mail@urok-ua.com

Дослідницька діяльність на уроках природознавства в початковій школі

Автор: вчитель початкових класів Дюкова Оксана Михайлівна

Дослідницька діяльність на уроках природознавства

Розвиток національної системи початкової освіти вимагає розроблення ефективних підходів до змісту й методів природничо-математичного напряму навчання. Зокрема це стосується вивчення природи як основного джерела життя та створення на цих засадах сучасних уроків  природознавства з інтерактивними методами навчання, які могли б підвищити компетентність, ефективність виховання та загального розвитку молодших школярів, розширити природничу ерудицію, творчий потенціал, мотивацію до вивчення природи, викликати інтерес до навчання. Тобто комплексно й гармонійно поєднати інформаційну, виховну, розвивальну та мотиваційну функції уроків. Сучасні уроки  з природознавства повинні бути такі, щоб збуджувати розум та емоції й стати запорукою того, щоб уроки природознавства — нового предмета у початковій школі — стали не тільки цілком зрозумілими, а й улюбленими для молодших школярів. Адже маленьким учням дуже непросто осягнути зміст навчального предмета, у якому йдеться про основні закони і закономірності існування природи, про навколишній світ і місце в ньому людини.

Програма навчального предмета “Природознавство” розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, її зміст структурований за спеціально-концентричним принципом, який передбачає неперервне розширення і поглиблення знань та повторне вивчення певних тем з метою глибшого проникнення в сутність явищ та процесів відповідно до вікових особливостей дітей. У процесі вивчення природознавства перед учнями розкриваються безмежне розмаїття природних об’єктів та їх значення не тільки для якості життя, а й для самого існування людини на Землі. Дітям, які у б років прийшли до школи, цікаво і корисно навчатися тоді, коли вони, ніби граючись, розглядають вірогідні й невірогідні життєві ситуації, обирають правильну відповідь з-поміж цілої низки можливих варіантів, залучаються до рольового моделювання з метою набуття власного досвіду спілкування з природою. Щодо успішного засвоєння вивченого на уроках природознавства матеріалу великі потенційні можливості мають діалогізація суб’єктів навчання (учитель – учень) і різноманітні тестові, ситуативні та творчі завдання, які входять до змісту підручників. Вони дають можливість закріпити знання, уміння, навички і перевірити готовність дітей застосовувати їх у повсякденному житті. Оскільки основна мета навчального предмета “Природознавство” – формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способів навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи. Відповідає віковим особливостям учнів початкових класів та стає надзвичайно актуальним у наш час системне виховання екологічної культури, що ґрунтується на почутті поваги та любові до природи. Доведено, що в процесі пізнання природи відбувається різнобічний розвиток особистості учнів: удосконалюється їх мислення, творча уява, мовлення, допитливість, яка створює мотивацію для здобуття нових знань. Розвиваються також позитивні морально-етичні якості, необхідні майбутнім захисникам природи. Тому одне з провідних положень нашої концепції полягає у постійному розкритті взаємозв’язків між розумовим розвитком і формуванням моральних засад особистості дитини та гуманного ставлення до всього живого.

Так можна узагальнено окреслити підходи, які лягли в основу концепції підручників із природознавства для 1 – 4-х класів.

Водночас концептуальною ідеєю є формування природознавчої компетентності учнів на основі засвоєння системи інтегрованих знань про неживу та живу природу, ознайомлення з азами екологічних знань, опанування способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій в різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики. Ми добре розуміємо, що природознавча компетентність як предметна – це особистісне утворення, яке характеризує здатність учнів розв’язувати доступні соціально й особистісно значимі практичні та пізнавальні проблемні завдання, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин «людина — природа».

Ще однією з важливих концептуальних засад вивчення природознавства в початковій школі є орієнтація на пошукову діяльність, розвиток самостійності мислення вході формування природознавчої компетентності, а не на просте запам’ятовування учнями певних абстрактних знань та дій. Тому відповідно до змісту початкової загальної освіти,  затвердженої Державними стандартами, у програмі предмета “Природознавство” визначено такі змістові лінії:

  • “Об’єкти природи”
  • “Взаємозв’язки у природі”
  • “Земля — планета Сонячної системи”
  • “Україна на планеті Земля”
  • “Рідний край”
  • “Охорона і збереження природи”
  • “Методи пізнання природи”

Кожний розділ програми передбачає проведення дослідницького практикуму, мета якого вироблення дослідницьких умінь школярів у процесі розв’язання завдань практичного спрямування.

Особлива увага приділялася практичному спрямуванню змісту підручників природознавства на застосування набутих учнями знань у різноманітних життєвих ситуаціях. Передусім це стосується правил поведінки серед природи, оцінних суджень щодо ставлення свого та інших людей до природи, участів доступній природоохоронній діяльності, починаючи з виготовлення простих годівничок для птахів, догляду за культурними рослинами, свійськими і домашніми тваринами в 1-му класі та з поступовим ускладненням цієї діяльності в наступних класах.

Важливе значення для емоційно-естетичного сприйняття природи відіграють спостереження за довкіллям, власні дослідження. Такі форми проведення навчальних занять позитивно впливають на емоційну сферу дитини, сприяють розвитку уяви, фантазії, мислення, уваги.

Вже в початковій школі можна зустріти таких учнів, яких не задовольняє робота зі шкільним підручником, вони читають спеціальну літературу, шукають відповіді на свої питання в різних галузях знань. Тому важливо саме в школі прищепити інтерес до різних областей науки і техніки, допомогти втілити в життя їхні плани і мрії, вивести школярів на дорогу пошуку в науці, в житті, допомогти найбільше повно розкрити свої здібності. Щоб залучити учнів до активної пізнавальної діяльності, ми намагаємося таким чином організувати свою роботу, щоб в учнів виникло бажання діяти і вносити нове у свій досвід. Наш особистий інтерес, особиста захопленість – ось запорука успіху дітей. Тому головне для нас – захопити і «заразити» дітей, показати їм значимість їх діяльності та вселити впевненість у своїх силах. Сприйняття й розуміння молодшими школярами навчального матеріалу відбувається глибше, доступніше, емоційніше, якщо в процесі навчання вчитель доцільно використовує наочний матеріал. Це зумовлено передусім віковими особливостями дітей, які прагнуть до конкретного, образного, яскравого. У “золотому правилі” дидактики

Я. А. Коменський писав, що навчання треба розпочинати не із словесних тлумачень про речі, а з реальних спостережень за ними, бо це перехід від конкретного до абстрактного. Дослідницька наочність не лише сприяє доступності навчання, а й робить його більш важливим і невідємним засобом якості її засвоєєння як для дітей, так і для дорослих.

Іноді навчальний  матеріал має такий характер, що без дослідницької діяльності правильне уявлення про такий об’єкт узагагі неможливе. Щоб запобігти звуженню, або розширенню поняття доцільно на уроках природознавства спостерігати та проводити досліди. Це допоможе учням розпізнати типове, зробити крок від конкретного до абстрактного, перейти від уявлення до поняття. Про таку роботу свого часу писав В. Сухомлинський, розкриваючи методику уроку, де наголошував, що вчитель повинен створити таку супровідну наочність та дослідницьку діяльність, щоб викликати у дітей захоплення. Сучасні вчителі-початківці простежують наступність ідей Сухомлинського в реалізації принципу наочності та дослідницької діяльності.

На мою думку, важливо, щоб у процесі сприйняття дослідницької діяльності розвивалися пізнавальні здібності дітей, здатність до самонавчання. Ефективність процесу сприйняття підвищується, коли перед учнями ставляться спеціальні завдання, проводяться спостереження, які спонукають їх придивлятися чи прислухатися до нових обєктів, виокремлювати їх характерні ознаки, об’єднувати в одне ціле, позначати побачене, почуте відповідними словами. У таких ситуаціях в учнів швидше розвиваєть сяспостережливість, ніж тоді, коли сприймання наочних об’єктів є тільки ілюстрацією готових знань, повідомлюваних учителем.

Видатний китайський філософ Конфуцій ще понад 2400 років тому помітив таку залежність:

Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу, я пам’ятаю.
Те, що я роблю, я розумію.

    Крізь віки ця мудрість дійшла до  нас, підтверджуючи незамінну роль практичної діяльності людини в пізнанні світу.

Особливого значення в навчанні молодших школярів, які за своєю природою прагнуть діяти, набувають практичні методи, одним з яких є лабораторні досліди. Більше того, у формуванні різноманітних умінь і навичок вони є основним засобом. Жоден урок не може бути цікавим та ефективним без застосування цих методів.

Важливе значення в методиці початкового навчання надається оволодінню учнями дослідницькими і практичними вміннями, потрібними для вивчення природознавства. На цих уроках учні ознайомлюються з об’єктами та явищами природи на основі дослідницьких методів, посилення ролі самостійної роботи під час визначення сталих ознак природніх об’єктів.

На уроках природознавства цікавою і життєво важливою є різноманітна робота практичного характеру — із рулеткою, термометром, терезами, флюгером, виготовлення макетів тощо.

Для учнів 1 класу досліди демонструє вчитель, учні подекуди лише беруть у них участь.Значно легше привчити дітей до дослідження, коли ми самі показуємо приклад у цьому відношенні, а головне щоб діти бачили як ретельно підготовлений вчитель до дослідницьких занять. Тому ще задовго до уроку з проведення досліду вчитель починає до нього готуватися:

  • шукає відповідний матеріал;
  • готує демонстраційний матеріал.

Випробування та перевірка – найвірніші гарантії успіху в класі. Щоб учні серйозніше сприймали дослідницьку діяльність на уроці вчитель своїм настроєм передає їм почуття того, що відбувається щось дуже важливе і необхідне для подальшого життя.

У художньому оформленні підручника для 1 -го класу з першої й до останньої сторінки автори дотрималися фенологічного принципу, внизу розвороту відтворено поверхню землі, вкриту трав’янистою рослинністю, а верхня його частина –  це ніби верхівки дерев. Причому на початку вересня в природі переважають літні ознаки, які поступово змінюються осінніми, зимовими, весняними й знову літніми. Цей образний ряд відтворюється за допомогою виразних фотоілюстрацій. Такий підхід, є новим в оформленні підручників для початкових класів і сприяє екологізації мислення школярів. Крім того, включення в оформлення сторінок підручника фотографій стане додатковим нагадуванням про необхідність проведення регулярних спостережень за сезонними змінами в природі.

На сторінках підручника для 1-го класу учні зустрічаються з різними героями: їжачком Хитрячком, Синьокрилою Сойкою, Сонечком Семикрапочкою та Карасиком Золотенком (до речі, реальний біологічний вид – карась золотистий – занесений до Червоної книги України). Ці придумані тварини допомагають маленьким школярам мандрувати дивовижним світом природи. Казкові зображення цих персонажів  поєднуються з реалістичним відтворенням природних об’єктів, викликаючи зацікавлення у дітей молодшого віку. Своєрідність підручника для 1-го класу вбачається у пріоритетному використанні фотозображень природи, що продиктовано самим змістом навчального предмета та ідеєю наближення дітей до природи.

Під час вивчення природознавсттва великого значення потрібно надати урокам-екскурсіям, урокам, на яких проводяться практичні роботи, демонстраційні та фронтальні досліди, міні-проекти та «Дослідницький практикум»,такі уроки об’єднує рубрика “Дослідницька лабораторія”

Саме у рубриці “Дослідницька лабораторія” учні 2-3 класів можуть за описом  підручника виконати не складні досліди. Наприклад, самостійно проводити досліди на виявлення властивостей повітря, води при нагріванні і охолодженні; умов необхідних для життя рослин. Перш ніж проводити дослід, учитель в короткій вступній бесіді підводить учнів до усвідомлення проблеми, яку належить розв’язати. Школярі отримують установку спочатку прочитати опис досліду в підручнику, а потім, крок за кроком, проробити все самостійно. Учитель записує на дошці запитання, на які учням треба буде відповісти після завершення самостійних спостережень.

Усвідомивши, з допомогою вчителя питання, яке потребує розв’язання, діти обмірковують способи його вирішення, будують різні припущення, перевіряють їх шляхом постановки дослідів, спостерігають викликане ними самими явище, роблять висновки. Отже урок природознавства – це ідеальний час для всебічного розвитку учнів. Саме на цьому уроці у дітей найбільше виникає: «Чому?» Проаналізувавши роботу учнів-першокласників у дослідницькій діяльності на уроках природознавства, я прийшла до висновку, що “Дослідницька лабораторія” на уроках природознавства просто необхідна, тому що така робота формує гармонійно розвинену творчу особистість здатну логічно мислити, знаходити рішення в різних проблемних ситуаціях, здатну систематизувати і накопичувати знання, здатну до високого самоаналізу, саморозвитку і самокорекції.

Тому, ми вчителі, маємо стати і порадниками, і помічниками школярів на шляху здобуття природничих знань.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 оцінка. Рейтинг публікації: 5 з 5)
2481
А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?
Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 коментарів

  1. Погоджуюсь з автором про необхідність дослідницької діяльності на уроках природознавства. Учні здобувають знання і якість цих знань досить висока.

  2. Повністю підтримую автора даної статті про важливість дослідницької діяльності на уроках природознавства в початкових класах. Дуже добре, що з вересня 2016 року збільшиться кількість екскурсій та практичних робіт, тематику яких вчитель зможе добирати самостійно відповідно до змісту навчального матеріалу