Конспект уроку із зарубіжної літератури для 9 класу за темою “Романтичні та реалістичні тенденції в російській літературі. Життєвий та творчий шлях О.С. Пушкіна”

Автор: вчитель зарубіжної літератури Денисова Любов Іванівна

Матеріал уроку розкриває зв’язок творчості О.С. Пушкіна з історичними подіями та відтворює основні періоди життя і творчості.

---

 

Урок зарубіжної літератури у 9 класі

Тема. Романтичні та реалістичні тенденції в російській літературі. Життєвий і творчий шлях О.С. Пушкіна.

Цілі. Висвітлити рух російського митця від зображення романтичних проявів життя до повсякденного, звичайного, типового; розкрити характерні ознаки реалізму, ознайомити з основними подіями життєвого і творчого шляху О.Пушкіна; розвивати навички роботи з довідковою літературою, виконання проектів, виразного читання поезій; виховувати загальнолюдські цінності.

Обладнання. Репродукції портретів, малюнки О.Пушкіна, ілюстрації до творів. Презентація життя та творчості поета. Виставка творів.

Тип уроку. Засвоєння нового матеріалу.

Хід

І. Організація класу.

ІІ. Вступне слово вчителя.

• Сьогодні ми проводимо урок – портрет, на якому намалюємо особистість О.С. Пушкіна на фоні історичних подій і випадків приватного життя за допомогою проектів, використавши історичні факти, спогади сучасників поета та його творчість.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Експрес – опитування

• Коли вперше ви почули про О.Пушкіна?
• Що вам відомо про поета?
• Які твори Пушкіна вже прочитали?
• Згадайте ознаки романтизму.

Слайд 1. ( Духовне життя особистості; герой – особистість із сильними почуттями, гострою реакцією на світ, що відхиляє закони, яким підпорядковуються інші; інтерес до всього екзотичного, сильного, піднесеного; тяга до інтуїтивного і несвідомого; болісне переживання розладу з дійсністю; утвердження ідеального та матеріального у світі та їхнє протиборство – основа розвитку подій, тяжіння до фантастики, змішання високого і низького).

• Прочитайте напам’ять улюблені пушкінські рядки.

ІУ. Мотивація навчання, визначення теми.

• У кожного з нас свій шлях до Пушкіна. Навіть не завжди шлях, можливо, доріжка. Але важливо не зійти з неї, не загубити стежку, яка веде до духовних вершин, до висот людської культури. Сьогодні ми підемо цією стежкою, використовуючи комп’ютерну презентацію. Запишіть тему уроку.

Слайд 2. Портрет О.С. Пушкіна роботи О.Кіпренського.

Каков? – Таков: как в Африке, курчав

и рус, как здесь, где вы и я, где север.

Когда влюблён – опасен, зол в речах.

Когда весна – хмур, нездоров, рассеян.

(Б. Ахмадуліна)

Здравствуй, Пушкин! Просто страшно это –

Словно дверь в чужую жизнь открыть –

Мне с тобой, поэтом всех поэтов,

Бедными стихами говорить.

(Я. Смєляков)

Молодой, весёлый и кудрявый –

Он таким запомнится навек…

Наша удивительная слава,

Наша гордость – этот человек.

(А. Єрікєєв)

Мы любим Пушкина.

Мы бережём

Его прекрасные сказанья.

Как светоч, песнь его своим лучом

Преодолела время, расстоянья.

И вновь, остановясь у пьедестала,

С благоговеньем думаю о том,

Чьё сердце огненное прозвучало

Во все столетья громовым стихом.

У. Завдання.

– Під час засвоєння матеріалу проектів за життєвим та творчим шляхом Пушкіна складіть асоціативний ряд, який допоможе вдома відновити матеріал уроку на високому та достатньому рівні.

УІ. Засвоєння нового матеріалу.

1. Лекція вчителя за планом:

а) історичні передумови виникнення реалізму;

б) паралельне існування романтизму та реалізму;

в) особливості російського реалізму;

г) видатні представники російського реалізму.

2. Знайомство з результатами дослідження.

• Над проектами працювало 5 груп дослідників, які проаналізували періоди творчості та події особистого життя поета.

1 група працювала над темою «Ліцейський період (1813 – 1817 рр.)».

2 група – «Петербурзький період творчості (1817 – 1820 рр.)».

3 група – «Південний  період творчості (1820 – 1824 рр.)».

4 група – «Михайлівський період творчості (1824 – 1826 рр.)»

5 група – «Пізній період творчості (1826 – 1837 рр.)»

Кожна група знайомить з  проектом,  використовуючи презентацію, книжкову виставку та читання поезій напам’ять.

«Ліцейський період творчості (1813 – 1816 рр.)»

Слайд 3. Великий російський поет О.С. Пушкін народився 26 травня 1799р. у Москві. Здатність до творчості була закладена у генах: його батько був поетом, популярним у певних громадських колах.

Слайд 4.  Виняньчила Олександра Аріна Родіонівна Яковлєва. Вона була для майбутнього поета уособленням народної душі. Вона співала народні пісні, розповідала казки, була вірною «подругою днів сурових» і до останнього подиху любила свого вихованця.

Слайд 5. До 12 років Пушкін навчався вдома, далі він поступив в закритий Імператорський Царськосільський ліцей, який вважався вищим Російським учбовим закладом. Відкриття ліцею відбулося 19 жовтня. Цей день поет неодноразово оспівував у віршах. Перших вихованців було 30. На відкритті був присутнім цар Олександр. Через 2 місяці навчання професор Кошанський запропонував учням скласти вірш про троянду. Пушкін миттєво склав 2 чотиривірші, які сподобалися професору і товаришам. Всі інші ліцеїсти не змогли вправно виконати завдання.

Слайд 6. За 6 років навчання створилася дружна родина ліцеїстів, а в ній – свої групки, де молоді люди добре пізнали особистості одне одного. Дружба зв’язала їх на все життя. Пушкін спілкувався з Пущіним, Дельвігом, Кюхельбекером.

Слайд 7.  У 1817 р.,  перед випуском, підсумовуючи час, проведений у ліцеї, поет писав:

Ты вспомни быстрые минуты первых дней,

Неволю мирную, шесть лет соединенья,

Печали, радости, мечты души твоей,

Размолвки дружества и сладость примиренья, –

Что было и будет вновь…

И с тихими тоски слезами

Ты вспомни первую любовь.

Мой друг, она прошла … но с первыми друзьями

Не резвою мечтой союз твой заключён;

Пред грозным временем, пред грозными судьбами,

О милый, вечен он!

Слайд 8. На публічному екзамені з російської словесності 8 січня 1815р. Пушкін читав свої «Воспоминания в Царском Селе». В актовому залі зібралися шановні гості, професори, батьки ліцеїстів. Присутній на екзамені Державін, патріарх поетів, зі сльозами на очах кинувся цілувати юне дарування.

«Петербурзький період творчості (1817 – 1820 рр.)»

Після закінчення ліцею влітку 1817р. О.С. Пушкін в чині колезького секретаря поступає на службу в Колегію закордонних справ.

Слайд 9. У цей період він починає роботу над першою великою поемою «Руслан і Людмила», яка була закінчена в 1820р.

Коли в Петербурзі вийшло перше видання поеми, поет знаходився далеко від столиці. За критиком В.Г. Бєлінським, з полеміки навколо поеми починається «пушкінський період» розвитку російської літератури.

«Південний  період творчості (1820 – 1824 рр.)»

Пушкін отримав нове призначення на службу в місто Кишинів в канцелярію генерала І.М. Інзова. Причиною цього стали його вірші, які, за словами тодішнього генерал-губернатора Петербургу, «були несумісні із статусом державного чиновника».

Слайд 10. Не доїхавши до Кишинева, Пушкін зупинивсяу Катеринославі, скупався у Дніпрі, захворів на запалення легенів і на 18 днів остався у місті. В цей час з катеринославської в’язниці втекли 2 брати – розбійники, що надихнуло поета на створення поеми «Розбійники». Пушкін отримав дозвіл тимчасово відправитись у Крим для лікування. За 2 місяці (серпень, вересень) поет відвідує Феодосію, Гурзуф, Бахчисарай і Сімферополь.

14 листопада 1901р. поету встановлено пам’ятник у Катеринославі.

Нарешті, у кінці вересня 1820р. О.С. прибув на нове місце служби. Незважаючи за затримку, Інзов відносився до поета з поблажливістю і надавав йому численні відпустки. За час служби Пушкін не раз відвідував Одесу, Київ і Кам’янку, де жили його друзі. У роки заслання поема стає основним жанром пушкінської творчості. Перехід від юності до зрілості давався поету дорого. Події європейського життя того часу свідчили про зміцнення деспотичної влади. Придушення революції в Іспанії, невдача грецького повстання проти турецького ярма, посилення гніту аракчеєвського режиму – все це викликало побоювання на майбутнє.

У південних (романтичних) поемах Пушкіна офіційній, парадній історії протиставлені перекази та легенди. Розповідаючи про Марію у «Бахчисарайському фонтані», поет згадує про своє кохання без відповіді. У Кишиневі він пише поему «Кавказький полонений», яка відразу приносить славу і визнання.

Слайд 11. У поемі «Цигани» він звертається до співставлення цивілізованої людини зі світом природи, з правами вільного народу. В поемі діє характер пристрасний, здатний помірятися силами « с судьбой коварной и слепой». Пушкін ніби дискутує з Байроном, з його поетизацією своєвільного героя, який переступає закони в ім’я абсолютної свободи особистості.

Дійсно, що таке абсолютна свобода як не крайній індивідуалізм, який виключає людину із суспільного середовища і тим самим знищує її особистість? Такий закономірний підсумок долі Алеко.

«Михайлівський період творчості (1824 – 1826 рр.)»

Слайд 12. У липні 1824р. поет подає прохання про відставку, яке задовольняють. Він прямує до своїх батьків у Михайлівське (маєток у Псковській губернії). Там він пише цілий ряд творів, серед яких знаменитий вірш «Я помню чудное мгновенье».

З юнака він перетворився на зрілу людину і потужного художника. Роки Михайлівського заслання стали важливою віхою у творчості Пушкіна, переходом від романтизму до «поезії дійсності».

Пушкіна манила «даль вільного роману», у якому сучасність осмислювалась як момент історії. До часу декабристської трагедії, яка біллю відізвалася у серці поета, він виробив новий реалістичний метод художнього пізнання життя, який дозволив побачити у повсякденному житті торжество історичних закономірностей.

Слайд 13. Реалізм має наступні особливості:

• основа художнього світу творів – пізнання соціальних зв’язків людини і суспільства;
• відображення життя за допомогою типізації в образах, що відповідають суті явищ самого життя;
• правдиве, історично конкретне зображення характерів і обставин у їхній багатосторонній взаємозумовленості;
• зображення людини у взаємозв’язках із середовищем: внутрішній світ персонажів, їхня поведінка несуть на собі прикмети часу.

Інтерес Пушкіна до «смутних» часів історії Батьківщини особливо загострився перед повстанням декабристів, про підготовку якого поет не міг не здогадуватися, не міг не роздумувати про умови його успіху та поразки.

Слайд 14. Він не був офіційним членом декабристських гуртків, але особисто знав майже всіх: Пестеля, Рилєєва, Орлова, Луніна, Тургенєва, Трубецького, з ними спорив, обурювався, жив думками і інтересами декабристів, дихав передгрозовою атмосферою. У цей час його відвідав І.ПущІн.

Слайд 15. Знаменно, що «Бориса Годунова» він закінчив 7 листопада 1825р. поет ніби передчуває кінець царювання Олександра І, розповідаючи про Бориса Годунова. Народ, а не царі і самозванці, вершить суд історії – ось визначна думка Пушкіна у творі.

У Росії сталися зміни. Закінчилося царювання Олександра І, висміяного Пушкіним. На початку нового періоду поет має аудієнцію з новим царем Миколою І, після якої обіцяно найвище заступництво і відсутність будь-якої цензури для творів. Проте через 2 роки, після написання поеми «Полтава», а також «Гавріліади», що стала відома уряду, хоча була написана ще в 1821р., за Пушкіним встановлено поліцейський нагляд.

  «Пізній період творчості (1826 – 1837 рр.)».

Слайд 16. З Михайлівського Пушкін повертається спочатку до Москви, потім до Петербурга. В рік закінчення роману «Євгеній Онєгін» поет посватався до московської красуні Н.М. Гончарової.

Слайд 17. У 1830р. О.С. переїжджає у Болдіно. Цього року побачили світ такі його твори, як «Маленькі трагедії», «Повісті Бєлкіна», «Казка про попа і робітника його Балду», «Будиночок у Коломні». «Повісті Бєлкіна» читачі зустріли з подивом. Пушкін – прозаїк? Поет, «улюбленець небес», – і «зневажлива», «низька» проза! Навіщо був потрібен цей твір?   «Повісті» були маленьким уроком, який майстер давав тим, хто йшов за ним. Це було схоже на урок режисера. «Повісті» стали для російської художньої прози першою школою майстерності. До прози Пушкіна підводить природно зрілий    історичний погляд на дійсність.

Слайд 18.  Поет все частіше звертається до народної історії. Годунов, Петро Великий, Пугачов – не випадково поета цікавлять епохи смути, переворотів, повстань, коли різкіше вимальовуються цільні, колоритні характери, які витримують випробування важкого часу.

Слайд 19. Також поет пише останні розділи «Євгенія Онєгіна» (початого ще в 1823р. в Кишиневі) і безліч віршів.

Пушкін переконаний, що «Онєгін» – його найкращий твір. Розділи роману, один за другим, друкуються. Їх швидко продають. Читачі з нетерпінням чекають наступних розділів. Читають їх усюди: у Петербурзі, в Москві, у провінції, у маєтку поміщика.

У величезному і чистому дзеркалі роману читачі пізнали живу і гостру сучасність, самих себе і своїх знайомих, навколишній світ, столицю, село, сусідів-поміщиків, кріпаків. Вони почули живу, розмовну, уривчасту, щиру і тому вдвічі звабливу мову найкращого із сучасників.

Пушкін був першим, хто проникливо розгледів рису, котра почала розвиватися у російському суспільстві: самотність кожного, хто підносився над середнім рівнем, був нездатним до праці, і – в підсумку – мав життєву невдачу, зламане життя. Поет прослідкував витоки цього явища: поверхневе виховання, безладне і наслідувальне сприйняття європейської культури, умовності дворянського способу життя, відсутність духовних і суспільних інтересів.

18 лютого 1831р. О.С. Пушкін вінчається з Наталією Гончаровою і переїжджає жити в Петербург, орендуючи дачу в Царському Селі. Тут він пише завершальний акорд «Євгенія Онєгіна» – «Лист Онєгіна».

Пушкін знову вступає на державну службу в ранзі історіографа і отримує дозвіл працювати в державному архіві, щоб написати «Історію Петра». Можливість поглибити свої знання в області історії і використати їх у написанні задуманого твору про селянське повстання Пугачова підштовхує поета до поїздки на місця повстання – Нижній Новгород, Казань, Оренбург і далі, уздовж річки Урал.

7 січня 1833р. О.С. Пушкіна обирають членом Російської Академії – центру по вивченню російської мови, заснованого Катериною ІІ в 1783р.

Восени того ж року, повернувшись у Болдіно, поет створює поему «Мідний вершник», «Казку про рибака і рибку», «Казку про мертву царівну і сімох богатирів».

Період 1833 – 1836рр. вкрай важкий для Пушкіна. Сім’я і маєток вимагали все більших грошових витрат, але останні твори не принесли йому великого прибутку. Незважаючи на скрутне фінансове становище, в 1834р. Пушкін відчув необхідність піти з-під опіки царя і подав прохання про відставку, яке задовольнили, але заборонили працювати з державними архівами. Посилюється громадська критика поета, об’єктивна причина якої криється в тому, що кращі його твори були заборонені цензурою.

Ще однією спробою налагодити фінансові справи стає заснування літературного журналу «Сучасник» у 1836р. на жаль, прибутки від продажу журналу не покрили навіть витрат на його створення.

У листопаді 1836р. виникає конфлікт Пушкіна з французьким офіцером Жоржем Шарлем Дантесом, причиною якого була ображена честь поета.

Слайд 20. 27 січня 1837р. Пушкін був поранений Дантесом на дуелі.

Слайд 21. В будинок його вніс вірний слуга І.Козлов, який  виховував юного ліцеїста.  Через 2 дні поет помер від перитоніту у себе вдома. Поховано його в Псковській губернії на кладовищі Святогорського монастиря.

2. Висновок.

– Який період творчості ви вважаєте найбільш плідним? Дайте відповідь за допомогою методу «Прес».

Я вважаю, що …

Тому що …

Наприклад, …

Таким чином, …

• Що підштовхнуло Пушкіна до створення реалістичного методу?
• Чому він в останній період звернувся до прози?
• Ми намалювали портрет поета. Яких фарб використали більше і чому?

УІІ. Заключне слово.

• Не хочеться закінчувати урок сумною нотою. Адже життя продовжується. У поета було четверо дітей. У двох з них, у Наталії та Олександра, були нащадки, 6 і 13 відповідно. Після 1917р. всі нащадки Наталії жили за кордоном, а більшість нащадків Олександра залишилася у Росії. Всього нараховується 234 нащадка. У живих приблизно 80 за кордоном і стільки ж у Росії. У Москві, наприклад, живе 41 нащадок, у Лондоні – 39. Більше 20 у Франції. Є у Бельгії, Голландії, Німеччині, Флоренції, а у Гонолулу і на Гавайях мешкає китайська гілочка пушкінського роду. У Росії праправнуки мешкають в Іркутську, Архангельську, Петербурзі та Ухті.

Прямий нащадок по чоловічій лінії 1: Олександр Олександрович, інженер – електронік. Мешкає у Брюсселі (Бельгія), да разом з дружиною Марією – Мадлен (своєю троюрідною сестрою)   створив Фонд імені О.С Пушкіна. Єдине, що ріднить його з прапрадідом, – запальний характер. Дітей у сімейної пари немає, тому чоловіча лінія зупиняється на Олександрі Олександровичу.

А мне приснился сон,

Что Пушкин был спасён

Сергеем Соболевским…

Его любимый друг

С достоинством и блеском

Дуэль расстроил вдруг.

Дуэль не состоялась.

Остались боль и ярость,

Да шум великосветский,

Что так ему постыл…

К несчастью, Соболевский

В тот год в Европах жил.

(Підхоплює учень 1):

• А мне приснился сон,

Что Пушкин был спасён…

Всё было очень просто:

У Троицкого моста

Он встретил Натали,

Их экипажи встали.

Она была в вуали –

В серебряной пыли.

Он вышел поклониться,

Сказать –пускай не ждут.

Могло всё измениться

В те несколько минут.

К несчастью, Натали

Была так близорука,

Что, не узнав супруга,

Растаяла вдали.

(2 учень):

• А мне приснился сон,

Что Пушкин был спасён…

Под  дуло пистолета,

Не опуская глаз,

Шагнул вперёд Данзас

И заслонил поэта.

И слышал только лес,

Что говорил он другу…

И опускает руку

Несбывшийся Дантес.

К несчастью, пленник чести

Так поступить не смел.

Остался он на месте,

И выстрел прогремел.

А мне приснился сон,

Что Пушкин был спасён.

(А.  Дємєнт’єв)

УІІ. Рефлексія.

• Які нові сторінки творчості та життя поета ви відкрили для себе?
• Що було найцікавішим?
• Що заставило задуматися?

УІІІ. Домашнє завдання.

1. Повторити біографію поета за асоціативним рядом та по підручнику.
2. Індивідуальні завдання: історія написання віршів «Я мить чудову пам’ятаю», «Я вас любив», «До моря», «Я пам’ятник собі поставив незотлінний».

ІХ. Оцінювання.