mail@urok-ua.com

Творчий звіт учасника І-го етапу Всеукраїнського конкурсу “Вчитель року – 2016”

Автор: вчитель історії та правознавства Тканова Тетяна Пилипівна

Вчитель історії та правознавства Тканова Тетяна ПилипівнаТканова Тетяна Пилипівна

Кіровоградський державний педагогічний інститут ім..О.С.Пушкіна   спеціальність – «вчитель історії та суспільствознавства»

Педагогічний стаж – 20 років, 18 з яких працюю вчителем історії та правознавства в НВК «Кіровоградський колегіум»

Маю вищу категорію та звання «вчитель – методист»

Педагогічне кредо – «Вчитель – не той, хто вчить, а той, у кого вчаться.»

Проблема, над якою працюю:   «Розвиток критичного мислення учнів шляхом використання різних форм і методів навчання».

В сучасних умовах вже став традиційним пошук відповіді на питання «Як навчати, щоб мати найкращі результати?».

Сьогодні навряд чи треба когось з вчителів переконувати в тому,що активні методи навчання, інтерактивні та ігрові технології, продуктивне навчання є необхідною умовою розвитку школярів. Використовувати такі методи нелегко, адже вони обов’язково мають елементи творчості, експромту. І кожен з нас скаже, що одного разу це виходить краще, іншого – гірше.

Школа повинна навчити дітей мислити, аналізувати. Тільки так можливо сформувати вміння застосовувати отримані знання на практиці.

Критичне мислення формується всі роки навчання дитини. А історію ще стародавні філософи називали учителем життя; тому її роль у формуванні особистості важко переоцінити.

Загальновизнаним є те, що будь-яке дослідження обов’язково починається з формулювання проблеми. Послідовність «проблема → дослідження→розвязок» вважається такою,яку можна застосовувати скрізь і завжди. (Методика Терно С.)

Для досягнення позитивних результатів навчання я використовую задачі з історії ( проблеми, які треба розв’язати). Дуже важливо, щоб учні навчились не лише розв’язувати запропоновані вчителем проблеми, а й помічали їх самостійно, читаючи матеріал параграфа або документ. Самостійно розмірковували над тим, що читають та ставили запитання до прочитаного.

Чому? Що відбулося б, якби…? У чому позитивні та негативні наслідки? .»

Розв’язуючи історичні задачі, учні вчаться визначати причини і наслідки подій. Наприклад, учні 7-х класів отримують завдання:

«Китайські винаходи, а саме: компас, папір, порцеляна, порох, арбалет з’явилися у Європі із запізненням на декілька століть? Чому так сталося? Свою відповідь обґрунтуйте.»

Учні 8-х класів мають вирішувати набагато складніші проблемні завдання:

«Історики по-різному оцінюють Українсько – московський договір 1654 р.: 1. Українсько-московський договір 1654 р. – це особиста унія царя і гетьмана; 2. Українсько-московський договір 1654 р. – це військово-політичний союз, згідно з яким українські землі були приєднані до Московської держави. Яку оцінку поділяєте ви і чому? Можливий свій варіант.»

Розв’язуючи вказану задачу, можна використати прийом «Займи позицію».

Загалом робота з такими завданнями допомагає:

  • Прищеплювати інтерес до предмету;
  • Стимулювати позитивне ставлення до самоосвіти і взаємного навчання (використання взаємних зусиль у вирішенні конкретних проблем).

Важливим завдання для вчителя є формування в учнів вміння аналізувати отриману інформацію та робити висновки. Це робота з документами. Важливо правильно зорієнтуватися на можливості кожного учня. Тому один документ учні різного рівня сформованості навчальних вмінь аналізують за різними питаннями:

З «Руської правди»:

«1.Якщо уб’є вільна людина вільну, то за нього мають право помститися брат за брата, або син за батька, або батько за сина; якщо хто з них не бажає або не має можливості помститися, то нехай одержить 40 гривень за вбитого.

6.Якщо палець відрубає у будь-кого, то сплатити потерпілому 3 гривні.

7.А за вирваний вус або жмут бороди сплатити потерпілому 12 гривень.

12.Якщо хтось вкраде чужого коня, або зброю, або одяг,або знайде крадене у своїй общині, то дістає своє та 3 гривні за кривду.

16.Якщо холоп ударить вільного чоловіка та сховається в хоромах свого пана, а той не схоче його видати, то залишає холопа в себе і сплачує скривдженому 12 гривень; а потім, якщо де зустріне побитий кривдника холопа, то має право побити його.»

Завдання (рівень І)

Проаналізуйте статті першого правового акта на українських землях і визначте основні риси держави часів Ярослава Мудрого (наявність різних груп населення та ставлення до них закону; загальна спрямованість закону; наявність пережитків родового ладу).

Завдання (рівень ІІ)

Проаналізуйте документ за планом:

1.Становище різних груп населення.

2.Наявність невільних груп населення.

3.Захист приватної власності.

4.Юридична відповідальність різних груп населення.

5.Особливості розв’язання конфліктів.

6.Загальні висновки.

Завдання (рівень ІІІ)

1.Чим ви поясните:

– дозвіл законодавством кровної помсти;

– заміну кровної помсти грошовим штрафом;

2.Яку власність захищає «Руська правда»? Про що це свідчить?

3.Зробіть висновок про рівень розвитку державності в Київській Русі на поч.. і в сер. ХІ ст..

Не лише на уроці можна використовувати історичні джерела, а й для самостійної роботи. Даю посилання на свій блог, де розміщені документи. Учні їх опрацьовують дома. У класі ми їх обговорюємо. Такий вид роботи часто більш продуктивний, бо спонукає до дискусії. Адже у учнів частіше виникають власні думки і погляди, які вони презентують у класі.

Вони є особливо корисними саме для вчителя історії, тому що специфіка нашого предмету передбачає постійну роботу з ілюстративним матеріалом.

Демонстрація відеофільмів, слайдів, аудіо джерел занурюють учнів в історичну епоху, створюючи ефект присутності. Зібравши необхідний матеріал до кожного уроку окремо, можна його використати в необхідний момент.

Якщо є доступ до інтернет-мережі, можна використовувати електронний освітній ресурс (ЕОР): електронні архіви, електронні довідники, віртуальні музеї. Цікавим завданням для учнів є створення онлайн-презентацій.

Застосування інформаційних технологій дає можливість підвищити рівень використання наочності; підвищує результативність уроку; поліпшує взаємини вчителя і учнів, що призводить до кращого ставлення до вивчення предмету.

Але, звичайно,інформаційні технології не можуть замінити вчителя і підручник. Їх потрібно використовувати для підтримки і розвитку інтересу до знань і навчання у учнів.

Сучасний урок – це демократичний урок. Він проводиться не для учнів, а разом з учнями. Його характеризує навчання справою. Учні повинні спостерігати і бачити власне вдосконалення.

Метод проектів, або усне дослідження історії.

Пізнавати світ навколо себе, стежити за подіями, ведучи діалог з представниками різних поколінь – це те, чим завжди займались справжні дослідники історії. Особливого значення набуває ознайомлення учнів зі спогадами людей, які жили в минулому столітті і можуть поділитись інформацією про ті часи.

У минулому році з учнями 6-х класів ми працювали над проектом «Дитинство і юність моїх батьків». Учні дізнались багато нового, поспілкувались на цікаві теми зі своїми рідними. Результатом роботи стала книжечка-збірка, написана самими учнями.

Метод усного дослідження історії допомагає досягнути таких цілей;

  1. В невимушеній формі мотивує школярів до вивчення історії.
  2. Знайомить учнів з такою проблематикою , яка не передбачена шкільною програмою.
  3. Засвоєння учнями практичних навичок дослідження історії.

Я вважаю, що учні тільки тоді будуть поважати вчителя, коли їм з ним буде цікаво, коли вони бачитимуть і відчуватимуть добре ставлення до себе, і розумітимуть, що людина,яка їх навчає, не стоїть на місці у власному розвитку.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 оцінка. Рейтинг публікації: 5 з 5)
1253
А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?
Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 коментарів

  1. Цікаво було ознайомитись з досвідом вчителя Тканової Т.П. Вчитель ознайомила з деякими прийомами і методами, які використовує; вчитель намагається на уроках допомогти учням опанувати різні сторінки історії розвитку цивілізації. Так, я би с задоволенням послухала роздуми вчителя і учнів по аналізу питань з “Руської правди”, наприклад, за номерами 6 і 7 ( з цього звіту). Гадаю, Ваші учні навчились “займати свою позицію”. Успіхів. Дякую.

  2. Зі звіту пані Тетяни видно, що вчитель активно застосовує інформаційні технології, що дає можливість підвищити рівень використання наочності; підвищує результативність уроку; поліпшує взаємини вчителя і учнів, що призводить до кращого ставлення до вивчення предмету. Так тримати!!!

  3. Творчий звіт вчителя передбачає:
    – перелік проведених відкритих уроків та заходів вчителем з предмету;
    – навчально-методичне забезпечення;
    – результативність роботи з учнями;
    – участь у професійних конкурсах.

  4. З творчого звіту видно, що Тетяна Пилипівна – це вчитель, який не стоїть на місці, а йде в ногу з часом, використовує інноваційні технології. Але відповідно до вимог проведення Конкурсу, вчитель повинен представити власний педагогічний досвід у формі відеопрезентації, яка відображає сутність освітніх технологій, які використовує вчитель. Дуже хотілося переглянути таку презентацію .