mail@urok-ua.com

Формування гендерної свідомості на уроках зарубіжної літератури

Автор: учитель російської мови та зарубіжної літератури Качурець Тетяна Василівна

учитель російської мови та зарубіжної літератури Качурець Тетяна ВасилівнаАктуальність

Вступаючи і просуваючись у ХХІ століття світова спільнота своїм головним завданням розглядає створення кращого світу для всіх людей – світу, в якому не буде місця будь-якій нерівності: класовій, ґендерній, расовій, етнічній. Сучасне, швидкоплинне динамічне життя диктує нам свої правила. Соціальні зміни, що відбуваються у сучасному суспільстві, призвели до знищення традиційних стереотипів чоловічої та жіночої поведінки.

Сучасний етап розвитку українського суспільства характеризується зміною освітніх орієнтирів. Головним питанням сьогодення є ефективне входження особистості в середовище з соціальними зв’язками, тобто соціалізація. Серед типів останньої виділяють і статево-рольову або ґендерну. Актуальність обраної теми обумовлюється й тим, що робота з розвитку ґендерної освіти і виховання є невід’ємним компонентом побудови демократичного толерантного суспільства, бо інтерес до проблеми рівних прав жінок та чоловіків у сучасному світі залишається достатньо високим. І саме на уроках гуманітарного циклу (історія, світова та російська література, етика) розгляд цієї проблеми та пошук шляхів її вирішення буде найбільш ефективним.

Підписуючи Декларацію тисячоліття на Саміті ООН у вересні 2000 року, Україна взяла на себе зобов’язання досягти Цілей Тисячоліття в галузі розвитку на період до 2015 року. Однією з цілей є «Ціль 6. Забезпечення ґендерної рівності». В галузі освіти ця ціль розшифровується як «Боротьба з ґендерними стереотипами на всіх рівнях освіти, починаючи з початкової, розроблення чутливих у ґендерному відношенні навчальних програм та підручників».

Науковість

Категорія “гендер”, що міцно увійшла в сферу вивчення західної славістики тільки з другої половини 1990-х рр., проникає в російську філологію: спочатку відбувається її освоєння в лінгвістиці та дещо пізніше – в літературознавстві. В даний час гендерні дослідження відіграють значну роль у різних галузях гуманітарних знань. Значна увага приділяється змінам, що відбуваються в суспільстві і, як наслідок, змінюються моделі маскулінності і фемінності (жіночості).

«Безстатева» педагогіка відходить у минуле. Питання гендерної ідентифікації та диференціації, які залучають останнім часом все більше коло дослідників, знаходять відображення в педагогічних дослідженнях, збагачуючи арсенал напрямків і зміст сучасної педагогіки. У педагогіці йде пошук альтернативних методик, які матимуть змогу прищепити гендерну культуру школярам.

Над темою «гендерності» у різних галузях працювали такі науковці,як :

  • Айвазова С.Г., Вовченко С.Г., Шведова Н.А., Мелехова В.Ю. та інші (російські науковці, що вивчають гендер взагалі в освітній галузі);
  • Кобилянська Л.В., Прокопчик О.В., Олійник С.В. тощо (українські науковці, що вивчають гендер взагалі в освітній галузі);
  • Клецина І., Корнева О., Рюткенен М., Савкіна І., Строганова О. Шаберт І., Ескін М. (російські вчені, що займаються цією проблемою конкретно у літературознавстві)

Система роботи з формування гендерної свідомості на уроках літератури

Для забезпечення компетентнісного підходу до формування гендерної свідомості навчальний матеріал щодо даної тематики систематизовано (додається) та визначено алгоритм роботи з гендерного виховання на уроках літератури:

  • 5-6 класи – ознайомлення з поняттям «гендер» на уроках літератури на прикладі художніх творів.

На прикладі народних та літературних казок («Василиса Прекрасная», «Один заработанный рубль», «Госпожа Метелица», А.С.Пушкин «Сказка о царе Салтане…», «Сказка о семи богатырях» , С.Т.Аксаков «Аленький цветочек» тощо) можна говорити про переважання у літературних творах чоловічих образів – героїв, а жінка, в основному, зображена як господиня, донька-мама-бабуся, покірна і тиха, скромна, цнотлива тощо, тобто дуже рідко вона виявляє ініціативу, суперечить комусь, а якщо вже це робиться, то це або образ «Баби Яги», або інший образ, що не сприймається схвально.

  • 7-8 класи – виявлення гендерних стереотипів на матеріалі літературних творів.

Гендерні стереотипи – сформовані в культурі узагальнені уявлення (переконання) про те, як дійсно поводяться чоловіки і жінки. Поява гендерних стереотипів обумовлена тим, що модель гендерних відносин історично вибудовувалася таким чином, що статеві відмінності розташовувалися над індивідуальними, якісними відмінностями особистості чоловіка і жінки. Уявлення про мужність і жіночність та притаманні їм властивості мають місце в кожній культурі, їм відводиться істотне місце в обрядах, фольклорі, міфологічній свідомості. Разом із тим, ціннісна шкала гендеру не однакова в різних культурах. Так само розрізняються соціальні ролі чоловіків і жінок. Одним і тим же діям людини, залежно від її статі, надається різний зміст у різних культурах; один і той же зміст знаходить різне вираження у вчинках. Стереотип запрограмовує поведінку. Кожній статі в даній культурі відводиться ряд обов’язкових норм і оцінок, що регламентуються гендерною поведінкою. Наприклад, на сторінках роману В.Скотта «Айвенго» ми знайомимося з прикладами гендерної нерівності.

Дві героїні,що мають різні походження, долі та призначення, мають спільні життєві обставини: не дивлячись на їхні позитивні якості та чесноти, чоловіки не вважають дівчат рівними собі, до речі, і вони , врешті-решт , із цим погоджуються.

Візьмемо слова Айвенго: «…ти й уявити собі не можеш, як важко войовнику…бути бездіяльному, начебто він якийсь ченець або жінка, тимчасом як круг нього здійснюють героїчні вчинки інші!». Але аналізуючи твір, разам з учнями приходимо до висновку, що в різних ситуаціях жінки (і Ровена, і Ребека) вели себе мужньо, розважливо, благородно, тобто нічим не гірше чоловіків, а інколи навіть краще. Тобто головний чинник поведінки людини – не її стать, а внутрішні якості.

У повісті М.В.Гоголя «Тарас Бульба» ми також знаходимо приклади гендерної нерівності, до речі, діти , вже знаючи, що це таке, можуть самі знайти ці уривки. Учитель може запропонувати учням таке завдання : уявіть себе на місці матері(і хлопці, і дівчата), опишіть свої почуття. Чи можливим на той час був інший розвиток подій? Чи є можливим такий вид стосунків у наш час? Чи хотіли б ви таких стосунків?

На прикладі оповідання Р.М.Рільке «Пісня про правду», де гендерна нерівність проявляється скоріше у ставленні до чоловіка, який був дивним через те,що дозволяв у дитинстві бити себе, а сам нікого не бив.

Тобто загальноприйнята модель поведінки впливає і на чоловіче, і на жіноче світосприйняття і відображається у стосунках між людьми. Люди, поведінка яких відрізняється від загальноприйнятого зразка, або не сприймаються суспільством взагалі, або сприймаються з «ярликом».

  • 9-10 класи – формування гендерної культури шляхом створення проблемних ситуацій при вивченні літературних творів.

Гендерна культура – це складова ланка « гендерного виховання », яке націлене не тільки на прищеплення цієї культури, а й створення умов для прийняття учнем своєї гендерної ролі та готовності до її виконання. Саме тому вважається важливим транслювати інформацію про особливості кожної статі і її несхожість на інші. В той же час учні 9-11 класів – це вже досить свідомі люди, що мають свою певну позицію і намагаються її доводити, аргументувати, але ця позиція ще може підлягати корекції (у розумних межах, дуже обережно і за достатньої доказовості). Наприклад:

  • при вивченні трагедії Й.В.Гете «Фауст» можуть виникнути питання: «Чи можливийщасливий фінал стосунків МаргаритиіФауста? Чому? Авсучасному світіможливий такий розвиток подій?»
  • при вивченні роману у віршах О.С.Пушкіна «Євгеній Онєгін» можна створити на уроках декілька уявних проблемних ситуацій, поставити проблемні питання: «Чи могла по-іншому скластися життя Онєгіна і Тетяни? За яких обставин? Свою відповідь аргументуйте».
  • при вивченні роману М.Ю.Лермонтова «Герой нашого часу» можуть бути використані такі проблемні питання: «Печоріна важко назвати зразком для наслідування, чому ж він настільки привабливий для оточуючих? Чому автор «вбиває» свого героя? Невже він (Печорін) не гідний життя? » тощо.
  • 11 клас – виховання стійкої позиції щодо гендерної рівності.

Недостатній рівень ґендерної культури в нашому суспільстві свідчить про недостатню поінформованість, відсутність ґендерної освіти, і, як наслідок, порушення ґендерного балансу в сім’ї, в професійній сфері, в політиці. У віці 15-16 років молоді люди вчаться будувати дорослі стосунки між собою. Дуже важливо, щоб вони були ґендерно чуйними, гармонійними. Література ж є тим навчальним предметом, який показує модель життя людини та суспільства, звідки дитина бере зразки для поведінки у тій чи іншій ситуації. Маючи досвід гендерних «порівнянь» та обговорень, учні 11 класу чітко можуть висловлювати свою думку щодо гендерної тематики, говорячи про образи Анни Кареніної (Л.Толстой «Анна Кареніна»), Наташі Ростової (Л.Толстой «Война і мир»), Маргарити (М.А.Булгаков «Мастер і Маргарита»), Аксинії (М.Шолохов «Тихий Дон») тощо.

Висновок

Результативність впровадження досвіду: постійна робота за даною темою продемонструвала, що успішність учнів у класах, де впроваджується досвід, має позитивну динаміку, якість знань з літератури складає 78-83%. Треба відмітити особисті зміни учнів (вони стали більш комунікабельними, активними, мають стійку внутрішню мотивацію до вивчення літератури). Це свідчить про високі результати роботи вчителя.

Таким чином, формування гендерної свідомості та культури на уроках літератури сприяє формуванню компетентнісних, творчих і комунікативних здібностей учнів, стійкого пізнавального інтересу до вивчення навчального предмету, вихованню толерантного ставлення до людини незалежно від статі, віку, віросповідання.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(3 оцінки. Рейтинг публікації: 4 з 5)
196
А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?
Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 коментарів

  1. Шановно, колего! У статті ви розкрили дуже важливі питання, які цікавлять не тільки доросле покоління, але почали замислюватися над проблемати і молодь. Добре, що ви за приклад подали твори, які вивчаються на уроках літератури. Читаючи, учні виховують в першу чергу себе, формують особисте бачення, вчаться висловлювати думку, беруть приклад у інших героїв. Дуже ціково проходять уроки на прикладах інших. Успіхів Вам, колего.

  2. Цікава тема подана у викладеному матеріалі. Досвід роботи щодо впровадження гендерної свідомості учнів на прикладах літературних героїв – це новий погляд на використання літературних творів у виховному процесі учнів. Цей доробок наводить на роздуми: виховання гендерної свідомості наших підопічних стає важливим чинником. Нехай і надалі Ваші дослідження та втілення у життя, Тетяно Василівно, сприяють гендерній свідомості підростаючого покоління.

  3. Ви торкнулися дуже важливої теми. Звернули увагу на актуальність цієї теми ,на важливість цієї проблеми ,на те,хто торкався цієї теми.Цікаво читати, бо збагачуєшся знаннями та духовно.Дякую Вам.