mail@urok-ua.com

Конспект уроку
“Як тебе не любити Києве мій”

Автор: учитель української мови та літератури Шевернога Маргарита Володимирівна

Лінгвістична лінія. Твір з поєднанням різних типів мовлення на основі особис­тих спостережень та вражень.

Комунікативна лінія. Спостережен­ня за виражальними можливостями частин мови в різних стилях мовлення.

Соціокультурна лінія. Історія виникнення Києва та становлення його як столиці княжої України-Русі. Екскурсія вулицями сучасного міста.

Мета:

навчальна –  активізувати словесну творчість засобами інтеграції видів діяльності та змісту навчальних пред­метів; удосконалювати вміння зіставляти тексти різних стилів, добирати влучні мовні засоби з огляду на ме­ту висловлювання та оцінювати їх; поглиблювати знання учнів про характерні ознаки типів мовлення; виробляти навич­ки написання твору-розповіді з елементами опису та міркування на основі власних спо­стережень та вражень; удосконалювати вміння “чи­тати” малюнки;

розвивальна – розвивати в учнів спостережливість, мовно-аналітичні здібності;

виховна – сприяти духовному розвиткові учнів, спонукати їх побільшувати знання з історії української культури; плекати їхні естетичні смаки; виховувати патріотизм, поважливе ставлення до національної історії; пробуджувати в дітей бажання підносити власну мовленнєву культуру, прагнення досягти мовного ідеалу через удосконалення свого усного й писемного мовлення.

Тип і вид уроку: урок розвиту зв’язного мовлення;  урок – екскурсія.

Міжпредметні зв’язки: історія України, українська література, українознавство, художня культура.

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

  1. З’ясування емоційної готовності до уроку (кольором).
  2. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.

Епіграф:
Києве-столице,
Серце України!
Не забудь днів слави,
Не хились в журбі!
Дужий Кожум’яка
Ще не вмер, не згинув —
Він неволі змія
Втопить у Дніпрі!

Р.Завадич

Київ

Яка роль поширеного звертання в поезії?
З якою метою вжито окличні речення?
– Хто з вас був у Києві?

Технологія «Незакінчене речення»: «Під час екскурсії у Київ мені найбільше сподобалося…»

ІІ. Цілевизначення та планування

Оголошення теми  уроку:

– Тема нашого уроку «Як тебе не любити, Києве мій!». Написання твору з поєднанням різних типів мовлення на основі особис­тих спостережень та вражень.

Нагадайте-но мені, будь ласка, які є типи мовлення? (Розповідь, опис, роздум. Опрацювання таблиці «Типи мовлення» (див. додаток 1).

– Ми вже неодноразово створювали описи, розповіді, нещодавно вчилися писати роздум (або міркування). Сьогодні ускладнюємо роботу. Всі відчують себе справжніми письменниками, дослідниками, художниками слова. Давайте спільно визначимо мету нашого уроку.

Інтерактивна вправа «Очікування». Вчитель пропонує кожному учневі написати на картках-стікерах кількома словами свої очікування від уроку; по черзі приклеїти їх на плакаті, коментуючи.

Постановка завдань уроку:

  • дослідити історію виникнення Києва та становлення його як столиці княжої України-Русі;
  • провести підготовчу роботу до написання тво­ру “Києве мій” та побудувати чорновий варіант розповіді.

IIІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1.Формування задуму висловлювання. Моти­вація словесної творчості, актуалізація опорних знань та досвіду учнів.

Підготовча робота.

Світлина ікони

На дошці — світлина ікони Андрія Первозванного та поетичні рядки П. Тичини:

…З хрестом,

Опромінений,

Ласкою Божою в серце зранений,

Виходить Андрій Первозванний,

Ступає на гори:

«Благословенні будьте, гори,

і ти, ріко мутная».

Учительський коментар. Київ — древній і вічно мо­лодий. Готи називали його Дніпровим містом, араби — Куябу, греки — Самбат.

У 55 р. н.е українські землі відвідав апостол Анд­рій Первозванний. Він провістив майбутнє великого міста.

В «Законі Божому» так розповідається про Святого Апостола Андрія:

(вчитель читає розділ «Святий Апостол Андрій на київських горах»

(див. додаток 2).

Раніше підготований учень читає вірш В.Ткаченка:

Вже німбом здіймався світанок багряний,
Коли від Дніпра через зелень дібров
На пагорби давні неквапом зійшов
Апостол Андрій Первозванний

І мовив до учнів: “Братове, агов!
Ви бачите гори? На них християни
Собі дивний город зведуть нездоланний,
Де Бог набудує багато церков”.

Він благословляє ці дикі простори,
На них водрузивши святого хреста,
Від сну пробудивши яруги та гори.
До Новгород-Сіверська крізь болота
Він далі триматиме шлях свій суворий,
Мов сонце, підносячи вчення Христа.

–  Яка розповідь вам сподобалась більше? Чому?

А тепер послухайте  уривок з книжки К.Мотрич “Ніч після сходу сонця”.

Завдання: Поділити текст на логічно закінчені частини. (Учитель читає, а учні на роздруківках тексту роблять олівцями помітки.)

Андрій Первозванний на землях українських

1. Апостол спав і усміхався уві сні. Цілісіньку ніч човен погойдувало, як колиску з немовлям. Лив місяць срібну во­ду в ріку, перетворивши її на тремтливе срібло.

Червнева ніч вигравала на тонких чутливих струнах, до­буваючи з них неперевершену музику. Апостол і крізь сон насолоджувався нею.

Розбудила його роса, що перед світанком рясно загу­пала об човен.

Апостол підвівся, сів на перекладинку і побачив ріку в тонкій вуалі сизого туманцю. Вона лежала в обіймах бере­гів, тиха й впокорена. Спали й білі лілеї, згорнувшись у білі клубочки. Учора ввечері, коли він прибився човном у цю тиху заплаву, вони на воді біліли, як зграя лебедят.

І раптом зелене море захвилювалося — хтось рухався тими водами. За якусь мить на березі з’явилася гриваста кінська голова. Кінь зупинився, схарапуджено тонко заір­жав. Світання понесло розлоге відлуння, воно розбудило пташиний хор, і він знову закував, заквилив, затуркотів. Десь поруч прокинувся соловейко. Він виспівував над головою в Апостола майже всю ніч, але перед світанком стих.

Апостол розглядав крихітну, ледь помітну сіреньку гру­дочку на калиновім кущі. Вода враз сколихнулася, проки­нулася риба й застрибала понад гладінню ріки. Не міг по­гамувати свого зачудування досвітньою красою. Такої роз­кішної землі ще не бачив. Вона зачарувала всіх.

Три дні пливли рікою, і Апостол не міг погамувати свого захвату.

— Безмежна ж любов Твоя, Господи, до народу, якому Ти вділив цю райську землю. Він має бути вродливий ду­шею і плоттю і має бути безмежно обдарований. То таки земля Твого натхнення. Воістину Твого! — повторив розчу­лено.

2. За кущем почувся якийсь шепіт. Обернувся і побачив жінку, що молилася. Коли скінчила, пішла до води. І раптом заспівала.

“У цій мові так багато світла, так багато неба. Вона, як джерельце, що витікає з чистого й глибокого річища, — подумав Апостол. — Де ж це я її чув?” І раптом аж отерп, пригадавши. Таж у день Святої П’ятдесятниці, коли Святий Дух зійшов на тих, кого зібрала Мати Божа. Чув цю мову із власних уст. Говорив і чудувався. У ній вигравало сонячне проміння, блискітки роси, сяйво місяця… У цій мові був якийсь небесний чар.

3. Апостол підіймався все вище й вище. Учні ступали слідом. Дорога  в’юнилась поміж дерев. Вийшли на вер­шину крутого пагорба й подивилися в пониззя. Побачили сиво-синю артерію ріки, дрімучі ліси, сади, луги. Під палахкою квіткою сонця усе благоденствувало і, здаєть­ся, сміялося.

Апостол здійняв руки до Неба, впав на коліна…

—       Отче наш…

Молився довго, щиро. На очах тремтіли сльози, а на вустах блукала блаженна усмішка. І розкрилося Небо, й Апостол промовляв до учнів своїх:

—    Бачите гори оці? На цих горах возсіяє Божа Благо­дать. Тут буде город великий і воздвигне Бог багато цер­ков. Храмами станеш славен, Києве, і святими. Вони стануть сіллю землі, світлом для світу.

(К. Мотрич).

Дати відповіді на запитання:

Якою постала перед зором Апостола українська земля:

а)      як змальовано у творі зачудування досвітньою красою?
б)  які слова передають барви, обриси річки?
в)   що нагадують сонні лілеї?
г)  які дієслова-синоніми допомагають почути ба­гатоголосний пташиний хор?

Скласти словесні малюнки досвітньої краси.

Які думи огортають Апостола:

а)   чим вразила його мова українська?
б)  з чим порівнює він українське слово?
в)   виразно прочитати пророчі слова Андрія Первозванного. Яку будучину землі української пророку­вав Апостол?

Повторне читання тексту заздалегідь підготовле­ним учнем. Інтонаційне виділення найважливіших слів твору (в тексті — підкреслені).

Визначити тему та головну думку тексту.

Учімося порівнювати.

♦ Порівняти твори про заснування Києва. (Обид­ва тексти спроектовано на дошку.)

Символ Києва

І. І були три брати. Одному ім’я Кий, другому — Щек, а третьому — Хорив, і сестра їхня — Либідь.

І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що й нині зветься Щекавиця, а Хорив — на третій горі, від нього ж прозвалася Хоревиця.

І в ім’я брата свого старшого закла­ли городок. І назвали його Київ (Нестор Літописець).

 

 

 

 

 

II. Над Дніпром широким, вільним,
Де луги й степи цвіли,
Наші прадіди-поляни
Оселились і жили.
…Де стоїть тепер наш Київ,
Там була сама гора,
Жив там перший Кий з Хоривом,
Щек та Либідь — їх сестра.
Над самим Дніпром на горах,
Огороджений з боків
Ровом, мурами, валами,
Київ виріс і розцвів.
На сторожі коло його,
Наче батько, став Дніпро,
Наче батько сину, ніс він
З півдня й півночі добро.

О.Олесь

Робота в парах

Завдання 1:

 Визначити стилі текстів, знайти в них спільне і відмінне, розкрити засоби виразності.

Завдання 2:

Зіставити подані твори з легендою про заснуван­ня Києва,  вміщеною в підручнику історії (В.Мисан «Вступ до історії України», с. 43).

Завдання 3:

Спираючись на зміст поезії О.Олеся, скласти пись­мові висловлювання про те, як постав Київ.

Уявне засідання гуртка юних істориків

Учні, які мали випереджувальні завдання, коментують спроектовані на дошку ілюстрації та виголошують міні-доповіді:

а)   Заснування Києва. Перші київські князі;
б)  Володимир. Хрещення Русі;
в)   Україна-Русь за князювання Ярослава Мудрого;
г)   Храми періоду Київської Русі — окраса Києва.

Раніше підготований учень читає вірш В.Ткаченка:

 МАРІЯ – ОРАНТА

Мозаїка вабить, як блиск діаманта.
В Соборі Софійському тиша німа.
Ген руки здійнявши свої легкома,
Застигла в молитві Марія-Оранта.

Натхненно виводячи наспів псалма,
Вкраїну і Київ од кривд окупанта
Вона берегла, і вони в ній гаранта
Заступництва мали здавен недарма.

Коли ж почали більшовицькі вандали
Трощити мистецькі дива досконалі,
Втішався червоний тоді сатана.
Але до Софії вони не дістали:
Пропала зловісна в них лють руйнівна,
Коли підвелась Непорушна Стіна.

Київ очима юних художників. Огляд виставки  учнівських малюнків.

Весела перерва

– Після екскурсії до Києва всі сповнені враженнями, намагаються поділитися ними з іншими людьми. Одні малюють, інші годинами розповідають, а я пропоную послухати вірш, складений після відвідування «Мак Дональдсу».

ПОЇЗДКА ДО МІСТА

Одного разу в літній час,
Коли канікули у нас,
Я й подружка моя Лариса
Поїхали в велике місто.

У поїзді ми розмовляли
І ні на що ми не зважали,
Коли місто нас зустріло,
То ми вже й їсти захотіли!

А на пероні, як на зло,
Всі магазини – як знесло!
Стоїть лише великий кран…
Отож, пішли ми в ресторан.

А в ресторані – блиск кругом,
Але ж і ціни – о-го-го!
Простенька піца – сорок гривень,
А бутерброди – двадцять п’ять,
Салат з капусти – аж тринадцять,
Ну, а вареник (кожен) – п’ять!

Ми як побачили ці цифри,
То голод сам кудись подівсь,
Купили ми ситро за гривню,
А хто на більше сподівавсь?

Ось так ми з’їздили у місто,
Ось так нам «весело» було,
І на останні наші гроші
Купили ми квитки в село!

Екскурсія вулицями сучасного Києва. Перегляд фотоальбому з видами Києва (з цифрових носіїв). Вчитель виступає в ролі екскурсовода.

Пісенний образ Києва.

  1. Назвати пісні про Київ.
  2. Музична візитівка столиці України — пісня І.Шамо на слова Д.Луценка “Києве мій”. Аргументувати це твердження.
  3. Хорове виконання пісні, текст якої спроектова­но на дошку (див.додаток 3).
  4. Записати епітети до слова Київ, що запам’ята­лися з пісень.
  5. Створення усних і письмових підготовле­них та імпровізованих висловлювань.

1.Робота з підручником. Опрацювання інструкції що­до побудови твору-роздуму (с.157). Пригадайте особливості побудови опису.

2.Створення зв’язних висловлювань.

Опишіть своє найулюбленіше місце в Києві (коротко).

Презентація створених етюдів з використанням методу «Мікрофон».

3.Визначення теми роздуму.

– Що вас найбільше здивувало під час екскурсії до Києва? (Більшість киян розмовляє російською мовою, а не українською. Але ж Київ – столиця України!)

4.Робота над написанням твору.

  1. Добирання заголовка до твору.
  2. Складання плану.
  3. Написання твору-розповіді.
  4. Читання та виправлення написаного.

IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

  1. Інтерактивна вправа «Очікування». Вчитель пропонує кожному учневі записати на стікерах , наскільки виправдались їхні очікування; ці стікери приклеїти на іншій стороні плакату, при цьому озвучуючи.
  2. Само- та взаємооцінювання роботи на уроці.

   Домашнє завдання. Доповнити, зредагувати та записати вдосконалений варіант творчої роботи.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 оцінка. Рейтинг публікації: 5 з 5)
1484
А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?
Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 коментарів

  1. Ваш урок , Маргарито Володимирівно, дуже-дуже цікавий. Він має велике виховне значення.Ви використовуєте різні інтерактивні методи роботи на уроці. Постійна робота над особистістю учнів ,над розвитком творчості . Ви завжди звертаєтесь до життєвого досвіду самих учнів- це головне на уроці,це досягнення вчителя,а також і уміння учнів. Дякую Вам ! Творчості та наснаги.

  2. Який насичений урок! Всі різновиди роботи працюють на досягнення мети уроку. В роботі уроку використані цікаві тексти, чудова провідна думка. Сподобалось те, що вчителька постійно апелює до особистого досвіду учнів. Урок виховуючий, пізнавальний, психологічно комфортний. Добре співвідносяться різні види мистецтва, а результат зусиль учителя і учнів – створення творчих робіт.

  3. Шановно Маргарита Володимирівна ! Лінгвістична, соціокультурна і комунікативна вплетені Вами у Вінок присягання в любові КИЄВУ, На уроці комплексно розв’язуються завдання освіти, виховання і розвитку патріотичної особистості.Технологія «Незакінчене речення»: «Під час екскурсії у Київ мені найбільше сподобалося…» стимулює пізнавальну діяльність вихованців. Всебічний образ Києва створюється в гармонійному єднанні поезії, музики, живопису… Формування Громадянина України – ось викокий результат Вашого уроку. Дякую.

  4. Для проведення уроку вчитель використала різні форми і методи роботи, які допомогли перетворити його на цікаву екскурсію. Вдало використано міжпредметні зв’язки. Матеріал уроку можна використовувати при проведенні уроків “Літературного чтитання”, “Я у світі” та виховних заходів.