Конспект виховного заходу “Зимуючі птахи рідного краю”, який є результатом проектної діяльності з учнями 7 класу.

Автор: вчитель біології Крамаренко Ольга Олексіївна

Виховний захід має інформативне значення, практичне спрямування з метою активізувати бажання учнів допомагати зимуючим птахам у несприятливих зимових умовах; можна використати для позакласної роботи з учнями 7 класу

---

 

Актуальність проекту:

Наша планета під загрозою зникнення. І винні в цьому не природні катаклізми, а саме людство. Доки люди не почнуть постійно дбати про її природу на Землі, не навчаться зберігати і розумно використовувати скарби, нічого не зміниться. Тому мета цього проекту – змалечку привчати дітей любити і цінувати рідну природу, платити їй своєю добротою, увагою, дбайливим поводженням.

Мета проекту:

• ознайомитися з зимуючими птахам  центра  України;
• з’ясувати, які птахи регіону занесені у Червону книгу України;
• активізувати бажання дітей допомагати птахам у несприятливу пору року:
• виготовити годівнички та підгодовувати пташок;
• підвести до розуміння, що птахи – наші друзі, їх необхідно оберігати;
• виховувати свідоме та раціональне пізнання навколишнього світу без завдання йому шкоди, навіть і ненавмисно;
• виховувати у дітей любов до птахів, дбайливе ставлення до них;
• виховувати гуманне ставлення до природи, та у відносинах один до одного.

Вид проекту:

• між предметний;
• груповий;
• інформаційний;
  • ознайомлювальний;
  • практично-орієнтований;
  • довготривалий.

Етапи проекту:

• допроектна діяльність;
• дослідницький;
• презентація отриманих результатів

Етапи проекту:

I етап – допроектна діяльність .

1) формування проектних груп;

2) вибір проектними групами завдань;

3) визначення проблемного завдання:

а) зібрати та систематизувати інформацію про зимуючих птахів Чорнобаївщини та пташок занесених до Червоної книги;

б) підготовка малюнків на тему: «Допомога птахам взимку»

в) виготовлення годівничок;

г) складання віршів та оповідань на тему «Годівничка»;

д) підбір загадок про птахів, прислів’їв, приказок, скоромовок.

4) Вибір методів дослідження:

а) робота з книгою;

б) робота в Інтернеті;

в) екскурсія;

г) творча лабораторія;

д) консультативна робота.

5) Розробка плану дослідження:

а) збір даних з використання наукової літератури та Інтернету;

б) аналіз та обробка отриманих даних;

в) екскурсія в місцевий парк;

г) складання віршів та оповідань на задану тему;

д) малювання малюнків про птахів;

е) виготовлення годівничок;

є) ліплення пташок;

ж) складання народного «пташиного» календаря;

з) підбір загадок про птахів, прислів’їв, приказок, скоромовок;

і) оформлення кожною групою колективної творчої роботи у вигляді реферату.

II етап – дослідницька діяльність.

• збір даних про зимуючих птахів рідного краю;
• аналіз та оброблення отриманих матеріалів;
• складання віршів та оповідань «Годівничка»;
• малювання малюнків «Допомога птахам взимку»;
• підбір загадок про птахів, прислів’їв, приказок, скоромовок;
• виготовлення годівничок та розвішування їх;
• підготовка ілюстрацій, фотографій зимуючих та перелітних птахів;
• оформлення кожною групою колективної творчої роботи у вигляді реферату.

III етап – презентація отриманих результатів.

Цей етап проводиться у вигляді виховної години на тему «Зимуючі птахи Чорнобаївщини».

Тема заходу. Зимуючі птахи Чорнобаївшини

Мета заходу: поглибити знання учнів про клас Птахи; заохочувати учнів до необхідності допомоги птахам у холодний період року; ознайомити шко­лярів із видами птахів, що зимують на Чернігівщи­ні; показати роль птахів у природі й житті людини; звернути увагу на зимівлю птахів, що підлягають охороні; активізувати пізнавальний інтерес і творчі здібності учнів; формувати почуття колективізму, прагнення до самореалізації та цілеспрямованості; реалізовувати екологічне та естетичне виховання.

Обладнання: фотографії різних груп зимуючих пта­хів на електронних носіях та на папері; насіння різних рослин; буклети «Підгодуй пташку взимку»; зобра­ження  птахів занесених до Червоної книги України.

Підготовка до заходу

Школярі об’єднуються в групи. Кожна група отримує завдання.

Для групи «Орнітологи-систематики»

Ознайомити школярів з осілими, кочовими та залітними видами птахів нашої місцевості.

Для групи «Фізіологи»

Переконати школярів у необхідності турботи про птахів у зимовий період.

Для групи «Майстри»

Допомогти учням у правильному виборі годівниці.

Для групи «Кухарі»

Запропонувати види кормів для підгодівлі птахів.

Для групи «Екологи»

Перевірити знання учнів про птахів, що підля­гають охороні й занесені до Червоної книги України.

Для групи «Фольклористи»

Підготувати повідомлення про відображення знань наших предків про птахів, спостережень за ними в народних традиціях та фольклорі.

Оцінювання конкурсів: за перемогу в змаганнях учасники конкурсів отримують кольорові жетони, за кількістю яких члени журі визначають переможців.

Хід заходу

Учень 1.

Світ прекрасний навколо тебе

— Сонце ясне і синє небо,

Птахи і звірі, гори і ріки

— Нехай він буде таким навіки!

Учитель. Найзаповітніша мрія людини — навчи­тися літати. Як птах — високо і вільно. Може, тому птахи завжди захоплювали й привертали увагу людей.

Ми милуємося барвами їхнього оперення, слуха­ємо їхні мелодійні пісні, дивуємося складній і не­збагненній для нас поведінці. Ми дивимося у небо зі світлою радістю, коли чуємо клекіт гусей, що повер­таються з вирію; завмираємо, вперше побачивши ле­леку. Але поки що зима — із холодом, снігопадами, дощами і обледенінням, із короткими днями і дов­гими непривітними ночами. І слід знати, що за вік­нами наших теплих осель живуть тварини, і серед них — наші пернаті друзі. Пропоную ще раз погово­рити про птахів, які взимку не відлітають у теплі краї.

Учень 2.

Птахи – одні з найцікавіших, найкращих створінь природи, вони є невідємною частиною природи, її окрасою. А яку велику користь приносять невтомні і крилаті захисники полів, лісів,лук, садів. Птахи – це друзі і захисники людини.

Учень.

На земній кулі налічуеться біля 8600 видів птахів.  З них в Україні – 360 втдів, 167 з них занесені до національної Червоної книги України. Птахи поширені по всій земній кулі, пристосовані до різних кліматичних умов. Кожний вид по своєму реагує на несприятливі зміни зовнішнього середовища. Деякі у відповідь на значне і тривале пониження температури, зникнення їжі у місцевості де вони живуть,перелітають                 якийсь час в інші країнию.

Учень

Але є птахи,які залишилися з нами зимувати. Ми так радіємо їх присутності у довгий зимовий період! З ними ж зима яскравіша і привабливіша. А для птахів зима важка пора. Значна частина корму, такого необхідного для життя пернатих друзів, окутана кригою, схована під снігом. Добути його дуже важко, особливо тоді, коли світловий день короткий , а їжі потрібно багато, щоб забезпечити енергію тіла на всю холодну ніч.

                 Зимові дарунки

З хуртовинами, з морозом рушила зима.

Не просили її в гості, та прийшла сама.

Через гори мандрувала — прямо до села.

Птицям снігу до обіду щедро принесла.

У долини, у діброви сипала сповна.

Та й забула, що до снігу треба ще й зерна.

М.Сингаївський

Учень

Ой, ти зимонько – зима,

В тебе жалості нема:

Снігом вкрила наш садок,

Розігнала всіх пташок.

Вітер твій гуде,шумить,

За вікном мороз тріщить,

А та віхола не раз,

Заганяла в хату нас.

Учень.

В теплі подались краї

Гуси, чаплі, соловї,
Журавель, зозуля, шпак,

Трясогузка,стриж І  грак,

З ними жайвір польовий,

Вивільга, деркач прудкий,

Конопляночка – співачка,

Лебідь, ластівка і качка.

Учень

У скрутний зимовий час

Залишилися у нас

Дятел, ворон, горобець,

Галка,щиглик І норець.

Омелюха І сорока,гамірлива – білобока,

Та синички з снігурами,

Та вівсянки з шишкарямию

Серед розсипу снігів

Чути їхній мужній спів.

Група «Орнітологи-систематики»

Конкурс «Зимуючі птахи»

(Завдання вивішується на дошці, а на картках його отримує кожна група.)

Серед запропонованого переліку птахів підкрес­літь тих, яких можна побачити взимку в нашій міс­цевості (час виконання — 1 хв): гуска сіра, дрізд чорний, чечітка, повзик, довгохвоста синиця, ма­линівка, соловей, вівсянка звичайна, чайка озерна, сова вухата, качка, ворона, снігур, лелека, горобець, ластівка, грак, шпак, великий строкатий дятел.

(Відповідь. Чечітка, повзик, синиця довгохвоста, вівсянка звичайна, сова вухата, ворона, снігур, горо­бець, великий строкатий дятел.)

Учитель. Чи добре ми знаємо птахів, які живуть поряд із нами взимку?

Учень 1.

Синиці голодом намлілись

Така зима, така зима,

Оце б у вирій полетіти

Та Батьківщини там нема.

Синиця велика — досить незвичайний птах. Це один із небагатьох птахів, батьківщина яких — наші краї. Майже всі птахи, які живуть у нас, — вихідці з далеких тропічних джунглів, а синиця — наша, рідна. У нас її можна побачити на кожному кроці, а ось в Америці синиця велика — така само дивина, як у нас колібрі.

Для нас синиця велика настільки звична, що немає потреби описувати її зовнішність. Але щоб не переплутати синицю велику з дуже схожою на неї синицею чорною (московкою), запам’ятайте: на шиї синиці великої «зав’язана» чорна краватка.

Синиця, яка народилася і виросла в доволі не­простих умовах помірного поясу, самою долею при­речена на щоденну й дуже сувору боротьбу за ви­живання та процвітання виду. Тому, мабуть, сини­ця велика обрала собі за девіз «випереджальне роз­множення!» і впевненою ходою нарощує власне поголів’я на заздрість усім тропічним прибульцям. Ви бачили колись пташине гніздечко? Скільки, на вашу думку, там може буди яєчок: 3—5? Виявляєть­ся, що гніздо великої синиці вміщає 11—15 яєць! До того ж численне потомство невтомні батьки виво­дять двічі на рік! Тобто за одне літо пара синиць «ставить на ноги» сім’ю, у якій у середньому 25 ди­тинчат! Батьківський інстинкт цієї пташки настіль­ки сильний, що часто самочка приступає до по­вторної кладки навіть тоді, коли пташенята першої родини ще не вилетіли з гнізда.

Учень 2. Уявіть собі, що всі пташенята підросли, досягай через рік шлюбного віку і мають намір створювати сім’ю та будувати домівку. Але де зна­йти стільки відповідних притулків? За своєю при­родою синиця — дуплогніздник, тобто гніздо вона в’є неодмінно в укритті. Однак навіть армія дятлів не змогла б забезпечити дуплами всіх синиць, зай­нятих «випереджальним розмноженням». Тому гніздяться пташки, де трапиться. Часом їх укриття досить кумедне: старий черевик, труба висохлої во­допровідної колонки, кінський череп — усе це стає будиночком для численного і ненажерливого си­ниччиного потомства. В усіх цих екстравагантних притулках героїчна самочка абсолютно самостійно будує затишне товстостінне гніздечко. Для будів­ництва гнізда використовує будь-що: рослинний пух, шерстинки та пір’їнки, ниточки і мотузки. У її гнізді навіть можуть бути щетинки зі щітки для одягу!

Учень 3. А скільки їжі треба для прогодування 12—13 завжди голодних пташенят? За один день батьки приносять своїм ненажерливим нащадкам до 1 000 комах — шкідників саду та городу.

Узимку можна підгодовувати синичок шматоч­ками сала (тільки несолоного!), підвісивши їх на мотузку. Довготривале сусідство з людиною зміни­ло психологію синиць. Неймовірно відважні, вони можуть брати корм із долоні людини та випрошу­вати насіння у тих, хто гуляє у парку.

Учень 4.

Снігурі на гілочках, як кульки на ялиночках:

Червоні та кругленькі пташечки маленькі.

Чи знаєте ви, що ми живемо у вирії? У тих самих краях, куди прямують на зиму птахи? Коли ви сер­дито дивитеся на термометр за вікном, натягуючи на себе три светри і неповоротку шубу, коли ви бурчите: «Залягти б на всю зиму в сплячку!», знайте — ви не праві. У нас зовсім по-курортному тепло. Принаймні саме такої думки дотримуються снігурі, які приліта­ють на зиму в наші, ну просто-таки літні широти.

Для мешканця Півночі — снігура — наша зима — справжнє літо. Щоправда, і в наших краях гніздиться снігур — у карпатських ялинових лісах. Цей птах узагалі дуже прив’язаний до ялини, і лише в її темних колючих гілках почувається в безпеці й довіряє їм захист свого гніздечка та підростаючого в ньому лисенького потомства. Харчується снігур виключно насінням — і своєї улюблениці-ялини, і клена, і різних бур’янів. Снігурі — суворі вегета­ріанці. Лише дуже короткозорий або патологічно неуважний снігур здатний дзьобнути якогось па­вучка, схожого на зернятко.

Узимку снігурі намагаються триматися поблизу людського житла. У містах, безперечно, тепліше, ніж у лісах. До того ж веселіше: то машина проїде, то люди пройдуть.

Однією з найзворушливіших особливостей сні­гурів є їх прихильність один до одного. Птахи вва­жають за краще триматися зграйкою, по-справжньому переживають смерть одного зі своїх товаришів, довго і тужливо кричать над загиблим родичем і зовсім не «по-пташиному» страждають. Таку само пристрасну прихильність відчувають сні­гурі й до людини, у якої вони живуть. За словами великого знавця тварин А.Брема, «снігур настільки бурхливо переживає і горе, і радість, що здатен на­віть загинути від надміру почуттів».

Доброзичливі й невибагливі снігурі — чудові птахи для домашнього утримання. По-перше, вони по-справ­жньому люблять людину, а по-друге, стосунки приру­чених снігурів сповнені такої ніжності, ввічливості й лицарства, що сучасним людям є чого в них повчитися.

Учень 5.

Цвінь-цвірінь, цвінь-цвірінь, —

Танцювати не лінь!

Любить соняшник клювати,

Булочкою смакувати…

Горобець — тропічний птах. Він — представник родини Ткачикові. Напевно, ви чули про ткачи­ків — умілих будівельників, які в рідних тропіках повністю завішують деякі дерева своїми симпатич­ними гніздами-гамачками. Це, так би мовити, ку­зени нашого хатнього горобця.

Що змусило горобця проміняти рослинні джунглі на джунглі кам’яні, сказати важко — ймовірно, сти­мулом для цього стала непереборна любов до роду людського. Бо оселяється горобець хатній у наших широтах виключно поряд із людиною. У містах і се­лах, на степових хуторах і у високогірних поселен­нях — всюди біля людського житла горобець є звич­ним птахом. Зате ви ніколи не зустрінете цього птаха в лісі чи будь-якому іншому місці, позбавленому люд­ських осель.

Насправді важко зрозуміти таку прихильність птаха до людини. Це намагалися пояснити тим, що біля людського житла горобці мають удосталь улюбленої їжі, однак у північних районах, де сільське господарство не розвинене і поживитися горобцеві нічим, він усе одно живе серед людей, а по їжу літає на луки і в ліси. Горобець влашто­вує гнізда в людських домівках, але не менш вда­ло він гніздиться на деревах і кущах.

Гніздяться горобці зазвичай окремими родинами, але іноді об’єднуються в колонії. Гнізда будують май­же всюди: у щілинах різних будівель, у норах берего­вих ластівок та дрібних тварин, у дуплах дерев, у шпа­ківнях і відкрито — на деревах та кущах: ялині, ака­ції й найчастіше на пірамідальній тополі. Дивно, але дуже часто горобці гніздяться в стінах гнізд великих (іноді хижих) птахів: чапель, лелек, сорок. На одному гнізді великого птаха може вміщуватися до 10 горо­биних гнізд. Хижі птахи, які активно харчуються та годують свої малят дрібними пташками — і тими ж горобцями, «своїх», «домашніх» горобців та їхніх ма­лят не чіпають і гнізд не руйнують. Можливо, звору­шує довірливість маленьких птахів, які неначе від­дають себе і своїх дітей під захист великих і сильних побратимів. Натомість люди… На жаль, ми часто не цінуємо товариство цієї веселої і симпатичної пташи­ни, кривдимо її.

В зимові дні на стовпчиках.

На вітах, на дахах

Сидять малі горобчики

У сірих піджаках

Сидіти б їм під стріхами

.Чекати б їм тепла

Та жаль, що всюди віхола

Поживу замела.

Сніги, мов білі килими

І долі ні зерна.

Я хліба накришила їм

Посипала пшона.

Горобчики наїлися

І, наче у теплінь,

Всі радо розлетілися

Цвірінь – цвірінь – цвірінь

Учень 6. Гнізда горобці будують дуже майстер­но — мабуть, виправдовують свою належність до родини Ткачики. Форма гнізда неправильно кулепо­дібна. Стіни товсті, сплетені зі стебел різних рослин. Для утеплення стін гнізда горобці сплітають пух, пір’я, кінський волос. У місті горобці можуть знайти вдосталь будівельних матеріалів: нитки, мотузочки, шерсть собак, жмутики вати — і все це використо­вувати для створення затишного житла.

На будівництві гнізда подружжя працює разом. Самець транспортує будматеріали, а самка здійснює власне будівництво. Дуже ретельно майбутня мама утеплює будинок, що цілком зрозуміло: діти її вилу­плюються абсолютно без пір’я чи пуху, але вже через 10 днів після народження вони залишають гніздо.

Для вигодовування своїх чад батькам доводить­ся приносити багато комах та личинок. За літо го­робці вигодовують 2—3, іноді 4 покоління. Після вирощування малят упорядковане й відремонтова­не житло стає захистом від холоду зимових ночей горобців-батьків.

Завжди життєрадісні, безжурні, голосисті, на диво віддані людині, ці птахи є, мабуть, найбільш привабливою і найменш, на жаль, оціненою части­ною сучасного міста .

Учень.

-Тук – тук       –          тку

Так – так –так

І  комашка, і червяк

Всяка мушка і жучок короїд

Будуть дятлу на обід. 

Дятли – осілі птахи лишаються в нас протягом цілого року. Озброєні міцним дзьобом         дятли добувають комах з-під кори або доабають ялинові чи соснові шишки. На пеньку або в розгалуженні гілок дятел влаштовує  кузню, в якій закріплює шишки.Роздовбуючи їх, він виймає насіння, яким живиться. Часто біля кузні дятла   підгодовуються дрібні пташки – синиці, чечітки. 

В дятловій кузні гаряча пора,

 Дятлова кузня стоїть край села

Дятел невтомно працює щодня

Така роботяща в нього рідня.

Вчився він змалку так працювати

Щоб шкідників з-під кори добувати.

Учень. Довгохвоста, білобока,

На тину сидить сорока,

Поглядає до воріт –

Рибку там смакує кіт.

Сорока – чорнобілий птах з довгим з\хвостом – відома усім.Вона завжди виказує свою присутність голосним тріскотінням. Усі звірі і птахи  знають, що якщо кричить сорока, то десь поблизу може бути якась небезпека. Сорока – дуже поширена птаха від помірної зони Європи   на схід дро Камчатки, Зустрічається також на північному заході Африки і заході Північної Америки. Ця звичайна осіла і кочівна птаха живе як одна, так і парами і зграями.

Сороки будують відразу декілька гнізд, але гніздяться в одному,найкращому на їхню думку.Воно розташоване на невеликій висоті імає форму кулі. Старі сорочі гнізда облюбовують для свого житла вухаті сови,сичіЮ боривітри, а також   куниці, білки. Інколи сороки грабують гнізда дрібних птиць, поїдаючи яйця і пташенят.У лісопарковій зоні вони наносять істотну шкоду фауні півчих пташок. Живляться сороки комахами,червами, молюсками,насінням рослин, ягодами.,фруктами, не гребують падаллю і харчовими відходами.

Сорока дуже тямуща птиця і може звикнути до життя в неволі. Вирощена з пташеняти вона стає абсолютно ручною. Птах може навчитись наслідувати голоси багатьох тварин, скрипу дверей, іншим звукам, а також   голосу людини. Взагалі окрім цвіркотання в сороки є справжня пісня.Вона тиха і співають її лише самці у весняний час.

       Конкурс «Зимовий кросворд» Питання

1. Пора року, найтяжчий період для птахів.
2. Група, до якої належать яструб великий, сова сіра, підорлик малий.
3. Птах, назва якого пов’язана з порою року.
4. Хижий птах.
5. Друг птахів узимку.
6. Птах із характерним зеленим забарвленням, позивними звуками «чюллі-піі».
7. Зимовий місяць.
8. Клас тварин, до якого належать снігурі, лас­тівки, лелеки тощо.
9. Частина тіла птахів, що виконує роль керма.

10. Кущ, ягодами якого смакують птахи взимку.
11. Ліси, в яких живе шишкар.

• Невелика співоча пташка, що найчастіше
  трапляється в нашій місцевості.

(Відповіді. 1. Зима. 2. Хижі. 3. Зимняк. 4. Яструб. 5. Людина. 6. Чиж. 7. Січень. 8. Птахи. 9. Хвіст. 10. Калина. 11. Хвойні. 12. Синиця.)

Учитель. Чи пристосовані птахи до зимівлі, не­стачі кормів, низьких температур, холодних вітрів, стужі, короткого дня?

Група «Фізіологи»

Учень 1. Так, пристосовані. Вони мають пір’яний покрив, що забезпечує їх політ, захищає тіло від ушкоджень і зігріває. Саме пух рятує птахів від мо­розів.

Особливості будови травної системи птахів за­безпечують швидке перетравлення їжі. У птахів дуже швидко скорочується серце. У голуба масою 250 г частота серцевих скорочень становить у серед­ньому 248 уд./хв, у щиглика (13 г) — 754.

їхня дихальна система складається з легенів та легеневих мішків. Під час дихання повітря прохо­дить крізь легені двічі, при цьому кров забирає ба­гато кисню. Тому обмін речовин у птаха відбуваєть­ся дуже швидко, виділяючи велику кількість енер­гії і, відповідно, тепла. Але за умови, що їжа по­ступає постійно.

Учень 2. Що стимулює людей до підгодовування птахів?

Птахів узимку треба підгодовувати тому, що:

• ми любимо своїх пернатих друзів;
• ми хочемо допомогти птахам витримати зимо­ві негаразди;
• птахи є невід’ємною складовою біогеоценозів: лісів, боліт, полів, парків;
• птахи знищують багато комах, шкідників рос­лин, чим захищають наші сади, сквери та городи;
• ми милуємося їхньою красою, слухаємо їхні пісні.

Орнітологічна вікторина

1. Який птах узимку висить на деревах униз го­ловою? Чому?

{Відповідь. Синиця. Зверху гілки вкриті снігом, а синиці добувають комах, яйця та личинки яких знаходяться на нижньому боці гілок.)

2. Який зерноїдний птах вигодовує своїх малят
   виключно комахами і за літо вирощує три або на­
   віть чотири покоління пташенят?

(Відповідь. Горобець.)

3. Скільки комах за добу приносить у середньо­
   му пара горобців пташенятам?

(Відповідь. Близько 500.)

4. Про якого птаха йдеться?
   «Тук-тук-тук» чути стук,
   Та цей звук не від рук.
   Птаха дзьобом стовбур б’є,
   Лікарем для лісу є.
   (Відповідь. Про дятла.)
5. Які птахи, що полюють уночі, з’їдають за рік
   до тисячі мишей та гризунів кожен?

(Відповідь. Пугач, сова.)

6. Назвіть птахів, що знищують шкідливих комах.

(Відповідь. Синиця, підкоришник, повзик, вів­чарик, дрізд, дятел, чиж, сорока, сойка, вівсянка, кібчик.)

Група «Майстри»

Конкурс «Змайструй годівничку»

Конкурсанти отримують перелік матеріалів (картон, фанера, водостійкий клей, мотузки, плас-тикова пляшка, пакет від молока, півлітрова банка, дощечка, скотч, коробка з-під цукерок, банка з-під консервів, цвяхи). За 3 хв вони мають запропону­вати варіанти годівниць.

Упродовж 2—3 хв учасники захищають свої про­екти. Допускається доповнення конструкції зі «сво­їх» матеріалів.

Учень. Щоб збудувати годівничку, варто скорис­татися такими порадами:

• не слід ганятися за дуже складними і химер­ними конструкціями, краще зробити кілька про­стіших і нагодувати більше птахів; важливо тільки, аби корм був захищений від негоди;
• у пакеті треба лише прорізати отвір-дверцята: їх може бути двоє, але не в протилежних стінках, щоб не виникали протяги і корм не видувало; із пляшок можна виготовити кілька модифікацій годівниць;
• якщо годівниця зі скляної банки, то її треба
  прив’язати міцною мотузкою горизонтально до гілки;
• можна облаштувати годівницю за допомогою сітки: у неї насипають крупне насіння чи висушені ягоди та сухофрукти і підвішують до гілок;
• найпростіше — просто підвісити на мотузці шматочки несолоного сала; необхідна умова для кожної з таких конструкцій — міцність;
• найлегший варіант — дощечка з прибитими по краях бортиками, щоб корм не здувало вітром; із метою захисту корму від несприятливої погоди і конкурентів тих пташок, яких ви хочете підгодову­вати, конструкцію годівниці можна ускладнити різними дахами чи боковими стінками;
• зручні різні варіанти годівниць-автоматів, у яких їжа висипається поступово в міру її споживання. Для цього кормову суміш слід висипати у пляшку, яку потім перевернути догори, або зробити з Дощок ко­нічний «бункер» із вузькою щілиною внизу .

Група «Кухарі»

Учень 1.

Гуляють білі сніговиці,

Тріщить мороз, гудуть вітри,

Сидять зажурені синиці,

І повзики, і снігурі.

Зима. Зима. Не те, що влітку,

Біліє далеч снігова,

І на малесеньку чечітку

Колючий острах навіва.

Дзьобатий дятел діловито

У стовбур стука, не дріма,

Але тепер йому не літо —

Кругом зима, кругом зима!

А сніг летить, а вітер злиться.

І навіть щиглик на біду,

Хоч звичка в нього — бадьориться,

Притих під кущиком в саду.

Сніжинки білі — не комахи,

А ковдра біла — не тепло.

І повели розмову птахи

Про те, що буде, що було.

Учень 2. Наші дослідники встановили, що най­краще птахи смакують їжу, найбільш наближену до їхнього природного харчування.

Конкурс «Харчовий кошик для птахів»

На столах перед групами — набори з різноманіт­ним насінням. Конкурсанти мають визначити, з яких рослин це насіння та яких птахів порадує його наявність у годівниці.

Учень 3. Рекомендовані види кормів для зимую­чих птахів:

• насіння зернових культур: насіння кавуна,
  дині, соняшника, гарбуза (не смажене), ясена, проса,
  вівса; для снігурів та інших зерноїдних: насіння ло­
  боди, кропиви, кінського щавлю, лопуха; кетяги
  ягід, калини, горобини, чорної і червоної бузини;
• крупи: пшоно, подрібнена ячмінна крупа, гре­чана та кукурудзяна січка, манка;
• овочі та фрукти: картопля в «мундирах», яблу­ка, груші, терта морква та столовий буряк;
• хліб та випічка, сало та м’ясо, жири;
• молочні продукти: сир чи шматочки плавле­ного сирку, потертого на тертці.
• Група «Екологи»
• Учень Чи все ми знаємо про птахів? Чи добре ми вивчили їхню поведінку і чи можемо її зрозуміти?
• Щоб відповісти на ці та інші питання щодо осо­бливостей розмноження й поведінки птахів, про­водять спостереження. Слід зазначити, що поведін­ка наших пернатих друзів змінюється. Вони при­стосовуються до умов великих міст, до шумних ма­гістралей, тобто стають більш урбанізованими [11].
• Учень 2. Аналіз спостережень за зимуючими пта­хами показав досить закономірну картину: безпере­чно, перевага виявилася на боці видів-синантропів, що пристосувалися до сусідства з людиною і мають із цього неабияку користь. Така тенденція особливо ха­рактерна для птахів, що зиМують у наших широтах.
• Птахи, які гніздяться в місті, використовують для будування гнізд елементи сучасного «євроди-зайну»: коноплянки вистилають лоточок гнізда мотузками і ниточками, дрозди вплітають у гнізда целофанові обгортки від цигаркових пачок, ворони і сороки прикручують гнізда до гілок дротом і з нього ж будують основу гнізда. Багато птахів, які зазвичай кочують на зимівлю, залишаються в міс­тах і використовують як «шматочки літа» відталі ділянки навколо люків опалювальної системи і системи гарячого водопостачання [6].
• Спостерігайте за птахами, і ви отримаєте приємне задоволення та дізнаєтеся пгю них багато нового.

(Усі групи отримують картки «Поради орнітологам-початківцям».)

Поради орнітологам-початківцям

Пам’ятайте: хоча спостереження за птахами мі­німально впливають на довкілля, проте слід пово­дитися так, щоб усі ми й надалі мали змогу милу­ватися птахами.

Правила проведення спостереження:

• не розлякуйте птахів і не завдавайте шкоди місцям їх перебування;
• поводьтеся під час спостережень’ толерантно — будьте гарним прикладом для інших, спонукайте колег поводитися відповідально;
• дотримуйтеся правил і вимог щодо відвідуван­ня певних місць;
• поважайте інтереси птахів, інших тварин та місцевих жителів: не розголошуйте інформацію, як­що вам трапиться рідкісний птах; насамперед, по­відомте про свою знахідку в Українське товариство охорони птахів, що зможе вжити необхідних заходів для збереження рідкісного птаха.

Учитель. Слід пам’ятати, що в нашій місцевості є види зимуючих птахів, які підлягають охороні: пугач  і сорокопуд сірий Обидва види занесено до Червоної книги України.

У зоопарку утримуються птахи, занесені до Чер­воної книги МСОП, Червоної книги України та Червоної книги Росії: пелікан рожевий журавель сірий , жура­вель степовий , мандаринка , гуска-білошийка , огар , куро-гуска та підорлик малий .

Група «Фольклористи»

Учень 1. Із давніх-давен в Україні люблять птахів. Із ними пов’язано багато легенд, казок і прикмет. А ще люди склали прислів’я про птахів. Про птахів піклуються, їх оберігають, вони стали складовою українських обрядів.

— Яких птахів виліплюють із тіста для весільних короваїв? Чому?

(Відповідь. Голуби є символом вірності, взаємо­розуміння та взаємоповаги чоловіка і жінки. Про закоханих говорять: воркують, як голуби.)

Саме тому голубів вишивають на весільних рушниках. Голуби мають ще одну унікальну влас­тивість. Яку саме, ви дізнаєтеся, прослухавши ури­вок із казки.

Конкурс «Знавці українських народних казок» Учень 2. «…Князівна взяла собі те на думку й ду­має, як би їй вісточку додому подати й на волю до батька дістатись. А при ній не було ні душі, тільки один голубок. Вона вигодувала його, ще як у Києві була. Думала-думала, а далі й написала до батька: “Отак і так, — каже, — у вас, таточку, є в Києві чо­ловік. Благайте ви його через старих людей, чи схоче він із змієм побитися, чи визволить мене, бідну, з неволі! Благі йте його, татусю, і словами й подарун­ками, щоб не образився він за яке незвичайне слово!”

Написала так, прив’язала під крильце голубові та й випустила у вікно. Голубок злинув під небо й полетів додому, на подвір’я до князя. А діти саме бігали по подвір’ю та й побачили голуба.

—   Татусю, татусю, — кажуть, — чи бачиш — го­
лубок від сестриці прилетів?

Князь перше зрадів, а далі подумав-подумав та й засумував:

—   Це ж уже проклятий змій згубив, видно, мою
дитину!

А далі поманив до себе голуба, глядь — аж під крильцем карточка. Він за карточку. Читає, аж доч­ка пише: так і так» [14].

—   Із якої казки цей уривок? Яку властивість
голубів у ньому описано?

(Відповідь. Уривок з української народної казки «Кирило Кожум’яка». Ще здавна люди використо­вували здатність голубів запам’ятовувати дорогу для доставки поштових повідомлень.)

Учень 3. Помітили люди і характерні риси по­ведінки птахів. Багато добре відомих нам птахів стали міфічними істотами. Сова — символ мудрос­ті, а також мороку і смерті. Будучи атрибутом бо­гині Афіни, сова символізує мудрість, пізнання. Сови володіють здатністю бачити вночі, бачити все довкола, не рухаючись з місця, а лише повертаючи голову. У них мудрий проникливий погляд. Без­шумний нічний політ, очі, що євітяться, та мото­рошні крики зумовили появу уявлень, за якими сову пов’язували зі смертю й окультними силами.

Учень 4. Ворона — символ віртуозності, хитрості, підступності, злодійкуватості. В Японії ворона — віс­ник і супутник богів, образ синівської поваги; у Гре­ції — носій поганих новин, але і символ довголіття.

Конкурс «Що означають прислів’я про птахів?»

(Зачитуються прислів’я, конкурсанти їх тлума­чать.)

1. Ліпше пташці на зеленій вітці, ніж у пана в
   золотій клітці.

(Відповідь. Птахові дані крила для того, щоб вільно літати. Людина хоче бути вільною у своїх думках, бажаннях, діях. Немає нічого гіршого для людини, як неволя, і жодне багатство не може за­мінити людині її вільного вибору.)

2. Всяка пташка своє гніздо знає. (Кожна пташ­
   ка своє гніздо хвалить. Погана та пташка, якій своє
   гніздо не миле.)

(Відповідь. Для кожної людини найдорожчим є власний дім і родина. Нещасна та людина, яка не відчуває підтримки своїх рідних.)

3. Вліз межи ворони, каркай, як і вони.

(Відповідь. У кожній спільноті людей є свої пев­ні правила. Якщо хочеш бути таким, як вони, — до­тримуйся їхніх законів.)

4. Горобець маленький, а серденько має.

(Відповідь. Серце — символ любові, добра й ми­лосердя. Горобчик маленький, але, як і людина та інші тварини, відчуває біль, страх і радіє теплу, світлу, достатку та підтримці ближнього.)

5. Куди орли літають, туди сорок не пускають.
   (Відповідь. Орли часто символізують вольових,

упевнених у собі людей. їм не потрібні ті, хто не тримає слова, багато говорить та пліткує.)

6. Соловей співає, поки голос має.
   (Відповідь. Робити справу слід тоді, коли є час,

сили й бажання. Тобто вчасно.)

7. Всяка сорока від свого язика страждає.
   (Відповідь. Плітки, осуд інших не приводять до

добрих наслідків.)

Учень 5. Вдячні люди ставлять птахам пам’ят­ники. У Бостоні є пам’ятник горобцям. У 1850 р. англійці привезли в Америку першу пару горобців. Крилатим переселенцям нові місця сподобалися, вони розмножилися і розповсюдилися на значних територіях. Одного разу в околицях Бостона дуже розмножилися шкідливі комахи. Гусениці величез­ними навалами напали на поля, сади і городи, і знищували все підряд — посіви, овочі, плоди на деревах. Людям загрожував голод. Але налетіли ве­ликі зграї горобців і знищили шкідників.

У Солт-Лейк-Сггі (Америка) та австрійському Клостернейбурзі стоять пам’ятники чайкам, які врятували посіви від сарани.

За допомогу в дні війни люди «поставили на п’єдестал» гусей, півня, голубів.

У різних містах є скульптурні зображення жу­равлів як пам^ятники воїнам, які не повернулися з фронтів Другої світової війни.

Мне кажешся порою, что солдати,

С кровавих не пришедшие полей,

Не в землю нашу полегли когда-то,

А превратились в бельсх журавлей.

Р.Гамзатов

Учитель. Ми всі любимо наших пернатих друзів. Вони є невід’ємною частиною людського життя і по­требують нашої допомоги, підтримки та захисту. Не будьмо байдужими до зимівлі птахів — допоможімо їм!