mail@urok-ua.com

Єдина, сильна, вільна Україна!

Доповідь до літературно-історичного конкурсу учнівської молоді

Автор: Вчитель української мови та літератури Марченко Наталія Олександрівна

Єдина, сильна, вільна Україна!

Тема роботи: «Єдина, сильна, вільна Україна»

На сучасному етапі актуальність даної теми є очевидною, оскільки це обумовлено складними процессами розбудови незалежної Української держави, творення української нації та тими подіями, що відбуваються в нашій країні зараз.

Мета  даної роботи: розкрити своє ставлення  до історичного минулого українського народу, показати своє відношення до суспільно-політичних подій сьогодення та  шляхів розбудови незалежності України.

Досягнення даної мети обумовлює розв’язання низки завдань:

  1. Вивчення питань історії рідного краю, традицій українського народу, питань державотворення.
  2. Розкриття вагомості розвитку почуттів патріотизму, гордості за свою державу.
  3. Донесення своєї життєвої  позицію, щодо подій сьогодення.

Україна – відносно молода держава, проте має довгу та драматичну історію. До здобуття незалежності в 1991 році  Україна почергово входила до складу кількох великих держав. Українці зробили свій вагомий внесок у розвиток світової науки, філософії та мистецтва.

24 серпня 1991р. Верховною Радою був прийнятий  історичний  документ – «Акт проголошення незалежності України». Прийняття цього документу  припинило існування Української Радянської Соціалістичної Республіки і проголосило появу незалежної держави – Україна. Це був документ величезної історичної ваги. Проголошення державної незалежності України  24 серпня 1991 року принципово по-новому поставило питання її державного, економічного та політичного розвитку. Йшлося про нову і, як засвідчив подальший розвиток подій, надзвичайно складну сторінку її багатовікової історії.

Народ  України заявив, що будуватиме державу суверенну й самоврядну, незалежну та відкриту, демократичну і правову. Розв’язання цього завдання наштовхнулося на цілу низку дуже непростих питань.

Наше з вами сьогодення – це дуже складний період для держави в цілому, з огляду на ті процеси, що відбуваються у політичному, економічному житті держави зараз. Як свідчить досвід багатьох країн, бажано все зробити для того, щоб цей період був якомога коротшим,  якомога швидшим.

Україна, на жаль, поки не зуміла зробити цього. І саме тут слід шукати основну причину чи не всіх сьогоднішніх негараздів. На мою думку, серйозною перепоною на шляху розгортання державотворчих процесів залишається те, що в суспільстві, політичних партіях і рухах і досі немає згоди щодо того, яке суспільство ми будуємо. Українська національна ідея як об’єднуюча не є загальновизнаною. Проблеми, з якими стикнулася наша держава в перші роки свого існування,- поглиблення економічної кризи, катастрофічним падінням промислового та сільськогосподарського виробництва так і не були вирішені.

При цьому зусилля політичного керівництва значною мірою витрачалися не на негайне подолання цих явищ, а на полеміку, міжпартійні чвари і з’ясування стосунків між гілками влади, особливо між Президентом і Верховною Радою.

Особливо послабили країну події, які почали відбуватися у грудні-лютому минулого року і тривають до сьогодні. Країна була розграбована, залишилась без Президента, розпочалась анексія Криму, а потім неоголошена війна у Донецьку,Луганську.
Як вже зазначалося, українське суспільство, у тому числі й та його частина, яку ми називаємо політичною елітою, значною мірою виявилося не готовим до розбудови незалежної Української держави.

Так, сьогодні наша держава перебуває в нелегкій політичній, економічній та соціальній ситуації. Але давайте проведемо екскурс у минуле і побачимо, що доля України була завжди важкою, суворою, трагічною. Хіба можливо викреслити з історії нашого народу звірства, руйнування татарських і турецьких ханів?

Її віддавали на поталу і Литві, і Польщі, Австрії, московським царям. Ми пройшли голодомор 1932-1933 років, Велику Вітчизняну війну 1941-1945 років,  Майдан 2014року  та неоголошену війну у Донецьку та Луганську сьогодні.  Але завжди піднімалися мужні, волелюбні люди , щоб врятувати рідну землю від поневолення. Український  народ ніколи  не корився. Вся історія українського народу складається з мужньої боротьби за своє національне визволення, становлення державності, незалежність,волю.

Селянсько-козацькі повстання, національно-визвольна боротьба українського народу в 20-30х роках ХVІІ ст. Які величезні втрати українського народу в двох світових  і громадських війнах, в трьох голодоморах, репресіях, масових депортаціях. Багато випробувань випало на долю України в минулому  та зараз!

«Україно, Україно!
Серце моє, ненько!
Як згадаю твою долю
Заплаче серденько!»

У пам’яті  постають образи  славних героїв — самовідданих синів України, що серцем і шаблею боронили рідну землю.
Сьогодні, коли наша Україна стала на нелегкий шлях , ми з особливою повагою і шаною вдивляємося у постаті тих героїв, які боролися і віддавали життя за її свободу й суверенність. Їх немало було в славній історії минулого  нашої країни, імена цих відважних синів рідної землі золотом викарбувані в її пам’ять.  Та на ряду з історичними особами давнини бачимо і героїв сьогодення-  Майдану, Небесної Сотні. Та коли гине твій земляк, чоловік з сусідньої вулиці- розумієш,у повній мірі, весь масштаб трагедії, як це жахливо і що таке  може статися з кожним із нас,торкнутися  кожної  родини.

Особливо хочу згадати імена наших героїв-земляків,які загинули в зоні АТО зовсім недавно:

Банас Юрій Олександрович (22.11.1978-29.08.2014),

Вакумець Володимир Володимирович(24.05.1988-18.08.2014),

Дмитренко Андрій Олегович (26.08.1993-14.06.2014),

Вахромєєв Олександр Миколайович (09.10.1973-22.07.2014)

Король Віталій Сергійович (30.09.1980-17.08.2014)

Толкачов Віталій Миколайович  (05.08.1973-29.08.2014)

Здавалося, що скориться, впаде, загине, розчиниться український народ проміж інших. Цього не сталося ні тоді, не станеться цього і зараз! Я вірю, знаю і дуже хочу цього!  Багатовікова історія боротьби за свою національну незалежність закінчиться перемогою українського народу. Так як в ХХ столітті, звершилася мрія українського народу стати самостійною та незалежною державою! Так буде і зараз!

Яким я бачу майбутнє України? На мою думку, в історії українського народу є дві епохальні події, які ніколи не будуть «припорошені сивим попелом забуття». Перша – прийняття християнства, друга – здобуття Україною незалежності. Проголошення незалежності – це перші кроки нової історії України,  а ту майбутню країну, про яку писав Великий Кобзар, треба будувати.

Це завдання не тільки держави в цілому, її влади, а кожного громадянина країни. Процвітаюча, могутня Україна–це не дар, який впаде з неба, який ми знайдемо, прокинувшись вранці. Це не подарунок долі, а наша спільна праця у всіх сферах багатогранного життя людей і суспільства.

З чого починається Батьківщина, українська нація? По-перше, треба любити свою землю, країну так, як своє життя; бути патріотом, підіймати дух віри у перемогу, впевненості в світлому дійсному і майбутньому своєї країни, бо «нема на світі України, немає другого Дніпра».

Кожна будівля потребує доброго підмурку і будівельних матеріалів. І вони у нас є.

Незалежну Україну треба будувати на тих скарбах, які має український народ, які не дали загинути у важкі часи і які привели  і приведуть  нас до тієї України про яку мріють усі українці. Я в це вірю! Це самобутня українська культура в широкому змісті цього слова: народна творчість, традиції, побут, звичаї, обряди, вірування. Це не матеріальні, а духовні скарби, в яких вагомим пластом накопичилась мудрість, талановитість, могутній український народний дух. З цих джерел повинна розбудовуватися Україна. Без цих скарбів у нас не буде майбутнього, навіть при високому матеріальному достатку кожної людини і по літаку на подвір’ї. Український народ надзвичайно працьовитий і талановитий.

В одній туристській подорожі за обідом в ресторані в м. Софії зустрілися українська і американська групи. Літня пара почала фотографувати нашого туриста – директора Вінницького університету. Він відсунув тарілку, поклав голову на стіл, закрився руками (боявся провокацій і КДБ). Американці витягли з фотоапарату і віддали йому один знімок.

Виявилося, що під сучасним костюмом, вони роздивилися ручну вишивану українську сорочку з чудовим яскравим орнаментом.

Після цього випадку вся группа мов прокинулася, або прозріла,
ніхто не залишився байдужим . Наступного дня майже всі члени групи були одягнені у вишиванки.

Обов’язок кожного з нас – жити в злагоді, в гармонії, у мирі.

Сьогодні вся Україна піднялася на захист  Вітчизни!  Не залишились осторонь і учні та педагогічний колектив моєї школи.

27.09.2014р. загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4   провела  святковий парад – «Вишиванкова хода». Свято майоріло жовто-блакитними  барвами прапорів, та червоно-чорними   візерунками   вишиванок. Провідним став заклик : «Слава Україні-Героям слава!» Усі учасники свята із величезним патріотизмом, піднятим настроєм виконували Гімн України та інші пісні української тематики.

Сучасна Україна – це країна з великими можливостями. У нас є все для того, щоб досягти благополуччя для всіх – географічне положення, корисні копалини, родюча земля, розумні люди.  Особисто мені, ще б дуже  хотілося, щоб уряд та заможні люди не були байдужими до проблем країни, підтримували розвиток нашої держави.

Зараз про Україну знають в усьому світі завдяки нашим землякам – спортсменам, діячам науки та мистецтва, тим політичним подіям,які відбуваються у країні. І, починаючи з сивої давнини до сьогодення,нам є ким пишатися. З одного боку, досить складно жити в країні, що перебуває в стані свого розвитку, адже люди не впевнені в своєму майбутньому, не відчувають стабільності. А з іншого, розвиток – це шлях уперед, вгору, і кожен із нас є творцем свого майбутнього та майбутнього цілої країни. На цьому нелегкому шляху ми стикаємося з необхідністю вирішити багато важливих проблем .

Цими питаннями займається уряд країни, проте всі ми можемо зробити свій  посильний внесок – бути патріотами своєї держави, вірними синами та дочками Батьківщини, допомагати один одному, об’єднатись, бути разом.

Я вірю, я знаю, що разом ми  подолаємо усі незгоди і негаразди, досягнемо успіху!

Бо Україна має бути і вона буде  єдиною, сильною, вільною!

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(2 оцінки. Рейтинг публікації: 5 з 5)
1786
А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?
Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 коментарів

  1. Прекрасна та актуальна тема для дослідження, яка порушує ряд важлих питань сьогодення: вивчення історії рідного краю, традицій українського народу, питань державотворення; розкриття вагомості розвитку почуттів патріотизму, гордості за свою державу. Дякую!!!

  2. Доповідь слід було побудувати з трьох частин: вступної, основної та заключної. Слід включити електронну та відео презентації. Доречним були фотоматеріали про святковий парад “Вишиванкова хода”.