Конспект заняття з мовленнєвого розвитку для дітей старшого дошкільного віку “Складання розповіді за картино І.Шишкіна “Зима”

Автор: Вихователь Журба Тетяна Миколаївна

Screenshot_9Цей матеріал допоможе насамперед вихователям доступно і просто розглянути з дітьми картину І.Шишкіна “Зима”, скласти розповідь за нею. А також тут подані мовні вправи, які можна використовувати не тільки на заняттях з мовленнєвому розвитку, а й в повсякденній роботі.


 

Мета: Сприяти розвитку монологічного мовлення, комунікативних здібностей, творчої уяви і художньо-образного мислення.

Виховувати естетичний смак.

Продовжувати вчити дітей складати розповіді за картиною, висловлювати власні почуття, міркування, закріпити вміння добирати означення, порівняння, слова на заданий звук, за спільною ознакою, узгоджувати іменники з прийменниками, збагачувати словник дітей дієсловами, епітетами.

Матеріал. Картина І.Шишкіна «Зима»

Хід заняття

  • Яка зараз пора року? Чому?
  • Яка зима?
  • Що робить зима?
  • Чого взимку не буває?
  • Як ми можемо передати красу зимового дня? (намалювати, аплікувати …)
  • Хто передає красу природи музикою? (композитор)
  • Хто описує її словами? (письменник, поет)
  • А фарбами? (художник)
  • Що головного виділяє художник в картині?

Ліс – це те, що найчастіше писав художник. Його називали «богатирем лісу». Зображуючи ліс художник показував щедрість і красу природи.

  • Яким здається ліс?

Здається, що він чекає чогось дивовижного, світлого, на скільки у ньому тихо і спокійно.

  • Погляньте на дерева. Які вони?

Вони витягнуті вітами один до одного і разом з тим простягають віти високо в небо. По всьому видно, що ліс густий, бо стовбури дерев прямі.

  • А що під снігом? (дерева повалені, прикидані снігом)
  • Чи часто бувають у цьому лісі люди? (ні, бо ліс здається непрохідним, закиданим)

Художник зумів описати кожну деревинку, кожну гілочку, стеблинку.

  • Уявіть собі, що ви потрапили в цей ліс. Ліс ожив.
  • Що ви відчуваєте?
  • Які звуки почули?
  • Які пахощі?
  • Як вам дихається в цьому лісі?

Ось так і І.Шишкін, пишучи картину, відчував багато чистого повітря. Воно таке чисте, свіже, немов насичене ніжним дзвоном. Ліс, немов завмер і дрімає.

  • Які барви використав художник? (спокійні)
  • Чим картина вас приваблює?
  • Який настрій виникає від її споглядання?
  • Як би ви назвали цю картину?

А от художник назвав її просто «Зима».

  • Художник написав таку чудову картину, а ми давайте з вами уявимо себе маленькими оповідачами і спробуємо розповісти про зимовий ліс.

Складання розповіді за опорними словами: сніг, казковий, пухнастий, сонний.

Приблизна розповідь. «Я потрапила в казковий ялинковий ліс. Високі старі ялини зустрічають мене дивовижною красою. Вчора в лісі випало багато снігу, тому ялини стоять одягнуті в білі шуби. А ось тут сніг присипав повалені дерева, маленькі кущики. Зовсім не видно слідів, тварини поховались, ніби бояться порушити зимову красу ялинкового лісу».

Фізкультхвилинка.

Ось пливе біла хмаринка,

А несе вона сніжинки.

Їм набридло там сидіти.

Закортіло полетіти.

Почали вони кружляти,

Ніби танець танцювати.

Вітерець із ними грав,

Сніжну віхолу підняв.

Та сніжинки покружились

І на землю опустились.

Мовна вправа «Ланцюжок слів»

Зима – яка? – холодна

Що буває холодним? – сніг

Сніг – який? – білий …

Мовна вправа «Добре – погано»

Коли зима – добре, а коли погано?

Мовна вправа «Назви зимові слова на звук С»

Сніг, снігуронька, сани, снігопад…

Підсумок заняття.

Відгуки та пропозиції

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

9 коментарів

  1. Хороша розробка. Сподобалось, що Тетяна Миколаївна використовує багато епітетів, порівнянь, власним мовленням показує , яка красива та милозвучна наша мова. Впевнена, що вихованці Тетяни Миколаївни вміють складати розповіді за картиною, висловлювати власні почуття, міркування. Крім того, автор виховує в дітей естетичний смак, уяву, розвиває сенсорні відчуття.

  2. Сподобався конспект заняття. Вдалося повністю розкрити тему, яка відповідає меті. Тут не тільки розвиток мовлення, а і відчуття, розвиток уяви. Думки викладені послідовно і лаконічно. Опис виконується зрозуміло, запитання чіткі, доступні. Дякую

  3. Тетяні Миколаївні в легкій та доступній формі вдається вчити дітей складати розповіді за картиною. Це показник творчого вчителя! Протягом всього уроку учні збагатили свій словник дієсловами, епітетами за допомогою різних мовних вправ. Дякую.

  4. Завдання конспекту повністю збігаються з результатами. Робота цікава і не складна для дітей. Дякую вам за детальний конспект, який обов’язково візьму собі в скарбничку!!!

  5. Зв’язне мовлення дошкільнят є запорукою успішного навчання у школі, тому таким заняттям надається особлива увага. Використано різні прийоми та методи ,діти збагачують словниковий запас епітетами, порівняннями.За допомогою роботи над картиною діти потрапляють у цікавий світ мистецтва. Дякую.

  6. Часто в повсякденному житті ми забуваємо про розвиток связного мовлення дітей, а це головне під час підготовки дітей до вступу в школу. Вихователь за допомогою різних методів та прийомів розкриває потенціал у дітей, що підводить дітей до розповіді за картиною. А б доповнила заняття звуками лісу, зими.

  7. А чому б розповідь та й не доповнити красивим музичним супроводом? А чому б дітям не попробувати відтворити звуки зимового лісу? А може запропонувати і розповідь і малюнок “власне бачення зимового лісу”? А вправи «Ланцюжок слів» та «Добре – погано» – добра практика для розвитку монологічного мовлення,

  8. Під час заняття вихователь звертає увагу на емоційний стан дітей, працює над розвитком мовлення, для цього використовує картину, проблемні питання. Підсумовуючи знання вихованців, вихователь проводить мовні ігри.

  9. Звичайне заняття з мовленнєвого розвитку. Сезонно підібране. Організаційна частина (структура розробки не виділена вихователем) підводить дітей до теми, актуалізує знання про зимові явища. Я вважаю, що в основній частині не вистачає інноваційних підходів в роботі. Перша і третя мовні вправи збагачують словниковий запас дітей. Вправа “Добре і погано” розвиває вміння робити оцінні судження.