mail@urok-ua.com

Одноклітинні тварини
Будова та роль у природі

Евглена зелена, амеба, інфузорія

Автор уроку: вчитель біології Гергель Альона Сергіївна

■    2.   Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.4.      Виконання тестових завдань.

Вибрати одну або декілька правильних відповідей.

  1. Які типи рухів клітин характерні для одноклітинних тварин?

А війками                                                

В джгутиками

Б м’язовий

Г псевдоніжками

  1. При настанні несприятливих умов середовища одноклітинні тварини:

А активно розмножуються                   

В гинуть

Б укриваються цистою

Г засинають

  1. Які властивості притаманні одноклітинним тваринам як самостійним організмам?

А живлення

В подразливість

Д ріст

Б розмноження

Г виділення

Е дихання

  1. За якою ознакою одноклітинних тварин відносять до еукаріотів?

А скоротливі вакуолі

В травні вакуолі

Б клітинний рот

Г ядро

  1. Нестатеве розмноження поділом навпіл характерне для:

А евглени зеленої

В малярійного плазмодія

Б інфузорії-туфельки

Г амеби звичайної

  1. Регуляторами внутрішньоклітинного тиску в одноклітинних тварин є:

А травні вакуолі

В мітохондрії

Б скоротливі вакуолі

Г хлоропласти

Відповіді: 1 — А, В, Г; 2 — Б; 3 — А, Б, В, Г, Д, Е; 4 — Г; 5 — А, Б, Г; 6 — Б.

■    4.   Вивчення нового матеріалу

  1. Особливості будови одноклітинних тварин — мешканців водойм

Слово вчителя

Одноклітинні тварини поширені повсюдно. Вони освоїли прісні, морські води та ґрунт. Багато одноклітинних тварин, які живуть у Світовому океані, навіть мають мінеральний скелет.

Робота в групах

Завдання для учнів:

— Самостійно опрацювати текст підручника, додатковий матеріал та підготувати презентацію за такими темами:

I група — «Особливості будови та життєдіяльності амеби звичайної».

II група — «Особливості будови та життєдіяльності евглени зеленої».

III група — «Особливості будови та життєдіяльності інфузорії-туфельки».

Презентації груп

I група

Особливості будови та життєдіяльності амеби звичайної

Амебу — вільноіснуючу мікроскопічну тварину можна знайти в невеликих ставках або проточних канавах з мулистим дном. Вона схожа на маленьку (0,2–0,5 мм), ледве помітну неозброєним оком безбарвну драглисту грудочку, що постійно змінює свою форму. Слово «амеба» означає «мінлива». Це — всеїдна тварина. До її раціону входять водорості, джгутикові, інфузорії. Тіло амеби досягає в діаметрі 0,1 мм.

Форма тіла амеби постійно змінюється через випинання цитоплазми, що утворюються в різних його ділянках і називаються несправжніми ніжками (псевдоподіями). Ці тимчасові структури служать для пересування та захоплення їжі. Амеба дихає розчиненим у воді киснем, який проникає в її цитоплазму через усю поверхню тіла. В амеби немає спеціалізованих сенсорних органел, але вона реагує на багато подразників. Наприклад, вона може розпізнавати різні види їжі, «тікає» від яскравого світла, високих концентрацій низки речовин у середовищі й постійного механічного подразнення. Якщо діє дуже сильний подразник, амеба втягує всі псевдоніжки та якийсь час залишається без руху. Нестатеве розмноження амеби здійснюється шляхом поділу клітини навпіл.

Проектування зображення на екран

Амеба

Відео: Амеба

«Коло ідей»

— Як можна перевірити, до яких речовин чутливі амеби? Складіть план відповідного експерименту.

(Обговорення результатів роботи учнів.)

II група

Особливості будови та життєдіяльності евглени зеленої

Евглена зелена — вільноіснуючий організм, який мешкає в ставках із забрудненою водою, у калюжах і в будь-яких водоймищах із стоячою водою. Тіло евглени має довжину 0,05 мм. Форма його овальна; передній кінець тупий, задній загострений. На передньому кінці розташований джгутик — виріст цитоплазми, який є органелою руху. Евглена ніби «угвинчується» у воду і пересувається досить швидко.

Ущільнений зовнішній шар ектоплазми називається пелікулою; завдяки йому евглена має постійну форму тіла. Ближче до заднього кінця розташовується округле ядро.

Евглена зелена є організмом з ознаками рослини і тварини. На світлі вона здійснює автотрофне живлення завдяки наявності хлоропластів. У темряві та за наявності в середовищі розчинених органічних речовин евглена переходить на гетеротрофний спосіб живлення. Такий змішаний тип живлення отримав назву міксотрофного. Дихання й виділення продуктів обміну відбувається так само, як в амеби. Скоротлива вакуоля, розташована на передньому кінці тіла, здійснює осморегуляцію та виведення рідких продуктів обміну. На передньому кінці її тіла розташовується стигма — світлочутливе вічко яскраво-червоного кольору, завдяки якому евглена пересувається у бік освітленої частини водоймища (позитивний фототаксис). Евглена розмножується нестатевим шляхом — поздовжнім поділом навпіл. При настанні несприятливих умов джгутик відкидається, клітина округляється, покривається щільною оболонкою, і утворюється циста.

Проектування зображення на екран

Інфузорія туфелька

Відео: Эвглена зеленая

Це цікаво!

Дидиній — невелика (110–150 мкм) прісноводна інфузорія з хоботоподібним переднім кінцем тіла, що закінчується ротом. Дидиній полює переважно на туфельок, які за розмірами більші за нього. Спочатку він угвинчується в тіло жертви за допомогою хоботка, а потім, розширюючи рота, заковтує туфельку повністю, значно роздуваючись. Здобич перетравлюється протягом 2 год. За добу дидиній з’їдає 12 інфузорій-туфельок.

III група

Особливості будови та життєдіяльності інфузорії-туфельки

Інфузорії-туфельки — це одноклітинні тварини, які поширені в прісних стоячих водоймах. Назву цей вид дістав через форму клітини, що нагадує туфельку. Характерна особливість — наявність безлічі війок по всій поверхні тіла. Війки перебувають у безперервному русі, що забезпечує швидке переміщення інфузорії в просторі. Коливання війок нагадують рухи весел, при кімнатній температурі вони роблять до 30 махів за секунду. Рух війок злагоджений завдяки мережі скоротливих волокон, розташованих у цитоплазмі.

У всіх інфузорій не менше двох ядер. В інфузорії-туфельки їх два. Одне з них більше, інше менших розмірів. Маленьке ядро (генеративне) відіграє основну роль у статевому процесі, велике ядро (вегетативне) регулює всі життєві процеси, окрім статевого.

Травні органели починаються з клітинного рота. Потраплянню їжі в ротовий отвір сприяють коливання навколоротових війок, які спричиняють рух води із завислими в ній бактеріями та іншими частинками. Клітинний рот переходить у клітинну глотку. Біля внутрішнього кутка глотки утворюється пухирець, у який потрапляють харчові частинки, що накопичуються на дні. Таким чином утворюється травна вакуоля. При достатній кількості їжі травна вакуоля утворюється приблизно кожну хвилину. Неперетравлені залишки їжі виводяться через спеціальний отвір — порошицю. Функція виділення здійснюється скоротливими вакуолями.

Розмноження в інфузорій нестатеве і статеве. Нестатеве розмноження відбувається 1–2 рази на добу шляхом поперечного поділу їхнього тіла навпіл, яке починається з ділення ядер.

Проектування зображення на екран

Розмноження в інфузорій

Відео: Інфузорія туфелька

Лабораторне дослідження до уроку на тему: Спостереження інфузорії

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(2 оцінки. Рейтинг публікації: 4.5 з 5)
2395
А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?
Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Один коментар