ім’я якої вам потрібно бути назвати, виконавши наступне математичне завдання, спробувала уявити, якою могла бути зустріч Шевченка з друзями після повернення. Яким повернувся Шевченко? І як це після 10 років знову опинитися на волі?!

Математичне лото

Знайдіть значення виразу (кожен учень отримує завдання, яке йому потрібно розв’язати, потім знаходить картку з правильною відповіддю та кладе її у відповідну клітинку таблиці малюнком догори. У результаті у кожної групи з’являється портрет письменниці ):

Обчисліть приклади

Учні оголошують результат: Ліна Костенко

Слайд 9

Учитель літератури: Пригадаємо найголовніші відомості про письменницю.

Учень

Лі́на Васи́лівна Косте́нко народилася в 1930 році на Київщині. Українська письменниця, поетеса. Лауреат Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), премії Петрарки (1994).

У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. Авторка поетичних збірок «Над берегами вічної ріки» (1977), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), роману у віршах «Маруся Чурай» (саме за нього і збірку «Неповторність» в 1987 році отримала Шевченківську премію). 2010 року опублікувала перший прозовий роман «Записки українського самашедшого», що став одним з лідерів продажу серед українських книжок у 2011 році.

Учитель

Словник (на дошку)

Дисиде́нтський ру́х (дисидент (лат.) – той, який не погоджується, інакше мислить)

— рух, учасники якого в Радянському Союзі виступали за демократизацію суспільства, дотримання прав і свобод людини, в Україні — за вільний розвиток української мови та культури, реалізацію прав українського народу на власну державність.

А ми знайомимося з віршем Ліни Костенко «Повернення Шевченка»

Слайд 8   Шевченко після заслання

Учень читає напамять

ПОВЕРНЕННЯ ШЕВЧЕНКА

Заслання, самота, солдатчина. Нічого.

Нічого – Оренбург. Нічого – Косарал.

Не скаржився. Мовчать. Не плакав ні від чого.

Нічого, якось жив і якось не вмирав.

Вернувя в Петербург, і ось у Петербурзі –

після таких років такої самоти! –

овацію таку йому зробили друзі! –

коли він увійшов. І він не зміг іти.

Він прихилився раптом до колони.

Сльоза чомусь набігла до повік.

Бо, знаєте… із каторги в салони…

не зразу усміхнеться чоловік…

Учитель

  • Які художні засоби допомогли автору відтворити невимовну самотність і тягар чужини? (повторення заперечного займенника «нічого» і заперечна частка «не» У ньому –така безвихідь, таке відчуження, яке, здається, може вбити людину).
  • А як відтворено радість побачення з Шевченком? (повторення займенника «такий». У ньому –невимовна радість, це більше, ніж захоплення і хвилювання)
  • Знайдіть антитезу в останній строфі. З якою метою її вжито? (сльоза –усміх, каторга –салони. Вжито, аби підкреслити величезну прірву між двома світами: волі й неволі. Аби передати неймовірне емоційне напруження від таких поворотів долі)
  • Поясніть вживання трьох крапок в останніх рядках поезії (передати хвилювання, бентежність, коли навіть важко підібрати слова, аби передати драматизм і урочистість моменту)
  • Пригадайте, чи відчували урочистість моменту ви, коли піднімалися сходами на Тарасову гору. Які емоції переживали?

А зараз пропоную вам відпочити, прослухавши пісню «Шлях до Тараса» у виконанні народного артиста України Василя Зінкевича і пригадавши незабутні миті перебування в Каневі на Тарасовій горі

Відеоряд фото світлин (звучить пісня)

Учитель літератури

Наші емоції від того сильніші, що невмираючий дух поета, як і раніше, витає над рідною Україною, невмовкаюче роздається його віще слово і сіє на народній ниві живе насіння оновлення». Саме про це йдеться в наступній поезії.

Учитель математики

Встановивши відповідності між рівняннями та їх відповідями, ви розгадаєте прізвище поета, про якого говоритимете далі.

Обчисліть приклади

Учні оголошують результат: Роман Лубківський

Слайд 10

Учитель літератури: Прослухайте коротко про митця

Учень

Рома́н Мар’я́нович Лубкі́вський народився в 1941 році на Тернопільщині. Український письменник, державний і громадський діяч, Надзвичайний і Повноважний Посол України.

З 1976 — член Спілки письменників України. Заслужений діяч культури Польщі. Нагороджений цією відзнакою за перекладацьку діяльність і популяризацію в Україні польської літератури. У 1979 отримав літературну премію імені Павла Тичини. 1984 — премію імені Вітезслава Незвала Чеського літературного фонду. А в 1992 році став лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка за збірку «Погляд вічності»

З 2006–2007 — Голова Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка.

Твори Романа Лубківського перекладені англійською, білоруською, болгарською, польською, російською, сербською, словацькою, хорватською і чеською мовами.

Цікаво, що саме за ініціативою Романа Лубківського започатковано традицію складення присяги Президентами України на Пересопницькому Євангелії.

Учитель літератури

Вслухайтеся в рядки його поезії.

Учень

До Шевченка

Замало цих слів: Пророк.

Титан. Прометей. Сумління

Ти наше, вибір і крок,

Боління, вічне боріння.

Вивів нас на світла

Вигаслі вже, здавалось.

Перепалив дотла

Брехню, що в Правді ховалась.

Нині – Правда в брехні…

Знов біснується, знову

Гадюччя у бузині.

Знов – рятувати Мову!

Вчиш: заклять і проклять

Було, гуло – аж занадто.

Наші болі болять

Ні Москві, ані НАТО.

Тільки нам, тільки нам,

Що зостались при згоді, –

Роботящим рукам, роботящим умам… –

Роботящим та й годі!

Ти – наш хліб, наша честь,

Рана, завдана щойно.

Україні достойно єсть

Тобою жити – достойно!

Учитель літератури

  • Роман Лубківський написав цей вірш у 2002 році. Наскільки ця поезія є на сьогодні актуальною? (сказати про сучасну кризу в суспільстві)
  • Як можна пояснити рядки 3-ої строфи? (нині знову треба відстоювати правду, її знову намагаються приховати від народу, знову у небезпеці наше національне майбутнє, наша мова)
  • Чи можна знайти в поезії підказку про те, як діяти, жити далі? (не чекати милості від Європи і Москви, їм наші болі ні до чого; працювати, мати роботящі руки; жити достойно за Шевченковими заповітами: шанувати мову, батьків, знати історію, єднатися, боротися за правду)

Учитель

Пропоную підсумувати нашу бесіду, виконавши творче завдання. Підготуйте усний твір-хвилинку на тему «З якими б словами я звернувся до Шевченка»

Слайд 11 Шевченко

Учні озвучують твори

  1. Підбиття підсумків уроку

Я теж, діти, написала вірш «До Шевченка». Виник він під враженнями від перебування у Каневі, куди я так мріяла поїхати. А приїхавши до Тараса, ніби запитувала у себе: про що хочу йому сказати, чому привезла сюди своїх учнів. Так виникли поетичні рядки, у яких ви почуєте перегук з Шевченковими настановами:

Учитель читає вірш

Тарасові Шевченку

На Чернечій горі

Наша гордість і слава!

Це, Тарасе, тобі

Україна співає,

Що вона «ще не вмерла»,

Ані слава, ні воля,

Що державу будуєм

«В сім’ї вольній» і новій,

Що запитуєм вже:

А «чиїх батьків» діти?

Що хоч зараз історію

Прагнемо зрозуміти.

І вивчаєм своє,

Й не цураємсь чужого,

Що з молитвою стали

Звертатись до Бога.

Намагаємось й досі

Кайдани порвати

І державою гідною

Хочемо стати!

І відроджуєм

Нашу «скалічену» мову,

Бо стоїть на сторожі

Твоє праведне слово.

Пам’ятаємо: власна

В нас правда і сила…

Ще обіймуться браття

На твоїй могилі.

Понесуть по Украйні

Твої заповіти.

І нащадки зростуть,

«Думами» оповиті.

Приходьмо до Шевченка на сповідь задля очищення від скверни буденщини і ницості духу, бо він – наш космос і наша історія. Він – наш пророк і суддя. Він – наш навчитель і прокурор.

Тож приходьмо до Шевченкового світла, до нього на сповідь, на щоденні випроби сумління. Тоді лише станемо людьми, яких Шевченко почує і Україна прийме під свою опіку як нащадків митця.

Учитель математики

У фундаменті сучасної культури лежить надійний моноліт – Шевченкове слово. Воно різне і мінливе, як життя, як людські пристрасті. У ньому правда, і добро, і краса. Та треба вміти їх у слові віднайти і осягнути. Тож припадаймо щодня до поезії “Кобзаря”, як спраглий до криниці, бо вона невичерпна.

Учитель літератури

Ми уявно піднімалися до пам’ятника не лише із знаннями, але й з квітами. Вони – для нашого Тараса Шевченка. (Учні кріплять до дошки квіти, обрамлюючи зображення пам’ятника).

Виставлення оцінок за урок

VI. Домашнє завдання. Скласти буріме, висловивши своє розуміння творчості поета, її значення для нашого народу.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(2 оцінки. Рейтинг публікації: 4.5 з 5)
1245
А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?
Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 коментарів

  1. Проведення бінарних дуже цікава та нелегка справа,але Ви змогли це зробити ,Вам це вдалося. Ви вдало поєднали математику та українську літературу,Дотримуючись усіх вимог щодо уроку.Ця форма проведення уроку зацікавлює учнів , а також налаштовує і вчителів на творчість.

  2. Урок зацікавлює, сприяє вихованню не тільки літературних вподобань,а й показує, як не тільки на уроках алгебри можна обчислювати приклади. Використання математики на уроці літератури – зразок використання знань та умінь учнів в практичному житті. Все на уроці логічно, доцільно, змістовно. Надихає на творчій підхід й до своєї справи.

  3. Розгорнений, детально описаний кожен “крок” учителя і словесника, і математика. Дійсно, можна використати під час проведення Шевченківського тижня. Оскільки урок бінарний, на мою думку, домашнє завдання має бути з обох предметів. Учителька з літератури – творча людина! Дякую авторам уроку)