mail@urok-ua.com

Спілкування дорослого та дитини

Спілкування дорослого та дитини

Замисліться над тим, як ви розмовляєте із сином чи дочкою. Чи часто критикуєте, щось нагадуєте, читаєте нотації, допитуєте, висміюєте, чіпляєтеся? Ці поширені методи спілкування з дітьми навіть за добрих намірів батьків призводять до втрати довірливих стосунків, ускладнюють і збіднюють спілкування.

Якщо ви поводитиметеся з дитиною як із кращим другом, ваші стосунки можуть поліпшитися. Діти будь-якого віку розповідатимуть свої думки тим, хто вміє слухати. Дитина, як і дорослий, прагне поділитися з кимось своїми проблемами. Якщо батьки не вміють слухати дитину, вона шукати іншого слухача, а для батьків буде втрачена чудова нагода встановити тісніший контакт із дитиною.

Багатьох із нас запевняли з дитинства, що злість і роздратування необхідно стримувати, а страх або тривогу — приховувати. Тому іноді батьки не знають, як реагувати на злість або роздратування дитини. Нижче наведені типові ролі, в яких опиняються батьки, спілкуючись із дитиною.

Правила ефективного спілкування з дитиною

  1. Слухаючи дитину, дайте їй відчути, що ви розумієте її стан, почуття, пов’язані з тією подією, про яку вона вам розповідає.
  2. Слухаючи дитину, стежте за її мімікою, жестами, аналізуйте їх — це допоможе вам краще зрозуміти її стан, обрати правильний тон спілкування.
  3. Підтримуйте й підбадьорюйте дитину без слів: посміхніться, обійміть, підморгніть, пригорніть до себе. Це допоможе встановити емоційний контакт із нею.
  4. Стежте за тим, яким тоном ви відповідаєте на запитання дитини. Ваша категоричність, зайва суворість можуть спричинити агресію, несприйняття.
  5. Заохочуючи дитину, підтримуйте розмову, демонструйте вашу зацікавленість тим, що вона вам розповідає. Час, який ви присвятите дитині сьогодні, повернеться до вас завтра її щирою довірою. Більшість дітей, яких дорослі вважають «важкими», неслухняними, насправді страждають від низької самооцінки. На їх думку, вони погані, адже не відповідають очікуванням дорослих, усе роблять не так. Такий стан перетворюється на комплекс вини, неповноцінності, який (а це дуже небезпечно!) закріплюється і супроводжує людину протягом усього подальшого життя.
Щоб цього запобігти, пам’ятайте правила підвищення самооцінки дитини.
  1. Заохочуйте, хваліть дитину за старанність і зусилля так само, як за досягнення.
  2. Допомагайте дитині ставити реалістичну мету і досягати їх.
  3. Виправляючи помилки, критикуйте вчинки, а не саму дитину.
  4. Надайте дитині можливість відчути справжню відповідальність За якусь справу, не перехоплюйте ініціативу.
  5. Показуйте і говоріть дітям, що ви їх любите.
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 оцінка. Рейтинг публікації: 4 з 5)
1014
А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?
Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Один коментар

  1. Не забувайте зазначати автора матеріалу та для якої категорії він призначений — дотримуйтеся вимог ділового мовлення. Правила ефективного спілкування батьків з дитиною сформульовано чітко, влучно і грамотно. Візьму на замітку.