mail@urok-ua.com

Конспект уроку
Рухова активність і здоров’я

Автор: вчитель біології Холявіна Світлана Миколаївна

Рухова активність

Урок №6 Рухова активність і здоров’я.

Мета:

  1. познайомитися з поняттями «гіподинамія», «постава»; довести ,що рух – це життя, а гіподинамія-основний чинник виникнення хронічних хвороб і скорочення життя;
  2. сприяти формуванню вміння самостійно працювати, аналізувати, роботи висновки; працювати в групі;
  3. виховувати потребу вести активний спосіб життя.

Обладнання: таблиці з теми «Опорно-рухова система», мультимедійна презентація, підготовлені учнями газети.

Базові поняття й терміни: вікові особливості, гіподинамія, дистрофія, лордоз, кіфоз, сколіоз, плоскостопість, постава.

Методи і методичні прийоми:

Інформаційний:

а) словесний: повідомлення учнів.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація.

Прийоми навчання: виступи учнів

Проблемно – пошуковий.

Прийоми навчання: групова робота,захист обраних тем.

Міжпредметні зв ́язки: історія, фізкультура, медицина, фізика.

Форма проведення уроку: урок- консиліум

“Ніщо так сильно не руйнує людину, як довготривала фізична бездія”. Аристотель

“Усі захворювання лікуються правильною поставою і добрим настроєм”. Ак. Норбеков

Хід урока

І.Організаційний етап

ІІ.Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель(слайд 1,2)

«Рух-це життя» Відомий фізіолог І. П. Павлов прожив довге життя — 86 років. До кінця своїх днів він залишався бадьорим, фізично міцним, працездатним. У глибокій старості він писав: «Усе своє життя я любив і люблю розумову працю і фізичну, і, мабуть, все-таки другу — більше». Часто можна було бачити, як він копає грядку або їде на велосипеді, біжить на лижах. Це позитивно впливало на його наукову роботу. «Життя потребує руху»,— сказав Арістотель, і цього закону життя притримувався І. П. Павлов. Ми знаємо, що рухова активність залежить від скорочення м’язів, яке забезпечує переміщення тіла й окремих його частин у просторі.

Загадка: «Хто вранці ходить на чотирьох,удень-на двох,а ввечері-на трьох?» Про кого так говорять? (Про людину в дитячому,середньому та зрілому віці) У процесі росту й розвитку відбуваються значні зміни опорно-рухової системи (скелета та м’язів).У дитячому та підлітковому віці ці зміни пов’язані насамперед із формуванням вигинів хребта,ростом кісток,окостенінням  ,зміною пропорцій тіла.

Це спостерігали з давніх-давен.Але сьогодні ми все частіше зустрічаємось з відхиленнями від нормального розвитку опорно-рухової системи .з хворобами ,про які діди й прадіди не знали. Їх називають хворобами цивілізації.

Перед нами постають проблеми -з’ясувати ,що це за хвороби ,які їхні наслідки для організму ,як запобігти цьому? На нашому уроці-консиліумі спробуємо їх розв’язати.(слайд 3)

ІІІ. Організаційний етап  проведення консиліуму.

Учитель. Сьогодні у нас працюють групи лікарів –терапевтів і хірургів,науковців-дослідників,фізкультурників.Кожна група вивчала питання,готувала потрібну інформацію до нашого уроку(учні отримують завдання за тиждень до уроку). Члени групи розподілили між собою обов’язки і мали змогу звернутися до вчителя. Усі разом ми знайдемо необхідні рішення наших проблем.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Однією з хвороб цивілізації є гиподінамія. Які її причини й наслідки? Запросимо терапевтів допомогти пояснити нам.

Звіти групи « терапевтів».  Учні дають визначення гіподинамії ,інформацію про причини хвороби ,вплив її на опорно-рухову  та серцево-судину системи ,обмін речовин та енергії,фізичну й розумову працю.

(Інформація може бути такою)(слайд 4)

Рух — фізіологічна потреба організму, що росте, і природа проявила велику мудрість, зробивши майже всіх дітей непосидючими, такими, що прагнуть постійно бігати, стрибати, лазити. Споконвіку дорослим доводилося в основному обмежувати цю часом занадто бурхливу активність дітей. Зараз настає інша пора…

За нас тепер дуже багато роблять машини. Ми охоче користуємося ліфтами, міським транспортом, любимо відпочивати сидячи. Гіподинамія (стан зниженої рухової активності) стає відмітною рисою життя сучасної людини. Характерна для дорослих, вона підкрадається й до дитини. Перехід із дитячого садка в школу супроводжується значним, приблизно на 50 відсотків, зниженням рухової активності дітей. Дефіцит рухів прогресує в міру переходу з класу в клас, при цьому в дівчаток природна рухова активність набагато нижча, ніж у хлопчиків.

Дослідження останніх років переконують нас у тому, що «м’язовий голод» у дітей може призводити до більш виражених функціональних порушень, ніж у дорослих, істотно позначаючись на розвитку організму, на загальній фізичній і навіть розумовій працездатності.

Мала рухливість і тривале перебування в одноманітній позі за партою в школі та за столом удома сприяють порушенню постави, деформації хребта, плоскостопості.

Наслідки гіподинамії:

  • дистрофія скелетних м’язів;
  • послаблення сили скорочень серця й тонусу судин;
  • зниження інтенсивності обміну речовин і енергії;
  • порушення кровообігу й атеросклероз;
  • погіршення перетравлення й засвоєння їжі;
  • послаблення імунітету;
  • емоційна нестійкість.

Учитель.Діагноз відомий .Як же лікувати цю хворобу і ,особливо ,як запобігти їй? Допоможе група фізкультурників.

Звіти групи «фізкультурників» (слайд5) Учні дають інформацію про підвищення рухової активності вранці ,упродовж робочого дня ,після навчальних занять.Пропонують елементи ранкової зарядки ,проводять їх разом з усіма учнями класу.

(Інформація може бути такою)

Не можна забувати й про те, що навчальний процес досить щільний, що, хочемо ми цього чи ні, на школяра обрушується величезний потік інформації і по багатьох інших каналах. Усе це створює значні нервово-психічні навантаження. Протистояти їм можна лише фізичною активністю.

Необхідність рухів диктується ще однією обставиною — акселерацією, тобто прискоренням фізичного розвитку сучасних дітей.

Відомо, що зростання, вдосконалення функцій окремих органів нерідко відбувається нерівномірно. Відсталий в розвитку орган (найчастіше серце) змушений функціонувати з перевантаженням. Ось чому в рослих і начебто міцних хлопців, особливо в період статевого дозрівання, виникають симптоми вегето-судинної дистонії та інші відхилення, що стоять на межі норми й патології.

Акселерація — природний процес, призупинити її неможливо. Але домогтися більшої функціональної досконалості зростаючого організму, сприяти більш плавному його розвитку ми в змозі. А головний важіль такого впливу — рух.

Як же ліквідувати дефіцит рухів? Ось кілька конкретних рекомендацій (слайд6)

  1. Займайтеся ранковою гігієнічною гімнастикою.
  2. Запишіться в спортивну секцію або туристичний клуб.
  3. Проводьте фізкультхвилинки під час приготування домашніх завдань.
  4. Використовуйте ходьбу, біг, рухливі ігри, катання на лижах і ковзанах.
  5. У вихідні дні запропонуйте вирушити сім’єю в невеликі піші походи, на лижні прогулянки!

Учитель.Цікаву інформацію пропонують  науковці-дослідники.

Звіти групи «науковців- дослідників» (слайд 7)Учні дають інформацію про дослідження з тем «Вплив фізичного навантаження  на роботу серця», « Вплив фізичного навантаження на всі системи органів».

(Інформація може бути такою)

Коли людина рухається, збільшується потреба скелетних м’язів в поживних речовинах і у кисні. Підвищується обмін речовин. Сигнали, що йдуть до серця, змушують його працювати швидше, тобто проштовхувати кров у кров’яне русло, звідси збільшення пульсу.

Що відбувається в організмі при малому динамічному навантаженні (наприклад, при ходьбі)?

Працюючим м’язам потрібно більше кисню, тому серце посилює свої скорочення і частішає їх. Серцевий м’яз тренується, у ній активується обмін речовин, посилюються відновлювальні процеси. Активується гормональна система надниркових залоз і щитовидної залози , посилюється згорання вуглеводів, підвищується засвоєння м’язами кисню.

Крім того, поліпшуються властивості крові, зменшується злипання тромбоцитів, підвищується вміст ліпопротеїнів високої щільності (це практично єдині речовини, здатні розчиняти холестерин, що випав в бляшку, і “витягувати” його з бляшки). Тепер подивимося, що відбувається, якщо навантаження збільшується і стає більш інтенсивним.

Якщо фізичне навантаження підвищується, потреби організму в енергетичному забезпеченні різко підвищуються. Зростає споживання кисню (так як кисень – необхідний субстрат для відтворення енергії).

Підвищується артеріальний тиск, частота пульсу, вміст в крові адреналіну та інших активізують гормони.

Раз по раз виходячи на такий режим роботи, серце все більше пристосовується до цього режиму і виробляє все більш економічний і оптимальний варіант своєї діяльності.

Але й саме серце повинно отримувати в результаті більшу кількість кисню і поживних речовин, для цього у нього є коронарні судини, які при фізичних навантаженнях активно наповнюються кров’ю і постачають м’язові волокна серцевого м’яза, внаслідок чого вони стають товщі і сильніше.

Таким чином, виконуючи фізичні вправи, ми сприяємо зміцненню серцевого м’яза. А значить, і покращуємо стан свого здоров’я.

Чим серце тренованної людини відрізняється від серця нетренованної? (слайд 8)
Серце людей з тренованою кровоносною системою в спокої працює кілька уповільнено, а при навантаженнях посилення кровотоку досягається за рахунок збільшення кількості викидається крові за один раз, і тільки при сильних навантаженнях у них зростає частота серцевих скорочень. Серце нетренованого людини посилює свою роботу тільки за рахунок збільшення частоти серцевих скорочень. Внаслідок такої неекономною роботи швидко наступає стомлення і людині доводиться або переходити на більш щадний режим діяльності або взагалі її припинити. Кров омиває тканини всього тіла і добре забезпечує їх киснем в проміжку між двома сильними скороченнями серце довше відпочиває. Таким чином, воно працює більш економно, менше втомлюється, стає витривалішим. Чим краще треноване серце, тим рідше б´ється пульс. Треноване серце добре справляється з тривалою тяжкою працею, і, навпаки, серце людини, яка веде малорухливий образ життя, погано забезпечує переферичні органи, особливо тканини кінцівок кров´ю. М´язи не отримують необхідної кількості кисню і швидше втомлюються. Людина, з дитячих років, яка веде малорухливий спосіб життя, послаблює свою серцево-судинну систему, тому важко переносить фізичні навантаження.
Треноване серце за одне скорочення викидає в спокої 100мл, а при виконанні фізичного навантаження – 300мл, нетреноване серце – в 2 рази менше.

Наукові дослідження показали, що під впливом фізичних вправ та ігор діти швидше і краще ростуть. Це легко пояснити. Дякуючи посиленню обміну речовин, кров´ю транспортується більше «будівельного матеріалу», і кістки швидше ростуть, як в довжину, так і в ширину. Ще помітніше збільшується об´єм м’язів. Також одночасно збільшуються і розвиваються в результаті занять та ігор всі внутрішні органи.

Серце підлітка потребує постійного навантаження, інакше його м´язова система обростає жиром, стає в´ялою, рихлою. Нездатною до сильніх скорочень, погано забезпечує тканини, особливо периферичних органів киснем. Регулярні заняття фізичними вправами та іграми зміцнюють м’язи людини, в тому числі  і серцеві м´язи

Вплив фізичних вправ та ігор на легені також є позитивним явищем, особливо, якщо заняття проводяться на чистому повітрі: організм при цьому потебує великої кількості кисню, дитина на повні груди вдиха повітря і також глибоко видихає, відчуває необхідність звільнитися від вуглекислого газу, виробляючи клітинами, і поповнюючи легені свіжим повітрям.

Це особливо важливо. Коли людина знаходиться без руху, вона не дихає на повні груди, повітря встигає наповнити лише серцеву частину легень і відразу же видихається. Верхівки легень працюють не длостатньо. Ось чому важливі фізичні вправи  та ігри. Посилюючи дихання, вони добре вентилюють легені і застерігають від хвороб легенів, особливо від туберкульозу. Крім того, у підлітків під  впливом фізичних вправ та ігор змінюється об´єм грудної клітки. Груди стають ширшими, ребра стають біль рухомими, зміцнюються дихальні м´язи. Це призводить до збільшення об´єма легенів. Поліпшується також склад крові. Дякуючи великому притоку життєдайного кисню і живильних речовин збільшується кількість червоних тілець, що попереджує малокров´я.

Фізичні вправи дуже сильно впливають і на стравохід. Із шлунка і кишечника всмоктується лише та кількість поживних речовин, які потрібно організму. Дякуючи фізичним вправам розвиваються м´язи живота. Ці м´язи мають велике значення для здоров’я. Вони приймають участь в диханні,сприяють більш глибокому вдоху та видоху. Крім того, напруження м’язів живота сприяють спорожненню кишечника.

Учитель. Ми часто чуємо слова «здоров’я і краса» , « краса і постава». І дійсно ,краса пов’язана із здоров’ям ,поставою.Що таке постава? Якою вона може бути? Допоможіть ,будь ласка,красуні.

Звіти групи « красуні» . Учні знайомлять з поняттям «постава» ,методами визначення постави,ознаками правильної та неправильної постави ,демонструють найпростіші прийоми ,які можна використовувати вдома і в школі.

(Інформація може бути такою)

Можливо, багатьом людям здасться, що красиво стояти – це нескладно. Тим не менш, так здається тільки на перший погляд, і красиво стояти потрібно вміти: прямо тримати голову і спину, однак при цьому спина повинна бути вільною, а не натягнутою.

Що таке постава? Поставою називають манеру людини, його звичну позу, в якій він звик стояти або ходити. Якщо постава правильна, то, якщо дивитися ззаду, тулуб і голова повинні знаходитися по вертикалі на одній лінії, плечі повинні бути на одному рівні, а лопатки притиснуті.
Вигини хребта не повинні бути глибше 3-4см. Якщо спина виглядає круглої, значить, хребет випнутий тому. Такі люди виглядають сутулими, груди у них опущена, плечі видаються вперед, живіт випнутий, а лопатки відстають від спини.

Стан скелета й м’язової системи має важливе значення для здоров’я людини. Правильна постава, тобто правильне положення тіла під час ходіння, стояння, сидіння, виконання різних видів роботи, є необхідною умовою для нормального розвитку та повноцінного функціонування внутрішніх органів.

Розвитку правильної постави сприяє тренування м’язів. Під впливом тренувань м’язові волокна потовщуються, покращується автоматизація та координація м’язових рухів. Тренований м’яз швидко відновлює свою силу. Тренування діє сприятливо не тільки на м’язи, але й на стан скелета.

Ознаки правильної постави людини (слайд 9)

  • Помірні вигини хребта ;
  • розгорнуті плечі;
  • прямі ноги з нормальним склепінням стопи,;
  • голова тримається прямо ;
  • живіт підтягнутий.

Як визначити поставу самостійно? Удома можна провести елементарний експеримент, який займе всього пару хвилин вільного часу: встати прямо, упершись п’ятами в стіну. Після цього забезпечити зіткнення зі стіною ще в трьох точках: сідниці, лопатки і голова. Після цього між лопатками і сідницями виміряти отриману  відстань: якщо поміщається долоню – з поставою немає ніяких проблем, але якщо можна просунути кулак – необхідно терміново звернутися до фахівця за консультацією.

Також можна визначити поставу таким тестом.Намалюйте крейдою на великому дзеркалі вертикальну межу, і встаньте до нього боком приблизно на відстані 30см. Друге маленьке дзеркало візьміть в руки і подивіться в нього. Якщо у вас нормальна постава, то намальована риса пройде на відстані 2,5 см від колінної чашечки перед кісточкою, торкнеться плеча спереду і закінчиться на мочці вуха.

Ще один тест: встаньте прямо і напружте коліна. Якщо ви втрачаєте рівновагу, то ваша постава далека від правильної.

Учитель.На жаль,серед учнів зустрічаються такі ,в яких є порушення постави,плоскостопість. Які їх ознаки? Як  можна запобігти цим хворобам?

Звіти групи «хірурги». Учні інформують однокласників про порушення постави ,плоскостопість,профілактику цих захворювань.Зачитують профілактичні памятки. (слайд 10)

(Інформація може бути такою)

Під час лікарських оглядів у школах виявляється від 20 до 40% учнів з дефектами постави. Це дуже високий відсоток .На характер постави людини великий вплив робить хребет, так як він є основним кістяним стрижнем і сполучною ланкою всіх частин скелета. Хребет забезпечує вертикальне положення тіла, утримує його в рівновазі, підтримує тяжкість голови і верхньої частини тулуба. За своєю природою будова   людського тіла в основному симетрична. Отже, м’язи лівої і правої половини тіла повинні бути розвинені однаково. Якщо м’язи тулуба розвинені рівномірно і тяга згиначів врівноважується тягою розгиначів, то корпус і голова знаходяться в прямому, красивому положенні.

Цікаво відзначити, що нерідко у людей, що займаються важкою фізичною працею, – у вантажників, молотобійців, а також у спортсменів-важкоатлетів – штангістів, борців і т. д. – погана постава з-за надмірного розвитку окремих груп м’язів. І навпаки, у спортсменів, що займаються таким видом спорту, який сприяє рівномірному розвитку всіх м’язових груп (гімнасти, легкоатлети), спостерігається гарна постава.
Отже, найбільш частою причиною порушень постави є або слабкість м’язів тулуба, або нерівномірність їх розвитку. А у дітей шкільного віку в силу вікових особливостей м’язи тулуба розвинені ще недостатньо, у них відсутня міцний природний «м’язовий корсет». При несприятливих умовах,  це стає причиною порушення постави. До того ж у шкільному віці розвиток скелета ще не завершено, хребет гнучкий і податливий. Спочатку виникає порушення постави може перейти до викривлення хребта.

Порушення постави і викривлення хребта досить широко поширені серед школярів. Найбільшу кількість порушень постави, що супроводжуються змінами в хребті, спостерігається у віці 11-15 років, тобто в період посиленого росту.(слайд 11)

Спочатку зміна постави супроводжується тільки слабкістю мускулатури, що підтримує хребет, її асиметричним розвитком. Хребет ще не змінено. У цих ранніх стадіях порушення постави може виявити тільки досвідчене око лікаря. Ні батьки, ні однокласники цього не помічають. На цій стадії зусиллям волі, напружуючи м’язи спини, можна прийняти правильну позу, на уроках фізкультури по стійці «струнко» стояти так, як стоять всі. Але якщо неправильну позу приймати все частіше і частіше і вона стає звичною, виникають зміни хребта, і він починає викривлятися. І все-таки на початку цього процесу можна уникнути подальшої біди. А біда не за горами.

Під впливом постійної неправильної пози все більше викривляється хребет, а час йде, ви дорослішаєте. В хребетному стовпі, як годиться, хрящова тканина замінюється кістковою, він стає більш міцним і менш поступливим, але на жаль – він викривлений! Ось тепер вже пізно що-небудь робити. У всякому разі сам собі не допоможеш, допоможе тільки хірург, І коли станеш дорослим, гірко будеш шкодувати, що так неуважний був до свого здоров’я в шкільні роки. Хребет може бути викривлений як в передньому і задньому напрямку (лордоз і кіфоз), так і в бічному (сколіоз).

Викривлення в передньому і задньому напрямку супроводжуються, як правило, посиленням відповідних вигинів хребта. При бічних викривленнях хребта відхиляється від середньої лінії тіла, і при розгляданні ззаду являє собою не прямий, а викривлену лінію .

Прояви сколіозу такі: одне плече вище іншого, лопатки знаходяться на різних рівнях, одна рука здається нижче іншого. При далеко зайшла стадії сколіозу з одного боку грудної клітини утворюється так званий «реберний горб». Така дитина викликає гостре почуття жалю і глибоку досаду, що втрачено час.
Великий вплив на формування постави дитини має стан її стоп. Форма стопи залежить в основному від стану її м’язів і зв’язок. При правильній формі стопи нога спирається на зовнішнє повздовжнє склепіння. Внутрішнє склепіння виконує роль ресора, з його допомогою забезпечується еластичність походки. Якщо м’язи, які підтримують нормальне склепіння стопи, розслабляються, все навантаження падає на зв’язки, які, розтягуючись, роблять стопу плоскою. Стопи людини витримують велике навантаження – тиск маси тіла, тому зв’язки ї м’язи, шо прикріплюються до різних частин стіп, мають бути дуже сильними. Адже м’язи, напружуючись, натягують зв’язки і допомагають стопам зберігати форму і правильне положення.Однак якщо м’язи стіп розвинуті слабо і не мають необхідного тонусу, зв’язки розтягуються і форма стіп змінюється. В результаті вони стають плоскими, що завдає дитині великих страждань.(слайд 12)

Для профілактики порушень постави та плоскостопості необхідно виконувати наступні правила:

  • Переносячи вантажі, необхідно їх рівномірно навантажувати на обидві руки;
  • за столом сидіти рівно, не згинатись у бік;
  • спати на ліжку з твердою поверхнею;
  • регулярно виконувати фізичні вправи для поліпшення постави.
  • взуття не повинно бути  тісним,  повинно щільно облягати  ногу, мати еластичну підошву і каблук не більше 8 мм. Не рекомендується носити взуття з вузькими носками або жорсткою підошвою. Потрібно кожен день мити ноги в теплій воді, а не гарячій.

 ІV. Підбиття підсумків

Учитель. Наш консиліум  підходить до завершення .Зробимо висновок : що є основною профілактикою таких важких захворювань ,як гіподинамія та порушення постави? Яку народну мудрість треба запам’ятати?

Учні роблять висновок ,називають народну мудрість «Рух-це життя» ,зачитують головні думки з підготовлених звітів.(слайд 13,14)

V. Оцінювання роботи груп.

VІ. Рефлексія уроку. Чи сподобався урок? Що найбільше запам’яталось?

VІІ. Домашнє завдання (слайд 15)

Вивчити відповідну тему із підручника. Визначити свою поставу.Підготувати пам’ятки- рекомендації щодо ведення здорового способу життя.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 оцінок. Рейтинг публікації: 0 з 5)
1556
А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?
Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *