Г. Квітка-Основ’яненко. «Конотопська відьма». Поєднання реалізму та фантастики.

Автор: Учитель української мови та літератури Кайнара Світлана Іванівна

Діти продовжать опрацьовувати ідейний зміст «Конотопської відьми», зосереджуючи увагу на поєднанні у творі реалістичних і фантастичних елементів. Характеризуватимуть образ Явдохи Зубихи. Завдання уроку спрамовані на розвиток в учнів допитливість, творчих здібностей, зв’язного усного мовлення, вміння робити логічні висновки, орієнтуватись у складних ситуаціях; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати порядність, самостійність у визначенні власної думки, доброту, чуйність, прагнення протистояти злу, жорстокості, брехні.

---

 

Урок з української літератури для 9 – А класу

Тема. Г. Квітка-Основ’яненко. «Конотопська відьма». Поєднання реалізму та фантастики.

Мета: продовжити опрацьовувати ідейний зміст «Конотопської відьми», зосереджуючи увагу на поєднанні у творі реалістичних і фантастичних елементів; охарактеризувати образ Явдохи Зубихи; розвивати в учнів допитливість, творчі здібності, зв’язне усне мовлення, вміння робити логічні висновки, орієнтуватись у складних ситуаціях; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати порядність, самостійність у визначенні власної думки, доброту, чуйність, прагнення протистояти злу, жорстокості, брехні.

Тип уроку: комбінований

Методи і прийоми: метод творчого читання (зачитування окремих уривків повісті), евристичний метод (аналіз твору, характеристика героїв, бесіда), дослідницький метод (постановка проблемних запитань), репродуктивний (слово вчителя, заповнення таблиці,  конспектування) (за М. І. Кудряшовим); інтерактивні («Детектив», прийом «Спринт», малюнки-асоціації, ґронування, «Суд Феміди», «Поділись враженнями»)

Список літературних джерел: 1. Пасічник Є. Л. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах. – К., 2000.

2. Програма з української літератури 5 – 12 класи.// За заг. ред. Р. В. Мовчан. – К.: Ірпінь, 2005.
3. Українська література: підруч. для загальноосв. навч. закл./ М. П. Ткачук та ін. – К.: Освіта, 2009. – С. 146 – 152, С. 159 – 163, – 416 с.

Обладнання та ТЗН. Підручник з укр. Літератури для 9 кл.; презентація, портрет письменника

Структура  уроку

І.	Організаційний момент	(0,5хв.)
ІІ.	Психологічне налаштування Психологічна настанова «До успіху»	(1 хв.)
ІІІ.	Актуалізація опорних знань
1.	«Детектив»	(4 хв.)
2.	Прийом «Спринт»	(4 хв.)
ІV.	Оголошення теми, визначення мети та завдань уроку	(2 хв.)
	«Знаю. Хочу дізнатися. Дізнався»
V.	Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
1.	Творча робота. Малюнки-асоціації	(3 хв.)
2.	Бесіда	(2 хв.)
3.	Опрацювання поняття з теорії літератури. Слово вчителя	(4,5 хв.)
4.	«Розподіли»	(5 хв.)
VІ.	Закріплення учнями навчального матеріалу
1.	Робота з текстом	(5 хв.)
2.	Ґронування  образу Явдохи Зубихи	(4 хв.)
VІІ.	Підсумки уроку
1.	«Суд Феміди»	(3 хв.)
2. 3.	«Поділись враженнями»    «Дізнався»	(3 хв.) (2 хв.)
VІІІ.	Оцінювання з коментарем	(2 хв.)
ІХ.	Домашнє завдання з інструктажем	(1 хв.)

 

Хід  уроку

І. Організаційний момент

  Доброго дня, діти! Перевірте чи в усіх вас  на столах є підручники, зошити, ручки, олівці. Чергові, скажіть, хто сьогодні відсутній.

ІІ. Психологічне налаштування

Психологічна настанова «До успіху»

–  Усміхніться одне одному, подумки побажайте успіхів на цілий день.

Для того щоб впоратися на уроці із завданнями, будьте старанними і слухняними. Завдання наші такі: Не просто слухати, а чути. Не просто дивитися, а бачити. Не просто відповідати, а міркувати. Дружно і плідно працювати.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. «Детектив»                                                                                              

Учень пише на аркуші цитатну характеристику героя повість (яку він дібрав вдома) і не показує його. Інші учні задають йому три питання, на які він може відповідати лише «так» чи «ні». За цими питаннями учні повинні відгадати ім’я героя «Конотопської відьми».

2. Прийом «Спринт»

Назвати  за 1 хв. якомога більше прикладів художніх засобів гумору та сатири, які Квітка використав у повісті (добирали їх вдома).

ІV. Оголошення теми, визначення мети та завдань уроку                                           «Знаю. Хочу дізнатися. Дізнався»

Сьогодні на уроці ми продовжимо аналізувати повість Г. Квітки-Основ՚яненка «Конотопська відьма». Зокрема, розглянемо як письменнику вдалося поєднати у творі реалістичне та фантастичне. Запишіть тему уроку.

Пропоную аркуш паперу розділить  на три колонки: 1.Знаю. 2. Хочу дізнатися. 3 Дізнався. Перші дві заповнюються на початку уроку, третя – в кінці, що дасть змогу дізнатися чи справдились ваші сподівання

Під час уроку прошу конспектувати важливу інформацію

1. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
2. Творча робота. Малюнки-асоціації

З чим у вас асоціюються поняття «реальність» і «фантастика»?

2. Бесіда

– Дайте визначення поняттю «літературна течія»

– Що таке літературний напрямок? Назвіть приклади.

3. Опрацювання поняття з теорії літератури. Слово вчителя

 Реалізм – літературний напрям, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ. Починаючи з 30-х pp. XIX ст. набуває розвитку у Франції, а згодом в інших європейських літературах. На відміну від романтизму, який зосереджував увагу на внутрішньому світі людини, основною для реалізму стає проблема взаємин людини і середовища, впливу соціально-історичних обставин на формування духовного світу (характеру) особистості. Замість інтуїтивно-почуттєвого світосприйняття на перше місце в літературі висувається пізнавально-аналітичне начало, а типізація дійсності утверджується як універсальний спосіб художнього узагальнення. Першим теоретиком реалізму вважається художник Ж.-Д.-Г. Курбе, який у передмові до каталогу виставки своїх творів під назвою «Реалізм» (1855), обґрунтував програмові засади напряму. Розробку теоретичної бази продовжили письменники Шанфлорі та Л.-Е.-Е. Дюранті, які виступили з деклараціями на сторінках журналу «Реалізм» (1856 –1857).
 Визначальні риси реалізму: 

• раціоналізм, раціоцентричний психологізм (ототожнення психіки і відомості, недооцінка позасвідомих процесів);
• правдиве, конкретно-історичне, всебічне зображення типових подій і характерів у типових обставинах при правдивості деталей;
• принцип точної відповідності реальній дійсності усвідомлюється як критерій художності, як сама художність;
• характер і вчинки героя пояснюються його соціальним походженням та становищем, умовами повсякденного життя;
• конфліктність (драматизація) як сюжетно-композиційний спосіб формування художньої правди;
• вільна побудова творів;
• превалювання (перевага) епічних, прозових жанрів у літературі, послаблення ліричного струменя мистецтва;
• розв’язання проблем на основі загальнолюдських цінностей.

XIX ст. дало світовій літературі таких видатних письменників-реалістів, як Стендаль, П. Меріме, О. Бальзак (Франція); Ч. Діккенс, У. Теккерей, Т. Гарді, Ш. Бронте (Англія); Ф. Достоєвський, Л. Толстой, А. Чехов (Росія).

Серед українських реалістів — Марко Вовчок, І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, І. Франко.

4. «Розподіли»

У повісті Квітки описано фантастичні (уявні) і реальні події.  Давайте визначимо, що є незвичайного в «Конотопській відьмі» і навпаки. Цим самим заповнимо таблицю «Реалістичне та фантастичне в «Конотопській відьмі»

Реалістичне	Фантастичне
– широко використано зразки УНТ; змальовано побут та реальні картини селянського життя; – за основу взятий життєвий матеріалі, але події відзначаються сатиричною спрямованістю; – реалістично змальовано систему урядування і побут козацької старшини; – показано чесність і працьовитість простих людей.	– назва твору; – використано фантастичний прийом – причарування; – у повісті є навмисне «неточні» деталі; – певна фантастика окремих сюжетних ліній має також неоднозначний характер; – фантастичні епізоди; – чаклунство та перетворення (екзекуція);  – поведінка Явдохи під час топлення – цілковита фантазія письменника.

1. Закріплення учнями навчального матеріалу
2. Робота з текстом                                                                                     

Знайдіть у тексті епізоди з фантастичними подіями

2. Ґронування образу Явдохи Зубихи

(їй характерні: рішучість і винахідливість; підступність і хитрість; розумність і обізнаність у справі ворожіння; вміння «ощасливити» людей; здатність до помсти і покарання; улесливість і користолюбство)

1. Підсумки уроку
2. «Суд Феміди»

Як ви вважаєте, чи справедливим є фінал твору та доля героїв?

(Учням пропонується виразити своє ставлення («так» чи «ні») стосовно даного питання за допомогою терезів (із фізичного кабінету) і квасолин (різного кольору) або камінців)

2. «Поділись враженнями»

Які враження справив на вас Г. Квітка-Основ’яненко, як митець художнього слова та його творчість?

3. «Дізнався»

Заповніть у зошитах пропущену колонку «Дізнався». Зачитайте результат

VІ. Оцінювання з коментарем             

Ви всі плідно попрацювали. І отримаєте такі оцінки… .

VІІ. Домашнє завдання з інструктажем 

Повторити теоретичний матеріал С. 159 – 163. Написати доповідь «Значення творчості Г. Квітки-Основ՚яненка»; * написати власний варіант фіналу повісті.