Конспект уроку з української літератури, 9 клас.

Тема. Г. Квітка – Основ’яненко. “Маруся” – сентиментально-еалістична повість. Теорія літератури. Сентименталізм в українській літературі

Автор: Учитель української мови та літератури Гапонюк Світлана Миколаївна

Тема. Г. Квітка – Основ’яненко. „Маруся” – сентиментально –реалістична повість. Теорія літератури .Сентименталізм в українській літератури

Мета. Формувати знання учнів про життєвий і творчий шлях письменника, розкрити його значення у розвитку української літератури. Дослідити художні особливості „Марусі”. Поглибити знання учнів про сентименталізм як художній метод.

Розвивати вміння порівнювати, встановлювати головне, причиново -наслідкові звя’язки під час аналізу навчального матеріалу, образне і критичне мислення, творчу уяву, пам’ять, увагу, пізнавальну самостійність.

Виховувати шанобливе ставлення до народних традицій, турботливість і повагу до людей.

Цілі уроку:

Учні повинні знати:

• основні факти життєвого і творчого шляху письменника;
• 2-3 назви його творів;
• оцінку творчості Г. Квітки – Основ’яненка Т. Шевченком, іншими діячами
  культури;
• визначення та зміст понять “реалізм”, „сентименталізм”;
• зміст повісті „Маруся”;
• художні особливості твору ( композицію, сюжет ).
  Учні повинні вміти:
• створити уявний портрет Г. Квітки – Основ’яненка;
• встановити залежність між світоглядом письменника і його творчістю;
• розкрити особливості сюжету й композиції „ Марусі”, їх обумовленість
  ідейним задумам автора;
• охарактеризувати ставлення письменника до української мови;
• визначати реалістичне і сентиментальне у повісті.

Елементи особистісно орієнтованого навчання:

цілевизначення, планування роботи, взаємооцінювання, рефлексія під час і після аналізу навчального матеріалу ( учні мають можливість впливати на хід навчального процесу).

Методи, прийоми, форми роботи:

випереджувальні завдання, робота в парах, експрес – опитування, „своя опора”, метод „Мікрофон”, „мозковий штурм”, „незакінчені речення”, бесіда, робота з підручником, виразне читання.

Домашнє випереджувальне завдання:

основні ознаки сентименталізму як творчого методу; зміст повісті „Маруся”.

Епіграф уроку:

… Тебе люди поважають ,
-Добрий голос маєш;
Співай же їм, мій голубе…
Утни, батьку, щоб нехотя на ввесь світ…

Т. Шевченко

Хвала пану Грицькові, який перший так сміливо й так мальовничо ввірвався на баскому українському коні в галузь нині всіма улюбленого розповідного роду.

О. Бодянський

Зміст уроку:

1. Визначення емоційного настрою ( учні на картках пишуть висловлювання
   для покращення настрою сусідові по парті).
2. Оголошення теми.
3. З’ясування учнівських очікувань методом „Мікрофон”.
4. Цілевизначення, планування роботи. ( На дошці записані цілі уроку).
   План уроку:

1. Ознайомлення з життєвим і творчим шляхом письменника. Заповнення таблиці:

2. Основні ознаки сентименталізму як творчого методу.
3. Робота над змістом повісті „Маруся”. Художні особливості твору.
4. Реалістичне і сентиментальне у творі.

5. Мотивація діяльності.

а ) Учитель. Віссаріон Бєлінський – відомий російський літературний критик 19 ст. – скептично ставився до визначення української літератури як повноцінного явища. Але є точні відомості, що йому дуже подобалася творчість Г. Квітки – Основ’яненка. Чому? ( Учні висловлюють свої думки методом „мозкового штурму”).

Орієнтовні відповіді:

1. Побачив і розчулився над згорьованою Україною та українцями.
2. Імпонував сентиментальний стиль письменника, який так „лоскоче”
   людські почуття.
3. Захопився побутом, обрядами українців.
4. Письменник у своїх творах не порушував проблеми державного
   устрою Росії.
5. Багато його творів написано російською мовою, а порушені в них
   проблеми аж ніяк не тривожили державних устроїв. Навпаки, в
   голови читачів утовкмачувалася думка про добрих царів, які завжди
   поставлять панів та підпанків, якщо ті „ передадуть куті меду”.

б )     Учитель. У чому ж цінність його творчості? ( Учням пропонується осмислити зміст епіграфів).

6. Робота за планом.

1. Учні працюють у парах, ознайомлюються з біографією письменника за підручником, заповнюють таблицю. Напрацювання озвучують методом „Мікрофон”.

Орієнтовне оформлення:

1. Праправнук Квіточки – прапрадід незвичайної вроди юнак, людина
   дії, однодумець  козаків,   засновник  поселення  –     майбутнього
   Харкова й усієї Слобожанщини.
2. Син багатого дворянина – шанувальник української мови, історії,
   фольклору.
3. Високоосвічена людина    –    начитаний,    член    та    натхненник
   самодіяльного      театру,       композитор,       музика;       однодумець
   Г.Сковороди.
4. Послушник Старохарківського монастиря – віруюча людина. Через
   хибні вчинки священиків змінює свою точку зору.
5. На службі як військовослужбовець не був жодного дня.
6. Культурно – громадський діяч – директор танцювального клубу,
   розпорядник вечірок;    засновник    оркестру,    товариства   добро
   чинників,    першої    на    Лівобережжі    вищої    жіночої    школи,
   „Українського вісника”, Першої бібліотеки в Харкові.
7. Духовний ватажок     –     підтримував     молодих     українських
   письменників.
8. Народолюбець – поширення освіти – основний засіб боротьби за
   покращення становища трудового народу.
9. Повістяр з Основи – патріот.

Висновок. Г. Квітка – Основ’яненко – основоположник української прози. Він писав, що українська мова й література „рухається і буде жити”, ніякі вороги „не зітруть її з лиця землі”, вона „подужає противників”.

2. Озвучення випереджувального завдання „Сентименталізм як художній метод. ( Учні складають „свою опору” на основі почутого, оцінюють відповідь товариша).

Орієнтовне оформлення:

1. Як творчий метод виник у 18 ст. В Англії.
2. На перший план ставляться почуття, внутрішній світ людини.
3. Основне завдання для письменника – збудити у читача глибокі
   переживання.
4. Теми бралися з життя.
5. Герої – вихідці з народу.
6. Конфлікти психологічного й побутового характеру.
7. Пейзаж – засіб відтворення душевного стану героя.
8. Мова поповнилася „ласкавими” словами ( без „грубих” слів ).
9. Тон викладу меланхолійний.
10. Усі роди і жанри рівноправні.
11. Посилюється інтерес до фольклору.

Висновок. Сентименталізм наблизив літературу до реалізму. Творчість Г.Квітки – Основ’яненка – яскравий приклад сентименталізму.

3. Робота над змістом твору.

( Методом „експрес – опитування” з’ясувати як учні знають зміст „Марусі”.

Оцінюються найактивніші учні. У кінці визначити сюжетні лінії твору:

експозиції -, зав’язка -, розвиток дії -, розв’язка).

Орієнтовні питання:

1. Про кого  слова:”  Батькові   і  матері  слухняний,   старшим  себе
   покірний, меж товариством друзяка, п’яниць не терпів, з ледачими
   не водився…. тільки піп у дзвін – він уже в церкві”.
2. „Ночі не поспить, усюди старається…”.
3. „Чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки”.
4. „Коли, було, заговорить, то все так розумно, так наче сопілочка
   заграє стиха”.
5. Через що журилися Наум і Настя?
6. Де познайомилися Маруся й Василь?
7. Чим дівчина не була схожа на інших?
8. Як вплинуло кохання на Марусю?
9. Що означають слова:”… пов’яжу на голову червону скиндичку
   (учням пояснюється лексичне значення слова ) і коси покладу; …
   пов’яжу чорну стрічку, без кіс…”.
10. Чому спочатку Наум не погодився на одруження Василя і Марусі ?
11. Чому Наум  здивувався,   коли   на  Великдень  у   церкві  побачив
    Василя?
12. Через що Василь …”Стоїть як укопаний…. Далі дуже тяжко здохнув,
    підняв очі  до  Бога,   перехрестився,   вдарив  поклон   …,   а  далі
    промовив:”   Господи   милосердний!    …    тільки    помилуй   мою
    Марусю!”
13. Через що і за яких обставин померла Маруся?
14. Що просила батьків перед смертю Маруся?
15. Як склалася доля Василя після смерті коханої?

5. Реалістичне й сентиментальне у творі. ( Учні методом “мозкового
штурму” висловлюють свої думки ).

6. Рефлексія.

Продовжити речення:” Після опрацювання навчального матеріалу (на сьогоднішньому уроці) я зробив(-ла) висновок, що …( враховується зміст епіграфів, цілі уроку).

Учитель. Можливо, саме тому Віссаріон Бєлінський писав, що він неспроможний висловити тієї насолоди, з якою прочитав „Марусю”, що Україна „з її поетичною природою, з її поетичними звичаями і становить усю привабливість, усю поетичну чарівність повісті”; а Тарас Шевченко написав Григорію Квітці – Основ’яненку „ Я Вас люблю не бачивши зроду! Ваша „Маруся” так мені про Вас розказала, що я Вас навиліт знаю

6. Домашнє завдання. Підготуватися до характеристики героїв „Марусі”; повторити біографію письменника (скласти питання до тексту); значення творчості письменника.

Гапонюк Світлана Миколаївна,

вчитель української мови та літератури

Нововолинської гімназії