Розвиток просторового мислення у школяра

Розвиток просторового мислення

Загальновідомим є той факт, що найбільш повно просто­рові властивості й відношення досліджуються в математиці. Вони є невід’ємною складовою конкретних речей і предме­тів — їх носіїв та найбільш виразно виступають у геометрич­них об’єктах, які є своєрідними абстракціями від реальних предметів. Тому геометричні об’єкти (та їх різні сполучення) виступають тим основним матеріалом, на базі якого створю­ються просторові образи та відбувається оперування ними.

Просторове мислення є специфічним видом розумової ді­яльності, що має місце при розв’язанні задач, які потребують орієнтації в практичному й теоретичному просторі (як види­мому, так і уявному). У своїх найбільш розвинених формах це і є мислення образами. Образ, що виникає на основі за­даного зображення, у процесі розв’язання задачі неодноразо­во змінюється (перетворюється), а тому просторове мислення і розглядають як різновид образного мислення. Таким чином, даний вид мислення виконує специфічну функцію в проце­сах пізнання й навчання: дозволяє вичленовувати з реальних об’єктів, із теоретичних (графічних) моделей просторові влас­тивості й відношення, робити їх об’єктом аналізу та перетво­рення.

Як доведено психологами, вік учня початкової школи є найбільш сприятливим періодом для розвитку образного (а значить, і просторового) мислення, формування прийо­мів розумових дій (порівняння, узагальнення, абстрагування та ін.).

Одним з основних завдань ознайомлення дитини з гео­метрією в курсі математики початкової школи є розвиток її просторової уяви, уміння спостерігати, порівнювати, уза­гальнювати, аналізувати й абстрагувати. Другим важливим завданням є необхідність формування в дитини практичних умінь вимірювати та будувати геометричні фігури за допомо­гою лінійки, косинця, циркуля.

Поняття, які вивчаються у курсі математики початкової школи, умовно можна поділити на чотири групи:

  • поняття, пов’язані з числами й операціями над ними;
  • алгебраїчні поняття (вираз, рівність, рівняння тощо);
  • геометричні поняття (пряма, відрізок, трикутник та ін.);
  • поняття, пов’язані з величинами та їх вимірюванням.

Скласти поняття про об’єкт — означає вміти відрізнити

його від інших подібних до нього об’єктів. У геометрії ви­вчають форми й розміри предметів, не беручи до уваги інші їхні властивості: колір, масу тощо. Від цього відволікаються, абстрагуються, тому в геометрії замість слова «предмет» го­ворять «геометрична фігура».

Сьогодні обов’язковий мінімум змісту навчання математи­ки містить такий перелік понять геометричного характеру: точка, лінії (прямі, криві, ламані), відрізки й промені, кути (прямий, гострий, тупий), багатокутники (трикутник (прямо­кутний, гострокутний, тупокутний), різносторонній, рівнобед- рений, рівносторонній), прямокутник, квадрат, п’ятикутник і шестикутник; вершини, сторони і кути багатокутника; коло і круг, центр, радіус, діаметр кола та круга; геометричні тіла: призма (паралелепіпед, куб), піраміда, конус, куля, циліндр; вимірювання довжини відрізка, вимірювання периметра та площі прямокутника й квадрата.

Геометричний матеріал є складовою частиною курсу мате­матики початкової школи. Він не виділяється в самостійний розділ, а входить до програми кожного року навчання.

Вивчається геометричний матеріал в основному на рівні ознайомлення: ніякі правила й визначення не заучуються, учні вчаться практично розрізняти геометричні фігури, по­рівнювати їх, зображати на папері, вимірювати довжину від­різків, обчислювати периметри й площі прямокутників і ква­дратів.

Систематичний курс геометрії вивчається в основній і в старшій школі (7—12 класи). У початковій школі роз­глядаються лише приклади геометричних фігур, дають­ся їхні описи та окремі властивості, формуються поняття. Геометричний матеріал використовується для розвитку про­сторового й логічного мислення молодших школярів.

Відгуки та пропозиції

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 коментарі

  1. Знання про простір, просторова орієнтування розвиваються в умовах різноманітних видів діяльності молодших школярів: в іграх, спостереженнях, трудових процесах, в малюванні, конструюванні та ліплення. Особливо важлива роль у формуванні просторового мислення належить математиці, яка є першоосновою людського мислення. Саме на уроках математики учнів формуються такі знання про простір, як: форма, (прямокутник, квадрат, коло, овал, трикутник, довгастий, закруглений, вигнутий, загострений, вигнутий), величина (великий, маленький, більше, менше, однакові, рівні , крупно, дрібно, половина, навпіл), протяжність (довгий, короткий, широкий, вузький, високий, ліворуч, праворуч, горизонтально, прямо, похило), положення в просторі і просторова зв’язок (посередині, вище середини, нижче середини, праворуч, ліворуч, збоку, ближче, далі, спереду, ззаду, за, перед).

  2. Розвиток просторового мислення у школяра є необхідною умовою успішного вивчення геометрії, креслення, фізики в шкільному курсі та продуктивної роботи у виробничій діяльності, пов’язаній з просторовою уявою. Очевидно, що геометричному матеріалу в початковій школі приділяють недостатньо уваги, що впливає на подальшу навчальну діяльність в базовій та старшій школі.

  3. Дуже добре, що ми, вчителі, маємо можливість висловити власну думку з приводу такої актуальної теми. Представлена тема дуже цікава та, як свідчить практика, не повністю розроблена. Вважаю, що просторову уяву в дітей потрібно починати розвивати навіть не на уроках у початкових класах, а на заняттях у дитячому садку.
    В даний час існує суперечність між наявністю розроблених методів і прийомів формування
    просторового мислення в психології та методиці і відсутністю системи завдань, яка сприяла б її формування в учнів початкової школи. Відсутність такої системи є причиною низького рівня сформованості у випускників початкової школи просторового мислення, без якого не можна говорити про повноту розвитку інтелектуальної сфери учнів. Сьогодення вимагаю нових підходів до формування просторового мислення учнів, враховуючи основні компоненти геометричних уявлень.

  4. Розвиток просторового уявлення і формування просторового мислення учнів є важливою частиною їхнього інтелектуального розвитку в цілому, оскільки грає велику роль як щодо геометрії, так і в інших навчальних дисциплінах. Зокрема, без сформованих просторових уявлень, неможливе ефективне вивчення малювання, креслення, фізики,географії та інших шкільних предметів. Наявність хорошої просторової уяви необхідне і інженеру, і дизайнеру, і економістові й фахівцям багатьох інших професій. Невисокий рівень розвитку просторового мислення та просторової уяви вже на початковому ступені навчання для учнів середньої та старшої навчання є нездоланним каменем спотикання для подальшого навчання. Формувати просторові уявлення в п’ятнадцятирічних дітей, розраховуючи, що це можна зробити дуже швидко – завдання практично нездійснене.