mail@urok-ua.com

Психологічний супровід соціальної адаптації молодших школярів

Автор: практичний психолог Дудка Вікторія Василівна

практичний психолог Дудка Вікторія ВасилівнаДитина, вступаючи до школи, повинна бути готовою у фізіологічному і соціальному відношеннях, тільки тоді вона може досягнути певного рівня розумового і емоційно-вольового розвитку. Систему взаємовідносин дитини з оточуючим світом і виділяють показники психолого-соціальної готовності дитини до школи, пов’язані з розвитком різних видів її відносин: ставлення до дорослого, ставлення до ровесника, ставлення до самого себе. Тому слід проводити своєчасну діагностику психологічної готовності школярів як один із головних видів профілактики можливих труднощів в адаптації до школи, в навчанні і розвитку. Адже шкільна дезадаптація настає або у випадку психологічного недорозвинення дитини, або за наявності індивідуальних особливостей, щозаважає соціалізації дитини, її гармонійному розвитку як особистості таперешкоджає подальшій успішності у навчанні, загальній соціально-психологічній адаптації.

Отже, з самого початку навчання учнів у початковій школі і до переходу в середню ланку головним завданням психологічного супроводу є вивчення та формування показників соціальної адаптації молодших школярів. У зв’язку з цим визначається система роботи шкільного психолога з попередження і корекції шкільної дезадаптації учнів початкових класів, в результаті якої наші учні стають соціально адаптованими. Система роботи психолога подана на схемі.

Модель психологічного супроводу

Соціальна адаптація школяра

Стислий опис психологічного супроводу соціальної адаптації молодших школярів

Ефективно впливають на розвиток психологічної готовності молодших школярів підготовчі заняття з дошкільнятами. Саме ці заняття дають змогу вести спостереження за входженням дітей у колектив, допомагають майбутнім першокласникам познайомитися один з одним, сприяють виникненню доброзичливих та довірливих взаємин учнів з вчителем та привчають до виконання шкільних вимог. Підготовчі заняття з дошкільнятами я проводжу в ігровій атмосфері, бо саме гра дозволяє дитині не примусово розкритися та спілкувати з іншими.

Приклади психологічних ігор з дошкільнятами

  1. Гра «Знайомка» проводиться на першому занятті дошкільнят з психологом. Діти вже мали змогу трішки познайомитися один з одним, а тепер слід їх навчити чути один одного, ввічливо звертатися до кожного та поважати вибір та бажання інших. Діти стають в хаотичному порядку. Психолог починає гру так: «Діти, зараз ми з вами перетворимося на станції, на яких зупиняються поїзди, а потім самі побудуємо веселий дружній поїзд. Кожна станція називається вашим іменем, а коли до вас хтось підходитиме, ви говорите такі слова: «Станція «ім’я дитини» зустрічає вас!», потім стаєте попереду поїзда і рухаєтеся до наступної «станції». Потім психолог повідомляє, що утворився чудовий поїзд, але він вирушить у тому разі, коли всі «вагончики» назвуть попередні (діти пригадують і називають імена тих, хто поруч з ними «Я «ім’я» а, за мною «ім’я дитини»). Потім психолог говорить: «Діти, а чи знаєте ви, що всі поїзди рухаються за певним маршрутом. Давайте і ми спробуємо «проїхати» наш маршрут і «не зламатися» на дорозі, «не загубити» жодного «вагончика». В кінці маршруту слід відзначити дітей приблизно так «Вітаю вас! Ви всі молодці, дружньо впоралися з усіма перешкодами!»
  2. Гра «Розкажи про себе». Діти стоять в колі (якщо невелика кількість) або сидять за партами (якщо 20 і більше). Психолог говорить: «Діти, сьогодні з вами хоче познайомитися ведмедик   (будь-який герой). Але спочатку трішки розкажу про нього (вік, що любить, чому хоче навчитися, і т.д.) А тепер розкажіть ви про себе своєму новому другові».
  3. Гра «Незвичайне привітання». Діти,стають хаотично. Психолог вводить правила : «Ви бачите у моїх руках кольорові долоні. Коли я показуватиму долоню жовтого кольору ви вітаєте один з одним спинками, якщо бачите зелену долоню – кладете руки один одному на плечі, якщо помітили синю долоню – вітаєтеся «по-чоловічому» за руку. Але найбагатшим буде той, хто привітається з більшою кількістю дітей»
  4. Гра «Впустіть у коло». Діти стають у коло. Психолог виконує роль не слухняної дитини. Психолог починає гру: «Діти, коли дітей називають слухняними? А ви завжди слухняні? А з якими б дітьми ви хотіли б гратися чи дружити? Чому? В нашій грі у колі стоять тільки слухняні, а я буду різною: і слухняною і неслухняною. Ви будете впускати у своє коло мене тільки тоді, коли я слухняна, а коли я вам здаюся не слухняною, то кричіть «Не пустимо!» , беретеся за руки і не пускаєте.
  5. Гра «Вчимося говорити компліменти». Діти стають парами. Психолог починає гру так: «Діти, а чи вам подобаються, коли вам кажуть приємні слова. Ось зараз ми будемо робити приємно іншим і говорити їм красиві слова. Показую на прикладі: «Мені подобаються у тебе очі, твоє ім’я , твоя посмішка; те, як ти намалював чи написав». Не слід вказувати на матеріальні ознаки: прикраси, шкільні речі, одяг та взуття.
  6. Гра «Що відчуваєш, те й кажи». Дана ігрова вправа привчає дітей говорити про свої відчуття та аналізувати причину їх виникнення, тобто уміння рефлексувати. «Діти, скоро наше заняття закінчиться, мені дуже хочеться дізнатися, що ви відчуваєте зараз і з чим підете додому. Хтось може відчувати радість, сум, страх, злість, сором і т.д. А що ви?»
  7. Гра «Пошли сигнал». Діти стоять у колі, беруться за руки і посилають сигнали доброти, тепла. Слід наголосити про те, що, сигнали треба посилати ніжно, щоб нікому не стало боляче.

З метою подальшої безболісної адаптації дитини у початковій школі, слід знати про її психологічну готовність. Показниками психологічної готовності є:

– уміння спілкуватися з дітьми та дорослими (комунікабельність дитини);

– розуміння і прийняття позиції школяра;

– навички самоорганізації (приготування необхідного обладнання до уроку, уміння складати портфель);

– добре сформовані графічні навички;

– уміння виконати за зразком та правилом;

– уміння орієнтуватися у просторі, часі та формах.

Всі ці показники діагностуються у дітей на підготовчих заняттях або під час першого місяця навчання в школі за певними методиками, зокрема показники соціальної адаптації вивчаються за допомогою:

  • Соціометричної діагностики;

Інструкція: учням пропонується зробити вибір серед своїх однокласників в 3-х ситуаціях.

Ситуація 1. Уявіть, що ви вже дорослі і є президентом великої фірми, на якій працює весь ваш клас. Ви їдете у відрядження. Кому ви довірити на деякий час вашої відсутності керування фірмою. Це повинна бути розумна, чесна та відповідальна людина. Напишіть не більше 3-х прізвищ учнів вашого класу.

Ситуація 2. Напишіть не більше 3-х прізвищ учнів вашого класу, кому б змогли довірити свою таємницю.

Ситуація 3. Напишіть не більше 3-х прізвищ учнів вашого класу, кого б ви запросили до себе на день народження.

Підраховується кількість виборів по кожному учневі і таким чином визначається його соціальна позиція у класі.

  • Вивчення рівня шкільної мотивації за методикою Н. Лусканової;
1. Чи подобається вам у школі?
Подобається Не дуже Не подобається
2. Вранці, коли ви прокидаєтеся, вам часто хочеться залишитися вдома, чи ви з радістю йдете до школи?
Йдуть з радістю Іноді хочуть залишитися вдома Завжди хочуть залишитися вдома
3. Якби вчителька сказала, що завтра до школи не обов”язково приходити всім учням. Ті, що бажають, можуть залишитися вдома. А що зробили б ви?
Пішли б Не знаю, думали б, йти чи ні Залишилися вдома
4. Чи подобається вам, коли немає якогось уроку?
Ні, хочуть, щоб всі уроки були Іноді хочеться, щоб якогось уроку не було Так, подобаються
5. Чи хотіли б ви, щоб у школі були тільки самі перерви?
Ні Хочеться більше перерв Так, хотіли б
6. Чи часто ви розповідаєте про школу батькам?
Так Іноді Не розказують
7. Чи хотіли б ви, щоб вам зовсім нічого не задавали додому?
Ні Інколи хочеться Так
8. У вас у класі багато друзів?
Так Мало Зовсім немає
9. Чи подобаються вам діти, які вчаться у вашому класі?
Так Подобаться, але не всі Ніхто не подобається
10. Чи подобається вам ставлення вашої вчительки до вас?
Так Не дуже, іноді хочеться, щоб більше звертали увагу Не подобається

Учні початкових класів на бланках позначають відповідним кольором (зеленим, червоним, чорним). Дуже зручно використовувати бланк такого типу:

Рис

Інтерпретація результатів:

Кожна відповідь, позначена зеленим кольором, оцінюється в 3 бали;

Кожна відповідь,позначена червоним кольором, оцінюється в 1 бал;

Кожнавідповідь,позначена чорним кольором, оцінюється в 0 балів.

Встановлено 3 рівні мотивації: високий, середній, низький.

30-20 балів – високий рівень мотивації;

19-10 балів- середній рівень мотивації;

9 і менше- низький рівень мотивації.

Питання №1, №2, №6 вказують на емоційне ставлення дитини до школи.

Питання №3 та №4 вказують на сформованість або відсутність навчальної мотивації.

Питання №5, №7 говорить про перенавантаження учнів.

Питання № 8, 9 – це показник статусу учня в колективі.

Питання № 10 вказує на відносини учня з класним керівником.

  • Діагностичні проекційні вправи типу:
  • «Розмісти себе на дереві»;
  • «На якій сходинці ти знаходишся»;
  • «Покажи себе на малюнку, що означає твій класний колектив (квітка, ялинка, будинок)»;
  • «Малюнок неіснуючої тварини»;
  • «Малюнок сім’ї» .
  • «Визначення особистісної адаптації» за методикою Фурмана проводиться з учнями 3-4-х класів.

Щоб своєчасно помітити ознаки дезадаптації дітей проводяться спостереження за поведінкою учнів на уроках та під час відпочинку, спілкування з вчителями. Дані спостережень фіксуються в таблиці.

Показники адаптації: Класи Разом
Активно працює (часто піднімає руку, хоче, щоб її викликали)
Не дуже активно працює, інколи піднімає руку
Зовсім не піднімає руку, відповідає, як тільки викличе вчитель
Часто скаржиться, що щось не виходить, не знає як виконувати завдання
Самостійно працюють при виконанні завдань
Починає самостійно працювати після кількаразового нагадування та повторного пояснення
Зовсім не вміє працювати самостійно
Часто викрикує, вскакує з місця; заважає іншим
Часто плаче, не хоче або відмовляється виконувати завдання

Дезадаптовані діти за звичай мають недостатній розвиток емпатії, емоційно бідніші та більш замкнені від своїх адаптованих ровесників, вони не навчені особливо розрізняти різні емоційні стани інших людей, їх почуття. Доволі часто вони просто не знають як це: співпереживати, відчувати, розуміти, підтримувати, як цінувати гідність іншої людини. Причиною тому є низький мотиваційно-установчий рівень готовності до життя в колективі, недостатній загальнокультурний та соціокультурний розвиток в результаті педагогічної занедбаності дитини, що в свою чергу підсилює агресивність, нетовариськість або тривожність.

Співпраця з вчителями та батьками

Співпраця з вчителями та батьками

Приклад психолого-педагогічного консиліуму

Тема. Адаптація першокласників

Мета: познайомитиадміністрацію та вчителів, що працюють у 1-х класах з результатами адаптації першокласників, надати консультативну допомогу та рекомендації.

Обладнання та матеріали: мультипроектор, презентація з результатами, аркуші, маркери, виготовлені хмарка з краплинами, квіти.

Хід проведення

1. Вступне слово психолога

1 слайд.Тема нашого психолого-педагогічногоконсиліуму: «Адаптація першокласників». Початок навчання в школі – один з найбільш складнихта відповідальних моментів в житті дітей, як в соціально-психологічному, так і в фізіологічному плані. Змінюється все життя дитини: воно підпорядко-вується навчанню, шкільним справам. Це дуже напружений період, так як школа з перших же днів ставить перед учнями ряд завдань, не пов’язаних з їх досвідом, потребує максимальної мобілізаціїінтелектуальних та фізичних сил. Всі діти, з переповненими їх почуттями радості, гордостіабо здивуванняз приводутого, що діється в школі, відчувають тривогу, напруженість, розчарування. У першокласників у перші дні відвідування школизнижується протидія організму, можутьпорушуватися сон, апетит, загострюються хронічні захворювання.Успіх талегкість адаптаціїдитинидо школипов’язані з їїсоціально-психологічноюта фізіологічною готовністюдо початку систематичного навчання.

2 слайд. Досліджуючи адаптацію першокласників до навчання в школі, особлива увага зверталася на такі показники:

  • підготовку до навчання в школі, так звану шкільну зрілість;
  • роботу учнів і їх поведінкову реакцію на уроках та під час відпочинку;
  • емоційний стан учнів на уроках, перервах, вдома та під час інших ситуацій;
  • рівень розвитку мотивації до навчання;
  • соціалізацію учнів.

Ознайомлення з результатами адаптації першокласників

– Аналіз шкільної готовності учнів.

– Спостереження за роботою учнів та поведінкою учнів на уроках та під час відпочинку.

– Аналіз вивчення емоційно-вольового стану дітей в різних ситуаціях. Дуже важливим фактором адаптації дітей до школи є емоційний стан, від того, з яким настроєм ходить дитина до школи та зі школи, як вона реагує на свої вдачі та невдачі у навчанні, чи з задоволенням вона спілкується з однокласниками і чи не сторониться їх, залежить її подальші успіхи у майбутньому. Для дослідження емоційної сфери була використана вправа «Покажи свій настрій?» (діагностична картка).

У більшості першокласників спостерігається завжди позитивний настрій, але є діти, у яких він змінюється, особливо він погіршується при спілкуванні з дорослими та при поверненні зі школи додому, що вказує на обмеженість спілкування з ровесниками вдома та на те, що деякі батьки приділяють недостатньо уваги при спілкуванні з дитиною.

Діагностика рівня розвитку навчальної мотивації

Про те, на скільки учні прагнуть виконувати всі шкільні вимоги, проявляють активність і хочуть показувати себе з кращого боку, говорить рівень розвитку мотивації. Всі види мотивації впливають на рівень адаптації дитини. Під час вивчення дітям пропонувалися вправи, відповіді на які вони давали кольором (зеленим, червоним і чорним).

  • Соціальна адаптація дітей
Рівень соціальної адаптації та її показники Кількість учнів
Всього
1.Високий рівень (у дітей добре розвинені комунікативні здібності, мають багато друзів, спілкуються з усіма дітьми, не конфліктують) 22 13 35
2. Середній рівень (у дітей середньо розвинені комунікативні здібності, мають від одного до трьох друзів, і тільки з ними спілкуються, часто скаржаться на інших) 5 12 17
3. Низький рівень (у дітей слабо розвинені комунікативні здібності, друзів в класі не мають, часто конфліктують з іншими, ображають, б’ються) 3 4 7

2. Метафорична вправа «Чарівна галявина»

Створимо галявину 1 класів.

Інструкція: на краплині напишіть труднощі та проблеми у дітей, що виникли протягом даного періоду перебування в школі; а на квітці – все те, що викликає у ваших дітей інтерес та активність на уроках (види роботи, методи і прийоми)

3. Презентація досвіду вчителів (створення галявини),

їх аналіз

Підсумки психолого-педагогічного консиліуму

1) Поради та рекомендації психолога

  1. Розвивати навички самоконтролю в учнів черезтакі види роботи, що дозволяють перевірку в парах, бо це стимулює активність дітей та розвиває їх уважність – в чужому легше та цікавіше орієнтуватися;
  2. Використовувати такі прийоми та методи, що активізують пізнавальну роботу учнів на уроці – це ігрові ситуації, уявні подорожі та мандрівки у світ пізнання, асоціативні вправи, бо вони спонукають розвитку творчості, проблемні запитання, досліди, міні-дослідження та тести на самопізнання; дуже зручно та корисно якщо все це інтегрувати, наприклад на математиці – використовувати ліплення або малювання об’єктів чи предметів до прикладу чи задачі, на навчанні грамоти – при вивченні тієї чи іншої букви. Таким чином, уроки будуть проходити не так традиційно нудно, а набагато цікавіше, а дитина привчатиметься помічати свої успіхи в інших видах діяльності, ставати впевненішою та водночас розвиватиме свою дрібну моторику, що дуже впливає на розвиток мислення та емоцій.
  3. Під час роботи учнів на уроці враховувати їх підготовку до уроку (навички самоорганізації), бути більш вимогливими.
  4. Спонукати дітей до рефлексії свої почуттів та труднощів через рефлексивні вправи.
  5. Сприяти розвитку психічних процесів та діагностувати їх рівень через проведення розвивальних занять.
  6. Формувати адекватну самооцінку та поведінку вдаючись до різних цікавих вправ типу «Вирости квітку або дерево своєї поведінки», «Збираємо бонуси», «Колекціонуй позитивчики та чи станеш ти найбагатшим», «Зернята доброти». Такі вправи можна застосовувати на різних уроках та на перервах, але обов’язково з підсумками.

Приклад батьківських зборів

Тема: Стилі та особливості сімейного виховання

Мета: Ознайомлення батьків із стилями та особливостями сімейного виховання, надання батькам практичної допомоги у вихованні дітей, формування у батьків потреби у самопізнанні своїх відносин з дітьми

Форма проведення: семінар-практикум

План проведення

І. Організаційний етап

Оголошення порядку денного

Голова батьківського комітету:

– Добрий день всім присутнім. Сьогодні ми проводимо чергові батьківські збори на тему: «Стилі та особливості сімейного виховання». Присутні – 17 чоловік, відсутні – 2 (з поважної причини) Працюємо за наступним порядком денним:

  1. Виступ класного керівника Шляхти Тетяни Олексіївни
  2. Практичне заняття з психологом Дудкою Вікторією Василівною
  3. Підсумок батьківських зборів

– Хто за такий порядок денний прошу голосувати: хто за…, хто проти…, хто втримався…

– Слово надається класному керівнику Шляхті Тетяні Олексіївні

ІІ. Повідомлення теми і мети батьківських зборів

Виступ класного керівника «Стилі батьківської поведінки»

Класний керівник: В народі кажуть: «Дитина – дзеркало сім’ї».

На попередніх батьківських зборах ми проводили дослідження стилів сімейного виховання. Опрацювавши результати анкетування, ми побачили, що в сім’ях нашого класного колективу спостерігаються різні стилі батьківської поведінки. Поглянемо на слайд. Відомий американський психолог Діане Бомбрінд поділяє батьків на авторитетних, авторитарних та ліберальних, його колеги Маккобі та Мартін вирізняють ще й індиферентних. (Характеристика всіх стилів є у кожного з вас.) В нашій класній родині присутні всі стилі батьківської поведінки, але в різних відношеннях. Як показують дані на діаграмі:

8 сімей виховують дітей в авторитетному стилі: в таких сім’ях теплі взаємини та високий рівень контролю. Батьки визнають та заохочують самостійність власних дітей. Їхні діти упевнені в собі, в них розвинений самоконтроль і соціальні навички, вони добре вчаться у школі. У 7 сім’ях також теплі взаємини, але низький рівень контролю, що стосується ліберального стилю батьківської поведінки. Ці батьки відкриті для спілкування з дітьми, але домінантна спрямованість комунікації – від дитини до батьків. Діти цих батьків схильні до неслухняності та агресивності, невимогливі до себе, хоча іноді бувають рішучими і творчими. 5 сімей виховують своїх дітей переважно в авторитарному стилі, де присутній високий рівень контролю, але взаємини холодні. Батьки закриті для постійного спілкування з дітьми; віддають накази, встановлюють жорсткі вимоги та правила, сподіваючись беззастережного виконання. Їхні діти відлюдкуваті, боязкі та похмурі, невибагливі та вразливі. Та, на жаль, є й такі сім’ї, а у нас їх 2, у яких присутній індиферентний стиль батьківської поведінки. В цих родинах холодні взаємини та низький рівень контролю. Батьки обтяжені своїми проблемами, не мають сил на виховання дітей. Учні з цих сімей схильні до асоціальної поведінки.Декотрі батьки не лише не можуть бути взірцем для своїх дітей, а й негативно впливають на їхній психічний стан.

Отже, стиль батьківської поведінки суттєво впливає на психологічний стан дитини, її ставлення до навчання, взаємовідносини з однокласниками та вчителями, позначається на становленні творчих здібностей дитини, спричиняє стан комфорту або ж дискомфорту.

Тому, порадившись з батьківським комітетом, ми вирішили чергові батьківські збори провести на тему: «Стилі та особливості сімейного виховання».

Голова батьківського комітету: А зараз до слова запрошується практичний психолог Дудка Вікторія Василівна, яка допоможе розібратися в стилях та особливостях сімейного виховання.

ІІІ. Практичне заняття з психологом

І. Привітання.

ІІ. Діагностична вправа «Чи правильно я виховую свою дитину?»

Психолог: Наше спілкування з вами я хотіла б розпочати з невеличкої діагностичної вправи. Для цього я хочу попросити кожного з вас створити силует маленького чоловічка (виготовляємо). А тепер уявіть, що цей чоловічок ваша справжня дитина, син чи донька. А ось чи правильно ви виховуєте їх, зараз кожен з вас зробить певні висновки.

Я називатиму ситуацію, а ви загинаєте частинки силуету в тому разі, коли так не робите по відношенню до своєї дитини. Залишаєте не загнутими тоді, коли ви так справді поступаєте.

  1. Чи зможете ви залишити одразу всі свої справи по дому і зайнятися дитиною, якщо вона просить вас погратися або просто поспілкуватися з нею? Зробіть всій вибір (залиште або загніть частинку).

Поглянемо на екран.

Часто ми від дітей вимагаємо уваги, а ми, дорослі, самі відмовляємо їм у цьому.

  1. Чи можете ви вибачитися перед дитиною, якщо зрозуміли, що були неправі?

Психологи радять таке робити, бо саме на ваших батьківських вчинках дитина вчиться вибачатися та пробачати.

  1. Чи можете ви оволодіти собою і зберігати спокій навіть якщо вчинки вашої дитини викликають великий гнів?

Будьте стриманими та терплячими, бо постійні крики привчають дитину до крику, і тоді, не почувши крику, дитина не виконує наших прохань.

4.Чи часто радитеся з дитиною, не зважаючи на її вік?

Таким чином ми виховуємо у дитини почуття відповідальності та розуміння своєї значимості в сім”ї.

5.Чи завжди ви утримуєтеся від слів, що можуть образити вашу дитину?

Якщо дитину постійно ображають або насміхаються з неї, то вона стає замкнутою та невпевненою у собі, має занижену самооцінку та не вірить у свої сили.

  1. Чи можете ви вистояти перед дитячими проханнями, слізьми, знаючи, що це примхи?

Будьте витриманими, не йдіть на поводу у дитячих “капризів” і Ви не станете жертвою дитячих маніпуляцій та шантажу.

7.Чи можете ви виділити хоча б один день дитині, коли вона зможе робити все, що їй хочеться, звичайно в межах розумного, тобто не допомагати вам, а присвятити день тільки собі?

Надайте можливість дитині відпочити від вашого виховання та керівництва та відчути задоволення від своєї ролі в цей день.

  1. Чи можете ви поставити перед дитиною розумне і посильне завдання, і не допомагати, не критикувати, не втручатися у його виконання, якщо ви вже побачили невміння або невправності дитини?

Наберіться терпіння і дочекайтеся результату, а якщо він вам не сподобається ні в якому разі не критикуйте і не насміхайтеся над роботою дитини, а похваліть дитину, покажіть чи розкажіть, як би це зробили ви.

А тепер познайомтеся з результатом свого виховання.

  • Якщо у вас вийшов цілий силует дитини – ви на правильному шляху у вихованні ваших дітей, готові їх підтримати, поважаєте їх думку чи вибір, можете сподіватися на добрі результати;
  • Якщо у вас 2-3 загнуті частини, це говорить про те, що турбота про дитину для вас найважливіше. Та іноді ви часто ставитеся занадто суворо, а іноді часто поступаєтеся, що шкодить вашому авторитету.
  • І якщо ж залишилося зовсім мало дитини або не залишилося зовсім, то справи у вас не дуже гарні. Вам не вистачає можливо умінь або бажань допомогти дитині, а дитині не вистачає уваги, тепла і любові від вас.

ІІІ. Рольова гра «Батьки і діти» (робота в групах)

Психолог: Цікаво, а чи часто ми, дорослі, задумуємося над тим, що дитині потрібно від батьків?

Давайте попрацюємо в групах, для цього об’єднайтеся в групи за кольорами стікерів, що на стільцях.

Одна група батьків виконуватиме рідну для вас роль – батьки.

Друга група – роль дітей.

  • Робота в групах.
  • Поспілкуйтеся в групах з різних позицій про те, що потрібно дитині від батьків.
  • Презентація робіт груп
  • Презентація слайду «Що потрібно дитині від батьків?»

Класний керівник: А тепер цікаво дізнатися, що ж насправді потрібно нашим дітям від батьків. Ми провели невеличке соціальне опитування серед наших учнів і ось такі його результати. (Слайд «Від батьків ми чекаємо…») Приємно вражає те, що діти не чекають якихось матеріальних винагород або заохочень.

Психолог: Якщо дитина часто не отримує очікуваного в сім’ї, то це може привести до небажаних наслідків. Переглянемо дані статистики на екрані.

5) Обмін досвідом батьків(виступи батьків Хорін Л.М., Яцук Т.І.)

Класний керівник: А зараз я запрошую поділитися досвідом батьків, щодо виховання дітей в своїх сім’ях. А ви продовжуєте працювати в групах, але вже в своїй батьківській ролі. Під час виступу прошу фіксувати зеленим кольором – позитивні моменти виховання, а червоним ті, які на вашу думку, є негативними.

6) Вправа «Аукціон сімейного виховання»

Психолог: А зараз я хочу вас запросити на так званий «аукціон» сімейного виховання. Ви будете працювати в тих самих групах – це буде 2 великі сім’ї, а ви всі батьки. Ваше завдання: придбати на аукціоні ТЕ, ЩО ВАМ ПОТРІБНО АБО НЕ ВИСТАЧАЄ У ВИХОВАННІ ВАШОЇ ДИТИНИ, позначте вибрані вами уміння цифрами.

– Для того, щоб знати, які особливості виховання присутні у вашій сім’ї, погляньте на екран, проаналізуйте і зробіть висновки.

– Якщо ви обрали номери:

  • “КУМИР СІМ”Ї” – 3, 4, 6
  • ГІПООПІКА – 1, 2
  • ГІПЕРОПІКА – 5, 7, 8, 9
  • ПІДВИЩЕНА МОРАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ – 10, 13
  • “ЗАЛІЗНІ РУКАВИЦІ” – 9,11
  • В КУЛЬТІ ХВОРОБИ -12
  • Якщо ви вибрали різні уміння вказаних типів, це означає, що воно так і є, у вашій сім’ї присутні всі особливості виховання.

Поганих і гарних типів або стосунків у вихованні дитини точно визначити не можливо, тут головне не перебільшувати в чомусь одному, як кажуть в народі не перегнути палку, а застосовувати всі уміння в однаковому співвідношенні, як говорить народна мудрість: «Люди вчаться жити у життя, а життя – воно таке непередбачуване».

ІV. Підсумок батьківських зборів

  1. Робота в групах. Колаж ідей щодо виховання щасливої дитини.

Класний керівник: Сьогодні багато було сказано про стилі, особливості сімейного виховання, наводилися різні приклади батьківських стосунків, то на підсумок нашого спілкування пропоную створити колаж ідей щодо виховання щасливої дитини. Перед вами портрет дитини, а ви знайдіть і напишіть свої ідеї виховання щасливої дитини.

  1. Представлення роботи груп

Класний керівник: Прошу представити свої ідеї.

  1. Ухвалення рішення батьківських зборів

Голова батьківського комітету:

– Ваші пропозиції і побажання і є проектом рішення батьківських зборів.

– Хто за такий проект рішення прошу голосувати: хто за…, хто проти…, хтовтримався…

  1. Відеопобажання батькам.

Класний керівник: Дякую всім за плідну конструктивну роботу (привітання, побажання).

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 оцінка. Рейтинг публікації: 4 з 5)
1841
А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?
Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 коментарів

  1. Дуже корисний матеріал для класовода, який набирає перший клас. Сподобались практичні завдання для батьківських зборів, обов’язково скористаюся Вашими рекомендаціями.