Есе директора школи на конкурс Учитель року у номінації “Директор школи”

Автор: Директор школи, вчитель української мови та літератури Кожушко Оксана Казимирівна

Кожушко Оксана КазимирівнаВступ.

Ця робота містить цікаву інформацію. Саме у ній пізнаєш перші кроки моєї роботи, творення вчителями в кожній дитині «сонце». А також систематичні кроки вивчення методичної проблеми школи протягом 2008-2013 років. Цю роботу розкрито і вивчено по усіх змістовних частинах. Адже кожна із частин методичної проблеми є важливою в даний момент. Через реалізацію єдиної науково – методичної проблеми вирішилось головне завдання – підвищення професійної майстерності вчителів. Педагоги усвідомили, що вони є організаторами освітнього процесу, мета якого пробудити і підтримати прагнення дітей до пізнання і тим самим готувати державі високо компетентну особистість.


 

Школа- це майстерня, де формується думка майбутнього покоління, треба міцно тримати її в руках, якщо не хочеш випустити з рук майбутнє.

Кажуть, що вибір професії – це друге народження людини. У цьому виборі неабияка роль належить моїм батькам, адже саме вони прищепили любов до професії «вчитель». Уже 15 років я працюю у даному закладі, а 7 – керівником школи. Термін вже чималий. Але з чого почалась моя школа? З клопотів щоденних та неприємностей, дзвінків з уроків та дзвінків із відділу освіти, із приватних підприємців, батьків та учнів, походів й екскурсій, перевірок і комісій, батьківських зборів, нарад, педагогічних нарад, спроб та помилок, роздумів…

Що ж залишилось незважаючи ні на що основним у моїй роботі?

Я вважаю наполегливість, довіра і любов до дітей. Адже директор у селі живе як на долоні перед усіма. Знають його, сім’ю, дітей. Але й знає директор усіх і пам’ятає, і завжди бачить перед собою свого випускника. Ким він став, який він працівник, які батько чи мати? Що не побачила школа, де б не догледіла у випускнику  – з тим і жити новому вчителеві. Його діти ж прийдуть у школу. Тому виховуючи учнів, ти виховуєш усе село і від тебе залежить його майбутнє.

Щоби заслужити авторитет і повагу, кожен керівник повинен дотримуватись певних правил. Для мене насамперед це душевне і фізичне здоров’я, оскільки лише воно робить життя насиченим, впевненим, цікавим.

По – друге я особисто ставлю перед собою завдання жити в радості, щасті та добрі. Від цього моє життя потрібне мені. А в третє я завжди готова до спілкування, взаємодії, відносин з природою, суспільством та кожною людиною.

Так з кого і з кого почати?

Звичайно, з колективу  однодумців, який шляхом поєднання зусиль держави, громади і Церкви створює високодуховне навчально – виховне середовище.

Сьогодні нашу школу не можна зрівняти із школою минувшини. Яскраві творчі роботи, що прикрашають стіни школи, ведуть дітей у світ знань і фантазії. Лунає дзвінок. Школа стихає. У світлих класах йде вічне і у той же час особисте для кожної дитини пізнання світу. Дорогами знань дітей ведуть досвідчені думаючі педагоги, які не раз довели свою професійну компетентність і любов до дітей. Нерідко у школі можна зустріти педагогів інших шкіл . Наші вчителі щиро діляться з колегами своїм досвідом на відкритих уроках, семінарах. З останнім дзвоником після уроків шкільне життя не закінчується. Кожна дитина у стінах школи може знайти для себе заняття для душі й розвинути свій хист: у початковій ланці школи діти займаються малюванням, у спортивній залі школярі захоплено грають у настільний теніс, з другого поверху доноситься чарівна музика , йдуть заняття вокального та військово – патріотичного  гуртків, заняття в шкільному музеї, вчителі проводять предметні консультації, факультативні заняття для учнів, педагогічні консультації для батьків, адже виховання приносить плоди лише тоді, коли школа і родина знаходять порозуміння. Колектив учителів школи шукає в кожній дитині її « сонце» , намагається надати учням можливість пізнати свої нахили й захопитись бажанням їх розвинути. Ось чому молодь залишається у рідному селі, щоб згодом повернути йому світло і тепло, які вони отримали у шкільні роки.

З 2008 року по 2013 рік педагогічний колектив школи працював над єдиною методичною проблемою «Підготовка висококомпетентної особистості, яка має міцні знання з основ наук з певними пріоритетами, які будуть забезпечувати їй подальший вибір професії, виховану на кращих звичаях українського народу з використанням здоров’язберігаючих технологій».  Робота над єдиною проблемою стала колективною формою пошукової діяльності для вирішення актуальних психолого-педагогічних проблем. Колективне педагогічне дослідження мало свої переваги: об’єднало окремі елементи дослідницької практики і забезпечило підвищення кваліфікації педагогів у режимі самоосвіти й впровадження системи взаємодії,  спрямованої на теоретичне осмислення та практичне вирішення актуальної проблеми. Включення в таку діяльність відбувалося поступово. Крок за кроком колективна дослідницька діяльність проходила через такі етапи:

І етап (2008/2009 н.р.). Організаційний, який включав виділення проблеми, обгрунтування вибору теми, постановку мети, завдання. Згідно складеного плану роботи над проблемою, були розподілені обов’язки між педагогічними працівниками, які передбачали: оформлення довідково – методичного куточка; організацію наставництва; організацію консультацій для молодих учителів; удосконалення роботи з обдарованими і здібними учнями; обговорення запропонованих рекомендацій на засіданнях шкільних методичних об’єднаннях, вироблення заходів стосовно їх реалізації; визначення індивідуальних науково – методичних проблем, виходячи із шкільної проблеми, специфіки предмета й уподобань кожного вчителя; організацію взаємовідвідування уроків та позакласних заходів з метою вивчення роботи вчителів над проблемою. Питання щодо реалізації методичної проблеми на І етапі розглянулись на засіданнях шкільних методичних об’єднань, оперативних нарадах, на засіданнях керівників методоб’єднань. Проведені: психолого – педагогічний семінар «Психологічні аспекти формування особистості», методичний семінар «Раціональна організація праці як засіб попередження перевантаження учнів». Шляхом діагностування адміністрацією вивчено рівень кваліфікаційної підготовки вчителів.

ІІ етап (2009/2010 н.р.). Практичний, який передбачав виділення практичного досвіду, колективне опанування системних підходів, апробацію в особистій практиці. Було вивчено рівень сформованості загальнонавчальних інформаційних умінь педпрацівників; проведено моніторинг навчальних досягнень  учнів з метою вивчення впливу нових напрямів роботи на результативність навчання; удосконалено систему роботи вчителів у контексті роботи над проблемою; організовано навчання інформаційних технологій; проведено психолого – педагогічний семінар «Створення психолого – педагогічних умов для виховання компетентної особистості»; переглянуто роль шкільної бібліотеки у вирішенні науково – методичної проблеми школи.

ІІІ етап (2010/2011 н.р.). Оперативний, під час якого відбувся колективний відбір методик, їх впровадження та моніторинг. Проведено: оперативні наради з питань перевантаження учнів: причини, наслідки й шляхи подолання, комп’ютер у навчально – виховному процесі; круглий стіл «Що таке моніторингові дослідження? Для чого і як вони здійснюються?»; семінар – тренінг «Методика організації проектної діяльності учнів»; практичний семінар «Інноваційний пошук учителя. Осмислення уроку як результат застосування інноваційних педтехнологій»; діагностування педагогічного досвіду вчителів.

ІV етап (2011/2012 н.р.). Результативно-узагальнюючий, який передбачав вивчення компетентісного підходу до виховання дітей; виховання інтересу до колективної творчої діяльності, формування лідерських та організаторських якостей у старшокласників; шляхи звільнення від стереотипів та шаблонів класного керівника. Проведено: оперативні наради при директору з розгляду питань щодо організації роботи учнів над створенням навчального проекту, вивчення системи роботи вчителя щодо контролю знань, умінь та навичок, ефективність використання варіативної частини навчального плану; засідання керівників методоб’єднань щодо мистецтва ведення сучасного уроку як запоруки якісної освіти, вивчення й узагальнення досвіду із системи роботи педагогів, особистісне й професійне зростання педагога як умова розвитку школи життєвої компетентності, модернізація науково – методичної роботи, впровадження засобів нових інформаційних технологій у навчально – виховний процес (управлінській діяльності, навчальному, виховному процесах, психолого – педагогічною службою); педагогічні ради (Стан роботи педколективу щодо розв’язання проблеми школи: профорієнтаційна робота в школі – 28.12.2011 року; Робота педколективу  щодо підготовки висококомпетентної особистості, яка має міцні знання з основ наук – 31.01.2012 року; Про стан роботи педколективу щодо виховання учнів на кращих звичаях українського народу. – 30.03.2012 року).

V етап (2012/2013 н.р.). Завершальний, що завершився аналізом обраної проблеми та проектуванням виходу на нову науково- методичну проблему. Переглянуто майстер – клас «Мої педагогічні знахідки» (узагальнення досвіду роботи вчителів по темі). Проведено засідання педагогічної ради: «Про стан роботи педколективу щодо використання здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховному процесі школи» (29.03.2013 року ) та засідання методичної ради по підсумках роботи над проблемою школи та створення координаційної ради для моніторингу впровадження нової методичної проблеми на 2014 -2019 роки.

Отже, через реалізацію єдиної науково- методичної проблеми вирішилося головне завдання – підвищення професійної майстерності вчителів. Робота вчителів над індивідуальною творчою темою сприяла особистісному росту.

За період роботи над науково-методичною проблемою педагоги відзначили надзвичайно важливе значення засобів, що підвищили ефективність навчально-виховного процесу. Усвідомлення того, що вчитель є організатором освітнього процесу, мета якого –  пробудити і підтримати прагнення дітей до пізнання, спонукало педагогічний колектив шукати шляхи підвищення інтересу учнів до навчання, урізноманітнюючи його зміст, форми та прийоми і тим самим готувати державі висококомпетентну особистість з міцними знаннями.

Завершивши працювати над даною методичною проблемою, наша школа є Школою самореалізації особистості.

Висновок.

Так, випускник нашої школи сьогодні –  це сформована особистість із глибокими та міцними знаннями, яка:

  1. Має максимальний розвиток творчої та інтелектуальної обдарованості (школа посідає четверте місце серед шкіл району за результатами участі вихованців в олімпіадах; близько 90% випускників школи продовжують навчатися у ВУЗах).
  2. Має всебічний загальнокультурний розвиток.
  3. Володіє двома мовами (англійською та німецькою).
  4. Вільно володіє комп’ютером.
  5. Є людиною високої культури з гарними естетичними смаками.
  6. Прагне до постійного вдосконалення здоров’я в духовному, соціальному, фізичних виявах.

Кажуть, що велике бачиться на відстані. Тільки з роками усвідомлюєш, як багато дає школа : радість перших успіхів , біль помилок,взаємодовіру вчителів й учнів, освіту, яка допоможе кожному з нас знайти свій шлях у житті. Школа завжди повинна іти в ногу з часом, бути конкурентоспроможною й ніколи не зупинятись на досягнутому. А це значить потрібно на майбутнє завжди передбачати цілі, ставити перед собою завдання, працювати разом для того, щоби дитині допомогти пізнати світ і вміти реалізуватись у ньому. В наш  неординарний час усі хочуть швидко отримати усе чуже, виграти. Думаючи, що це і є успіх.  Наша мета – виховати людину, для якої найбільше щастя і задоволення полягає у тому, аби створити, заробити, відкрити!

Навчитись бачити у других людях заслуги, особливості, робити маленькі відкриття і бути задоволеним людською поведінкою та здобутками, бути сучасним, не командувати, не принижувати, не возвеличувати своє я повинен кожен керівник, особливо директор школи, бо в іншому випадку немає йому місці у середовищі, де формується майбутня особистість.

Залишити коментар до Скоблей Лідія Степанівна Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 коментарі

  1. Ваше есе дуже цікаве.Це роздуми директора сучасної школи про школу взагалі .Читаючи Ваші роздуми, задумалась над тим ,який повинен бути сьогоднішній учитель? Яка роль педагога в школі ? Яким краще бути вчителем :надто ” знаючим” чи “уміючим ” пристосовуватись до умов? Бо доплати немає, будь ти хоч надто старанним та розумним,але не вгодиш директору. Видно,що Ви креативний директор, але умови бюрократизму заважають працювати. Хочеться, щоб Ваше есе було більш творчим .Вам успіхів , терпіння, умінь подолати всі перешкоди на творчому шляху. Дякую Вам!

  2. Викладений матеріал навів на роздуми: яка вона, сучасна школа, яке місце в ній займаю саме я? Автор матеріалу спробував обміркувати це питання та знайти на нього відповідь. Розповідь про наміри та досягнення вийшла змістовною. Звіт про виконану роботу за опрацьованою проблемою також. Есе тільки бажано більш емоційно подавати, розповідаючи про свої міркування щодо зазначеної проблеми. Але спроба розповісти про свої досягнення керівника та досягнення людини вийшла вдалою. Змагайтесь у своїй намінації та перемагайте.