Урок зарубіжної літератури, 6 клас

“Повість Миколи Васильовича Гоголя „Ніч перед Різдвом”. Народні звичаї і традиції у творі. Образи Оксани і Вакули”

Автор: вчитель української мови, літератури та зарубіжної літератури Рудакова Таміла Анатоліївна

Тема уроку: «Повість Миколи Васильовича Гоголя „Ніч перед Різдвом”. Народні звичаї і традиції у творі. Образи Оксани і Вакули»

Мета уроку:

  • Освітня – познайомити учнів з традиціями і звичаями, з побутом і віруваннями слов’янських народів через епоху, відображену в повісті “Ніч перед Різдвом”; сприяти формуванню понять: “образ-символ”, “етичний ідеал”, “народність твору”.
  • Розвиваюча – створити умови для розвитку в учнів умінь порівняльного аналізу, роботи у творчих групах; розвивати в учнів логічне мислення, навички виразного читання, вміння логічно мислити.
  • Виховна – сприяти вихованню у школярів інтересу до народних традицій, національної культури; формування патріотичних почуттів та морально-естетичних ідеалів.

Очікувані результати: учні знають ключові факти про життя і творчість М. Гоголя; знають зміст повісті «Ніч перед Різдвом», можуть переказати основні події твору; виявляють національні традиції й звичаї, висловлюють власне враження від прочитаного.

Обладнання: підручник, тексти повісті „Ніч перед Різдвом”, портрет письменника, ілюстрації до повісті, мультимедійний проектор та комп’ютер.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу та первинного закріплення знань, умінь, навичок.

Зараз прочитав «Вечори поблизу Диканьки». Вони здивували мене. Ось справжня веселість, щира, невимушена, без манірності. А місцями яка поезія! Все це так незвичайно в нашій нинішній літературі

О.Пушкін

Презентація до уроку

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Клас поділено на 3 групи: 1 – біографи, 2 – літературознавці, 3 – фольклористи

ІІ. Актуалізація опорних знань

(Додаток №1. Слайд №1)

Слово вчителя

– Микола Васильович Гоголь… Яка талановита і загадкова особистість. Росіяни називають його Николай Васильевич, українці – Микола Васильович, а італійці – «синьор Николло», а для всього світу він просто Гоголь – великий чарівник слова, ясновидець, наділений даром проникати в найсокровенніші таємниці людської душі.

ІІІ.Оголошення теми й мети уроку

ІV. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні ми доторкнемось до подій загадкових, фантастичних і романтичних описаних у повісті «Вечори на хуторі біля Диканьки». Збагатимо наші знання щодо біографії М.Гоголя , дамо характеристику героям , розвиватимемо здібності.

  1. Вивчення нового матеріалу

Виступ групи біографів

Цікаві факти про Гоголя

  1. В сім’ї Гоголів було дванадцять дітей: шість хлопчиків та шість дівчаток. Мати була першою красунею, яку видали заміж у 14 років за чоловіка старшого за неї вдвічі.
  2. Коли майбутній письменник навчався в школі, він добре встигав тільки в російській словесності і в малюванні. Але був слабкий у мовах, а твори писав досить посередньо.
  3. Це може здатися дивним, але у Гоголя була пристрасть до рукоділля. Він любив в’язати на спицях, кроїти одяг, ткати пояса, шити шийні хустки.
  4. Микола Гоголь любив готувати. Він часто пригощав друзів смачними галушками та варениками. Ще він варив особливий напій, який жартома називав «гоголем-моґелем».
  5. Письменник був солодкоїжкою. Він носив у кишенях і постійно гриз шматочки цукру.
  6. Гоголь завжди соромився свого носа, і тому просив художників на картинах зображувати його трішки коротшим. Тому на всіх портретах його ніс виглядає по-різному.
  7. З 1836 року М. Гоголь проживав за кордоном майже десять років. Він був у Франції, Італії, Німеччині, Швейцарії, в Єрусалимі.

Група літературознавців

Учні опрацьовують і записують до словника поняття «повість»

(Слайд №2)

Повість – епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням. Найчастіше це історія одного людського життя, розказана від імені самого автора чи якогось героя.

Завдання :

В кінці уроку довести, що «Ніч перед Різдвом» – це дійсно повість.

Повідомлення про збірку „Вечори на хуторі біля Диканьки”

(Слайд №3)

  1. Перша книга Миколи Гоголя – «Вечори на хуторі поблизу Диканьки». Вона складається з двох томів. Перший том вийшов 1831 року, а другий — 1832.
  2. Розповіді книги нібито зібрав і видав «пасічник Рудий Панько».
  3. Частина перша

— Сорочинський ярмарок

— Вечір проти Івана Купала

— Майська ніч, або Утоплена

— Втрачена грамота

  1. Частина друга

— Ніч перед Різдвом

— Страшна помста

— Іван Федорович Шпонька та його тітонька

— Зачароване місце

Учитель. Сьогодні ми працюємо з повістю „Ніч перед Різдвом”. А що ж таке Різдво? Це одне з найбільших та найсвітліших християнських свят, яке люди завжди чекають і зустрічають з особливим трепетом. Не випадково багато письменників та художників зверталися до теми Різдва.

Не залишився байдужим до цієї теми і Микола Васильович Гоголь.

(Слайд №4)

Група фольклористів

  1. Улюбленою розвагою молоді в святвечір напередодні Різдва (6 січня) було колядування. Хлопці та дівчата ходили по селу і співали під вікнами колядки – короткі обрядові пісні з побажанням господарям будинку добра і благополуччя. Ті на сплату за побажання обдаровували колядників смачною і ситної їжею. Чим багатше частування, тим ситніше буде майбутній рік.

(Додаток №2)

Демонструється фрагмент фільму (момент колядок)

(Слайд №5)

Учитель: працюючи над книгою “Вечори на хуторі біля Диканьки”, Гоголь створює спеціальний словник рідкісних, маловживаних слів, які використовуються в його повістях і надають їм неповторний національний колорит.

  1. Автор знайомить читачів з мовою, якою говорять  «поблизу Диканьки». Він навіть створив словник найбільш уживаних слів.

Учитель: Загальновідомо, що деталі національного побуту, стаючи символами, яскраво малюють героїв. Спробуємо проаналізувати ці образи – символи і ті якості героїв, які вони підкреслюють.

  1. Оксана: дзеркало, черевички – гордість, самозакоханість, егоїзм;
  2. Вакула: ікона, скриня, ручка в Царському палаці, розписана хата – майстерність, чистота душі, любов до прекрасного, віра в Бога, вірність;
  3. Солоха: веретено – хитрість, спритність, обман;
  4. Пацюк: діжка, галушки, вареники – обжерливість, лінь, безбожництво;
  5. Чуб: кабан – дурість, наївність, лінь, недалекоглядність.

(Слайд №6)

Вчитель: Колірна символіка також допомагає зрозуміти задум письменника. На початку повісті Оксана для Вакули недосяжна і прекрасна. Описуючи скриню, який коваль змайстрував для неї, він із захопленням говорить про чудесну, яскравою розпису: “А як буде розписаний! . По всьому полю будуть розкидані червоні і сині квіти. Горіти будуть, як жар!”

  1. Червоний – колір краси і любові; синій – святості, божественності, вірності в любові. Золотий колір – кохання, постійність, мудрість.

(Слайд №7)

Учитель: У фіналі повісті ми читаємо: “А чия це така розмальована хата?” – “Коваля Вакули”: Вікна всі були обведені кругом червоною фарбою; на дверях ж скрізь були козаки на конях, з люльками в зубах: (Він) пофарбував даром весь лівий крилас (церкви) зеленою фарбою з червоними квітами “.

  1. Зелений колір – колір надії, весняного відродження, молодості, райського саду на землі. Так за допомогою кольору Гоголь говорить читачеві про те, що віддана, безкорислива любов здатна зробити диво: недоступна красуня стала земною і зрозумілою, лагідної і люблячою дружиною і матір’ю.

(Слайд №8)

Вчитель: Однією із сюжетних ліній повісті є кохання Оксани і Вакули. Знайшло все ж таки відгук у серці гордовитої красуні безнадійне, невзаємне почуття коваля . Чимало різних подій сталося перед цим протягом однієї ночі. Але не забувайте, що ця ніч була Різдвяна.

Тепер подивимося, що робить, залишившись сама, красуня Оксана.

Інсценізація уривка з повісті М.Гоголя „Ніч перед Різдвом”

(В інсценізації беруть участь дійові особи: Оксана, Оповідач. Епізод зі сторінок 109 – 110 підручника, коли Оксана залишилася вдома сама й милувалася біля дзеркала.)

Бесіда (відповіді підтверджуємо цитатами з тексту)

  • Якими рисами характеру наділив автор Оксану?
  • У яких умовах жила Оксана? Як до неї ставився батько?
  • Чи подобався Оксані Вакула? (на початку повісті і в кінці)
  • Як Вакула ставився до Оксани? Підтвердити словами з тексту.

Складання кластерів

Вакула.

Вакула – сміливий, розумний,вірний, відданий, люблячий, дотепний, спритний.

Оксана.

Оксана – красива, вередлива, любляча, розумна, дотепна.

Вчитель: Давайте перевіримо, чи вдалося вам гарно запамʼятати зміст та подробиці повісті. Представники кожної команди по черзі вийдіть до дошки і зніміть по три зірочки. На кожній зірці номер питання, на яке команді належить відповісти.

1) Як називалося село, в якому жив гоголівський персонаж Вакула? (Диканька)

2) Хто по спорідненості доводилася відьма Солоха ковалеві Вакулі? (Матір’ю)

3) Ким по професії був Вакула з повісті “Ніч .”.?(Ковалем)

4) Назвіть “транспортний засіб” коваля Вакули при польоті в Петербург. (Чорт)

5) Як звати батька Оксани в повісті Гоголя “Ніч”.? (Корній Чуб)

6) Предмет домашнього ужитку, в якому зберігали добро. (Скриня)

7) Що сховав біс в кишеню? (Місяць)

8) Чоловік, другим що заглянув у гості до Солохе. (Дяк)

9) За чим відправився Вакула до цариці? (За черевичками)

10) Пісень, які виспівували напередодні Різдва (Колядки)

VІ Підведення підсумків уроку.

Учні доводять, що «Ніч перед Різдвом» – це повість.

Учитель: Пушкін, прочитавши «Ніч перед Різдвом», назвав цей твір казкою. Як ви думаєте, чому?

Які елементи казки зустрічаються в повісті «Ніч перед Різдвом»?

Відповіді:

1) Чорт вкрав місяць;

2) Вакула літає на чорті;

3) Вареники, що самі залітають у рот;

4) Солоха літає на мітлі і т. д.

Дайте відповіді на запитання за цим алгоритмом:

Запитання

Самооцінювання. Визначення найактивніших учнів.

VІІ Домашнє завдання.

Прочитати с. 107-122 підручника, відповідати на питання, намалювати ілюстрації епізоду, який найбільше сподобався.

Відгуки та пропозиції

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

8 коментарів

  1. Зрозуміло, що вивчаючи історію України, діти будуть більш обізнані з віруваннями та традиціями українського народу. Склалося враження, що вчителька на початку уроку хотіла використати саме дитячу необізнаність у цих питаннях, щоб упродовж уроку поглибити й розширити знання учнів, а, можливо, й зробити відкриття для їхньої свідомості. Проте учні залишилися при думці, що Пацюк, який (як підкреслює Гоголь) був, за розповідями, характерником у запорожців, так і залишився для школярів в асоціативному ланцюжку: “діжка, галушки, вареники – обжерливість, лінь, безбожництво”. Шкода, що на уроці упущена можливість наблизити дітей до витоків національної ментальності.

  2. Завдяки цим здібностям козаки-характерники могли битися і перемагати значну кількість ворогів. Тому Пацюк – це є яскравий представник козаків-характерників. Що стосується безбожництва козаків та козаків-характерників, то треба поїхати на Хортицю і побувати в церкві, котра є на тому острові – одразу все стане дуже зрозумілим. По-третє: Чуб=Кабан – дурість, наївність, лінь, недалекоглядність. Так от, всіма цими словами треба характеризувати цю горе-вчительку Тамілу Рудакову – вона проявила елементарну дурість, наївність, лінь в пошуках історичних джерел інформації, недалекоглядність і необізнаність в українській історії та етно-культурних цінностях України. Чуб – це є бойова і релігійна ознака козаків – їхньої приналежності до Всевишнього Бога і військової громади. Кабан – це і символ прадавньої анімістичної релігії як козаків, так і всього українського народу, а також, багатох інших народів Світу, особливо тих, котрі мали воєнізовану систему правління в суспільстві. Висновок з цього всього тільки один – до всього треба вживати голову, а не ту річ, на якій сидять!

  3. Їх можна прирівняти з теперішніми загонами спеціального призначення, ще й в додаток – вони мали здібності екстрасенсів-чародійників, мольфарів-відунів. До них належали видатні козацькі ватажки: Іван Сірко, Байда-Вишневецький, Петро Канашевич-Сагайдачний, та інші. Козаки-характерники могли напускати Ману на ворогів (тобто – змінбвати енергетично-інформаційну складову торсійного біо-поля), перетворюючись на вовків-вурдолаків, чи інших звірів, або істот, створюючи галограмну картину присутності великої кількості вояків. Вони могли уповільнювати і пришвидшувати час розгортання подій.

  4. Дуже прикро, що вчителька української мови Таміла Рудакова абсолютно незнайома з українськими звичаями і традиціями ! І вчить дітей не любити Україну та її героїв – а навпаки – глузувати та принижувати все, що з цим пов’язано. По-перше: характеристика Солохи – веретено – хитрість, спритність, обман – є абсолютно невірна! Солоха є узагальнений образ української відуньї – відьми, котра може як зачарувати, так і занепастити, але в жодному випадку не обманювати. Так, вона є хитра і спритна, як і багато українських простих жінок, але ще й має природний дар відуньї-чародійки. По-друге: Пацюк – діжка, галушки, вареники – обжерливість, лінь, безбожництво – це є повне нерозуміння української релігійної історії України та історії козацтва! Пацюк був українським козаком-характерником. Як відомо, всі козаки, так як і всі українці люблять добре поїсти. Сало, вареники, галушки, солоні огірки та квашена капуста в діжках завжди були і завжди будуть улюбленими харчами для українців! Тому, обзивати українців лінюхами чи обжорами є блюзнірством і проявом слабкого розуму! Як відомо багатьом українцям – козаки-характерники були особливою військовою кастою у Війську Запоріжському.

  5. Розкішний урок із усім наповненням.Вчителька органічно поєднала нетрадиційні форми організації навчання з традиційними.Презентація посилює ефект засвоєння тексту повісті,чудовий портрет М.Гоголя.Відчуваються народні звичаї та традиції українського народу.Гарний урок.Дякую

  6. Шановна Таміла Анатоліївна! Відповідний добір інноваційних форм робіт , цікавий матеріал, комп’ютерна підтримка, доступність і системність викладання Ваших уроків , думаю, підносяють емоційний тонус навчально – пізнавальної діяльності учнів, активізують увагу, слугують опорою емоційної пам’яті. Елементи театральної педагогіки , самооцінка, рефлексія знижують напругу, створюють атмосферу співробітництва. Дякую за корисний урок.

  7. Дуже сподобався Ваш урок, він є різноплановим. Тут і презентація, і екранізація твору, і кластери, і інсценізація, і вікторина,і робота над символікою та образами. Люблю такі уроки. Дякую Вам))) Нових Вам цікавих ідей.

  8. Цікавий матеріал до уроку: «Повість Миколи Васильовича Гоголя „Ніч перед Різдвом”. Народні звичаї і традиції у творі. Образи Оксани і Вакули». Найбільше вражають кластери до образів Оксани та Вакули.