mail@urok-ua.com
Магазин UROK-UA.com

Конспект уроку з української літератури, 10 – 11 клас. Я лечу до Олімпу на крилах. Зустріч в поетичній вітальні “за круглим столом”

Автор: Вчитель української мови та літератури Мишура Любов Іванівна

Мишура Любов ІванівнаМета: показати індивідуальні творчі здібності учнів, високий художній смак; допомогти відшукати і розкрити внутрішні резерви для творчості, пошуку на шляху вивчення рідної мови , української культури, традицій, звичаїв народу; виховувати любов до поезії, рідної України, до її героїчного минулого, повагу до людей, почуття відповідальності за сьогоднішнє і оптимістичну віру в майбутнє.

Обладнання: портрет Тараса Шевченка у вишитому рушнику, виставка книг (збірки поезій українських поетів-класиків), авторські поезії учнів, оформлені у поетичну збірку «Джерело надії», аудіозапис авторської пісні «Калинове намисто»; плакати з висловлюванням видатних людей про поезію:

  1. «Поезія – рідна сестра моя. Правда – людська наша мати» (Л. Костенко)
  2. «Поет має гостре око, він уміє не тільки дивитися, а й бачити» (М.Рильський).
  3. «Поезіє, сонце моє оранжеве! Щомиті якийсь хлопчисько відкриває тебе для себе…» (І. Драч).

Вчитель. Добрий день, шановні друзі!

Я радо вітаю Вас у поетичній вітальні на зустрічі « за круглим столом». І запрошую разом з нами помандрувати на крилах поезії просторами нашої України, зазирнути глибоко в душу і викресати в кожному серці той вогонь, який буде зігрівати нас на життєвій ниві і освітлюватиме дорогу у світ прекрасного.

Не за високими горами,

Не за дрімучими лісами,

А в Україні нашій славній

Живуть – поживають і горя не знають

Дуже працьовиті українці

Професіоналів серед них багато.

Вони – майстри своєї справи,

На роботу йдуть, як на свято,

Шанують люди їх талант і славу.

1 учень. Савич Іван і Гайворонська Ганна,

Іван Світличний, Владислав Титов…

Імена нові на карті України

З’являються щоразу знов і знов.

2 учень. Вогонь у серці їхньому палає

Від Кобзаря Великого. І про це кожен знає.

Гордяться ними всі по праву:

Вони прославили державу!

3 учень. До Кобзаря за словом завжди люди йшли,

І слово правди у піснях знайшли…

Інсценізація «До Кобзаря за словом»

Ведуча 1. Сидить кобзар при дорозі та на кобзі грає.

Звідусіль надходять люди, правду слухати бажають.

Ведуча 2. Полилися пісні – звуки, серце в грудях крають-крають.

О ой, які слова ці дивні, мов із вічності лунають.

 

Кобзар. Україна рідна, мила, сторона моя багата.

Сильною була ти завжди ,ти була, як рідна мати.

Україна, немов човен у розбурханому морі,

Битий зливами, вітрами, зазнавав чимало горя.

Та здійма свої вітрила і летить, мов птах, крилато,

І зростає його сила: командир веде завзято.

Простелився шлях просторий і не треба нам вагатись.

За майбутнє України. Ну-мо, за життя змагатись!

Учень. Скажіть, а перспектив у нас багато?

Кобзар. Перспектив у нас багато: побудуєм власну хату,

Будемо у мирі жити, із сусідами дружити.

Учень. Ну, а ще як будем жити?

Кобзар. Будем жити – не тужити, на полях зерно ростити,

Будем слухать солов’я, мати своє власне «я»

Економіку піднімем, збережем природу,

І про добробут подбаємо власного народу.

Учень. Чи усміхнеться Україна?

Кобзар Усміхнеться Україна, матінка зрадіє,

Бо з народу сміятися ніхто не посміє!

(учні повторюють: ніхто не посміє).

На поетичному Олімпі

Вчитель. Долетів відгомін Кобзаревого слова і до Олімпу, тому богині поспішили на поетичну раду.

Поетичне досьє на богинь

Вчитель. Сьогодні до поетичного Олімпу на крилах поезії завітали наші прекрасні богині, пристрасні шанувальники поетичного слова, учасники і переможці районних, обласних, Всеукраїнських конкурсів поетичної майстерності.

Вчитель ( до богинь):

Для вас я – матінка – цариця,

І в добрій справі – помічниця.

А ви ж мої – найперші друзі.

Вас знають в полі і у лузі.

Ви сонячно поезію плекаєте,

Жар сонця в чаші наливаєте.

Любов’ю повняться поезії,

Мов соком хлібні зерна.

Життя ж людей – не вічне,

А поезія – безсмертна.

Зустріч за «круглим столом»

Вчитель. А про що думають наші богині?

Перша богиня. Я думаю, що найщасливіша та людина, яка має Батьківщину. Я народилася на Україні, де тепле сонце і пшеничні лани, а поруч зі мною – мої рідні і друзі. Деркул – річка несе свої води величаво, а червона калина радісно вітає подорожніх. Хіба це не щастя?

Народилась я в країні, де поля і небо синє.

Україна – моє свято. Україна – мама й тато!

Люблю я рідну Україну. Поглянь: поля, сади, ліси.

І вони, мені повірте, незвичайної краси.

Лунає в серці дзвінко солов`їний спів.

Вабить нас чарує цвіт садів , гаїв.

Не шукай краси такої в жодній ти країні.

Залишайсь навіки жити в рідній Україні!

Друга богиня. А я дуже люблю осінь у нашому селі! Вона така чудова! Не можна пройти, не помітивши її барв. Дозвольте мені прочитати вірш, який називається ,, Осінь” (читає вірш).

Третя богиня. А як можна не милуватися красою рідного краю, його мальовничими степами, чарівними лісами, співучими садами, працьовитими людьми. Жити серед такої краси – справжній рай. Це і є, на мою думку, справжнє щастя. Про любов до моєї маленької Батьківщини я і розповім у вірші «Рідний край».

(Учениця читає авторський вірш)

Четверта богиня. Я дуже люблю поезії Т. Шевченка, пам’ятаю його гнівне звинувачення байдужим до мови і полум’яний заклик любити і вивчати рідну мову:

Слово рідне, мово рідна.

Хто тебе не знає,

Той у грудях не серденько,

Тільки камінь має.

Послухайте, будь ласка, вірш, присвячений Великому Тарасу ,,Ми – Тарасові діти” (звучить авторський вірш).

Вчитель. За любов до України, рідної мови, за бажання бачити народ щасливим, а Україну незалежною довелось Шевченку багато страждати. Він ,,карався, мучився, але не каявся”. І твердо вірив у перемогу добра над злом.

Вчитель. А що, в вашому розумінні, означає бути по-справжньому щасливим .

 

П’ята богиня. Людина народжується для щастя. Живе. Радіє. Її життя

розпочинається світанком в душі. Теплі і ніжні промені сонця зігрівають серце, запрошують помандрувати у світ загадковий, таємничий, незвіданий. Життя прекрасне. І мені так хочеться, щоб на землі завжди панувало Добро, Справедливість, Терпіння. І якщо люди не втратять Віру, Надію і Любов у завтрашній день, то це справжнє щастя. Саме про це я розповім у своєму вірші «Джерело надій » ( читає вірш )

 

Шоста богиня. Я не буду заперечувати, що Україна, рідний край – найголовніше у житті кожної людини. А Т. Шевченко – вірний син України. А чи могла б існувати наша держава, народ без мови? Я думаю, що ні! Не маючи мови, ми не змогли б з вами поспілкуватися, розповісти про свої почуття. Адже в мові нашій – історія народу, його життя. Про це співається в пісні «Калинове намисто», яку я написала на мелодію пісні «Рябиновые гроздья».Сподіваюсь, що слова моєї пісні зустрінуть свого композитора і будуть радувати людей.

(Учениця разом з мамою виконує пісню, в руках матері – вишитий рушник )

 Калинове намисто

Калинове намисто і пісню солов’я,

І райдугу барвисту, і сонячні поля

На всіх шляхах широких я в серці збережу,

І неньці – Україні я тихо прокажу.

Приспів:

Люблю тебе у щасті і журбі,

Дарую струни серця я тобі,

Люблю тебе і грішну, і святу

З тобою, ненько, я росту.

 

Люблю тебе серпневу, врожайну і святу,

Різдвяно-новорічну й травневу у цвіту.

Твої пшеничні коси і очі – озерця,

І кришталеві роси, і шепіт вітерця.

Приспів (той же)

Красу твою не старять ні горе, ні віки,

Кували твою славу князі і козаки.

І кожне покоління перлиною сія.

Це, Україно мила, історія твоя.

Приспів (той же)

Донька. Матусю рідненька, скажи мені, чому на наше свято ти завітала з вишитим рушником ?

Мати. Бо це родинний оберіг, доню моя. Рушник вишивала ще моя бабуся. Від бабусі він залишився у спадок моїй мамі, а вона, в свою чергу, як сімейну реліквію, передала мені (читає вірш « Злетіли увись рушники».)

Злетіли увись рушники

Рушники ви мої, рушники,

Сизокрилі мої лебедята,

Доленоснії рушники,

Візьміть діток моїх на крилята.

 

Сон прийшов тихо смерекою,

Небесами і ясною зіркою,

Прилетів на крилах лелекою,

Нахилився вербовою гілкою.

 

І злетіли увись рушники

Піснею колисковою.

Засинай, моя донечко милая,

І спи зірочкою ранковою.

Любов Мишура

Нехай цей рушник, доню, оберігає тебе у житті, нагадує про батьківську хату, зігріває серце, звеселяє душу, дарує тобі щастя-долю.

(Мати передає вишитий рушник доньці).

Сьома богиня. А я думаю, що важливе місце в житті кожного з нас займає гімназія – наш другий дім, вірні друзі та мудрі наставники – вчителі.

Учителю, тобі я подарую небо,

Спів солов’я, зелені трави,

І тихий шум ріки, вербову гілочку

Й ранкові сонячні заграви.

На п’єдесталі світової слави

Учителю, тебе я пізнаю.

Вклоняюся тобі доземно

За мудрість і за вічну молодість твою.

Вчитель. Гомоніли наші богині, сперечалися. І, мабуть, недаремно. Все, про що вони говорили, відіграє важливу роль у житті кожної людини. Бо немає міцної родини без матінки, гімназії без дітей та вчителів, а людини – без мови рідної і Батьківщини. І на все це людину надихає любов.

(Вчитель запрошує дітей до поетичного салону)

V. В поетичному салоні

Завдання 1. Утворити чотирирядкові строфи (катрен), що починаються рядками « Моя душа до тебе лине…»

(учні читають свої вірші )

Моя душа до тебе лине,

Земле моя, мій рідний краю!

І де б не був я, де б не жив,

До тебе завжди повертаю.

Моя душа до тебе лине,

Люба моя, дорога Україно.

Твоя краса ніколи не загине :

В тебе міцна і дружная родина!

Завдання 2.

Вчитель. Любі друзі! Я дякую вам за щире слово, за любов до поезії, за бажання творити прекрасне.

 Інтерв’ю:

1) Що надихає вас на творчість?
2) Які риси характеру повинен мати поет?

3) Чи може поет стояти осторонь життєвих проблем?

4) Хто з українських поетів – класиків є для вас прикладом у житті?
5)Який український поет вам найбільш близький і зрозумілий?

Завдання 3.

Скласти акровірш за початковими буквами слова

Веселка в небі грає,

І пташечка летить.

Радіє серденько, співає

А вітер тихо гомонить.

Завдання 4. « Займи позицію». Дискусія на тему ” Чи потрібна людині поезія? ”
Screenshot_1

Умова дискусії: об’єднати аудиторію у дві групи, які будуть шукати аргументи« за» і « проти», щоб відстояти свою позицію.

 ( учні висловлюють свою думку )

Вчитель. Переконливо звучали аргументи на підтвердження обох думок. Але більш вагомими були докази першої групи. Отже, поезія потрібна людям, бо в ній – душа народу, його багатовікова історія.

Л. Костенко теж вважає, що

”Поезія – це завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик до душі.”

Завдання 5. Гра ” Впіймай риму”

Скласти двовірш (дистих), самостійно додавши другий рядок.

  1. Сонце тепло в небі сяє,

(Поет народ свій величає).

  1. Не журися, Україно,

 (Прийми привіт від свого сина).

  1. Калина червоная зажурилася,

 (До води від вітру похилилася).

  1. Я люблю свій рідний край,

 (Ти про це, мій друже, знай)

  1. Защебетав свою пісню соловей у гаї,

 (Так він сонце рано-вранці щодня зустрічає).

  1. Україно, матінко моя,

 (Тебе люблю всім серцем я ).

( Вчитель дякує учням за прекрасні вірші. Звучить наказ вчителя)

Наказ вчителя учням

Вчитель. Я – найстарша серед вас

Тож слухайте ви мій наказ:

Учні (учні зачитують наказ вчителя):

  1. Поезію, мов крила для польоту, ви плекайте.
  2. Любіть Вітчизну – матінку.
  3. І мову українськую вивчайте.
  4. Батьків шануйте, друзів поважайте.
  5. У рідний край частіш вертайте.
  6. Вірні доньки і сини потрібні Україні.
  7. Батьківщина в нас одна. Правила – єдині.

Вчитель. Розливалися в цій залі поетичні ріки,

Прозвучали гучно вірші малі і великі.

Як прекрасно на Олімпі діти працювали,

Про любов свою велику нам розповідали.

Дякую вам, любі друзі, за слово гаряче,

За ніжную душу і любов дитячу.

Нехай ваше слово звучить, не змовкає,

Україну рідну в піснях прославляє.

(У виконанні учнів звучить пісня)

 

Священна Марківська земля

Слова Любові Мишури

Музика Олександра Каплі

 

Моя священна Марківська земля.

Благословенна рідна Україна,

Де колосяться золотом поля,

І сонечку всміхається калина.

 

В вишневий цвіт прибралися сади,

І соловей день новий зустрічає.

Мене у світ казковий поведи –

Про Марківщину пісню заспіваю.

 

Приспів:

Марківщино люба, Марківщино мила!

Ти мені дорогу у життя відкрила.

Долю дарувала і кохать навчила!

У любові й щасті ти мене зростила.

 

Ти не корилась лютим ворогам.

Твоя душа була в польоті мрії.

І я тебе нікому не віддам,

Мій рідний край, моя свята надія!

Якщо нависнуть темні хмари й злі,

Над рідним краєм сонце заховають,

Я шлях знайду у чорній тій імлі.

Всміхнеться сонце – радо привітаю.

Приспів

 

Люблю поля й вишневії сади,

Річки, озера і далекі гори.

Мене у світ казковий поведи –

Вже кличуть нас широкії простори.

Мій рідний край, живи і розцвітай!

Нехай народ розправить свої крила.

До сонця у піснях своїх злітай,

В душі живи, краса, а в тілі – сила.

Приспів

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(3 оцінки. Рейтинг публікації: 5 з 5)
356

Магазин UROK-UA.com

А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?

Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

9 коментарів

  1. На мою думку, цікавий матеріал для проведення виховного заходу, наприклад, до Шевченкових днів чи до предметного тижня. Дає можливість залучити учнів до творчості, виховувати патріотичні почуття та шанобливе ставлення до мови, до літератури, до минулого Батьківщини. Можливо, що це і урок літератури, але точно не для 10-11 класу, оскільки не відповідає тема чинній програмі.

    1. Доброго дня, шановна Наталіє Володимирівно! Я щиро вдячна Вам за коментар. Хочу сказати, що тема уроку відповідає чинній програмі з української літератури ( 10, 11 клас), оскільки програмою передбачені уроки літератури рідного краю. А цей урок побудований виключно на місцевому матеріалі. Вірші, дистихи, катрени, акровірші, пісні, що прозвучали на уроці, написані моїми учнями, їхніми батьками. Поетичний супровід до уроку і пісню ” Моя священна Марківська земля” написала я. Пісенний текст покладений на музику нашим прекрасним композитором і виконавцем Каплею Олександром, аранжувальник – Юрій Олейніков ( він – наш земляк і чудовий композитор) . До речі, ця пісня стала гімном у нас на Марківщині. Хочу запитати : ” Чому Ви вважаєте, що до творчості на уроках мови та літератури не треба залучати учнів?” А ще додаєте , що цей урок точно не для учнів 10 – 11класу. Ні, шановна колего, саме для 10 – 11 класів. Пояснюю: середні класи з таким об’ємом роботи ще не впораються. Бо творити – не готове заучувати. Бажаю від щирого серця Вам здоров’я, наснаги, творчих успіхів.

    2. Доброго дня, шановна Наталіє Володимирівно! Я щиро вдячна Вам за коментар. Хочу сказати, що тема уроку відповідає чинній програмі з української літератури ( 10, 11 клас), оскільки програмою передбачені уроки літератури рідного краю. А цей урок побудований виключно на місцевому матеріалі. Катрени, дистихи, , акровірші, пісні, що прозвучали на уроці, написані моїми учнями, їхніми батьками. Поетичний супровід до уроку і пісню ” Моя священна Марківська земля” написала я. Пісенний текст покладений на музику нашим прекрасним композитором і виконавцем Каплею Олександром, аранжувальник – Юрій Олейніков ( він – наш земляк і чудовий композитор) . До речі, ця пісня стала гімном у нас на Марківщині. Хочу запитати : ” Чому Ви вважаєте, що до творчості на уроках мови та літератури не треба залучати учнів?” А ще додаєте , що цей урок точно не для учнів 10 – 11класу. Ні, шановна колего, саме для 10 – 11 класів. Пояснюю: середні класи з таким об’ємом роботи ще не впораються. Бо творити – не готове заучувати. Бажаю від щирого серця Вам здоров’я, наснаги, творчих успіхів.

  2. Шановна Любове Іванівно! Ви своїм практичним досвідом створили справжнє свято.Звучали поетичні твори нових сучасних поетів і учнівські,і ваші слова-накази.Цікава форма роботи як поетичний Олімп,рольова гра.А ще більше емоційних вражень додала пісня.Спасибі за хорошу роботу!

    1. Дякую , шановна Тетяно, за добрі слова. Хай Бог дає Вам здоров’я, щастя, сімейного благополуччя, успіхів у роботі. Мирного неба над головою!

  3. Шановна, колего! Дійсно цікавий і цінний матеріал. Добре, що у таких заходах участь беруть діти з батьками. Пісні, поезія, гра ніби переплітаються в одне ціле, створюючи невідділенний скарб нашого народу. Творчої наснаги, Любове Іванівно!

    1. Дякую Вам, шановна колего, за коментар до мого уроку і за щирі побажання. Хай щасливим і успішним буде кожен ваш день, а робота приносить тільки задоволення.

  4. Любове Іванівно !Ви знову -МОЛОДЕЦЬ ! Я Вам ставлю найвищий бал. Ви справжня вчителька. Читала і ніби була присутня у Вас на уроці. Усе продумано до дрібниць. Усе по-справжньому ,творчо та креативно .Із таких учнів у майбутньому виростають поети. Я декілька років працювала в Біловодському районі,тому я Вам вдячна за спогади Дякую за такі цікаві та справжні матеріали. Низький уклін Вам.Мирного неба та душевного спокою Вам. Зі святами.

    1. Шановна Лідіє Степанівно! Я щиро вдячна Вам за теплі слова, за високу оцінку мого конспекту уроку з української літератури. Бажаю Вам здоров’я, щастя, благополуччя, сімейного затишку, довгих років життя. Хай у вашому серці троянди квітнуть! Любов хай живе, а проблеми зникнуть! Вітаю Вас із наступаючим Новим роком і Різдвом Христовим!!! З повагою, Любов Іванівна Мишура