mail@urok-ua.com

Урок української мови у 6 класі

Джерела українських фразеологізмів. Прислів’я, приказки, афоризми як різновиди фразеології

Автор: учитель української мови та літератури Смирнова Неля Василівна

Мета уроку:  

  • поглибити знання учнів про українську   фразеологію;
  • дослідити джерела виникнення   українських фразеологізмів;
  • формувати вміння визначати джерела, походження фразеологізмів і пояснювати їх;
  • розвивати в учнів мовне чуття, усне та письмове мовлення;
  • уміння самостійно мислити, аргументовано доводити свою думку;
  • виховувати культуру мовлення, любов до рідної мови.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу з елементами дослідження та дискусії.

Обладнання:підручник, словники, схеми, картки, мультимедійний екран.

Епіграф:

Нема мудріших, ніж народ, учителів,

У нього кожне слово – це перлина…

Максим Рильський

Мово рідна!

Ти ж – як море – безконечна, могутня,

глибинна.

Сергій Плачинда

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності учнів.

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності.

Робота з епіграфом:

– Як вирозумієте вислови М.Рильського та С.Плачинди?

– Яким чином їх можна пов’язати з темою уроку?

Наше завдання – дослідити джерела українських фразеологізмів. Кожен із нас сьогодні буда в ролі дослідника. Спробуйте продемонструвати вміння творчого мислити, висловлювати власні думки й аргументовано переконувати інших у правильності обраної позиції, додержуючи при цьому високого рівня культури ведення дискусії.

Словникова робота

Учні роблять запис у зошити:

Епіграф – (грец. ἐπιγραφή— «напис») — цитата, влучний вислів, афоризм чи прислів’я, подані перед текстом літературного твору або перед його окремими розділами.

Дискусія – це форма коллективного обговорення, мета якого виявити істину через зіставлення різних поглядів, правильнее розв’язання проблеми.

Перлина – найкращий зразок чого – небудь, найвидатніший мистецький твір і т. ін.

( слайд )

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда:

– Слова, зображені на екрані, власне українські чи запозичені?

– Що ми називаємо фразеологізмами? ( слайд )

– Наведіть кілька прикладів фразеологізмів, які найчастіше вживають ваші ровесники

чи члени вашої родини.

IV.Вивчення нового матеріалу.

Наша мова своїми коренями сягає давнини і багато що в ній непізнаного. Вона розмаїта і багата на образи, вислови, епітети, синоніми.

Фразеологічні звороти – мовна скарбниця, що віддзеркалює особливості культури, побуту, звичаї українців. ( слайд )

Чи задумувались ви, звідки до нас прийшли фразеологізми? Як і чому вони виникли? ( Учні самостійно дають відповіді на питання)

Велика кількість фразеологізмів виникла із словосполучень на позначення вчинків людей у різних життєвих ситуаціях, родинних стосунків.

( водити за ніс, гнути спину, бити себе в груди, мотати на вус )

  • Спостереження за явищами природи, тваринним та рослинним світом;
  • Історичні обставини;
  • Різні ремесла;
  • Народні звичаї, фольклор;

Отже, фразеологізми виникли…( відповідь учнів.)

Зверніть увагу на екран і на таблицю „ Джерела української фразеології “

Джерела   української фразеології
Джерела Приклади
1.Біблія Книга за сімома печатями; Ноїв ковчег;
2.Антична міфологія Ахіллесова п‘ята; на сьомому небі;
3.Історія Іду на Ви;
4.Усна народна творчість

( прислів’я, приказки,

народні примовки)

Як Пилип з конопель;

Добрий початок – половина справи;

Ні пуха ні пера;

5.Народний побут Сім разів одміряй, один раз одріж;
6.Крилаті вислови, афоризми „ І чужого научайтесь, й свого не цурайтесь …“

Т. Шевченко

Ф І З Х В И Л И Н К А

V. Систематизація і узагальнення вивченого.

  1. Мозковий штурм.

Робота з текстом:„ Упіймай фразеологізм “

Учні діляться на варіанти. Учитель читає текст. Учням ставиться завдання виписати фразеологізми і поясніть їх значення.

. Вирішив Іван прикрасити своє обійстя. Хлопець він з головою ( розумний ). А в цій справі – курча пухнасте ( недосвідчена людина ), та мав повний гаманець

( багато грошей).

2В. Одного разу в неділю пішов він на ярмарок. Вибрав собі красивий кущик калини, якому в базарний день ціна красна ( дуже дешевий ), і купив його. Хоч чоловік і важкий на підйом (неохоче береться до роботи ), усе ж викопав яму, налив води й посадив калину. Прийнявся кущик.

3В. Спочатку він був вершкового зросту( дуже низький ), але швидко п’явся вгору

( ріс). І через кілька років милувала око всіх перехожих калина саженного зросту з червоними кетягами, широким листям. Усі дивувалися, що в Івана легка рука ( після неї швидко все росте ).

Бесіда.

– Як ви вважаєте прислів’я та приказки є різновидом фразеологізмів ( так )

– Що ми називаємо прислів’ям ? ( це народний вислів повчального змісту)

– А що таке приказки? (це народний вислів подібний до прислів’я але без повчального змісту )

– Крилаті вислови – влучні вислови видатних осіб.

– Афоризми – узагальнена закінчена глибока думка певного автора.

  1. Самостійна робота .

Продовжити прислів’я і записати їх:

  1. Треба нахилитися, щоб … ( з криниці води напитися )
  2. Не плюй у криницю, бо … ( з неї ще будеш пити водицю )
  3. Людина без друзів, що … ( дерево без коріння )
  4. Краще гірка правда, ніж …( солодка брехня )
  1. Робота зі словником, підручником, картками.

1В. Робота з підручником с 31.

2В. Робота зі словником підручника с. 286( вибрати будь-який фразеологізм і скласти речення.)

3В. Робота з картками:

Запишіть фразеологічні звороти і відповідні їм прислівники.

1.Дивитися згори вниз. а) приязно, тепло
2. Дивитися вовком. б) зневажливо
3. Дивитися приязним оком в) вороже
4.Спопеляти очима г) гнівно, презирливо
  1. Цікаві факти і повідомлення

(випереджувальні завдання)

Учні самостійно досліджували матеріал:

  • Походження фразеологізмів (Рогач Юлія, Маляр Тетяна);
  • використанням фразеологізмів на позначення частин людського тіла

( Щербаков В’ячеслав, Прасол Лідія).

  • Відображення негативних рис характеру людини   у фразеологізмах

( Піліпішина Катерина, Бойченко Л.М.)

( Робота за таблицею)

Відображення негативних рис   характеру   у фразеологізмах
Балакучість, не вміння мовчати   сипати словами; розсипатися горохом; плескати язиком;

язик без кісток; довгий язик;

Ледарство, лінощі   ворон лічити; пасти задніх; не братися за холодну воду;
Легковажність пустий вітер; викидати колінця; відколоти номер;
Упертість показувати характер; уперся як баран у сіно; вперся як віл;
Байдужість як з гуся вода; черства душа; і вус не дує;
Настирливість липнути як реп’ях; наступати на горло; вертітися під

ногами;

Хитрість,боягузтво собі на умі; боятися власної тіні; і духу боятися;
Неуважність витрішки ловити; ловити зівак;
  1. Позмагаймося ( усно ) хто швидше закінчить фразеологізми:

Ніде голці … ( впасти );

Як у воду … ( впав );

Покласти зуби на … ( полицю );

Мало каші … ( з’їв ) ;

  1. Творча робота. Пригадай фразеологізми за малюнками.( слайд)

VI. Підсумок уроку.

Бесіда.

Чи потрібні нашій мові фразеологізми? Обґрунтуйте свою думку.

Метод „ мікрофон ”

– На уроці я дізнався про …

– Ці знання мені потрібні …

VII. Оцінювання учнів .

VIII. Домашнє завдання.

  1. Скласти твір – мініатюру з використанням фразеологізмів, використовуючи словник.
  2. Користуючись словником, скласти кросворд з ключовим словом фразеологізм.
  3. Скласти чотири речення, використовуючи фразеологізми із словника.

Самоаналіз уроку

У другій групі – 16 учнів. Більшість з них організовані, старанні, активні,мають добре розвинену увагу і пам’ять, володіють словесними уміннями і навичками. Але є категорія дітей які повільно працюють, сприймають і засвоюють навчальний матеріал на недостатньому рівні.

При підготовці до уроку я намагалася враховувати ці аспекти і підбирати матеріал таким чином, щоб кожен учень міг себе проявити та реалізувати.

На уроці учні працювали активно, старанно, пояснюючи джерела та значення фразеологізмів, володіють уміннями і навичками знаходити їх у тексті, застосовують набуті знання на практиці. Були враховані вікові та індивідуальні особливості школярів, проведена фізхвилинка, опитано переважна більшість учнів. Це було забезпечено шляхом добору відповідних методів і форм роботи.

За структурою урок складається з 8 елементів:

І. Організація навчальної діяльності учнів.

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності.

З метою розвитку усного та писемного мовлення, мовного чуття були використані методи: пояснювально – ілюстративний та словесний метод, спостереження за мовним матеріалом.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Метод бесіди та спостереження за мовним матеріалом.

IV. Вивчення нового матеріалу.

З метою поглиблення знань учнів про фразеологію, дослідження джерел українських фразеологізмів, був використаний метод проблемного викладу, де перед учнями ставилася проблема, яку вони намагалися розв’язати. Також був використаний прийом мислиннєвого характеру ( порівнянням, узагальнення, схеми ).

V. Систематизація і узагальнення вивченого.

На уроці на цьому етапі ставилося завдання: формувати вміння визначати джерела, походження фразеологізмів, пояснення їх значення, а також вміння самостійно мислити, аргументовано доводити свою думку були використані методи: частково – поміркований, де учні самостійно намагалися розв’язати проблему, дослідницький ( заздалегідь отримали завдання), репродуктивний ( система різноманітних видів); прийоми мислиннєвого характеру ( порівняння, узгодження робота з текстом, дослідження моделювання).

Технології:   інформаційно – комп’ютерна, (на всіх етапах уроку)

На уроці були використані засоби навчання: підручник, словники, схеми, картки, дошка, мультимедійний екран.

На уроці панувала доброзичлива, комфортна обстановка.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 оцінка. Рейтинг публікації: 5 з 5)
1798
А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?
Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 коментарів

  1. Урок з української мови в 6 класі методично правильно побудований,наявні інтерактивні форми і методи навчання.Учитель тримає завжди учнів у полі зору,тому що міняє роботу учнів, зацікавлює їх,активізує. Дуже нестандартна форма роботи на випередження ,є самоаналіз уроку.Учителю! Ви великий молодець!

  2. Особливо сподобалась вправа “Відображення негативних рис характеру людини у фразеологізмах”. Урок формує вміння визначати джерела, походження фразеологізмів, пояснення їх значення, а також вміння самостійно мислити, аргументовано доводити свою думку. Успіхів та нових звершень)))