Позакласний захід з математики “Мистецтво орігамі очима геометрії”

Автор: вчитель математики Вакуленко Олена Олексіївна

Подану розробку можна застосовувати для учнів 8 класу, які вже вивчили основні геометричні фігури та їх властивості, та стане в нагоді при закріпленні знань учнів з теми «Чотирикутники».

Геометрія – це світ фігур: трикутників, чотирикутників, многокутників тощо. Для покращення сприйняття матеріалу учням необхідний практичний матеріал, який можна потримати в руках, тобто сприйняти властивості фігури на дотик. А що в такому випадку може стати кращим за орігамі? У такий спосіб учні не лише практично перевіряють теоретичні знання, а й самостійно отримують геометричні фігури шляхом згинання паперу.

Тема: Мистецтво орігамі очима геометрії (урок-практикум для учнів 8 класу).

Мета:

  • дидактична: узагальнити і систематизувати знання учнів з математики, пригадати основні геометричні фігури та їх властивості, формувати вміння працювати в групах, активізувати діяльність учнів, показати практичне застосування математичних знань;
  • розвивальна: розвивати логічне і творче мислення, просторову уяву, комунікативні та творчі здібності, вміння слідувати усним інструкціям, вміння працювати руками, кругозір учнів;
  • виховна: виховувати стійкість, винахідливість, спостережливість, вміння об’єктивно оцінювати результати, інтерес до математики.

Форма проведення заходу: урок-практикум.

Обладнання: квадратні аркуші паперу, роздруковані схеми.

Витоки творчих здібностей та обдарувань дітей на кінчиках їхніх пальців. Від пальців, образно кажучи, йдуть найтонші струмочки, які живлять джерело творчої думки.

Сухомлинський В.А.

Хід уроку

І. Організаційний етап

Учні об’єднуються у три групи, на столах у кожного учня по 3 квадратних аркуші паперу.

ІІ. Історичні відомості

Деяким учням заздалегідь було завдання підготувати цікаву розповідь про історію орігамі.

Орігамі (яп. орі — «складати», камі — «папір», тобто «складений папір») — мистецтво складання паперу. Метою цього мистецтва є створення витворів шляхом використання схеми геометричних згинів і складок.

Орігамі в Японії веде початок від періоду Хейан (794 – 1185 рр.). У цю епоху папір, зроблений ручним способом, був вишуканим і цінним матеріалом, який використовувався в особливих випадках, головним чином в релігійних церемоніях.

Незважаючи на те, що папір був винайдений в Китаї, саме Японія стала батьківщиною мистецтва складання. Можливо, в цьому відіграла важливу роль подібність звучання японських слів «папір» і «Бог» – «Камі». Але саме у японці пов’язували мистецтво орігамі з містикою. Вони вбачали містичний зв’язок між релігійними ритуалами та виробами з складеного паперу. Один з таких ритуалів, наприклад, полягав у виготовленні невеликих паперових коробочок Санбі, в які клали шматочки риби і овочів, підносячи їх як жертвопокладання в сінтоіскіх храмах.

Однак стрімкий розвиток орігамі почався тільки після Другої світової війни, головним чином завдяки зусиллям всесвітньо визнаного тепер майстра Акіри Йосідзави. Він народився в 1911 р. і зіграв в історії орігамі унікальну роль. Під час Другої світової війни, коли він був службовцем військового заводу, у нього визріло рішення зайнятися орігамі професійно. Майстер винайшов сотні нових, раніше невідомих фігурок. Він не лише довів, що мистецтво складання може бути авторським, а й сприяв його найширшому поширенню. За допомогою винайдених ним нескладних умовних знаків, процес складання будь-якого виробу виявилося можливим представити у вигляді серії малюнків – креслень. Поява цих простих значків була рівносильною винаходу нотних знаків в європейській музиці. Майстру прийшли популярність і заслужена слава, а мистецтво оригамі стало відкрито всьому світу.

Його підхоплюють і паризькі модельєри, і американські дизайнери, і вичайні діти. Кожен знаходить в орігамі щось своє. Архітектор – химерно пересічені площини, юнак – незвичайний подарунок своїй коханій, видавець – попит на книги з орігамі, педагог – можливість стати в очах своїх учнів справжнім чарівником, людина похилого віку – спосіб здивувати своїх численних онуків, а школяр – радість від незвичайних занять.

ІІІ. Базові схеми орігамі

  1. Трикутник і прямокутник.

Вчитель: Давайте пригадаємо, що називають трикутником і прямокутником та які властивості мають ці фігури.

(Учні піднімають руки та по черзі відповідають на запитання)

Геометричні фігури

  1. Млинець

Вчитель демонструє учням спосіб складання і після кожного нового згину задає учням запитання: яка геометрична фігура утворилася?

Фігура орігамі - млинець

  1. Водяна бомбочка

Вчитель демонструє учням спосіб складання і після кожного нового згину задає учням запитання: яка геометрична фігура утворилася?

Фігура орігамі - Водяна бомбочка

  1. Повітряний змій, що плавно переходить в ромб

Учні пригадують, яка геометрична фігура називається ромбом, які види ромба вивчали та які властивості має.

Фігура орігамі - Повітряний змій що переходить в ромб

На четвертому етапі отримуємо змія, а на п’ятому – ромб.

ІV. Створення учнями орігамі

Учитель роздає учням схеми (кожній групі – своя схема), за якими вони намагаються створити фігури-орігамі, після чого – обговорюють, які геометричні фігури використали. Потім по 2 учні з кожної групи переходять в інші групи і навчають складати ту фігуру, яку вони складали в своїх групах.

1. Голуб

Фігура орігамі - Голуб

2. Пароплав

Фігура орігамі - Пароплав

3. Жаба

Фігура орігамі - Жаба

V. Підведення підсумків уроку

Щойно ви змогли самі спробувати створити фігури з паперу. А які ж геометричні знання для цього використали?

(Учні відповідають на запитання)

Відгуки та пропозиції

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

7 коментарів

  1. Геометрія – це світ фігур: трикутників, чотирикутників, многокутників тощо. Для покращення сприйняття матеріалу учням необхідний практичний матеріал, який можна потримати в руках, тобто сприйняти властивості фігури на дотик. А що в такому випадку може стати кращим за орігамі? У такий спосіб учні не лише практично перевіряють теоретичні знання, а й самостійно отримують геометричні фігури шляхом згинання паперу. Дякую за цікавий позакласний захід.

  2. Деякі елементи цього позакласного заходу можна використати на уроках геометрії в 7 та 8 класах. Звичайно діти із задоволенням створюватимуть фігури-орігамі, бо полюбляють щось цікаве й нестандартне на уроках. Обов’язково використаю й на своїх уроках дещо з цієї розробки. Дякую!

  3. Креативне застосування властивостей фігур запропонувала Олена Олексіївна, і доступно, і наочно, і дійсно цікаво. Такий творчий підхід дозволяє показати всю красу та практичну значимість геометрії та підтримувати стійкий інтерес до вивчення цієї науки.

  4. Цікавий позакласний захід з математики,оригінальний підхід до всього.Слова В.Сухомлинського налаштовують учнів на активну роботу.Вдало підібрана історична довідка.Думаю,що учням така форма роботи сподобалась.Дякую.

  5. Цікавий підхід для закріплення знань з теми. Гадаю учням такий захід сподобається і хтось обов`язково почне дивитись на геометрію по-іншому. Добре, що вчитель затронув і практичне застосування орігамі.

  6. Креативний підхід у виборі методу навчання, творча активність учнів, самовдосконалення всіх учасників процесу, формування пізнавальної самостійної діяльності учня та розвиток його творчих здібностей – все це вдало поєднано в сценарії даного позакласного заходу.