Рефлексія як складова сучасного уроку

Автор: вчитель інформатики Швець Ольга Сергіївна

Швець Ольга СергіївнаВ даному матеріалі розглянуто методи та прийоми проведення підсумкового етапу уроку – рефлексії. Наведені приклади можна використовувати при підготовці до уроків вчителям усіх категорій.


 

Під рефлексією в педагогіці розуміють здатність дитини до самооцінювання, вміння аналізувати власні дії, вчинки, мотиви. Метою рефлексії є згадати, обміркувати власну діяльність – її зміст, методи, задачі, шляхи їх вирішення, отримані результати, знайти помилки та продумати як їх виправити, визначити план подальших дій для корегування результатів.

Методику проведення рефлексії можна розкласти на такі етапи:

  1. Завершуємо усю попередню діяльність. Якщо проблема до кінця не розв’язана, то після рефлексії її розв’язання можна продовжити.
  2. Відновлюємо послідовність виконання роботи. Усно чи письмово відтворюємо все, що зроблено.
  3. Оцінюємо власні дії з огляду на їх ефективність та продуктивність.
  4. Обговорення результатів рефлексії:

– результат діяльності – ідеї, пропозиції, закономірності, відповіді на запитання;

– методи та форми, які використовувались під час діяльності;

– прогнози, плани щодо майбутньої діяльності.

Дуже важливо для ефективності рефлексії в навчанні використовувати різноманітні форми і прийоми. Рефлексія не обов’язково є вербальною – можна робити малюнки, схеми, графіки.

Коли урок закінчується, багато вчителів схильні поспішати і провести коротке, стисле обговорення підсумків уроку. Багато хто із колег забувають, що підсумки є важливою частиною уроку. Саме тут з’ясовуємо усвідомлення матеріалу, бачимо, що вже відомо, і що знадобиться дітям у майбутньому, плануємо задачи на наступний урок.

Тому варто «потоваришувати» з рефлексією, приділити їй увагу, час, і вона віддячить вам.

Алгоритм проведення підсумкового етапу (рефлексії)

          На першій стадії:  установлюємо що відбулосяна цьому етапі використовуємо відкриті запитання: як? що? чому?; виражаємо почуття, враження; описуємо, а не оцінюємо свою діяльність,  говоримо про те, що зробили, а не про те, що могли би зробити.

На другій стадії: аналізуємо причини (чому відбулося?) – запитуємо про причини (Чому? Як?); уточнюємо відповіді (Чому цього не отримали? Що було б, якщо б …?); шукаємо альтернативні шляхи (Чи є інша можливість?); розглядаємо інші подібні ситуації (Де ще відбувалося щось подібне?).

       На третій стадії: допомагаємо учням скласти план подальших дій.

Прийоми проведення рефлексії:

Рефлексія емоціонального стану

  1. Картки із зображенням лица (сумного, веселого); показ великого пальца вверх чи вниз.
  2. Картки із зображенням «погоди нашого уроку» – «сонечко» – мені було цікаво, «сонечко та хмаринка» – інколи було не цікаво, «хмаринка» – було сумно.

Рефлексія діяльності

  1. «Дробинка успіху» – нижня сходинка, у «людинки» руки вниз – у мене нічого не вийшло; середня сходинка, у «людинки» руки в боки – у мене були складнощі; верхня сходинка, у «людинки» руки вверх – мені все вдалося.
  2. «Дерево успіху» – зелений лист – без помилок, жовтий лист – 1 помилка, червоний лист – 2-3 помилки.

Рефлексія змісту учебового матеріалу 

  1. Учні висловлюються одним реченням, обираючи початокфрази із рефлексивного екрана на дошці:
  • Сьогодні я дізнався
  • Було цікаво
  • Було складно
  • Я зрозумів, що
  • Тепер я зможу
  • Я навчився
  • У мене вийшло
  • Я зміг
  1. «Плюс-мінус-цікаво»

Ця  вправа дозволяє вчителю взглянути на урок очами учнів, проаналізувати його з точки зору цінності для кожного учня. Можна виконувати як усно, так і письмово.

В графу «П» – «плюс» записуємо все, що сподобалось на уроці, що здалося цікавим та корисним

В графу «М» – «мінус» записуємо все що не сподобалось, здалося важким, незрозумілим та нудним.

В графу «Ц» – «цікаво» учні записують факти, про які дізнались на уроці, чого б ще хотілось дізнатися.

  1. Знаю-Хочу знати – Дізнався

Прийом, схожий на попередній, в таблиці фіксуємо власні знання та незнання з певної теми або про певне поняття.

В стовпчик «З» – Знаю, запишемо те, що вже знали з даної теми.

В стовпчик «Х» – Хочу, пишемо те, чого хотіли дізнатися під час уроку.

В стовпчик «Д» – Дізнався, пишемо про що дізнались під час вивчення теми.

  1. Цікавий прийом рефлексії у вигляді синквейна.  Можна застосовувати як заключне завдання з пройденої теми.
  • Перший рядок – назва теми (одне слово);
  • Другий  – опис теми в двух словах;
  • Третій  – рядочок опису дій в рамках даної теми (три слова);
  • Четвертий рядочок – фраза з чотирьох слів, яка показує відношення до даної теми;
  • Останній рядочок – синонім, який показує суть теми
  1. Прийом «Три – Два – Один». (Схожий на синквейн, можна використовувати презентацію)

В першому рядочку (або на першому слайді) пишемо Три факти, які були новими, цікавими, несподіваними на уроці.

В другому – Два факти, які здалися нецікавими, некорисними, або вже були відомі учням.

В третьому – Один факт, який хотілось би вивчити детальніше, поглибити знання.

Відгуки та пропозиції

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

10 коментарів

  1. Особливо сподобався пункт 2 методики проведення рефлексії , коли стисло і конкретно відтворюється учнем зміст вивченого на уроці. Якщо це нам вдається, то, на мою думку, на 90 відсотків урок був продуктивним. На жаль, на відвіданих мною рстаннім часом відкритих уроках
    ( близько 10 занять) цього не було або було дуже формально проведено.

  2. Методи і прийоми, які запропонувала Ольга Сергіївна, можуть бути використані на різних уроках. З нового особисто я побачила цікавий прийом “Три- два – один”, хоча він, по суті, дійсно трохи нагадує сенкан. Чудово, що вчитель намагається відстежити зміни емоційного стану учня під час заняття.

  3. Змістова робот про рефлексію, яка спрямована на досягнення різних цілей: не тільки на емоційну сферу, настрій дитини, але і на навчальну діяльність, процес і зміст. Сьогодні рефлексія є не додатковою частиною уроку, а її повноправною складовою, вдосконалює навчальний процес і виділяє особистість учня на уроці.

  4. Поділяю кожну думку, висловлену автором. Спасибі вам за чудовий матеріал. Діти – це найцінніше, що у нас є. І всі ми безсумнівно готові вкласти в їхні світлі голови тільки найкраще, прекрасне і вічне. Тому і про такий етап уроку не слід забувати, а навпаки робити його треба більш ефективним.

  5. Згідно нових освітніх стандартів кожен учитель має наприкінці уроку підвести підсумок , тобто рефлексію. Інколи, за браком часу, цей важливий етап уроку втрачається, або ж замінюється стандартною фразою: “Чи сподобався вам урок?”
    Публікація Ольги Сергіївни переконує нас в тому, що не варто упускати рефлексію. Даний етап дає педагогу можливість проводити аналіз своєї діяльності, з’ясовувати «проблемні» місця в розглянутому матеріалі. Рефлексія передбачає розвиток в учнів навичок саморозвитку та самовдосконалення. Повноцінна рефлексія на будь-якому уроці дозволяє учню вибудовувати чіткий ланцюжок, приводити знання, отримані в ході заняття, в єдине ціле. Крім того, дитина вчиться порівнювати власні досягнення з успіхами своїх однокласників, виявляти проблеми, долати їх.
    Дякую авторці за цікаву публікацію!

  6. Дякую за цікавий матеріал. Уважаю, що це один із тих етапів уроку, що є багатофункціональним і, на жаль, малооціненим вчителями. Помилково вважають, що рефлексія дозволяє оцінити діяльність учнів, але це лише одна із можливостей. Насправді-це можливість побачити реакцію учнів на свої дії, корегувати їх і хід уроку. Все залежить від серйозного сприйняття рефлексії і вивчення всіх її можливостей вчителем.

  7. Рефлексія діяльності допомагає оптимізувати навчальний процес. Учні з її допомогою осмислюють свій образ роботи з навчальним матеріалом (методи, прийоми, вправи). Тобто вони самі беруть участь у підвищенні ефективності навчального процесу. Часто використовується така рефлексія на етапі актуалізації знань, умінь, навичок. В кінці уроку також вельми продуктивний цей вид рефлексії, він дозволяє оцінити активність учнів на всіх етапах уроку. Дякую автору за гарне підсумування поняття рефлексії та розкладання його по так званих ” поличках”. В своїй роботі теж рефлексію використовую.

  8. Під час зимових канікул, в нашому навчальному закладі, цій темі було присвячено педагогічне засідання. Здаволося що нічого нового та корисного для себе я нічого не почую, але ж ні, досить цікаво і актуально. Дякую за вашу роботу.

  9. Читаючи публікацію, використовую пропонований Вами прийом “Знаю – Хочу знати – Дізнався” і приходжу до висновку: про рефлексію на сучасному уроці знаю, але хочу знати більше, поглибила свої знання. Однак текст варто вичитати.

  10. Ольго Сергіївно! Ви подали докладний теоретичний матеріал по проведенню рефлексії і цікаві практичні форми, обгрунтували необхідність рефлексії. Дякую, колего! Творчої наснаги!