mail@urok-ua.com

Тренувальні вправи під час опрацювання складних синтаксичних конструкцій у 9 класі

Автор: вчитель української мови та літератури Ситар Володимир Григорович

 вчитель української мови та літератури Ситар Володимир ГригоровичОписані види роботи можуть бути застосовані при вивченні теми «Складнопідрядне речення з кількома підрядними», «Складні речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком», при узагальненні і систематизації шкільного курсу української мови. Вони сприятимуть глибокому усвідомленню синтаксичного матеріалу і формуванню навичок правильного компонування і доцільного вживання складних синтаксичних конструкцій у мовленні учнів.

До найважчих тем шкільної програми з мови в 9 класі належить вивчення синтаксичних конструкцій, до складу яких входить більше двох предикативних частин — складнопідрядних речень з кількома підрядними та складних речень із сурядним, підрядним та безсполучниковим зв’язком. Опрацювання цих тем по суті є підсумком усієї роботи над синтаксичною структурою мови. Не випадково саме складні синтаксичні конструкції найчастіше використовують для перевірки якості засвоєння програмового матеріалу з мови: аналіз їх дає змогу виявити знання з усіх розділів програми.

Відомо, що учні часто зловживають реченнями простої синтаксичної будови. Викликане це здебільшого намаганням уникнути пунктуаційних та граматичних помилок. Трапляється, що й учителі, прагнучи підвищити показники успішності, радять, щоб учні у творчих роботах уживали тільки прості речення. Така орієнтація негативно позначається на учнівській мові, збіднює її, призводить до появи текстів, що складаються з так званих «рубаних» речень. Правильний шлях навчання полягає в тому, щоб, не обмежуючи вживання складних конструкцій, вчити цілеспрямовано і доречно використовувати їх, переконувати, що в окремих ситуаціях мовлення такі граматичні структури необхідні. Не обійтися без них, зокрема, при формулюванні складних зв’язків і залежностей між фактами чи явищами — геометричної теореми, правила, визначення з підручника фізики або хімії. Для прикладу наведемо таке речення: Реакції розкладу, при яких однією з двох речовин, що утворюються, є вода, називаються дегідратацією. Запропонуємо учням зміст його передати іншим способом — кількома простими реченнями. В результаті одержимо такий приблизно текст: «При реакціях розкладу утворюються дві речовини. Однією з них може бути вода. Тоді реакція називається дегідратацією». Пропонуємо зіставити обидва варіанти з погляду лаконічності і чіткості висловлення думки, ясності формулювання, придатності для запам’ятовування. Учні дійдуть висновку про переваги першого варіанта — більш стислого і виразного, про те, що складну думку треба передавати тільки за допомогою складного речення. Можна продемонструвати й уривок з учнівського твору, де складна думка висловлена кількома простими реченнями, слабо зв’язаними між собою.

Такий вступ психологічно підготує учнів до наступної роботи, активізує їх увагу і мислення.

Після цього переходимо до аналізу складної конструкції: встановлюємо кількість предикативних частин, що ввійшли до її складу, з’ясовуємо логічні відношення між компонентами, знаходимо граматичні засоби зв’язку між ними.

Цей етап роботи необхідний. Але ним не може закінчуватись опрацювання теми. Навпаки, аналіз конструкції — це тільки вихідний пункт, основа для наступних спостережень, для більш складних видів вправ.

Аналіз доцільно поєднати із складанням схем, які наочно показували б кількість компонентів та їх взаємозв’язок. Якщо учні звикли складати схеми зв’язку між словами у реченні і схеми будови складносурядних та складнопідрядних речень, така робота не може виявитись для них надто важкою.

Складання структурних схем допоможе усвідомити суть понять «однорідна і неоднорідна супідрядність», «послідовна підрядність», можливість різноманітних комбінацій цих видів зв’язку, а також наявність в одному реченні сурядності і підрядності, сполучникових та безсполучникових зв’язків.

Цікавою для учнів вправою є добір схеми до речення або, навпаки, добір речення до даної схеми. У першому випадку демонструємо записане на переносній чи пересувній дошці речення і кілька пронумерованих структурних схем, одна з яких відповідає будові речення. Проаналізувавши (без запису) речення, учні за допомогою сигнальних карток, на яких записані номери схем, вказують, яка з них відтворює взаємозв’язки компонентів складної конструкції.

Другий варіант цієї вправи дещо складніший: він вимагає аналізу не одного, а кількох (пронумерованих) речень, з яких учень добирає те, що відповідає даній схемі. Якщо учні помиляються, аналізуємо речення колективно, креслимо схему його структури.

Пожвавлюючи хід уроку, розвиваючи мислення учнів (зокрема, уміння зберігати в пам’яті результати аналізу, а потім систематизувати й узагальнювати їх), вводимо у навчальний процес елементи безмашинного програмування. Цей вид роботи дає змогу продуктивно використати час уроку, проаналізувати значну кількість прикладів. При запи­суванні речень на дошці і наступному їх аналізі виконати великий обсяг роботи неможливо.

Проте вказані вправи не можуть цілком забезпечити формування навичок практичного використання складних синтаксичних конструкцій у мовленні учнів. Для цього треба застосувати також вправи, пов’язані з конструюванням такого типу речень. Найпростішими з них є вправи на доповнення речень. Основою для такої роботи може бути будь-яка синтаксична конструкція, що складається з двох предикативних частин. До­даючи до них третю, одержимо основні конструкції, розрізняти які учням нелегко,— речення з однорідною та неоднорідною супідрядністю, з послідовною підрядністю, з сурядним та підрядним зв’язком. Візьмемо, наприклад, складне речення: Фермерські господарства зібрали високий урожай, бо виконували усі вимоги агротехніки. Приєднуючи ще одну предикативну частину, одержуємо чотири конструкції:

  1. Фермерські господарства зібрали високий урожай, бо виконували усі вимоги агротехніки, не допускали втрат під час збирання.
  2. Хоч погодні умови були несприятливі, фермерські господарства зібрали високий урожай, бо виконували усі вимоги агротехніки.
  3. Фермерські господарства зібрали високий урожай, бо виконували усі вимоги агротехніки, про які раніше нерідко забували.
  4. У цьому році підвищилась продуктивність праці, фермерські господарства зібрали високий урожай, бо виконували усі вимоги агротехніки.

Виконання таких вправ можна організувати по-різному. Найлегше для учнів — приєднувати до складного речення просте, наведене вчителем. У цьому випадку учні самостійно чи шляхом колективного пошуку встановлюють характер смислового зв’язку, знаходять слово, від якого підрядне речення має залежати, питання, на яке воно може відповідати, добирають засоби вираження цього зв’язку. Так, у першому випадку за­пропонуємо приєднати до складнопідрядного речення просте Фермерські господарства не допускали втрат під час збирання врожаю. Учні з’ясовують, що це речення розкриває одну з причин одержання високого врожаю, а тому воно може стати підрядним реченням причини, однорідним до того, яке є вже у складнопідрядній конструкції, і відповідатиме на те ж питання чому?

У другому випадку, приєднуючи просте речення Погодні умови були несприятливі, учні вкажуть, що зміст його ніби суперечить змістові головного речення, отже, тут маємо відношення допустовості, і для з’єднання речень слід використати сполучники хоч, незважаючи на те, що і т. ін.

У третьому випадку пропонуємо приєднати речення Про вимоги агротехніки раніше нерідко забували. Помітивши, що група слів у ньому (слово вимоги із залежними від нього членами речення) наявна у реченні, яке підлягає поширенню, учні встановлять можливість заміни цієї групи слів займенником, що виражає означальні відношення: вимоги, про які раніше нерідко забували.

У четвертому випадку з’ясовуємо наявність двох повідомлень (продуктивність праці підвищилась, фермерські господарства зібрали високий урожай), між якими може бути або сполучник сурядності і, або ж безсполучниковий зв’язок.

У ході цієї роботи зосереджуємо увагу на синонімічних засобах вираження смислових зв’язків. Так, у другому випадку можливі два способи приєднання простого речення: крім допустового, ще й сурядний зв’язок за допомогою протиставного сполучника але: Погодні умови були несприятливі, але фермерські господарства зібрали високий урожай.

Усі ці види роботи не обов’язково використовувати на одному уроці, їх можна розподілити між окремими темами (складне речення з кількома підрядними, складне речення з сурядністю і підрядністю).

Крім того, систематизуючи й узагальнюючи виконану роботу, можемо в одній конструкції зосередити всі способи доповнення: У цьому році підвищилась продуктивність праці; фермерські господарства, хоч погодні умови були несприятливі, зібрали високий урожай, бо виконували всі вимоги агротехніки, про які раніше нерідко забували.

Складнішим є доповнення речень за схемою і запитанням. Аналізуючи речення, учні накреслюють його схему, а потім знаходять можливість приєднати до нього ще одну частину, встановлюють смислові зв’язки, добирають сполучники чи сполучні слова, конструюють потрібний вислів. Так, у реченні Хоч минуло небагато років, село невпізнанно змінилося можемо доповнити і головну, і підрядну частини. У головній частині можемо уточнити, про яке саме село йдеться, додавши підрядне речення, що відповідало б на запитання яке? (Хоч минуло небагато років, село, яке було дуже зруйноване під час стихії, невпізнанно змінилося). У підрядній частині можна вказати час, від якого лічимо минулі роки, за допомогою речення, що відповідає на питання з якого часу? відколи? (Хоч минуло небагато років відтоді, як я востаннє приїжджав сюди, село невпізнанно змінилося). При нагоді згадуємо про наявність синтаксичних синонімів і можливість висловлення цього ж змісту за допомогою поширеної обставини: (Хоч минуло небагато років з часу мого останнього приїзду сюди, село невпізнанно змінилося).

Якщо завдання виконувалось самостійно, під час перевірки з’ясовуємо не лише правильність доповнень, але й можливість поєднання їх в одній конструкції: Хоч минуло небагато років відтоді, як я востаннє приїжджав сюди, село, яке було дуже зруйноване під час стихії, невпізнанно змінилося.

Звертаємо увагу на немилозвучність внаслідок уживання сполучника як і сполучного слова який, знаходимо можливість синонімічної заміни останнього сполучним словом що.

Доцільно підкреслити, що конструкція допускає дальше розгортання, уточнення змісту думки. Так, можемо одною чи кількома предикативними частинами вказати, у чому ж полягають зміни, що відбулися в селі. У цьому випадку найкраще використати безсполучниковий зв’язок: Хоч минуло небагато років відтоді, як я востаннє приїжджав сюди, село, що було дуже зруйноване під час стихії, невпізнанно змінилося: з’явилися просторий сільмаг, будинок культури і триповерхова школа, виросли цілі вулиці нових чепурних будиночків, зашуміли кронами яблунь і груш молоді сади.

Прийоми виконання цієї роботи можуть бути різноманітні. Пропонуючи складне речення, вчитель може вказати, на які запитання повинні відповідати приєднані частини, навести схему, якій має відповідати остаточна конструкція, запропонувати учням самостійно знайти можливості для дальшого уточнення змісту вислову і реалізувати їх.

Знаючи, на яке запитання повинне відповідати приєднане до складної конструкції підрядне речення, учень встановить його вид, зможе знайти слово, від якого ставиться запитання, дібрати засоби зв’язку. Запитання, таким чином, одночасно визначає межі пошуку і гарантує успішне виконання завдання. Коли пропонуємо схему будови шуканої конструкції, не вказуючи смислових зв’язків між її елементами, перед школярами відкривається ширший простір для творчої роботи — адже часто одне і те ж речення можна пояснити не одним, а кількома різними підрядними, що виражають різні логічні зв’язки і відношення. Наприклад, речення Жнива було проведено швидко й організовано, і в селі влаштували свято врожаю можна доповнити такими:

  1. Як і планувалось, жнива було проведено швидко й організовано, і в селі влаштували свято врожаю, яке давно вже стало традиційним.
  2. Хоч погода і не сприяла цьому, жнива було проведено швидко й організовано, і в селі влаштували свято врожаю, щоб відзначити трудову перемогу.
  3. Жнива було проведено швидко й організовано, як ніколи раніше, і в селі влаштували свято врожаю, бо у ньому — підсумок цілорічної напруженої праці хліборобів і т. ін.

Найбільше вигадки й ініціативи учнів потребують завдання на самостійне розширення речень. Тут і зміст, і логічні зв’язки, і сполучники, і кількість предикативних частин будуть, звичайно, різними.

Отже, плануючи такі вправи, вчитель може іти від простого до складнішого, якщо застосовуються колективні форми роботи, або ж враховувати можливості кожного учня при індивідуальному виконанні завдань за картками.

Подібним способом можна приєднати нові предикативні частини до будь-якого складного речення — складносурядного, складнопідрядного, безсполучникового. Тому в ролі основного дидактичного матеріалу доцільно використати речення, наведені в шкільному підручнику у вправах розділу «Складне речення». Не рекомендується лише брати для таких вправ речення з віршованих текстів: будь-яка зміна їх, навіть якщо в ре­зультаті одержимо бездоганну в граматичному відношенні конструкцію, призведе до погіршення звучання, до руйнування ритму, до порушення образної системи вірша. У прикладах, взятих із прозових творів, а тим більше з наукових чи газетних текстів, наслідки такої перебудови менш помітні.

З’ясовуючи будову конструкцій, взятих за основу, повторюємо, таким чином, різні типи складного речення, утвореного з двох компонентів.

Повторенню вивченого раніше матеріалу сприяє і те, що приєднувати до складного речення ми можемо усі види підрядних речень, використовуючи сурядний і безсполучниковий зв’язок. Дуже часто основою для таких доповнень може служити одне і те ж речення. Наприклад, складне речення Поранений боявся поворухнутись, щоб не виявити себе можна доповнити так:

  1. Вороги підійшли зовсім близько, і поранений…
  2. Коли вороги наблизились, поранений…
  3. Хоч було нестерпно боляче, поранений…
  4. Тому що вороги були зовсім близько, поранений…
  5. Поранений, який чув кожне слово, боявся поворухнутись…

Доповнюючи навіть одне речення, можна повторити декілька синтаксичних структур, характерні для них засоби зв’язку, особливості інтонації.

Дидактичні можливості таких вправ збільшуються ще й від того, що кожна з обраних конструкцій може виконувати пояснювальну функцію при якійсь головній частині і бути з’єднаною з іншим реченням сурядним зв’язком. Наприклад, складнопідрядне речення Не віриться листочкові календаря, який показує початок жовтня здатне по-різному ввійти у розширений контекст:

  1. Коли довго стоять теплі сонячні дні, не віриться листочкові календаря, який показує початок жовтня.
  2. Дні ще й зараз такі теплі, що не віриться листочкові календаря, який показує початок жовтня.
  3. Не віриться листочкові календаря, який показує початок жовтня: дні ще дуже теплі.

Бажаючи одержати матеріал для зіставлення подібних структур і тим самим повторити різні види складних синтаксичних конструкцій, досить запропонувати учням самостійно доповнити складне речення ще одним компонентом вказаного змісту (у нашому прикладі таким, у якому йшлося б про теплу, сонячну погоду).

Не менш ефективним видом роботи є побудова складних синтаксичних конструкцій з кількох простих речень.

Найкращий матеріал для такої роботи — деформовані речення. Розділивши складну синтаксичну конструкцію на складові частини, пропонуємо учням відтворити її. Після виконання звіряємо одержане речення з вихідним, усуваємо помилки і обґрунтовуємо допустимість варіантів.

Залежно від рівня підготовленості класу та етапу опрацювання теми, деформований текст можемо подати по-різному.

По-перше, можна нічого не змінювати у структурі компонентів, лише подати їх в іншій послідовності. Так, пропонуємо відтворити складну конструкцію за такими її частинами: 1) що разом із сином завітала до хати і пісня; 2) і Дарина Михайлівна радіє; 3) давно не співали в хаті Гайворонів. Аналізуючи зміст і структуру наведених частин, з’ясовуємо, що перше речення мусить бути підрядним — на це вказує сполучник що. Відноситись до третього речення воно не може, бо між ними нема логічного зв’язку. Отже, воно відноситься до другого, пояснюючи в ньому слово радіє, відповідає на питання від чого? Це з’ясувальне речення, яке повинно стояти після головного. Між другою і третьою частинами — сурядний зв’язок, але розташування їх не може бути довільним. Як зміст обох частин, так і наявність сполучника і переконують у тому, що третю частину слід розташувати на початку складної конструкції. Після цього відтворимо деформоване речення: Давно не співали в хаті Гайворонів, і Дарина Михайлівна радіє, що разом із сином завітала до хати й пісня (М. Зарудний).

Спробуємо пропустити сполучники, якими з’єднані частини складної конструкції. У цьому випадку головну увагу потрібно звернути на встановлення логічних зв’язків між простими реченнями на основі їх змісту і на вибір сполучника, який дозволить ці зв’язки передати. З цих же трьох простих речень, взятих без сполучників (Разом із сином завітала до хати й пісня. Дарина Михайлівна радіє. Давно не співали в хаті Гайворонів), крім наведеної вище конструкції, можна утворити й іншу. Між першим і другим реченням можливий сурядний зв’язок, а третє може вказувати на причину дії (радіє чому?). Тоді речення матиме такий вигляд: Разом із сином завітала до хати й пісня, і Дарина Михайлівна радіє, бо давно не співали в хаті Гайворонів.

Щоб зменшити кількість варіантів, доцільно подавати прості речення у тій послідовності, в якій вони розташовані у складній конструкції.

Деформуючи конструкції з частинами, з’єднаними за допомогою сполучних слів, замінюємо ці займенники чи прислівники тими словами, на які вони вказують. Відтворюючи деформоване речення, учні таким чином виконують зворотну заміну — для уникнення лексичних повторів і для зв’язку між частинами вживають займенники або прислівники. Пропонуємо учням такі, наприклад, речення:

  1. Зі сходом сонця ми вже поспішали туди.
  2. Цієї ночі нікому не спалося.
  3. Звідси ми мали вирушити до старовинного замку.
  4. Старовинним замком славиться це місто.
  5. Старовинного замку не обминає жоден турист.

Аналіз змісту цих простих речень покаже, що між першим і другим з них є часова послідовність з причинно-наслідковим відтінком, для висловлення якої речення слід поміняти місцями, що третє речення служить поясненням до першого (на це вказують слова туди і звідси), а четверте і п’яте — до третього (повторення слів старовинний замок). Третє уточнює обставину туди, відповідає на питання куди? і, отже, має бути підрядним реченням місця. Четверте і п’яте речення пояснюватимуть слово замок (до якого замку?) і виступатимуть як однорідні супідрядні другого ступеня.

Добираємо засоби, необхідні для висловлення встановлених смислових зв’язків: сполучник сурядності і, сполучні слова звідки та який. Це дає змогу відтворити усю конструкцію: Цієї ночі нікому не спалося, і зі сходом сонця ми вже поспішали туди, звідки мали вирушити до старовинного замку, яким славиться це місто і якого не обминає жоден турист.

Таку роботу краще вести, колективно усуваючи недоліки тексту (наприклад, повторення у двох частинах конструкції слова ми).

Можна запропонувати й утворення складних синтаксичних конструкцій із вказаних простих речень. Для полегшення роботи варто пояснити учням, у якій ролі повинно виступати кожне речення в складній синтаксичній конструкції, на яке запитання воно має відповідати або ж дати схему смислових і граматичних зв’язків між компонентами.

Описані види роботи можуть бути застосовані при вивченні теми «Складнопідрядне речення з кількома підрядними», «Складні речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком», при узагальненні і систематизації шкільного курсу української мови. Вони сприятимуть глибокому усвідомленню синтаксичного матеріалу і формуванню навичок правильного компонування і доцільного вживання складних синтаксичних конструкцій у мовленні учнів.

 

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 оцінка. Рейтинг публікації: 5 з 5)
791
А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?
Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 коментарів

  1. Так, без сумніву, тема є складною для учнів сучасної школи, адже більшість із них звикли працювати за шаблоном, виконувати вправи за зразком тощо. Учитель в ході підготовки до уроку це врахував, тому діяльність учнів на уроці спрямована на розвиток логічного мислення, аналізу, порівняння, що сприяє осмисленому вивченню навчального матеріалу та якісному його засвоєнню.

  2. Запропонована тема для опрацювання вчителем дуже складна для вивчення в 9 класі.Учні важко засвоюють види складних речень,різні складні синтаксичні конструкції. Але вчитель дуже вдало запропонував матеріал для роботи на уроці.Можливо, треба більше творчих завдань для учнів. Дякую за Вашу роботу та творчість.

  3. Хороший, серйозний матеріал. Стаття необхідна не тільки як узагальнення досвіду роботи автора, а й як приклад для наслідування починаючим учителям. Описані в статті приклади роботи автора допоможуть учителю організувати вивчення синтксису учнями, а учням – в формування їхніх навичок доцільного вживання складних синтаксичних конструкцій.