Розвиток колгоспного руху на селі

В селі Гаврилівці ще в 1928р. було організоване «товариство по спільній обробці землі» – СОЗ.

До складу його входило 18 бідняцьких сімейств, які мали 33 га орної землі.

Ініціатором організації цього товариства був Зборовець Яків. Товариство мало кілька пар коней, основний сільськогосподарський реманент, а також одну молотарку і одну сівалку. Товариство це проіснувало до 1930 року включно, тобто до початку колективізації.

1930 рік відзначився масовим розвитком колективного руху.

В колгосп вступило понад 200 господарств. Усуспільнивши тяглову силу, реманент та насіння, сільськогосподарська артіль села вже восени 1930р. провела сівбу озимих колективно. А в 1931р. колективізація в селі зросла до77%, тобто основна маса бідняцького і середняцького населення села на кінець 1931 року вже була в колгоспі. Поза колгоспом залишились тільки ті, що ще вагались, розмірковували.

Першим головою у нас був односельчанин, місцевий – Фугело Микола Федорович. Після нього на голову колгоспу був обраний чотирьохпільна сівозміна. Пізніше, уже в колгоспах, введена була восьмипільна сівозміна з дев’ятим запільним клином.

Як вже згадувалось вище, село Гаврилівці стало казенним селом ще до скасування кріпацтва, і купка селян у ньому жила заможно, куркулилась. До таких міцних куркульських господарств належали господарства: Ківерчука Тимофія, Марунчака Петра, Пасічника Артема, Кіровського Мойсея, Романюка Івана, Романюка Андрія, братів Лівацьких Андрія та Мойсея і їх родича Лівацького Івана та інші.

Про останнього розповідають, що він купив у громади за відро горілки старе кладовище і пустуючі землі коло нього.

Хата цього Лівацького була побудована на старому кладовищі. Зараз в цій хаті міститься колгоспна пасіка. Місце хороше, велика площа землі поросла старим садом.

Ці куркульські господарства мали в своєму користуванні від 10 до 40 га землі. Десять-п’ятнадцять десятин землі мали господарства Ківерчука, Марунчака, а по сорок десятин держали у своєму користуванні Романюки та їх родичі.

З початком колективізації по клопотанню трудящих села куркульські господарства були репресовані, а вже з 1931-32рр основна маса середняцьких господарств прєдналась до колгоспу.

Вирішальну роль у завершенні суспільної колективізації відіграли МТС, які допомагали механізувати основні процеси сільськогосподарського виробництва, підвели під сільське господарство міцну машинну базу.

Скільки врочистості, і скільки радості було, коли в село в’їжджав перший трактор!

Голова колгоспу Фугело Микола та голова сільради Гончарук святково одягнуті, очолювали гурт селян, що вийшли зустрічати перший трактор, на якому в’їжджав в село перший тракторист – односельчанин Скуляк Іван.