mail@urok-ua.com

Пахомова Наталя МихайлівнаПошуково-дослідницька діяльність дітей дошкільного віку

Автор: Пахомова Наталія Михайлівна,
вихователь КЗО “Широківський дошкільний навчальний заклад № 1 загального розвитку”

У запропонованому практичному посібнику подано науково-прак-тичний доробок щодо структури  дослідницької  діяльності, перспективного планування роботи ( за кварталами навчального року)  та  найпростіші  дос-ліди  в неживій природі з дітьми дошкільного віку.

Наведений матеріал слугує  для розширення знань дітей про воду, повітря, ґрунт, пісок, лід, сніг.

Посібник розраховано для творчого використання вихователями дошкільних навчальних закладів.



Зміст

  • ВСТУП
  • СТРУКТУРА ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  • ПЕРСПЕКТИВНЕ ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ  З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В СВІТІ НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ
  • Перспективне планування на перший  квартал
  • Перспективне планування  на другий квартал
  • Перспективне планування на третій квартал
  • Перспективне планування на четвертий квартал
  • НАЙПРОСТІШІ ДОСЛІДИ
  • Досліди з водою
  • Досліди з повітрям
  • Досліди з ґрунтом, піском
  • Досліди з льодом
  • Досліди з снігом
  • ВИСНОВКИ
  • СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

У процесі усвідомленого, дійового ставлення дітей до природи, керівна і спрямовуюча роль належить вихователю, який виступає для дітей не тільки як носій знань, а й як зразок для наслідування способів, дій прийомів, функцій. До завдань вихователя входить так організувати діяльність дітей, щоб шляхом самостійних відкриттів, розв’язання проблемних завдань, наочно перетворюючих дій вони одночасно оволодівали як новими знаннями, так і вміннями та навичками їх самостійного набуття. Останнє тісно пов’язано з практичним перетворенням об’єктів природи, які набувають характеру експериментування, нескладної пошуково-дослідної діяльності. Шляхом такого пізнання природи під керівництвом педагога здійснюється досить глибока самостійна діяльність дітей з об’єктами та явищами, відбувається їх різноманітний аналіз, порівняння, зіставлення тощо.

Така організація пізнавальної діяльності має вирішальне значення. В експериментуванні для дошкільнят слід брати до уваги одну з найважливіших умов його ефективності: нові знання як результат «відкриттів» кожної дитини, мають формуватися на основі знань, раніше нею засвоєних. Лише за  цієї умови задовольняється природна допитливість дитини, її інтерес до навколишнього, а розвиваюча функція навчання і виховання вимальовуються через сутність принципу наступності. Це сприяє у дітей уміння застосовувати раніше набуті знання про явища та об’єкти природи в іншій конкретно-значущій діяльності.

Ці вміння синтезують у собі знання не тільки як доступну для засвоєння інформацію, а й як оцінку оточуючого. Таким чином, активне засвоєння дітьми молодшого дошкільного віку знань, певних результатів суспільно-зна-чущої та доступної дитині діяльності виступає як основа у її підготовці до наукового пізнання світу природи.

Вихователю слід пам’ятати, що в його діяльності необхідно постійно посилатися на моральну та інтелектуальну сприйнятливість дошкільника, яка характеризується в цьому віці активністю таких розумових операцій, як аналіз, порівняння, зіставлення, а також високим емоційним ставленням до пізнавального об’єкта. Ці риси домінують у дошкільному віці і виступають у роботі педагога як необхідна передумова у формуванні основ, елементів понять, а в майбутньому – і поглядів дітей.

СТРУКТУРА ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Природознавчі  дослідження  є  одночасно  продуктом  і  процесом. Як продукт  природознавчі дослідження  є  організованим об’ємом знань про фі-зичний і природний світ. Як процесс — це спостереження та експериментува-ння, Дуже важливо, щоб  діти  брали  участь  у процесі дослідження природи, оскільки  ті вміння, які  вони  розвинуть  у  собі, будуть  переноситися  в інші навчальні  дисципліни  й  стануть  в  нагоді  впродовж  усього  життя. До  цих вмінь  належать  спостереження,  порівняння,  опис,  передбачення,  повідом-лення, класифікація та вимірювання.

Структура  досліду має багато спільного з спостереженнями.

Перший його етап — підготовка до пошукової діяльності в природі  —  має бути  спрямований  на  виявлення  їхніх  знань  про  певні об’єкти та природні явища  і  створення  атмосфери  зацікавленості.Цьому  сприятимуть  доречно поставлені  запитання, цікава  розповідь  дорослого. Так, наприклад,   під  час гри малят з повітряними кульками вихователь може запитати: «Як ви гадаєте, яка з повітряних кульок важча: та, що наповнена повітрям, чи порожня?».
Другий етап  —  початок  досліду. Він  розпочинається  із  висування припу-щень. Якщо діти мають необхідні знання, вони можуть самі висувати  припу-щення  у  вигляді  певних  висловлювань. (Легка  та  кулька, що  може літати, тобто наповнена  повітрям). Якщо  вони  будуть  правильні: вихователеві слід підтвердити це дослідом. Неправильні припущення  треба спростувати. Після цього  дослід  має обговорюватися. Всі  умови  в  перебігові  обговорення по-винні бути однакові, окрім  якоїсь одної. Це необхідно для того, щоб забезпе-чити  чистоту   експерименту. Наприклад,  щоб   перевірити   наведене   вище припущення,  необхідно  зважити  обидві  кульки, вагу  яких  ми порівнюємо, тобто  наповнену  повітрям   і   порожню. Та  спочатку  треба  перевірити,  чи однакові  вони  за  всіма  параметрами: кольором,  формою,  розміром. А щоб переконатися в тому, що вони однакові  і за вагою, обидві кульки  слід зважи-ти перш ніж одну з них наповнити повітрям.
Третій етап  — перебіг досліду та подальший обмін думками. В наведеному прикладі — одну з кульок наповнюють повітрям і знову зважують на терезах. Результати  зважування  порожньої  кульки  і кульки, яку наповнено повітрям порівнюють.
Четвертий етап  — заключний, на якому відбувається обговорення резуль-татів досліду. Отже, робляться  певні висновки, тобто початкові припущення підтверджуються або спростовуються. Залежно від обсягу та складності орга-нізації  і  проведення  дослід  може  бути як цілим заняттям, так і його компо-нентом. Слід  пам’ятати, що нові  знання  як  результат самостійного «відкри-ття» дитини мають формуватись на знаннях, попередньо нею засвоєних.

Отже, нескладні досліди проводять під час занять, екскурсій у природу, прогулянок,  цільових прогулянок  та  праці  в  природі  з метою закріплення, узагальнення та систематизації знань дітей дошкільного віку.

Перспективне планування вивчення неживої природи на перший квартал

Блок Вересень Жовтень Листопад
1. Вода Закріплювати знання про во-ду.Вода – це рідина ( холодна і тепла, за сма-ком – не солона, не солодка, не кисла ( без сма-ку). За кольором – прозора. Якщо покласти у воду предмет, його можна побачити. Продовжувати зна-йомити з властивостями води: тече, збирається в калюжу, річку, море, водоймища.З’ясувати  слово « водоймище » та закріпити його в активному словнику. Продовжити спостереження за водою.Дощові калюжі – це теж вода. Колір калю-жі залежить від кольору неба; у сонячну погоду – світлий, блакит-ний, у похмуру – темний.
2. Повітря.Вітер Показати з до-помогою не-складних дос-лідів, що нав-коло нас є по-вітря. Воно про-зоре, крізь нього можна далеко бачити: невиди-ме, легко перемі-щується, рухається, утво-рюється вітер. Під час гри з вітрячками вчити дітей визначати напрямок вітру, показати найпростіший ( змочити палець) народний засіб визначення напряму вітру. Продожувати спостереження за повітрям, віт-ром.Восени бага-то вітряних днів.В цю пору вітри холодні, пронизливі, не-привітні.Вводити ці визначення в активний словник дітей.
3. Ґрунт Спостерігати за землею. Вона буває – тверда, м’яка. Тверда земля – це груд-ки, не копана, а мяка – розмита дощем або при поливі. Спостереження за клум-бами, що розмив дощ. Зробити висновок: якщо дуже багато води, утворюється бруд. По землі ходять, бігають, їздять – і вона стає твер-дою.

Перспективне планування вивчення неживої природи на другий квартал

Блок Грудень Січень Лютий
1. Вода. Лід. Сніг Дати поняття, що стан води може змінював-тись за низької температури: вода перетво-рюється в лід.Закріпити властивості льоду: слизький, гладенький та ін. Лід твердий, по ньому можна ходити, ката-тись на ковза-нах. Закріпити властивості води. За допомогою дослідів показати, яка вода може перетво-ритися в лід і навпаки. Показати різноманітні шляхи дій: виставити на мороз, поставити в морозильник, занести в теплу кімнату, підігріти на вогні, електроплиті. Проводити спостереження за снігом, льодом на майданчику, показати, що коли лід поси-пати піском на ньому важко ка-татись. Так ве-дуть боротьбу з ожеледицею.
2. Повітря.Вітер Показати дітям, що повітря роз-різняють за ста-ном: холодне, тепле, гаряче. Визначити, яке буває повітря біля батереї, приладів опа-лення, на ву-лиці. Закріпити знання дітей про те, що вулиці взимку – холодно, а в домі – тепло. Вчити дітей визначати силу вітру за допо-могою спосте-режень за дере-вами.
3. Ґрунт Спостереження за земерзлою землею. Спро-бувати відірвати грудку землі. В куточку природи  досліджувати та визна-чати якості грунту: твердий – м’який. Закріпити якості замерзлого грун-ту, використо-вувати порівня-ння « твердий, наче камінь » в активному мовленні дітей.

 Перспективне планування вивчення неживої природи на третій квартал

Блок Березень Квітень Травень
1. Вода Зясувати, чому весною багато води (тепло – лід, сніг розстає, перетворюється на воду). Закріпити властивості та значення води.Чисту воду п’ють люди, тварини. Забруднену воду пити не можна. Дати поняття « фільтрація  во-ди ». Провести нескладні дос-ліди.
2. Повітря.Вітер Повітря стає теплішим, особ-ливо це відчутно в затишку нав-проти сонечка. Згадати, який вітер був взим-ку. Звернути увагу, що весняний вітер стає теплішим. Висушує мокрі доріжки, калюжі, клумби. Організовувати ігри з дітей з вітром, вчити визначати його напрямок, силу.
3. Ґрунт.Пісок Закріпити зна-ння про якості різного грунту: коли сухий – твердий, роз-сипається, вологий – в’яз-кий, липне. Роз-гляд взуття піс-ля проходження по вологій землі. Розширити та погли-бити уявлення дітей про пісок – сипучий, з вологого піску можна ліпити. Закріпити влас-тивості грунту та піску. Пісок – швидче впитує воду, ніж грунт.

 Перспективне планування вивчення неживої природи на четвертий квартал

Блок Червень Липень Серпень
1. Вода Показати, що від сонця вода швидко нагрівається, випаровується. Спостереження за клумбами: вранці зво-ложені, грунт чорний, вдень – висохлі. Показати дітям, що вода може змінювати забарвлення.
2. Повітря.Вітер Закріпити знання дітей про те, що вітер не можна побачити. А спостерігати можемо лише його дію. Звернути увагу дітей, якщо довго немає дощів, то повітря стає сухим та важко дихати. Закріпити зна-ння дітей, що повітря влітку на вулиці теп-ліше ніж в приміщенні.
3. Ґрунт Показати дітям, що коли довго не поливати зем-лю, то в ній утворюються тріщини. Поглибити знання дітей про те, що суха земля – легша, ніж волога. Розглянути зра-зки грунтів. Водити в актив-ний словник ді-тей слова: « ро-дючі  грунти », « не родючі грунти »

Досліди для дітей дошкільного віку

ДОСЛІДИ ДЛЯ ДІТЕЙ З ВОДОЮ

Досліди з водою

Завдання: Закріплювати знання дітей про властивості води  (чиста, прозора, брудна,  каламутна,  забруднена,   кольорова,  тепла,  холодна,   розливається, ллється, капає). Формувати у дошкільнят переконання, що вода  — це рідина, її   не  можна  поставити,   покласти. Розвивати    спостережливість,  допитли-вість, здатність   встановлювати   найпростіші  зв’язки  і  взаємозв’язки в стані речовин.

Дослід № 1.
Припущення: Колір води не залежить від барвника.
ХІД  ДОСЛІДУ
У дві прозорі склянки  налити  воду з водопровідного крана  та  дощову. Про-понувати порівняти її.У склянку з водою покласти  кілька  кришталиків  мар-ганцевокислого  калію. Якого   кольору   стала  вода? Аналогічно   проробити дослід,  добавляючи   інші   барвники  (два-три). Діти  роблять  висновок,  що колір води залежить від барвника.

Дослід № 2.
Припущення: Вода — це рідина.
ХІД  ДОСЛІДУ
Продемонструвати  властивість  води  розливатися  в різних напрямках, утво-рюючи   плями   різної   форми   і   розміру. Вода   ллється   єдиною  цівкою  з посудини  носиком (чайник, глечик, поливальниця) і  кількома  цівками, з по-суду, що має овальний або круглий отвір. Чому?

Дослід № 3.
Припущення: Смак води залежить від розчинених в ній речовин.
ХІД  ДОСЛІДУ
Запропонувати  дітям  скуштувати  воду  на  смак. Вона  без смаку. Добавити ложечку цукру. В  інший  посуд  ложку солі. Що сталося? З цукром? З сіллю? Якою стала вода? Від чого залежить смак води?

Дослід № 4.
Припущення: Температура води залежить від температури  навколишнього середовища.
ХІД  ДОСЛІДУ
Запропонувати   вихованцям   скуштувати   воду   на   смак, доторкнутися  до посудини  з  трохи  нагрітою  водою  кімнатної  температури  і  принесеної  з холоду. Від чого залежить температура води?

Дослід № 5.
Припущення: Вода не міняє форми.
ХІД  ДОСЛІДУ
Взяти  гумову  рукавичку, обережно  наповнити  її  водою з глечика. Спосте-рігати, що вода набула форми рукавички. Зробити  такий же дослід з іншими ємностями (бокал, колба, целофановий мішечок, надувна кулька, різні склян-ки). Зробити висновок: вода змінює форму. Отже, припущення не підтверди-лось.

Дослід № 6.
Припущення: Легкі предмети плавають, важкі тонуть.
ХІД  ДОСЛІДУ
У прозору посудину, користуючись умовною міркою, опустити піску, глини, дрібних камінців,  по 2-3 предмети однакової  форми та об’єму, але з різного матеріалу (дерева, скла, пластмаси, паперу,  тканини,  воску), використовую-чи послідовні дії. Вчити  дітей  пояснювати  поведінку  цих  предметів у воді. Чому  деякі  з них плавають, інші  тонуть, а  окремі розчиняються, змінюючи забарвлення води.

Дослід № 7.
Припущення: Повітря містить воду.
ХІД  ДОСЛІДУ
Заповніть банку кубиками льоду  та  закрийте  її  кришкою. Почекайте  поки вона охолоне. Що відбувається на зовнішній стороні банки? Протріть банку сухою   тканиною. Чи   намокла   тканина? На    стінках   банки   утворились краплини  води, тому що повітря поряд з нею стало холодним.

Дослід № 8.
Припущення: Вода, що оточує нас, не завжди чиста, але її можна очистити.
ХІД  ДОСЛІДУ
Прозорі   пробірки   наповніть  водою  в  рівному  об’ємі. Першу  —  водою  з водопровідного  крана,  другу  —  водою з калюжі, третю — дощовою водою. Спершу  слід  роздивитись  воду  в  кожній  пробірці  через збільшуване скло. Висновок  діти  роблять самі. Воду з  другої  та третьої пробірки  треба  очис-тити.Запропонуйте пропустити її через  фільтри: піщаний, з вугілля  чи  через серветку. Діти роблять висновки. Припущення підтвердилося.

Дослід № 9.
Припущення: Вода, проходячи через пісок, камінці, забруднюється.
ХІД  ДОСЛІДУ
Для досліду можна використати пластикову пляшку, попередньо  розрізавши її на дві частини  —  більшу  і  меншу. Спочатку  покладіть   в  лійку крупних річкових   камінців,  зверху   насипте   дрібніших  камінців, а   на   них  пісок, посередині покладіть найбільший камінець. Вставте лійку  в  більшу частину. Наберіть   в  посудину   з   поділками   брудної (каламутної)   води.  Відмітьте фломастером  рівень води в посудині. Повільно лийте воду на камінець. Коли всю воду буде вилито, залиште  пристрій для фільтрування на деякий час. Які зміни відбулися? Виміряйте, яка частина води очистилася.

Дослід № 10.
Припущення: Люди не втрачають воду під час дихання.
ХІД  ДОСЛІДУ
Подихайте  на  холодне  скло. Воно  вкриється   крапельками   води,   запотіє. Звідки  взялася  вода? Це  ми  її  виділяємо  під  час  видиху. За  добу людина втрачає  приблизно  десять  склянок  води. Отже,  стільки  ж  її  треба випити або спожити з їжею.

Дослід № 11.
Припущення: Вода сама не рухається вгору.
ХІД  ДОСЛІДУ
Опустіть у воду смужку рушника, виготовленого з паперу. Спостерігайте, що буде відбуватися.

ДОСЛІДИ ДЛЯ ДІТЕЙ З ПОВІТРЯМ

Досліди з повітрям

Завдання: експериментальним  шляхом довести, що повітря має вагу. Закрі-пити  знання  дітей  про  те,   що повітря є скрізь навколо нас, його містять всі оточуючі  порожнисті  предмети,  такі  матеріали,  як пісок, земля, вода тощо. Уточнити уявлення дітей про те, що повітря  —  складова життя людини.Роз-вивати уважність, допитливість.

Дослід № 1.
Припущення: Повітря не має в оточуючих предметах.
ХІД  ДОСЛІДУ
Продемонструвати  порожнюю  відкриту   банку,  поліетиленовий   пакет. За-питати, що в них є. Запропонувати кожній дитині згорнути щільно складений поліетиленовий мішечок з боку отвору в  трубочку  рухати  від  себе. Що ста-лося?(Повітря, яке  було  в  мішечку, ми  поступово  зібрали  до  купи, про що свідчить  повітряна  «подушечка», що   утворилася  в  результаті  наших  дій).
Діти  роблять  висновок, що повітря прозоре, воно є в банці, в пакеті, в інших предметах, які стоять на столах, воно нас оточує.

Дослід № 2.
Припущення: Повітря всередині нас.
ХІД  ДОСЛІДУ
Запропонуйте  малятам  подути  в  соломинку  або  тоненьку трубочку, один кінець  якої  занурений   у  склянку  з  водою. З’явилися  бульбашки. Що  це? Повітря. Звідки  взялося? З  наших  легенів,  ми   вдихнули  його. Отже  при-пущення підтвердилося: повітря є всередині нас.

Дослід № 3.
Припущення: Всередині цеглини, піску, поролону, землі повітря немає.
ХІД  ДОСЛІДУ
У  банку  з  водою  по  черзі  вкиньте  цеглинку,  жменьку  піску, поролону. В другу баночку  —  грудочку  землі. Спостерігайте  появу  бульбашок навколо предметів. Що  це? (Повітря). Звідки  з’явились  бульбашки,  що  містять   по-вітря? Воно  містилося  всередині  вкинутих у воду речовин. Отже, повітря не видно, бо воно  прозоре, але воно є в речовинах. Тож припущення не підтвер-дилося.

Дослід № 4.
Припущення: Повітря в своєму складі містить воду.
ХІД  ДОСЛІДУ
Візьмемо  аркуш  альбомного  паперу  і  покладемо  його на губку. Губці  цій вранці   вже  довелося  «попрацювати». Наприклад,  помити   посуд. А  потім години 3-4  «відпочити». Зверху  губка буде практично сухою, а всередині — трішки  вологою. Прямо,  як  справжня  хмарка. Адже  вона  ніколи  н е буває абсолютно  сухою,  навіть  якщо   не  крапає  дощем, тому  що  складається   з малюсіньких крапельок води.
За допомогою кришечки будемо потроху змочувати губку. (Дуже важливо не поспішаючи  робити  це  маленькими  порціями,  щоб губка встигала вбирати воду). На  початку  досліду  папір  під  губкою буде залишатися сухим, навіть коли  ми спробуємо  вичавити  губку, нам  це  не  вдасться,  бо  губка  ще  не-достатньо  просякла  вологою  і   недостатньо волога. Точнісінько  так  відбу-вається  і  зі  справжніми  хмарами. Якщо  вони  білі  і пухнаті не загрожують дощем, то можна сказати, що вологість низька.  Продовжуємо доливати воду. Через деякий  час  знову  спробуємо віджати  губку. Цього разу наші зусилля увінчаються успіхом у вигляді кількох крапельок. Таке іноді відбувається й у природі. Пригадаємо   хоча   б  короткочасний  «грибний  дощ». Додаємо  ще деяку  кількість  води. Тепер  на  аркуші паперу під губкою з’явилася і почала розповзатися  волога  пляма. Це значить, що губка настільки просякла водою, що  більше  не  спроможна  її утримувати. Це і є висока вологість. Така  воло-гість виникає тоді, коли небо затягнуте важкими сірими хмарами й от-от піде дощ. Дослід можна повторити, поклавши губку на долоню дитини. Тоді вона зможе  відчути  зміни  вологості  і  на  тактильному рівні (на  дотик). Зверніть увагу дитини на зміни відтінків кольору губки і на те, що вона стала важкою.

Дослід № 5.
Припущення: Тканина під вологою не може залишатися сухою.
ХІД  ДОСЛІДУ
Засуньте  тканину  в  склянку  настільки  щільно, щоб  вона не могла випасти, якщо склянку перевернути. Переверніть склянку і, держачи її прямо, опустіть у  миску  з  водою. А  тепер  підніміть  склянку. Тканина  мокра? Тканина су-ха. Так  відбувається  тому, що  склянка  заповнена  повітрям. Вода  не  може витиснути  повітря,  тому  тканина залишається сухою. Що відбудеться, якщо склянку  нахилити? Більшість предметів  на  перший  погляд порожні, а  нас-правді  вони  заповнені  повітрям. Щоб заповнити ці предмети, вода повинна витиснути повітря. Отже припущення не підтвердилося.

Дослід № 6.
Припущення: В грудочках цукру-рафінаду є повітря.
ХІД  ДОСЛІДУ
Вкиньте   грудочку   цукру-рафінаду  в   склянку   з  чаєм,  зверніть   увагу  на бульбашки, що піднімаються на поверхню. Це сховане у дрібнесеньких порах повітря. У міру того, як  вода  потрапляє  всередину  грудочки, маленькі легкі бульбашки   повітря  залишають  місця,  де  вони причаїлися. Якщо прислуха-тись, можна  почути  тихе  шипіння, що супроводжує процес. А тепер замість цукру-рафінаду,  вкинемо  цукор-пісок. Чи   така  кількість  бульбашок підні-мається вгору? В чому причина? Швидке розчинення? Відсутність проміжків між піщинками? А  можливо  все разом. Корисна  річ   —   вранішній   чай! Є привід для постійних роздумів.

ДОСЛІДИ ДЛЯ ДІТЕЙ З ҐРУНТОМ ТА ПІСКОМ

Досліди з грунтом та піском

Завдання: продовжувати вчити дітей розрізняти вологу та суху землю, пока-зати властивості піску.

Дослід № 1.
Припущення: Волога земля  –  м’яка, а  суха   –  тверда .
ХІД  ДОСЛІДУ
Запропонувати  дітям  узяти  жменю  мокрої  та жменю сухої землі і стиснути руки  в  кулаки. Волога  земля  мяка,  зліплюється  в  грудку, з  неї  можна ви-тиснути воду.Суха земля тверда, при здавлюванні розсипається.

Дослід № 2.
Припущення: Пісок не розтирається.
ХІД  ДОСЛІДУ
Кожній  дитині  запропонувати  взяти   щіпку  піску,  покласти   на  долоні    і розперти. Чому  розтирається  пісок? З  чого  він  складається? Якого розміру окремі піщинки? Якого кольору? Чи зкріплюються вони в грудку?Чому?

ДОСЛІДИ ДЛЯ ДІТЕЙ З ЛЬОДОМ

Досліди з льодом

Завдання: Продовжити розширювати знання про деякі властивості води (при замерзанні вона перетворюється в лід; він холодний, слизький, від нагрівання перетворюється на  воду. Розвивати  спостережливість, допитливість.Спосте-реження бажано проводити за будь-якої погоди, а також вибирати  такі місця, де  льодяні  бурульки  бувають  по-різному освітлені  протягом  дня. Для пов-ноти  уявлень  наповнити  посуд  водою і домогтися утворення льоду в різних формах і різного кольору.

Дослід № 1.
Припущення: Лід — твердий, слизький.
ХІД  ДОСЛІДУ
Те,  що   лід   слизький   педагог   доводить   пропонуючи   дітям  поковзатися льодяними  доріжками. Твердість перевіряємо обстежуючи льодяну бурульку або  льодяну  кульку  на  дотик  —  ударяючи по них яким-небудь предметом. Бурулька розбивається на дрібні кристалики, падаючи з висоти, занурюючись у сніг.

Дослід № 2.
Припущення: Колір льоду не залежить від кольору води, а форма посуду не визначає форми льоду.
ХІД  ДОСЛІДУ
Лід  утворюється  від  замерзання води. Нагріваючись, лід перетворюється на воду. Засвоєнню  цієї  ознаки сприяє утворення льоду з води різного кольору. Колір  льоду  визначає  колір  води. Форма  визначається  формою  посудини. Пропонувати   підфарбувати   воду   в  різний  колір,  розлити  в  різноманітні формочки   і  винести   на   мороз. Коли  вода  перетвориться  на  лід, фігурки обережно вийняти з формочок. Діти роблять висновки.

Дослід № 3.

Дослід

Припущення: Лід тоне у воді.
ХІД  ДОСЛІДУ
Візьміть  невелику  коробочку  з  пластмаси,  налийте  в  неї  холодну  воду  і поставте  в  морозильну  камеру холодильника. Через деякий час лід готовий. Наповніть глибоку тарілку водою. Обережно покладіть кубик льоду на воду в тарілці. Лід  не тоне у воді, а плаває на її поверхні. Це означає, що він легший від  води,  і  вже  однієї  цієї  властивості  досить, щоб  виділити  лід  з  інших твердих речовин як виняток. Завдяки цій особливості льоду крига у водоймах з’являється  лише  на  поверхні.Якби  лід  тонув  у  воді, на  поверхні утворю-валися б усе нові й нові його шари. Вони,  в  свою чергу, опускалися  б униз, і водойма  промерзла  б  до  самого дна. Внаслідок цього водяні рослини на дні були  б  сковані  кригою, а  рибі  та  всьому  живому, що  знаходилось  у воді, загрожувала  б  неминуча загибель. Та, на щастя, у природі цього не  відбува-ється.

Дослід № 4.
Припущення: Лід тане, якщо його посипати сіллю.
ХІД  ДОСЛІДУ
Візьміть  кубик  льоду, покладіть  його на тарілку. Спробуйте посипати кубик льоду  сіллю. Що  відбувається  з  сіллю? Сіль  змішується з льодом. Солоний лід тане швидше, бо температура його нижча, ніж у несолоного льоду.

Дослід № 5.
Припущення: Лід швидше розтане в гарячій воді, потім на тарілці і в останню чергу — в холодній воді.
ХІД   ДОСЛІДУ
Спостерігайте: що   буде   відбуватися,  якщо  один  кубик  льоду  покласти  в холодну  воду, другий  —  в  гарячу воду, а третій  — на тарілку. Відмітьте за годинником, за який час розтали кубики льоду.

Дослід № б.
Припущення: Лід  займає більше місця  ніж вода, тому кришка  стакана підні-меться.
ХІД  ДОСЛІДУ
Візьміть пластмасовий стаканчик з кришкою. Заповніть його водою  і закрий-те кришкою. Винесіть  на  мороз  або  поставте в морозильну камеру. Що від-бувається,  коли  вся  вода  в  ньому  перетвориться на лід? Лід займає більше місця, ніж  вода. Він   піднімає  кришку,  коли  його  об’єм  стає  більшим  від об’єму стакана.

ДОСЛІДИ ДЛЯ ДІТЕЙ З СНІГОМ

Дослід з снігом

Завдання: вчити  дітей  розрізняти  і  називати ознаки снігу( білий, холодний, може  бути  пухким, розсипчастим  при  перенесенні  у  приміщення  сніг  пе-ретворюється  на  чисту  або  брудну  воду, а вода на дворі у лід); розвивати причинно-наслідкові зв’язки, виховувати спостережливість.

Дослід № 1.
Припущення: Весь сніг білий.
ХІД  ДОСЛІДУ
Взяти  сніг  з  кількох  місць  на  ділянці  дитячого садка. Уточнення  кольору домогтися  через  порівняння  за кольором  відомих  дітям  предметів ( аркуш паперу, біла фарба, речі дитячого одягу, посуд тощо). Висновки  діти роблять самостійно.

Дослід № 2.
Припущення: Сніг охолоджує всі предмети.
ХІД  ДОСЛІДУ
Дітям  потрібно  винести  в посудині  воду різної  температури і поставити на сніг. Спостерігати  за  змінами  снігу  навколо  посудини( від тепла сніг тане і перетворюється  у  воду)  і температурою  води  в  посудині ( за  короткий час вода охолоджується від холодного снігу).

ВИСНОВКИ

Досліди — це важливий шлях пізнання. Цінність їх полягає в тому, що для власної діяльності діти не отримують готових знань від педагога. Дослід-жуючи те чи інше явище, дитина отримує знання у певній логічній послідов-ності. Так, наприклад,вода, винесена на мороз, спочатку вкривається кіркою, шматочками льоду, а потім стає  льодом;  лід, коли його підігрівати, стає  хо-лодною  водою,  потім  теплою, гарячою  і  парою; пару  охолоджують,  вона стікає на холодному предметі й знову стає водою.

Особливість системи пошуково-дослідних дій  як  структурного  ком-понента  всієї  діяльності  полягає  в  тому, що у дітей формуються   здібності розглядати    конкретні   природні  об’єкти. Діти    не   лише   сприймають   їх властивості, а  й  виділяють, оцінюють  справжні  необхідні умови здійснення природних процесів.

При ознайомленні з об’єктами неживої природи, перед  дітьми постає мета: на  основі  аналізу  умов  зовнішнього  середовища  і характеристики їх властивостей   визначити   можливі   процеси. Під  час  таких  дослідів  аналі-зуються  властивості  об’єктів  природи,  їх  змінюваність, умови, за яких одні властивості  переходять  в  інші. На  основі  проведення  дослідів  вихователь формує   уявлення,  світосприйняття  об’єктів   неживої  природи. Конкретні   пошуково-дослідні   дії здійснюються дітьми у формі аналізу досліджуваних   процесів.   Правильне   розв’язання  завдань  вихователь   може   розцінювати також  як  розуміння  дітьми  причинно-наслідкових    зв’язків  між об’єктами природи   і  процесами,  які  відбуваються за певних умов. Систематична  дія-льність  дітей  набуває  характеру пошуково-пізнавальної діяльності, спрямо-ваної на планомірний  аналіз властивостей об’єктів природи і зовнішніх умов їх існування.

Отже, пошуково-дослідницька діяльність дітей в неживій природі  є важливою ланкою в екологічному, моральному, естетичному  розвитку  та соціалізації  дошкільника загалом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку « Я у Світі »/ Наук. кер. та заг. ред. О.Л.Кононко. – К.: Світич, 2009.
  2. Бєленка Г. Експерементування – крок до пізнання // Дошкільне виховання, 2007. – № 5.
  3. Иванова А.И. Экологические наблюдения и эксперименты в детском саду. – М.: ТЦ Сфера, 2007.
  4. Ніколаєнко В.М. Екологічне виховання в ДНЗ.2-6 років – Х.: Вид. група « Основа », 2010. – 207с.
  5. Плохій З.П. Ознайомлення з природою.Найпростіші досліди / З.П. Пло-хій// Палітра педагога. – 2001. – № 3.
  6. Плохій З.П. Я і Світ навколо// Дошкільне виховання, 2008. – № 7.
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(5 оцінок. Рейтинг публікації: 4.2 з 5)
3973
А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?
Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 коментарів

  1. Система роботи вихователя грунтується на найперспективніших доробках науковців і практиків. Вам вдалося акумулювати теорію з практикою настільки, що посібник для багатьох стане настільною книгою для досвідчених педагогів. А от для молодих колег буде важко розмежувати, для якого віку дітей той чи інший дослід.Доопрацюйте ці моменти, будь ласка.

  2. Сподобався Ваш посібник, адже пошуково-дослідницька діяльність дітей в неживій природі є важливою ланкою в екологічному, моральному, естетичному розвитку та соціалізації учня загалом.

  3. Структура з методичної сторони є правильно побудованою. Оригінальністю роботи є практичні завдання, які дозволяють чітко зрозуміти систему пошуково-дослідницької роботи.