mail@urok-ua.com

Міжпредметні компетенціії у контексті викладання іноземних мов

Автор: вчитель іноземної мови Прус Ольга Вікторівна,
вчитель іноземної мови Фоменко Тетяна Ігорівна

У статті розкривається сутність формування міжпредметних компетентностей у контексті викладання іноземних мов, зокрема англійської та німецької. Відомо, що міжпредметні компетенції тісно повязані з предметними компетенціями і застосовуються в широких сферах навчання, тим самим роблячи вклад у їх розвиток. Вони розвиваються як в школі, так і в будь-якому іншому місці саме через процес навчання. Ці компетенції уособлюють принципи інтегрованого навчання, так як можуть застосовуватись у всіх його сферах.


 

Хоча ідея міжпредметних компетенцій може здатися новою, це практика, якою вже довгий час займається багато вчителів та інших працівників освіти, для того щоб заохотити застосування когнітивних, соціальних та емоційних ресурсів своїх учнів для кращого засвоєння знань, умінь та навичок. В цьому розумінні міжпредметні компетенції – не нове для програми явище, а скоріше вказівки, що роблять можливим визначення основних напрямків навчання, які мають бути присутніми у всіх предметних сферах і не обмежуватися змістом програми. Таким чином, формування і розвиток міжпредметних компетенцій – обовязок усіх членів освітньої команди закладу навчання.

Предметні компетенції не включають володіння всіма навичками, які необхідні учням для досягнення цілей поставлених програмою навчання. Міжпредметні компетенції можна розвивати тільки тоді, коли на них фокусуються усі предмети і діяльність, якою займаються учні. Вони є загальною метою програми навчання і включають різні засоби, необхідні учням, щоб адаптуватися в різних ситуаціях протягом життя .

Міжпредметні компетенції тісно повязані з предметними компетенціями і застосовуються в широких сферах навчання, тим самим роблячи вклад у їх розвиток. Вони розвиваються як в школі, так і в будь-якому іншому місці через процес , що починається в початковій школі і продовжується під час навчання в середній школі. Ці компетенції уособлюють принципи інтегрованого навчання, так як можуть застосувуватись у всіх сферах навчання (горизонтальна інтеграція) протягом усіх років навчання (вертикальна інтеграція).

Дискурсивна компетенція є основою у роботі з автентичним матеріалом, виконанні творчих завдань, таких як проекти та відео презентації, створення реальних дискурсів режимі on-line, дебатів у форматі Карла Поппера. Мета таких дебатів – залучити учнів до вирішення проблем та планування рішень, а не просто до дискусії, розвинути навички необхідні для ефективного спілкування. Програма дебатів Карла Поппера виникла як програма, що розвиває вміння міркувати і критично мислити. Стиль дебатів близький до стилю політичних дебатів, де учасники вчаться обговорювати проблеми, аналізувати їх з різних точок зору, пропонуючи можливі стратегії рішення.

Аксіологічна компетенція є основою методу проектів, інтерактивних методів, дебатних технологій, використання завдань, які формулюються як «дайте власну оцінку», «висловіть своє ставлення», «поясніть, як розумієте», «поясніть, що тут для найважливіше і найцінніше саме для вас», «запропонуйте свій варіант розвитку подій».

Процедурна компетенція, що є аспектом усієї людської діяльності, відіграє  основну роль в процесі навчання в школі. В повсякденному житті виникає безліч ситуацій, що вимагають різних стратегій їх вирішення. Потрібно зважити альтернативи спричиненині певними ситуаціями, щоб обрати з ряду можливостей, які не завжді рівнозначні та однаково життєздатні для того, щоб прйняти правильне рішення. Розвиток процедурної компетенції допоможе в цьому. Процес прийняття рішення, що є компонентом процедурної компетенції, нелінійний процес, який не може бути зведений до певного алгоритму. Цей процес має починатися з визначення проблеми та її елементів. Зазвичай дослідження різних можливих рішень, випрбування гіпотези, переформулювання проблеми, що веде до прийняття правильного рішення робиться методом спроб і помилок і не завжди веде до прийняття єдино правильного рішення. Цей процес може приймати різні форми залежно від умов, в яких приймається рішення. Вирішення проблеми в математиці відрізняється від прийняття рішення в ситуації повсякденного життя. Хоча специфічні стратегії все ж мають дещо спільне: всі вони оцінюють декілька різних можливостей, є відкритими для декількох альтернатив, використовують всі можливі ресурси.

Маючи справу з багатьма ситуаціями учні виявляють, що є більш ніж один спосіб вирішити проблему, деякі рішення більш ефективні, ніж інші, і умови та ресурси часто визначають доцільність того чи іншого рішення. Важливим для вчителів всіх предметів є ставити перед своїми учнями складні навчальні проблеми для того, щоб визначити всі можливості для прийняття рішень у ситуаціях, яка спочатку не визначалась як проблемні. Школа повинна забезпечити учнів проблемними ситуаціями, що відповідають їх рівню розвитку та сприяють формуванню процедурної компетенції допомагають визначити і застосовувати власні ресурси, а також надати доступ до необхідних їм ресурсів.

Це також має заохотити учнів наполегливо розвивати свої навички вирішення проблем і прийняття рішень, дозволяючи допускати при цьому помилки.

В початковій школі учні навчаються виділяти ключові елементи відносно простих ситуативних проблем. Вони можуть пояснити, як певні елементи визначають проблему, перерахувати можливі рішення та оцінити їх, беручи до уваги доступні ресурси, підтведити правильність цих рішень, встановити звязки між подібними ситуаціями. Стратегії, які вони застосовують стають більш ефективними, апробація процедур вирішення проблем стає все більш систематичною та ефективною, що підтверджує можливість аналізу цих процедур.

В середній школі учні мають справу з складнішими ситуаціями і вчаться визначати проблеми точніше. Вони мають справу з ширшим вибором потенційних рішень, що дає можливість визначити доцільність їх прийняття заздалегідь.  Знаючи, що є більш, ніж одна можлива стратегія вирішення проблеми, вони зважують переваги і недоліки кожного вибору, який здається доцільним, маючи доступними всі ресурси. Вони встановлюють нові звязки в різних контекстах, що залучають процес прийняття рішень, проводять аналіз, порівнюють точки зору, задають питання і встановлюють звязки з раніше вирішеними проблемами. Таким чином у учнів формується процедурна компетенція, що дає можливість персоніфікувати власні методи вирішення проблем і застосовувати їх автономно. Далі починається процес узагальнення понять з різних галузей знань. Тут велика роль не тільки мислення, уяви, але й пізнавального інтересу, який спрямовує учнів до узагальнення знань. Керівництво вчителя спрямовується на стимулювання учнів на їх придбанні. Введення нового матеріалу супроводжують опорні знання з інших предметів на основі інтеграційних фактів, понять, комплексних проблем. Засвоєння загально предметних понять та проблем учнями відбувається на рівні узагальнених знань, а формування міжпредметної компетентності відбувається від уроку до уроку і сприяє розвитку стійкого інтересу до навчання.

Література:

  1. Інноваційні технології навчання в початковій школі /Автори – упорядники: В.П. Телячук, О.В. Лесіна. – Х. : Вид. група «Основа»: «Тріада+», 2007. – 240с.
  2. Козырев В. А. Компетентностный подход в педагогическом образовании / под ред. В. А. Козырева и Н. Ф. Радионовой. — СПб.:РГПУ, 2004. — 391 с.
  3. Світові інновації [Електронний ресурс] // The Economist. – Режим доступу до журналу: www.innovations.com.ua.
  4. Сучасний урок у початковій школі. 33 уроки з використанням технології критичного мислення// Упор. Г.О.Ярош, Н. М. Седова. -Х.: Вид. гр. «Основа»,2005. -205с.- (Б-ка ж. Початкове навчання та виховання»).
  5. Хуторской А. В. Ключевые компетенции и образовательные стандарты // Интернет-журнал «Эйдос». — 2002. — 23 апреля. URL: http://eidos. ru/ journal/2002/0423.htm
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(2 оцінки. Рейтинг публікації: 5 з 5)
199
А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?
Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Один коментар

  1. Дуже серьозна робота,науково обгрунтована, проведена кропiтка аналiтична робота. Не зважаючи не науковий стиль, матерiал легкий для сприйняття та реально використати у практичнiй роботi. Дякую за працю!