mail@urok-ua.com

 В. О. Сухомлинський. Сто корисних порад вчителю

Автор: вчитель початкових класів Іванова Лілія Федорівна

вчитель початкових класів Іванова Лілія Федорівна1. Оголошення теми.

– Добрий день, шановні колеги! Гарного настрою вам і здійснення очікувань і сподівань від сьогоднішньої зустрічі. Перш ніж ми почнемо працювати за нашою темою «В. О. Сухомлинський – молодому вчителю. Сто корисних порад», (СЛАЙД №1) яку ви бачите на екрані, мені дуже б хотілося , щоб ми ближче познайомилися один з одним. Це допоможе нам більш ефективніше попрацювати на сьогоднішньому занятті. Перед початком нашого заняття кожен з вас має змогу вибрати собі листочок «чарівної осені». Ті листочки, які ви обрали – різнокольорові. Так от: ті хто обрав листя зеленого кольору – вже багато чого знають з цієї теми, вони сміливо можуть йти обраним шляхом. Ті хто обрав червоний колір – щось чули, хочуть знати набагато більше дізнатися більше, жовтий – знають, але не впевнені.

– Пам’ятайте , від того якими ви будете сьогодні залежить результативність нашого заняття.

2. Знайомство.

 – Тому, прошу вас об’єднатися в «чарівне коло». Ви запитаєте: «Чому саме «чарівне»? Тому що воно відкриє нам сьогодні не одну таємницю, а може це буде і не таємниця, але таке, про що нам, вчителям, варто пам’ятати все своє життя. А щоб це було не просто коло, а міцний дружній колектив – подивіться на колегу зліва, посміхніться йому і простягніть йому руку, потім на сусіда праворуч і зробіть те саме, а далі всі разом заспіваємо веселу пісеньку, виконуючі за словами рухи:

В этом зале все друзья ———– разводим руки в стороны.
И раз, два, три.
Мы , и вы, и ты, и я ———– показываем на соседей, на себя.
И раз, два, три.
Повернись к тому, кто справа, ———– смотрим вправо.
Повернись к тому, кто слева ———– смотрим влево.
Мы теперь – друзья! ———– пожимаем руки.
Улыбнись тому, кто справа ———– улыбаемся.
Улыбнись тому, кто слева ———– улыбаемся.
Мы теперь – друзья! ———– машем приветствие, пожимаем друг другу руки.

– Дуже добре, дякую вам. Тепер в нас дійсно дружнє коло, і якщо ми міцніше потиснемо один одному руку, ми відчуємо, як тече струм від наших теплих сердець, бо б’ються вони в нас частіше тільки від того, що ми вчителі. Епіграфом до нашого заняття мені хотілося б взяти слова самого В.О.Сухомлинського. (Слайд № 2)

“…виховання – це передусім, чуйне, вдумливе , обережне доторкання до юного серця.
Щоб володіти мистецтвом доторкання до серця, треба багато читати й думати. Кожна прочитана вами книжка має якось увійти у вашу майстерню виховання як новий тонкий інструмент. ”

3. Вступ. Оголошення плану роботи над темою

У кожному місті і містечку, в селі або в селищі є школа, а в ній вчителі. Але, на жаль, не кожен з них може назватися педагогом. Про те яким повинен бути вчитель ви уже багато разів чули і знаєте ще з часів навчання, обговорювали на попередніх заняттях. А от на сьогоднішньому заняті ми більш дізнаємось про те, що ж таке педагогічна праця, як із маленької , ще нерозумної дитини зробити особистість. Ось на ці та інші запитання відповів видатний педагог, письменник Василь Олександрович Сухомлинський в своїй праці «Сто порад учителеві». Ця людина жила в минулому сторіччі. Кожен новий день збільшує часову відстань від того періоду, коли він жив і творив. Та , як це завжди буває, ідеї та справи видатних людей із плином часу не тільки не старіють, а стають ближчими, зрозумілішими і необхідними новим поколінням. Творча спадщина видатного педагога, його ідеї витримали перевірку часом і довели свою життєздатність.

Готуючись до сьогоднішнього заняття я перегорнула чимало літератури, багато чого прочитала . Говорити з цієї теми можна часами, але, на жаль, час дуже обмежений. Звісно всі 100 порад ми сьогодні не в змозі розібрати, але на деяких з них ми зупинимось.

А працювати будемо так. Ми утворимо групи ( за бажанням), кожна група отримає завдання в якому сама повинна буде винайти ту чи іншу пораду великого педагога.

Опрацювавши текст, ви повинні обґрунтувати свою відповідь(може зачитати якусь тезу) і виписати пораду на пелюстці соняшника.

4. Обговорення порад.

Почати обговорення порад Сухомлинського мені хочеться з найголовнішого на що звертає нашу увагу педагог. Чи маємо ми покликання саме до такої «особливої професії, яку не порівняти ні з якою іншою справою.»

(сл..№3) На мою думку вартісною є порада 1.спробувати себе у ролі вчителя ще в підлітковому віці. Але так сталося , що ми вже обрали собі цей шлях, тому варто, мабуть, розібратися в собі і, знов таки за порадою (сл..№4) В.Сухомлинського, 2. зрозуміти, чи любимо ми дітей, чи є в нас покликання до педагогічної праці, чи здатні ми дихати з ними одним повітрям, чи є в кожного з нас та іскорка «дитинства», яка ставить нас врівень з маленькою дитиною, яка надає нам можливість зрозуміти і прийняти дитину такою, якою вона є . (сл..№5) І як, знов таки, наголошує Сухомлинський «Раджу вам, молодим, перевірте себе, якщо праця не дає вам радості, йдіть із школи, влаштуйте себе в житті правильно, знайдіть улюблену справу. Інакше роки праці стануть для вас пеклом.»

Надалі, колеги, я надаю слово вам.

(Робота в групах)

Завдання до обговорення:

 І група – порада №3. «…якою б кипучою, невгамовною працею не були наповнені роки молодості, в цю пору завжди можна знайти час для того, щоб поступово, крок за кроком нагромаджувати наше духовне … інтелектуальне багатство й педагогічну мудрість вихователя.

… Роки потрібні для того , щоб навчити себе бачити світ, бачити людину. ..

… Мої книжки – це мої вчителі життя, до них я щодня звертаюся із запитанням: як жити? Як бути взірцем для моїх вихованців? …

… Пам’ятайте, що виховання – це перед усім чуйне, вдумливе, обережне доторкання до юного серця. Щоб оволодіти мистецтвом доторкання до серця, треба багато читати і думати.

… Чим більше ви вивчаєте й спостерігаєте досвід своїх старших колег, тим необхідніші вам самоспостереження, самоаналіз, самовдосконалення, самовиховання. На основі самоспостереження, самоаналізу у вас народжуватимуться власні педагогічні ідеї».

 Висновки: (сл. №6 ) Постійно розвиватися, вивчати досвід.

  • Ставши педагогом треба постійно розвиватися. Тут, власне , першими помічниками в нашій праці є книги, які завжди мають бути поруч з нами. Не можна уявити собі вчителя який не має власної бібліотеки. Звісно, крім художньої літератури, в ній повинні бути книги про психологію особистості, а також ті, які допоможуть нам зростати на професійному рівні. Обов’язковими, на мою думку, повинні бути нормативно правові документи стосовно нашої посади. А ще творення таких видатних людей як В. О. Сухомлинський, Ш.О. Амонашвілі і , звісно, наш сучасний педагог О.Я.Савченко та інші. (сл. № 7) Але не варто спиратися тільки на книги: корисним буде вивчення досвіду старших колег, спостереження за їх роботою. І чим більше ми будемо спостерігати, вчитися у колег, тим більш значущим буде ставати наш особистий, власний досвід.

ІІ група – порада № 4.

«…Ви переступили поріг школи, вирішили присвятити своє життя вихованню людини… Пам’ятайте – ви один із скульпторів, що творять людину майбутнього. І скульптор особливий, не схожий на інших. Виховання – творення Людини – ваша професія.

  • …Інший скульптор – то сім’я. Але вам необхідно бачити хто і як доторкається до вашого творіння, щоб не було фальші , тобто, іншими словами, …треба розбиратися, що і від кого залежить у великотрудному процесі виховання.
  • …Ніколи не намагайтеся розподіляти обов’язки: ось за це відповідаєте ви, сім’я, а за це ми – школа. Людська особистість твориться не по частинах: вухо виліпив один, лоб – другий, ніс – третій. Такого в нашій складній і важкій справі не буває. За розумове виховання відповідає не тільки школа, дуже багато може і повинна робити й сім’я для того, щоб наше спільне дітище було розумним, мудрим, таким , що тонко розуміє і глибоко відчуває. …»

Висновки: (сл. №8) Взаємодія батьків і вчителя

 Вчитель мусить проводити роботу з батьками і корегувати їх вплив на дитину. «У дитинстві закладається людський корінь. Жодної людської рисочки природа не відшліфовує – вона закладає, а відшліфовувати нам – батькам, педагогам,…». (сл. № 9) Їх завжди повинен зв’язувати такий, якби мовити «веселковий місток» по якому в питаннях виховання вчитель і батьки повинні рухатися в одному напрямку.

ІІІ група – порада № 5

 «Наша праця проходить у світі дитинства – ось про що не можна забувати ні на хвилину. …Треба вжитися у світ дитинства; якщо хочете в кожному вчителеві повинна сяяти й ніколи не гаснути маленька іскорка дитини.

… Життя дитячого серця щогодини несе нам задоволення чи незадоволення, радість і прикрість, смуток і замилування, подив і захоплення, ласку і гнів. У тому широченному діапазоні, що його дає нам світ дитинства, є приємні і неприємні мелодії, які радують і які засмучують. …Пам’ятайте, що немає серед дітей…зловмисників, а якщо заявляються інколи такі – один на тисячу, на десять тисяч осіб, – то творить їх зло, а виліковують добро, людяність… Немає в дитини такого, що вимагало б від педагога жорстокості. …Не дозволяйте собі травмувати дитячі душі.

…взаємна доброзичливість учителя і дітей – це ті найтонші нитки , які єднають серця і завдяки якій… людина розуміє людину без слів, людина відчуває найтонші порухи душі іншої людини.»

 Висновки: (сл. №10) . Не травмувати дитячі душі

 Поважне ставлення до людської гідності, людської особистості учня є, говорячи словами В.Сухомлинського, найважливішим педагогічним інструментом, оскільки дає змогу зберегти всі гарні людські якості, що були закладені у дитині від народження – доброту, людяність, невгамовність, і не дає змоги розвинутися поганим властивостям – безвольній мовчазній покірності, безсердечності, жорстокості. Це не мудрість і не майстерність, якщо вихователю доводиться тричі повторювати свої слова, щоразу підвищуючи голос, і, закінчити на високій ноті, грюкнути кулаком по столу. Це не влада, а безсилля. Пам’ятайте, ознака сили – доброта. (сл. №11) І саме власним прикладом, творенням добра можна виховати гуманну, добру людину. Кожна дитина , вважає педагог, повинна бути щасливою, і в цьому їй має допомогти школа.

ІV група – порада № 6.

«Виховний бік навчання розкривається, на моє тверде переконання, передусім у тому, що , образно кажучи, в стрункому оркестрі основ наук кожний учень знаходить свій улюблений інструмент і свою улюблену мелодію. Немає інтелектуальної повноти, духовного багатства життя особистості без закоханості в конкретний предмет, у конкретну галузь наукових знань.

…Пробуджуйте свідомість байдужих. Не може бути, щоб у дитини ні до чого не виявився інтерес. …кожен педагог має випробувати всі свої інтелектуальні інструменти.

…Уміння правильно визначити, на що здатний кожен учень у даний момент, як розвивати його розумові здібності в подальшому, – це надзвичайно важлива складова частина педагогічної мудрості.

…У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здатні. Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборювання труднощів, бажання вчитися.

…Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривши сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці.

…Успіх у навчанні – це, образно кажучи, стежка, що веде до куточка дитячого серця, в якому горить вогник бажання бути гарним. Бережіть цю стежку й цей вогник. »

Висновки: (сл. №12) Дати радість успіху в розумовій праці.

Збереження й виховання почуття власної гідності кожного учня залежить від того, як уявляє учитель його особисті успіхи в навчанні. Не можна вимагати від дитини неможливого. Будь – яка програма з будь – якого предмету – це певний рівень, коло знань, але не жива дитина. До цього кола, цього рівня кожна дитина йде по різному. Одна дитина вже в 1 класі може дуже гарно прочитати, зробити висновок, розв’язати задачу, інша ж це саме зможе зробити у 2 класі, а то і в третьому. Треба винайти такі шляхи, урізноманітнити свою працю, таким чином, щоб зрозуміти як конкретно реалізувати програму в розумовій праці кожного учня, щоб кожна дитинка почувалася не зайвою на уроці. (сл.№13) Мистецтво та майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб, розкривши сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці.

За такого підходу всі учні просуватимуться вперед – звісно одні повільніше, інші швидше. А це означає, що в навчанні має бути індивідуалізація – і в змісті розумової праці (в характері завдань), і в часі. В оцінці, що її дістає дитина за свою роботу, вона бачить власну працю, напруження зусиль; навчання приносить їй моральне задоволення, радість відкриття. Взаємна доброзичливість учителя і учня при цьому поєднується із взаємним довір’ям. Учень не бачить в учителеві строгого контролера, а в оцінці – палицю.

 (сл. №14) Не можна також не згадати думку В. О. Сухомлинського про те, що ми , вчителі, повинні вірити у своїх вихованців. Бо без віри в них нічого не вийде. Ми повинні затямити , що поганих учнів не буває, є погані вчителі. Треба докласти усіх зусиль, щоб через певну кількість років, наші учні стали гідними людьми, і ми з вами могли відчути гордість, що в цьому є і наша заслуга. Ось в цьому є ще одна специфічність педагогічної професії – кінцевий результат своєї роботи вчитель помічає тільки через роки. Тому ми не маємо права на помилки. (сл.№15) «Брак» в нашій спеціалізації не приймається, бо ми працюємо дуже з «крихким матеріалом» – одне невірне рішення – будемо збирати уламки розбитих дитячих сердець. У своїх вчинках ми маємо бути мудрими і розсудливими, щоб не поранити юну душу вихованця. (сл.№16) Вчитель повинен знати , що відбувається в душі кожної дитини, з чим вона прийшла до школи, – щоб не допустити жодного болючого дотику до вразливого дитячого серця .” Ще одна важлива риса педагога – щирість. Про неї не можна забувати, бо діти дуже чутливі і здатні відчути фальшиві нотки у нашій душі. Ми не маємо права бути злорадними, бо це може озлобити дитину, налаштувати її проти нас, проти цілого світу. Тому треба бути дуже обережними.

(сл.№17) Ще одна з неоціненних порад великого педагога: « По – батьківські , по – материнські бажайте дитині добра – перегородить злу дорогу до дитячого серця, закрийте серце дитини від зла». Тобто тут ми розуміємо, що повинні ставитися до вихованців, як до власних дітей. Бо в справжнього учителя чужих дітей не буває. Це твердження втілює в собі всі ті якості вчителя, які ми обговорювали вище. І підсумовуючи мені, все ж таки кортить задати вам запитання словами видатного педагога:

  • Яким повинен бути творець – майстер, що створює людину? Хто він, учитель? (сл.№18)

4. Вправа «Дискусійна карусель». (Робота в парі)

Спростувати , або підтвердити твердження:

(сл. №19 – №26)

– Учитель – лікар, художник, музикант, скульптор, диригент, мудрий філософ, творець… Хто? Чому?

Висновки: – Так хто ж , він, учитель? Він не робить кар’єри… Він приходить у школу учителем і іде у тому ж званні. Так, він – актор, але його глядачі і слухачі не аплодують йому, він лікар, але його пацієнти не завжди хочуть лікуватися. То де йому взяти сили для щоденного натхнення? Тільки в усвідомленні ВЕЛИЧІ своєї справи.

І , щоб зробити висновки до нашої дискусії за цим питанням я хочу знов звернутися до невичерпного джерела В.О.Сухомлинського. А саме до його притчі «Про мудрого вчителя».(сл.№27)

– Слухання притчі (на фоні музики).

– Обговорення її змісту:

– Чому саме третьому юнаку вчитель сказав, що він уже не учень, він – учитель? (висловлювання колег)

Тому, як стверджує великий педагог, що саме цей юнак побачив в очах маленької дитини чого вона прагне, які в неї потреби, він побачив маленьку людину. Так от, ми маємо справу з найскладнішим, безцінним, найдорожчим, що є в житті, – з людиною. Від нас, від нашого уміння, майстерності, мистецтва, мудрості залежить його життя, здоров’я, розум, характер, воля, його місце і роль в житті, його щастя. І для того , щоб зрозуміти це, «…ми повинні перевтілитись, стати в якійсь мірі дитиною – тільки за цієї умови нам доступна буде мудра влада над людиною-дитиною». (сл.№28) «У кожній дитині – образ Творця, але Творцю потрібен помічник, який побачить у ній цей образ. Без вихователя дитина людиною не стане, бо виховувати саму себе не зможе.» Пам’ятайте, що дитина – це дзеркало життя не тільки своїх батьків, а й учителів. Як у краплі води відбивається сонце, так і в дітях відображається духовне багатство вчителів.

5. Підведення підсумків

Вправа «Кошик». Кожен з присутніх молодих колег повинен зібратися в далеку уявну професійну подорож. Перед вами кошик, в який ви покладете речі необхідні для вашої успішності, як педагога, професійного та особистісного розвитку. « Речі» – якості , побажання справжньому вчителю.

Нехай цей кошик не буде для вас тягарем впродовж всієї вашої професійної діяльності. Всі побажання , які сьогодні були озвучені здійсняться. Робіть усе, щоб дитинство й майбутнє наших дітей було прекрасним. Пам’ятайте, «продовжуючи себе в своїх вихованцях, ми творимо не тільки людину. Ми творимо самий час. Дух часу, взаємовідносини між людьми – все це залежить від того, які ми з вами, від того, якою є школа, що їй народ ввіряє своє майбутнє.» Любові та взаєморозуміння вам, успіхів у роботі і щастя від безмежної вдячності дітей! Віддаваймо свої серця дітям, як то робив і заповів нам В. О. Сухомлинський!


Презентація


Література

  1. Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві. В 5 томах. Том 2.
  1. В. О. Сухомлинський. Розмова з молодим директором . – К.: Рад. шк., 1988. – 284 с.
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(5 оцінок. Рейтинг публікації: 5 з 5)
1410
А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?
Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

11 коментарів

  1. Педагогічні принципи Василя Сухомлинського з роками не втрачають своєї актуальності. Як молодий вчитель візьму на замітку, та можливо використаю матеріал для підготовки власного виступу перед педагогічним колективом школи.

  2. Чудова ідея для виступу на “Школі молодого вчителя”, якщо така є у межах закладу. Велич Сухомлинського, як і Шевченка, полягає у мудрості крізь віки. Мені ще подобавється цитата про оцінку як інструмент, з яким потрібно поводитися дуже обережно, щоб не поранити дитячу душу.

  3. Мудрість Великого вчителя мудро перенесена на зустріч молодих вчителів з порадами Сухомлинського. Не просто доповідь і спілкування,а й необхідна порада для душевної праці учителя. Грамотно використаний матеріал каже про досвідченість та майстерність автора статті.

  4. Пані Лідія! Хоч я і немолодий вчитель, але 100 порад В.Сухомлинского беру в свій педагогічний кошик. Особливо сподобалась порада :” Роки потрібні для того , щоб навчити себе бачити світ, бачити людину. .” Ця чудова зустріч допоможе молодому вчителеві в опануванні мистецтва навчання й виховання, а поради стануть дороговказом на початку великого шляху в особливу країну Педагогіку. Дякую, колего.

    1. Дякую. Дійсно, поради В.О.Сухомлинського дуже корисні не тільки для починаючого вчителя, я ними користуюсь вже 34 роки. Його думки не старіють з роками, з часом вони стають ще актуальнішими.

  5. ” У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здатні…”. Що тут можна ще додати? Сподобалась презентація, вправа “Кошик”. Дякую вчителю за нагоду “зупинитись”, за звернення до порад В. Сухомлинського, за можливість особистісного розвитку, самовдосконалення.

    1. Вдячна вам за коментар. Дійсно, коли дивишся в очі дитини, яка щойно переступила поріг школи, бачиш її невпевненість, хочеться віддати їй часточку свого серця, як то радить видатний педагог.

  6. Учитель -молодець . Нестандартна форма роботи з молодими вчителями. Чому мало молодих учителів? Робота морально важкувата,на душу дуже впливає,постійно треба вчитися,треба серцем усе відчувати.Поради словами В.Сухомлинського актуальні і не тільки для молодих учителів..Це ніби крик до нас до тих,хто обрав професію педагога. Багато нестандартних форм роботи: вправа “Кошик”, “Дискусійна карусель”,робота в групах тощо.Дякую за роздуми.Наснаги і терпіння!

    1. Дякую. Молодих учителів дійсно дуже мало, бо молодь шукає легкого шляху для здійснення своєї “мрії”. А ми, вчителі, бачимо результат своєї роботи тільки з роками, коли зустрічаємо своїх випускників.

  7. Дякую автору за цікаву розробку, адже дитина – це дзеркало життя не тільки своїх батьків, а й учителів. Як у краплі води відбивається сонце, так і в дітях відображається духовне багатство вчителів.