mail@urok-ua.com

Зміст методичної роботи з вчителями суспільно-гуманітарних дисциплін у 2016 році

Автор: методист Яковчук Тетяна Іванівна

Інноваційні процеси, які нині мають місце в освітньому просторі, змінюють традиційне уявлення як про підходи до організації навчально-виховного процесу у сучасному навчальному закладі, так і до кінцевих результатів діяльності усіх учасників навчально-виховного процесу. Про це чітко сказано в аналітичній довідці НАНУ. Вона акцентує нашу увагу на інноваційному розвитку, який активізує професійну ініціативу педагогів, дозволяє подолати межу у сприйнятті нового, у стереотипах професійного мислення. Це дає можливість вибирати, трансформувати існуючий інноваційний досвід, а також продукувати, алгоритмізувати власні педагогічні ідеї.

На наш погляд, головна мета науково-методичної роботи у цьому році ─ забезпечити якість інноваційного супроводу навчально-виховного процесу шляхом спільного пошуку, відпрацювання і впровадження кращих традиційних і нових взірців педагогічної діяльності, обміну досвідом, вироблення єдиних підходів, критеріїв, норм і вимог до оцінювання результатів освітньої діяльності учня, педагогічної діяльності вчителя.

Виходячи з вище означеного, ми вбачаємо, що головними цілями діяльності методичної служби мають стати: – створення атмосфери успішного інноваційного середовища, розвиток творчого потенціалу педагога, підвищення професійної компетентності, зорієнтування на успіх.

Оскільки інноваційне середовище постійно змінюється, на наш погляд варто виокремити основні рівні його розвитку: адаптивний, професійно-репродуктивний, творчий і стратегічно-цільовий.

Адаптивний рівень розвитку інноваційного середовища передбачає усвідомлення потреб змін в освіті. Спираючись на традиційний досвід, ми разом із педагогами намагаюємось вирішувати питання оновлення змісту (варіативна складова навчального плану), технологій, методик навчання; інтуїтивно використовувати інноваційний досвід інших.

Особливістю професійно-продуктивного рівня розвитку інноваційного середовища є перехід професійної управлінської діяльності на науково-методичну основу. Головна мета цього рівня полягає у необхідності створення системи мотиваційного, технологічного, особистісного забезпечення процесу формування професійної компетентності педагогів до змін.

Творчий рівень розвитку інноваційного середовища характеризується прийняттям нових цінностей освіти, що розкриває можливості для творчої трансформації їх у практику. Такий рівень інноваційних змін досягається в результаті організації постійно діючих семінарів, практикумів, залученості педагогів до проектування різних програм розвитку тощо.

Стратегічно-цільовий рівень інноваційних перетворень розкриває рівень високоорганізаційної культури, де здійснюється цілеспрямоване керівництво інноваційними процесами та створюються відповідні соціально-педагогічні умови для особистісного розвитку кожного. Досягнення такого рівня супроводжується прийняттям нової стратегії розвитку, цілісністю, внутрішньою єдністю та гармонійною взаємодією всіх складових інноваційного процесу.

Реалізація цих цілей, на наш погляд, вимагає в системі науково-методичної роботи вирішення таких завдань:

– формування готовності вчителя до роботи в умовах запровадження нового Державного стандарту;

– творче осмислення соціального замовлення, нових нормативних актів і документів, доведення їхнього змісту до свідомості кожного педагога;

– вироблення у вчителів позитивного ставлення до нового, до самоосвіти, до   експерименту, зацікавлення у використанні нового, у відході від традицій;

– більш продуктивне, мотивоване оволодіння засобами виконання нової діяльності;

– опанування нових функцій у процесі професійно-педагогічної роботи (функції сприяння навчанню учнів, функції проектування, управлінської функції).

– неперервне вдосконалення рівня педмайстерності вчителів, їх ерудиції та компетентності в організації навчально-виховного процесу:

– стимулювання творчого пошуку, залучення вчителів до науково-дослідної, дослідно-експериментальної роботи;

– створення належного інформаційного та науково – методичного забезпечення навчально-виховного процесу;

– удосконалення комп’ютерної грамотності педкадрів та їх залучення до активної діяльності в мережевих співтовариствах;

– нарощування потенціалу педагогічної діяльності, професійного саморозвитку та самовдосконалення, розвитку професійних та особистісних якостей педагогів, що в цілому сприяє розвитку професіоналізму вчителя;

– управління професійно-особистісним розвитком і саморозвитком педагогів, побудова індивідуальної стратегії розвитку кожного суб’єкта педагогічного процесу, проектування його персонального простору професійно-особистісного розвитку;

– організація роботи з вчителями щодо використання педагогічних інновацій на основі діагностики індивідуального стилю діяльності вчителя, розвиток технологічної готовності педагогів до використання інновацій в освітньому процесі;

– координація й гармонізація діяльності шкільних методичних служб та методичного кабінету;

– сприяння створенню якісних методичних продуктів педагогами як реаль­ного результату дослідницької діяльності;

– діагностика та моніторинг професійної компетентності педагогів, результативності науково-методичної роботи;

– керівництво процесом виявлення, моделювання, вивчення, узагальнення, пропаганди та впровадження перспективного педагогічного досвіду;

– розширення консалтингових послуг педагогам;

– розширення мережі опорних шкіл, інноваційних майданчиків, авторських творчих майстерень, окремих інноваційних проектів, консультаційних пунктів тощо;

– організація роботи з обдарованими дітьми;

– забезпечення поступового переходу на дистанційну форму методичної роботи, основою якої є застосування інформаційних і телекомунікаційних технологій.

Щодо змісту методичної роботи, то можна виокремити такі найважливіші питання:

  • забезпечення операційності знань на основі їх застосування в різноманітних ситуаціях;
  • інтеграційний підхід до формування компетентностей школярів;
  • формування ключової компетентності – вміння вчитись;
  • формування здатності до вирішення життєвих задач;
  • формування здатності володіння ІКТ як знаряддями діяльності;
  • психологічна складова уроку;
  • дотримання режиму праці та здоров′я на уроках;
  • дотримання гігієнічних факторів проведення уроку;
  • оптимальність домашніх завдань як складова здоров′язбереження школярів;
  • формування навичок здорового способу життя, культури здоров′я та духовного розвитку;
  • формування духовного спрямування здоров′язбережувальної компетентності;
  • формування емоційно-ціннісного ставлення до навчання;
  • оцінювання ступеня сформованості компетентностей у процесі навчальної діяльності;
  • аналіз та інтерпретація текстів на уроках мови та літератури;
  • культурологічна спрямованість сучасного уроку;
  • формування читацької компетентності школярів як основи формування пізнавальної та комунікативної компетентностей;
  • реалізація діяльнісного підходу до навчально-виховного процесу;
  • реалізація міжпредметних зв’язків;
  • формування здатності виконувати безпосередню мовленнєву діяльність й оперувати комунікативними стратегіями;
  • реалізація принципу ситуативності мовлення;
  • формування суб’єктивності учня-читача як здатності свідомо організовувати і здійснювати читацьку діяльність, керувати власним читацьким розвитком;
  • техноцентричний підхід до уроку словесності;
  • використання можливостей ілюстративного матеріалу на уроках;
  • практичне застосування гендерного і поліаспектного підходів на уроках історії;
  • висвітлення питань духовно-культурних цінностей на уроках історії;
  • вироблення умінь оволодіння учнями способами навчальної діяльності, самонавчальними уміннями та навичками;
  • дотримання принципу наступності щодо формування компетентностей школярів.

Для прикладу я б запропонувала такі форми методичної роботи:

  • методичний практикум «Сучасний урок. Модернізація методичної палітри вчителя»;
  • тренінг з фаху (окремо вчителів суспільних дисциплін та вчителів-словесників) “Організація процесу навчання в умовах впровадження нового Держстандарту та нових програм”;
  • теоретичний випереджувальний семінар «Організація навчально-виховного процесу у 8 класі за новим Державним стандартом. Вивчення нововведених тем»;
  • лабораторія невирішених проблем «Формування читацької компетентності школярів»;
  • дидактична майстерня-лабораторія «Оцінювання ступеня сформованості компетентностей у процесі навчальної діяльності»;
  • методичні проблемні діалоги «Висвітлення питань духовно-культурних цінностей на уроках історії»;
  • семінар-практикум «Практичне застосування гендерного і поліаспектного підходів на уроках історії», «Формування здатності виконувати безпосередню мовленнєву діяльність й оперувати комунікативними стратегіями»;
  • семінар-тренінг «Формування здатності виконувати безпосередню мовленнєву діяльність й оперувати комунікативними стратегіями»;
  • актуальні діалоги «Вироблення умінь оволодіння учнями способами навчальної діяльності, самонавчальними уміннями та навичками»;
  • панорама творчих знахідок з проблеми «Формування суб’єктивності учня-читача як здатності свідомо організовувати і здійснювати читацьку діяльність, керувати власним читацьким розвитком»;
  • педагогічний ярмарок «Міжпредметна інтеграція змісту навчання»;
  • тренінг тематичного призначення «Формування здоров′язбережувальної компетентності школяра»;
  • методичні студії «Реалізуємо компетентнісний підхід до навчання»;
  • конференція «Формування ключових та предметних компетентностей школярів: проблема наступності», «Модернізація навчально-виховного процесу крізь призму аналітичної довідки НАНУ «Про зміст загальної середньої освіти».
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 оцінок. Рейтинг публікації: 0 з 5)
986
А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?
Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *