mail@urok-ua.com

Полтавський зодіак вчених-фізиків

Автор: викладач Свириденко Олена Федорівна

Текст доповіді розбито відповідно до нумерації слайдів презентації

  1. Зміст фізичної науки має величезний гуманітарний потенціал, значну частину якого становить історія науки і техніки, а також життєвий шлях її творців. І наш обов’язок знати свою історію, своїх світочів науки і культури. Сьогодні особливо актуальним є дослідження наукової спадщини наших полтавських вчених, якою користується ввесь світ, оскільки багато з них вважаються російськими вченими з огляду на те, що Україна входила до складу Російської імперії, а потім СРСР.
  2. Тому ми реалізували проект “Видатні фізики Полтавщини”, в ході якого дослідили інформацію про 12 вчених-фізиків, починаючи з батька ракетної техніки Засядька О.Д., і закінчуючи видатним радянським радіофізиком Брауде С.Я.
  3. Результатом нашого дослідження стала презентація “Видатні фізики Полтавщини”, яка була представлена на студентській конференції в коледжі 20 листопада 2014 року.
  4. Своїми результатами ми також хочемо поділитися з учасниками Всеукраїнської науково-практичної конференції, оскільки вважаємо, що ця робота є вкладом у розвиток національної самосвідомості та національної ідентифікації нашої молоді.
  5. І так. Четверо вчених були уродженцями саме Полтави – це Пильчиков, Кондратюк, Іваненко, Брауде. Всі ці вчені неординарні, багатогранні і зробили великий вклад у світову науку у різних галузях фізики.
  6. Мабуть, найтрагічніша доля була у Шаргея Олександра Гнатовича, який рано позбувся батьків і дитячі роки в основному провів у будинку бабусі у Полтаві. Закінчив 2-гу Полтавську гімназію зі срібною медаллю і вступив на механічне відділення Петроградського політехнічного інституту, яке закінчити йому не вдалося, бо його забрали до армії (як раз почалася 1-ша світова війна). Потім революція. Переховуючись від переслідувань, Олександр дістає документи на ім’я Кондратюка Юрія Васильовича і під ними живе до кінця своїх днів.
  7. Шаргей-Кондратюк працював у різних куточках СРСР і проявив себе як талановитий інженер. Він робить винаходи у пошуку альтернативних джерел енергії, будує величезний елеватор без цвяхів, підвісний міст, розробляє проект Кримської вітрової електростанції.
  8. Але найбільшим вкладом у світову науку є „Траса Кондратюка”, яка була здійснена американськими астронавтами при польоті і висадці людини на Місяці.
  9. Свої космічні розрахунки Шаргей зробив ще у гімназії у 17 років.
  10. Особливо багатогранним є талант українського фізика-теоретика, експериментатора, винахідника Пильчикова Миколи Дмитровича, який був професором Харківського та Одеського університетів, Харківського технологічного інституту.
  11. Його наукові праці присвячені оптиці, земному магнетизму, електро- і радіотехніці, радіоактивності, рентгенівським променям, електрохімії та метеорології. Пильчиков передбачив Курську магнітну аномалію, відкрив у Харкові першу метеостанцію, започаткував галузь “Ядерна фізика”, заклав початок радіотелемеханіки. Він є одним з винахідників радіо. Він захоплювався музикою та українською поезією, сам писав вірші.
  12. Творча спадщина вченого — близько 100 праць, понад 25 оригінальних приладів та установок, кілька нових експериментальних методів досліджень.
  13. Майже 60 років був професором кафедри теоретичної фізики Московського університету, отримавши це звання у 27 років, мегазірка ядерної фізики – Іваненко Дмитро Дмитрович! Хоча так і не став академіком.
  14. Іваненко отримав блискучу освіту і працював у ряді провідних вузів СРСР – Московському, Ленінградському, Київському, Харківському університетах. За свої зв’язки із зарубіжними колегами та вільнодумство був засуджений, репресований і висланий до Томська.
  15. Вперше сформулював нині загальновизнану протонно-нейтронну модель ядра. Створив квантову теорію поля і гравітації. Один з авторів теорії електромагнітного випромінювання електронів великих енергій, теорії паралельного перенесення спінарних хвильових функцій електрона.
  16. Полковник Іваненко після Великої Вітчизняної війни очолював групу військових спеціалістів та учених, яких відрядили до Німеччини для вивчення стану німецької ядерної програми.
  17. У 1950 році отримав Сталінську премію – найвищу на той час в СРСР відзнаку – за роботу з теорії електрона та проблем аеродинаміки, хоча реабілітований був незадовго до смерті.
  18. Серед полтавчан доля найприхильнішою була до Брауде Сергія Яковича. Успішно закінчив Харківський фізико-хіміко-математичний інститут і відразу почав викладати та займатись науковою діяльністю.
  19. Перед Великою Вітчизняною війною створив радіолокатор, який вперше застосували для протиповітряної оборони Москви. Служивши на Балтійському флоті, розв’язував завдання з бойового застосування морських радіолокаторів, проблеми морської навігації та зв’язку.
  20. Заснував науковий напрям у радіофізиці — радіоокеанографію, а згодом і радіоастрономію. Серед винаходів вченого космічний радіотелескоп УТР-2, радіоінтерферометр “УРАН” (украинский радиотелескоп).
  21. Його творчий доробок — це близько 300 наукових праць. Понад 40 статей опубліковано в міжнародних наукових журналах.
  22. Відлік вчених-фізиків Полтавської області, а точніше ще губернії, іде від справжнього продовжувача козацьких традицій, сина гармаша Війська Запорізького, уродженця села Лютенька Гадяцького повіту — Олександра Дмитровича Засядька. Він був учасником всіх військових кампаній російських військ початку 19-го століття.
  23. Отримавши блискучу освіту в Артилерійському та Інженерному шляхетному кадетському корпусі, дослужився до генерал-майора. Продавши всі свої статки, організував дослідну лабораторію по створенню бойових ракет.
  24. Він сконструював і удосконалив бойові ракети різних конструкцій, розробив тактику застосування ракетної зброї. Засядько створив перші ракетні війська і став їх першим головнокомандуючим. Значення винаходів Засядька неможливо перебільшити.
  25. Адже вся сучасна мирна і військова ракетна техніка базується саме на них. На жаль, сьогодні ми констатуємо всю смертоносну і руйнівну міць потужних “Градів”, “Смерчів” і т. п., а хотілося говорити тільки про пускові космічні установки, які служать для запуску ракет у мирних цілях — дослідження космосу, атмосфери Землі, далеких космічних об’єктів.
  26. Військовим інженером був і уродженець с. Сенча Лохвицького повіту Піроцький Федір Аполлонович, який закінчив, як і Засядько, Михайлівську артилерійську академію, в яку було перетворено Артилерійський шляхетний корпус.
  27. Піроцький теж зробив свій внесок в удосконалення ракетної та артилерійської техніки, але більше захоплювався електротехнікою. Він працював над проблемами передачі електроенергії на відстань, сконструював машину змінного струму,
  28. удосконалив електричні хлібопекарські та металургійні печі того часу, зробив ряд винаходів у телеграфі, електроосвітленні, будівництві гідроелектростанцій.
  29. Але найвагомішим його відкриттям був електричний трамвай. На жаль, розуміння і підтримки на батьківщині вчений не знайшов, і перший електротрамвай запускає фірма “Сіменс” в Берліні. Перший же трамвай у Російській імперії з’являється у Києві. Вийшовши у відставку, Піроцький бідує у помирає в злиднях. До 100-річчя першого київського трамваю на Почтовій площі будують пам’ятник, але в зв’язку з реконструкцією площі його зняли і більше ніде не встановили.
  30. Ще один військовий інженер Ельяшевич Володимир Львович народився в Малих Будищах під Полтавою. Закінчивши Полтавський кадетський корпус та Інженерне училище в повітроплавальному парку, використовував польоти на повітряних кулях для дослідження земної атмосфери, на підставі яких опублікував ряд наукових статей. За винятковий вклад у розвиток фізики атмосфери Ельяшевич обирається членом-кореспондентом Головної фізичної обсерваторії Російської академії наук. На жаль у розквіті творчих сил на 39-му році його життя раптово обірвалося.
  31. Серед полтавських вчених 19-го століття є яскрава постать — Остроградський Михайло Васильович. Михайло Васильович теж народився у дворянській сім’ї в с. Пашенному Кобеляцького повіту.
  32. На відміну від попередніх вчених, які були військовими інженерами, Остроградському не судилося стати військовим, хоча батьки спочатку і віддали його до одного з гвардійських полків у Петербурзі. Згодом він закінчує Харківський університет. Потім у Парижі вивчає математику, механіку, астрономію під керівництвом таких світил як Ампер, Лаплас, Пуассон, Фур’є. Там у 25 років друкує працю “Про хвилеподібний рух рідини в циліндричній посудині”.
  33. Повернувшись на батьківщину, Остроградський викладає одночасно у ряді столичних вузів (педагогічному і чотирьох військових) і стає академіком Петербурзької академії наук. За свою 40-річну наукову діяльність вчений опублікував понад 100 наукових праць з математичного аналізу, аналітичної та небесної механіки, математичної фізики, балістики, теорії ймовірності, теорії теплоти та електростатики.
  34. Більше всім відомий Остроградський – математик. Але у нього велика і фізична спадщина. Причетний він і до військової справи — у працях “Мемуар про рух сферичного снаряду в повітрі” і “Про вплив пострілу на лафет гармати”.
  35. Вчені, які народились на початку 20-го століття, теж проявили себе в інженерно-конструкторській діяльності. Геніальний конструктор важких танків, ядерної зброї – член-кореспондент АН СРСР, генерал-лейтенант інженерно-технічної служби (до цього значився рядовим!), тричі Герой Соціалістичної, лауреат п’яти Сталінських і державних премій – Духов Микола Леонідович народився с. Веприк, Гадяцького повіту у сім’ї військового фельдшера. Свої перші конструкторські здібності він проявляє ще 7-мирічним хлопчиком, коли майструє на замовлення друзів дерев’яні пістолети і рушниці.
  36. Затим юнаком виготовляє радіоприймачі для односельчан власної розробки. Навчається у Харківському інституті геодезії та землевпорядкування, на факультеті механіки Ленінградського політеху. Стає конструктором на Кіровському заводі.
  37. Першим його витвором був перший легковий автомобіль «Ленінград-1», виготовлений повністю з вітчизняних деталей. Затим 75-тонний кран, креслення для якого молодий конструктор виготовив за 23 (!) дні. Під керівництвом вже головного конструктора цього заводу – Духова розробляються потужні і водночас маневрені танки КВ, ЙС, Т-34, які відіграли важливу роль на полях ВВВ.
  38. Духов – основоположник конструкторської школи ядерних боєприпасів. Під його керівництвом в СРСР було розроблено перше покоління ядерних боєприпасів для сімнадцяти різних носіїв – перших міжконтинентальних балістичних ракет, торпед, перших крилатих ракет для ВПС (військово-повітряних сил), ВМФ (військово-морського флоту), ППО (протиповітряної оборони).
  39. Про те, що означала для країни праця Миколи Леонідовича Духова свідчать його нагороди і звання.
  40. Родом з простої селянської родини села Жирківка і Пасічник Митрофан Васильович. Блискуче закінчив Полтавський інститут народної освіти. Вже через рік його запросили працювати в Інститут фізики академії наук УРСР, де він успішно захистив дисертацію і був призначений керівником спеціальної лабораторії.
  41. При безпосередній участі і керівництві Пасічника створюється Інститут ядерних досліджень (ІЯД) з великою експериментальною базою, де споруджено ряд низьковольтних генераторів нейтронів, два електростатичних прискорювачі, циклотрон У-120, атомний реактор ВВР-М.
  42. Робота вченого присвячена ядерній фізиці, фізиці реакторів, металофізиці, історії та методології фізики. Дослідження і відкриття висвітлені М.В. Пасічником в монографіях „Питання нейтронної фізики середніх енергій”, „Нейтронна фізика”. Крім того Митрофан Васильович вів міжнародну наукову координацію з обміну досліджень в області ядерної і, зокрема, нейтронної фізики під егідою МАГАТЕ. Пасічник неодноразово порушував питання про ненадійність атомних реакторів, які були встановлені на Чорнобильській АЕС. А після аварії на ЧАЕС він, разом з іншими вченими інституту, наполегливо працював над з’ясуванням причин цієї техногенної катастрофи, вніс чимало важливих пропозицій, щодо підвищення безпечності таких реакторів. Потім брав участь у розробці державної комплексної програми безпечних діючих АЕС України.
  43. Двоє з досліджуваних вчених потрапили у Полтаву в ранньому дитинстві і вважали її рідним містом – це Побєдоносцев Юрій Олександрович (його родина вчителів фізики і математики переїхала у Полтаву з голодної Москви у 1922 р.) та Челомей Володимир Миколайович (теж із вчительської родини, яка тікала від 1-ї світової війни з польського містечка Седлеце). Обох науковців об’єднувало прагнення створювати літальні апарати, вони закінчують авіаційні факультети і стають видатними конструкторами реактивних двигунів різних модифікацій, як військового напрямку, так і мирного, обоє працюють в космічно-ракетній галузі СРСР, але в різних ДКБ (дослідно-конструкторських бюро), які конкурують між собою. Наукова, інженерна діяльність обох вчених стала вагомим внеском у становлення і розвиток авіаційної, ракетної, космічної техніки середини минулого століття і не втрачає актуальності сьогодні.
  44. Побєдоносцев – соратник Корольова, – автор аеродинамічної труби надзвукових швидкостей, прямоточних повітряно-реактивних двигунів на твердому паливі. Один з творців теорії порохових ракетних двигунів, мінометної установки БМ-13 («Катюші»), збройних ракет „повітря-повітря” та „повітря-земля”.
  45. Спадщина вченого – майже 100 наукових робіт.
  46. Челомей – унікальний вчений і конструктор. Закінчив достроково з відзнакою Київський політех, отримавши відразу ступінь кандидата, а згодом і доктора технічних наук. У 1942 році розробив пульсуючий повітряно-реактивний двигун.
  47. Після війни конструктор Челомей з великим колективом працює над крилатими ракетами, які були прийняті на озброєння підводних човнів. Одночасно в МВТУ ім. Баумана він читає курс з теорії коливань і стійкості складних динамічних систем, вкладаючи в суто математичну дисципліну великий фізичний зміст. А в 1960 р. у цьому виші він заснував кафедру «Аерокосмічні системи», де започаткував свою науково-педагогічну школу ракетно-космічної механіки.
  48. З 1959 р. академік Челомей – генеральний конструктор авіатехніки в СРСР. Вважається, що дев’ять з десяти тих виробів, які були розроблені колективом підприємства під керівництвом В.М. Челомея, не мають аналогів у світі. До таких розробок належать міжконтинентальні ракети УР-100, перші маневруючі супутники Землі «Політ», перші космічні супутники-наукові лабораторії і ракети-носії «Протон», «Космос-1267», орбітальні станції «Салют-2,-3,-5» та ін. У 1980 р. було завершено розробку автоматичної станції «Алмаз» з радіолокатором на борту. Станція не мала аналогів у світі. Запуск аналогічної станції цього класу було здійснено тільки в 1987 р. під назвою «Космос-1970». Пізніше американські фахівці визнали – якби програмою висадки на Місяць керував Челомей, радянські космонавти раніше за них здійснили б прогулянку по його поверхні.
  49. Оцінюючи діяльність В.Челомея, можна констатувати, що в апогей ядерного протистояння між блоком НАТО і країнами Варшавського договору грізна зброя, створена Челомеєм, стала важливим чинником у досягненні паритету сил між протиборчими сторонами, що забезпечило стабілізацію геополітичної ситуації у світі і навіть прийняття низки мирних ініціатив.
  50. Як бачимо, основні напрямки наукової діяльності наших земляків пов’язані з військово-ракетною, авіакосмічною та високотехнологічною технікою, ядерними технологіями. Полтавські вчені завжди прагнули злетіти в небо. І в прямому, і в переносному значенні. Це свідчить про високий інтелектуальний потенціал нашої нації (зокрема і полтавців).
  51. Причому всі науковці були не просто високоосвіченими і культурними людьми, а щирими патріотами рідної землі, незалежно від історичних подій. Вони любили і своєю працею звеличували рідний край.
  52. Пам’ять про них втілена у книгах, фільмах. Створено музеї, пам’ятники, їхніми іменами названо вулиці, інститути. І ми гордимося тим, що є їхніми нащадками і будемо, як вони, трудитись в ім’я слави і процвітання нашої Батьківщини!
  53. Дякую за увагу.
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(5 оцінок. Рейтинг публікації: 4.8 з 5)
1008
А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?
Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 коментарів

  1. Презентація Свириденко О.Ф. “Полтавський зодіак вчених-фізиків” – гарний дослідницький проект, який одночасно несе велику пізнавальну інформацію, а ще сприяє патріотичному вихованню учнів. Як для мене, так “чорна дира” стосовно видатних полтавських фізиків стала трошки меншою. Дякую за цікаву інформацію. Гарні старі фотографії вдало сусідствують з сучасними, а ще підібрали красиву назву: ” Полтавський зодіак…”.Обов`язково візьму до уваги. Дякую.

  2. Дякую, Олено Федорівно, за чудовий проект, який підготували Ваші вихованці. Він несе не тільки інформацію про видатних земляків, а кожне слово-коментар – це підтвердження їх любові і патріотичного відношення до своєї батьківщини. Відкрила для себе багато цікавого. Успіхів Вам!

    1. Щиро дякую на добрім слові. Намагаюсь подавати матеріал на засадах патріотизму і сталого розвитку. І більшість моїх студентів мене розуміють і підтримують, чого бажаю й іншим вчителям.