mail@urok-ua.com

Дидактичний матеріал до розділу “Лексика”

5 клас

Автор: учитель української мови та літератури Ситар Володимир Григорович

учитель української мови та літератури Ситар Володимир ГригоровичВелике значення для розвитку мовної культури школярів має глибоке засвоєння розділу «Лексика» в 5 класі.

Вивчення лексики розпочинається з ознайомлення зі словом та його значенням. Слід багато уваги приділити виробленню в дітей уміння правильно тлумачити значення слова, навчити їх точно сприймати його зміст, адже це необхідно для засвоєння майже всіх наступних тем: «Багатозначність», «Пряме й переносне значення слова», «Омоніми», «Синоніми», «Антоніми» та ін.

Виконуючи тренувальні вправи на усвідомлення поняття багато­значності, збагачення словника, учні з’ясовують значення слова, роз­кривають основні значення багатозначних слів, вводять їх у речення тощо. Необхідно також навчити дітей не сплутувати переносне вживання слова із вживанням його у прямому значенні. Учні повинні переконатися, що слова, вжиті в переносному значенні, надають мові більшої виразності. Тому під час аналізу вправ учитель звертає увагу п’ятикласників на те, наскільки виразнішим став опис від використання того чи того слова, вжитого в переносному значенні.

Систематична робота над синонімами розвиває у школярів навички уникати повторення в мовленні тих самих слів, одноманітності викладу. Від уміння з ряду синонімів вибрати одне слово, яке б найповніше пе­редавало думку, залежить правильність, точність, образність вислову.

Серед різноманітних видів робіт під час вивчення лексики важливе місце посідають вправи з антонімами, мета яких — збагатити словниковий запас учнів, виробити в них уміння яскраво і образно висловлювати свої думки. Крім того, виконуючи вправи з антонімами, школярі користуються такими логічними операціями, як порівняння, зіставлення, протиставлення, які сприяють розвиткові їхніх розумових здібностей.

Для кращого засвоєння четвертокласниками розділу «Лексика» доцільно проводити якомога більше вправ, тому велике значення в процесі опрацювання цієї теми має роздавальний матеріал.

Наводимо вправи на закріплення всіх тем розділу “Лексика” в 5 класі

Значення слова. Багатозначні і однозначні слова

1. Пояснити значення слова голова в поданих реченнях.

  1. Соняшник за тином голову схилив (В. Сосюра).
  2. Роман підвів голову, ніби розплющив очі (І. Нечуй-Левицький).
  3. Тільки голови вершників виринали (О. Гончар).
  4. Одна голова добре, а дві — краще (Народна творчість).
  5. Йонька був головою а домі (Г. Тютюнник).
  6. Як голова без голови, то й ноги не носять (І. Франко).

2. Прочитати, усно пояснити значення слова великий.

  1. Велика грізна тиша стоїть над степом (О. Гончар).
  2. Його великий віз стояв серед глибокої вибоїни і не міг дальше рухатися (І. Франко).
  3. Сніги випали великі, і Андрій радо прокидає од порога до воріт стежку (М. Коцюбинський).
  4. Великі зашпори заганяло життя у серце Прісці (Панас Мирний).

3. В поданих словосполученнях пояснити значення слів поле, золотий, клас.

  1. Поле діяльності; поле зору; поле боротьби; поле зошита; магнітне поле; нашого поля ягода.
  2. Золотий пісок; золоті кучері; золота середина; золоте дно; золоті руки; золота пора.
  3. Учень першого класу; клас фортепіано; сидіти в класі за партою; клас ссавців; клас морських суден; каюта першого класу; показати клас у грі.

Пряме і переносне значення слів

4. Виписати спочатку слова в прямому значенні, а потім — у переносному.

  1. Соломія засміялась од тих слів, як часом сміються люди од великого щастя.
  2. Соломія спустила довгі чорні вії, котрі ніби торочками впали на її щоки, і почервоніла, як маківка.
  3. Чорні брови залисніли проти ясного рожевого неба.
  4. Сніг падав на вікна і заліплював шибки неначе білим папером.
  5. Очерети заснули.
  6. Тепла осінь упала під ноги.
  7. Ганя кинула оком у вікно (І. Нечуй-Левицький).

5. Скласти речення з 3-4 словосполученнями.

Кінець міста; з усіх кінців; кінці з кінцями зводити; на кінець року; в обидва кінці пішки; ховати кінці; кінець кінцем.

Берегова лінія; літаки першої лінії; провести лінію; працює по комсомольській лінії.

Ставити будинок; ставити питання; ставити крапку; ставити самовар; ставити стілець; ставити за приклад; ставити за мету; ставити в заслугу

Золотий годинник, золота осінь, золоте поле; солодкий цукор, солодка усмішка, солодке слово; срібний голос, срібна обручка, срібне перо; важкий характер, важка ноша, важке завдання; сталеве приладдя, сталева воля; бронзова куля, бронзова шкіра, бронзове погруддя.

6. Усно визначити слова, вжиті в переносному значенні.

  1. Світла ніч стояла над горами. Чиста, прозора, вона просвічувала наскрізь, як синій коштовний камінь чистої води. Високі зорі тремтіли над головами бійців. Іноді падали, наче хтось з неба запускав сигнальні ракети.
  2. Гори темнішали, випливав далекий місяць.
  3. Цілими днями сіялись крізь сіре сито осінні дощі.
  4. Сукався й сукався дощ у тисячу веретен. Весь степ був переснований сивою пряжею.
  5. А між тими чистими золотими пасмами купалося сонце в палаючій розкоші (О. Гончар).
  6. Річка колихалася в місячних мережках.
  7. Світла тінь косинцем лягала на степ.
  8. Розвиднялося, сонце червоним півнем билося в вікнах.
  9. Земля під ногами була тепла, ласкава, як дихання паруючої ріки.

7. Пояснити, які словосполучення вжиті в прямому значенні, а які — в переносному.

Місяць дивиться — хлопець дивиться; місяць усміхається — дівчина усміхається; листя слухає — учень слухає; співає весна — співає хор; пливе осінь—пливе човен; дихає ніч — дихає людина; сніг іде — учні ідуть; дерева сплять — діти сплять; шепочуть трави — шепочуть бійці; зітхнула земля — зітхнула мама; мороз намалював — учень на­малював; сонце впало — яблуко впало; грають кольори — грають діти; дрімали явори — дрімали туристи.

8. Скласти речення з кількома словосполученнями.

Срібний сон — срібний ніж; солодке життя — солодке яблуко;, м’який характер — м’який ґрунт; крижане серце — крижана бурулька; світла дорога — світла кімната; прозорий вечір — прозорі завіски; тепла зустріч — тепле літо; світлі думи — світлі ночі; радісний день — радісний чоловік; ніжний вітер — ніжна людина.

9. Замість крапок дібрати відповідні слова.

Міцний як сталь; гострий як …; твердий як …; солодкий як …; хитрий як …; чистий як …; темний як …; світлий як ясний як …; гіркий як …; кислий як …; м’який як …; здоровий як …; білий як …; пухкий як …; красива як …; чорний як …; гарна як …; голубий як …; чистий як …; тяжкий як …; червоний як …

Довідка: бритва, камінь, мед, лисиця, сльоза, ніч, день, місяць, полин, лимон, подушка, дуб, молоко, сніг, береза, земля, троянда, небо, повітря, камінь, перець.

Омоніми

10. Прочитати речення, знайти і виписати з них омоніми, пояснити їх значення.

  1. Розплелася густа коса аж до пояса.
  2. Коси, коса, поки роса (Народна творчість).
  3. Міцно стукнув дверима, перевірив замок (В. Собко).
  4. На самій верховині гори бовваніють руїни стародавнього замку (О.Гончар).

11. Визначити в поданих словосполученнях, де багатозначні слова, а де омоніми.

Ключ від дверей — гірський ключ; солодке життя — солодка кава; старовинний лук — масиви зелених лук; золота людина — золоті сережки; пропустити поїзд — пропустити літеру; уважна мати — мати гарний голос; недавно мила руки — купила мила; крижана гірка — гірка трава; бойовий порядок — порядок дня; вовчий слід — вовчий апетит; видніється старий замок — зіпсований замок; дерев’яний стіл — дієтичний стіл.

Синоніми

12. Виписати синоніми із значенням ходити (з різними відтінками).

  1. Соломія почимчикувала поміж деревом до того місця, де була та кругла прогалина.
  2. Вона прожогом кинулась в гущавину і пішла вздовж лісу. Довго вона йшла та плуталась в густих кущах папороті.
  3. Соломія пірнула в ліс і побігла стежечкою додому.
  4. Роман перейшов тихою ходою через галявину. Він попростував стежечкою до перелазу.
  5. Роман пообідав і пішов до своєї кімнати (І. Нечуй-Левицький).

13. Виписати близькі за значенням слова в колонки.

Сміливий, говорити, старий, героїчний, розмовляти, відважний, казати, ретельний, темніти, доблесний, шептати, безстрашний, базікати, балакати, дбайливий, давній, труд, метелиця, войовничий, древній, праця, вечоріти, хоробрий, гомоніти, незламний, цокотати, старезний, хуртовина, крокувати, акуратний, стародавній, смеркатись, мужній, робота, сутеніти, стійкий, завірюха.

14. Дібрати синоніми до виділених слів.

  1. І хочеться мені, щоб всі раділи з нами (Н. Забіла).
  2. Солдат не зважає на смерть і на втому (Л. Первомайський).
  3. Хлопці трохи помовчали, знов почали говорити (І. Нечуй-Левицький).
  4. Тільки вітер з осокою шепче.
  5. А дівчата, мов ті сороки, цокотали (Т. Шевченко).
  6. Подали команду рушати (О. Гончар).

15. Дібрати синоніми до слів першої групи з другої.

  1. Радість, туга, коригувати, радісно, кордон, працювати, край, розуміти, пута, сповіщати, лоб, загорітися, побити, спалахнути, здолати, малий, перемогти, крихітний. Обережно, дріб’язковий, святково, легковажний, правда, хоробрий.
  2. Веселощі, сутужно, скрутно, правити, рубіж, весело, межа, усвідомлювати, запалитися, повідомляти, зайнятися, розгромити, кайдани, побороти, дрібний, обачливо, скорити, чоло, мізерний, урочисто, нікчемний, безтурботний, істина, сміливий.

16. Пояснити відтінки значень слів у синонімічних групах.

  1. Чарівний, прекрасний, красивий, чудовий, привабливий, казковий, пишний, захоплюючий.
  2. Гарячий, палючий, пекучий, розпечений, розжарений, розігрітий.
  3. Стомлений, змучений, зморений, виснажений, знесилений.
  4. Старий, літній, дряхлий.
  5. Кволий, слабосилий, немічний, безсилий.
  6. Скоро, швидко, незабаром.
  7. Байдуже, незворушно, непорушно, холоднокровно.
  8. Пишатись, гордитись, величатись.
  9. Визволяти, рятувати, виручати.
  10. Вживати, користуватися, застосовувати.
  11. Говорити, балакати, бесідувати, торочити, промовляти, розповідати, висловлюватися, ректи, вимовляти, плескати, цвенькати, кричати, гаркнути, лепетати, базікати.
  12. Ходити, йти, рушати, майнути, бігти, сновигати, сунути, тікати, дременути, дибати, чимчикувати, швендяти, плестися, чвалати, ганяти, брести, шкандибати, чесати, вештатися, рухатися.

17. Дописати синоніми до поданих слів.

Прикрашати (оздоблювати, квітчати, заквітчувати). Гарний (хороший, красний, славний, прегарний, прехороший, прекрасний, преславний, чудовий, чудесний, чарівний, вродливий, гожий, красивий). Думати (гадати, міркувати, роздумувати). Вражати (дивувати, приголомшувати, потрясати). Іти (ходити, простувати, крокувати, прямувати, чимчикува-ти, ступати). Великий (чималий, крупний). Важкий (тяжкий, нелегкий, трудний). Бідний (убогий, небагатий, зубожілий). Сумний (смутний, невеселий, засмучений, запечалений, посмутнілий). Розійтися (роз-брестися, розлізтися). Безмежна (без края, безкрайня, безбережна, неозора).

18. Дібрати синоніми до виділених слів.

Відважний боєць, красивий пейзаж, великий будинок, безжалісна людина, сумний чоловік, буденний костюм.

19. Скласти речення, використавши кілька з поданих синонімів.

  1. Виднітися, бовваніти, мріти, маячити, майоріти.
  2. Досягнення, здобуток, завоювання.
  3. Швидко, хутко, прудко, шпарко.
  4. Старанно, дбайливо, пильно, ретельно.
  5. Дуже, надто, надзвичайно.
  6. Разом, укупі, гуртом.
  7. Єднати, ріднити, возз’єднувати, братати.
  8. Хвилюватися, тривожитися, непокоїтися, трепетати.
  9. Лагідний, ласкавий, ніжний, голубливий.
  10. Нещасний, безталанний, бездольний.
  11. Сум, смуток, журба, скорбота, печаль, горе, лихо, біда.
  12. Автотраса, автострада, автомагістраль, автодорога, автошлях.
  13. Безжалісний, безсердечний, жорстокий, безпощадний.
  14. Сильний, всесильний, міцний, могутній, всемогутній, потужний.
  15. Темрява, темінь, темнота, тьма, пітьма.
  16. Гаснути, погасити, загасити, згасити, тухнути, потухати, затухати.

20. Скласти кілька речень на тему «Мій друг», використовуючи окремі з поданих слів.

Старанний, ретельний, дбайливий, пильний, акуратний; хоробрий, відважний, мужній, сміливий, стійкий, безстрашний, войовничий, незламний, працьовитий, працелюбний, роботящий, дбати, турбуватись; старатись, клопотатись; міцний, сильний, могутній; здоровенний, величезний, великий; щиро, щиросердно, відверто; дякую, спасибі; пам’ятати, не забувати; дуже, безмежно, неймовірно, надзвичайно.

Антоніми

21. Пояснити значення поданих прислів’їв. Виписати антоніми парами.

  1. Умій батьківщину любити, а ворога ненавидіти.
  2. Розколовся світ на свободу й гніт.
  3. Вчення — світ, а невчення — тьма.
  4. Учений іде, а неук слідом спотикається.
  5. Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить.
  6. Лінивому і будень — свято.
  7. М’яко стелить, а твердо спати.
  8. Згода будує, а незгода руйнує.
  9. Літо зиму годує.
  10. Як є початок, то кінець буде.
  11. Правда кривду переважить.
  12. Взимку сонце так сміється, що вікна плачуть (Народна творчість).

22. Записати речення. На місці крапок поставити пропущені антоніми.

  1. Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні … не спинить вас. (І. Франко).
  2. Чорними ярами покотився … туман (М. Коцюбинський).
  3. Гнів і жаль, огонь і … несамовита радість і гірка … разом охопили Петрове серце (Панас Мирний).
  4. Чи я вам рівня? Ви пан, а я сирота, Ви багатий, а я … .
  5. Були пани і …, і молоді, і … Були багаті і … (І. Котляревський).

Довідка: холод, білий, холод, туга, бідна, мужики, старики, убогі.

23. До поданих слів дібрати антоніми.

Щастя, добрий, високий, початок, говорити, голосно, верх, холодно, білий, низько, молодість, хвалити, здоровий, спокій, скутий, рівний, добро, правда, засипати, широкий, рідкий, світло, порядок, глибоко, хоробрий, веселий, добре, твердий, холодний, довгий, товстий, шум, гострий, ситий.

24. Скласти речення з кількома антонімами.

Війна — мир; сильний — слабкий; великий — малий; молодий — старий; день — ніч; літо—зима; жар — холод; добро — лихо; радісно — сумно; м’який — твердий; дорослі — малі; хворий — здоровий; купувати — продавати; поразка — перемога.

Ми лише коротко спинилися на деяких видах дидактичного матеріалу. Використання його на уроках дає змогу підвищити ефективність навчального процесу, сприяє кращому засвоєнню програмового матеріалу, виробленню міцних умінь і навичок застосування знань на практиці.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(6 оцінок. Рейтинг публікації: 4 з 5)
1596
А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?
Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 коментарів

  1. Іноді не вистачає слів, щоб правильно виразити свою думку. Тому вправи, які пропонує Володимир Григорович допоможуть розширити свій словниковий запас учням ( це вправи з синонімами та антонімами). Подобається, що вчитель знайомить учнів з правильним тлумаченням слів. С задоволенням би відвідувала такі уроки. Дякую.

  2. Завдання розроблені для учнів достатнього і високого рівнів. Я вважаю, що дані матнріали можна використати навіть при підготовці учнів до олімпіади або ЗНО. Вчитель дійсно працює на сильних учнів.

  3. Цікавий матеріал, адже використання його на уроках дає змогу підвищити ефективність навчального процесу, сприяє кращому засвоєнню програмового матеріалу, виробленню міцних умінь і навичок застосування знань на практиці. Дякую, пане Володимире!!!

  4. Яка кропітка робота виконана учителем. Потрібне бажання та час, щоб зібрати до купи таку кількість завдань для мовного збагачення учнів. Послідовність, логічність простежується в завданнях за темами поданого матеріалу. Використання такого роздавального матеріалу збагачує опрацювання тем уроку та працює на подальший розвиток дитини.