Казка про історію розвитку комп’ютерів

Автор: вчитель інформатики Герасимчук Наталія Валеріївна

Колись давно, коли не було на світі ні комп’ютерів, ні телевізорів, жив собі на світі чоловік, і звали його Блез Паскаль. Нічим він не відрізнявся від натовпу, та от було в нього цікаве захоплення: математика. І все б нічого, але він був не просто математиком, а ще й дуже-дуже лінивим математиком. Усе життя він щось обдумував-обраховував, і раптом йому це набридло. Він вирішив: а чи не можна зробити так, щоб я нічого не рахував, а це робив хтось замість мене. І Блез взявся за пошуки людини, котра б уміла швидко додавати, віднімати, множити та ділити. Довго-довго він шукав такого віртуоза, але так і не знайшов. Тоді він знову подумав: а чи можливо сконструювати пристрій, який робив би підрахунки? Ще довго він сидів і щось креслив… Аж потім придумав величезний пристрій, який потім розумні люди назвали обчислювальною машиною.

Пізніше ота величезна купа дротиків та шестерень привернула увагу таких же завзятців, як і вже відомий нам Блез, і вони оживили її та дали дивне ім’я – ЕОМ. Цей велетень умів не тільки рахувати, а й розв’язувати найпростіші задачі та зберігати інформацію.

Але він був дуже кремезним, і не міг поміститися в жодному домі. Тоді він дуже засумував, адже хотів приносити користь людям, а не просто стояти та нічого не робити. І він звернувся за допомогою до чарівників-винахідників. Довго-довго, не один рік і навіть не два, вони думали, що ж зробити з ЕОМом. І аж потім придумали; взяли й замінили шестерні на електронні лампи, а ті згодом перетворили їх на складнющі пристрої, які, однак, були значно меншими за нашого героя. Той знову засумував, адже тепер у нього, до того ж з’явилися двійники, він уже не був унікальним, і на нього перестали звертати увагу.

Та ось одного разу до нашого героя, котрий, як завжди, тихо сумував у куточку, підійшов ще один чарівник. Він поцікавився, чому плаче такий цікавий пристрій. Той відповів, що йому дуже самотньо. І вже через декілька років усі схожі на нашого героя пристрої, які вже й не називалися ЕОМами, а мали горде ім’я «комп’ютери», об’єдналися в павутинку Інтернету, але тут почалася зовсім інша історія…