Музично-театралізована розвага

Як малюк-вередунчик друзів знайшов

Автор: Вихователь Новікова Тетяна Леонідівна

Мета. Звернути увагу кожної дитини на те, як добре бути самостійним. Націлити дошкільника на подальший розвиток самостійності; розвивати уміння розпізнавати сумний і радісний настрій героїв; сприяти усвідомленню важливості вибору адекватних форм спілкування одного з одним.

Ведуча                        

Десь від міста недалеко,

В мальовничому селі,

Хлопчик мешкав невеличкий,

Не мав братика й сестри.

Його дуже всі любили –

Тато, мама, бабця й дід,

Дуже йому всі годили,

Тому ріс він – егоїст.

(Із хатинки чути крики)

Мама.

Малюк!

Хлопчику мій, пора вставати,

В дитсадок вирушати.

Малюк-вередунчик.

Я не піду в дитсадок,

Я не хочу до діток.

Краще буду вдома сам

Або буду плакать вам.

Ведуча

Мама з татом поспішали

І робити що – не знали.

Вони його умовляли, Обіймали, цілували.

Тато.

Щоб не було в нас біди,

Синку, вдома ти сиди.

Ми із мамою підемо,

Попрацюємо й прийдемо.

Мама.

В лісі ходить Хитрий лис,

Він відомий егоїст.

Всіх обманює, шкодить,

Малюків в оману вводить.

(Мама й тато виходять з хатки, Малюк виглядає у вікно. Співає пісню вередунчика)

Ясьогодні вранці встав не з тієї ніжки.

Цілий ранок я кричав, аж стомився трішки.

Мама з татом умовляли, сперечалися

що за мало на роботу не зпізнялися.

В хаті сам собі сиджу

З ранку і до ночі,

В дитсадочок не ходжу,

Бо дружить не хочу.

Приспів.Краще вдома сам собі буду гратися,

Ведедунчиком маленьким називатися.

(Летить Карлсон, кружляє, підлітає до вікна)

Карлсон.

Др-р-р! Давай місце на посадку!

Малюк-вередунчик.

Ще чого? Давай, давай!

Я ні з ким тут не дружу

І в садочок не ходжу.

Мене тато залишив,

Щоб я вдома відпочив.

Карлсон.

Ну й сиди, у вікно дивись,

Ти – маленький егоїст.

А з тобою, вередо,

Не подружиться ніхто.

Ні в садочку, ні в дворі,

Ні у місті і селі,

Бо з вередунами важко

Подружитися на земі

(Карлсон летить далі. Малюк виходить із хатки, бачить Півника.)

Півник.

Ку-ку-рі-ку! Ку-ку-ку!

Відлежався на боку?

Малюк-вередунчик.

Геть, від мене, відчепись,

Так на мене не дивись.

Я до лісу поспішаю,

Бо нудьгу у хаті маю.

Півник.

Ти до лісу не ходи,

Щоб не трапилось біди.

В лісі ходить Хитрий лис,

Він відомий егоїст,

Всіх обманює, шкодить,

Малюків в оману вводить.

Ведуча.

Не послухав Вередунчик Півника і побіг до лісу.

Півник.

Ку-ку-рі-ку! Котику, іди сюди!

Щоб не трапилось біди!

Неслухняний вередунчик

Вже до лісу поспішає!

Ну а раптом заблукає?

Або лиса пострічає?

(З вікна хатинки виглядає Котик.)

Котик.

Няв! Няв! Мур-р-р!

Я проспав, стид і глум!

Малюка піду шукати, Вслід за ним я буду мчати.

(Котик вибігає і біжить поміж деревами.)

Ведуча.

Йти туди? Чи йти туди?

Як тепер дитя знайти?

В лісі друзів Котик має,

Малюка він відшукає.

(Виходить Лис, співає на мелодію української народної пісні «Ой чорна я, сі чорна»)

Пісня Лиса

Дарма цінують люди

Лисяче пишне хутро.

Усіх я ошукаю, усіх я ошукаю,

Усіх я ошукаю, усіх я ошукаю,

І весело, і мудро.

У лісі кожен знає,

Що Лис – це задавака,

Зі мною не водись, зі мною не дружи,

Зі мною не водись, зі мною не одружи,

Бо я ще й розбишака!

(Назустріч виходить Малюк-вередунчик. Лис обнюхує його, обходить)

Лис.

Звідкіль в лісі ти з’явився?

Сам прийшов чи заблудився?

Малюк-вередунчик.

Набридло в дитячий садок ходити,

Набридло вдома сидіти.

В ліс прийшов я погуляти

Та пригоди пошукати.

Лис.(убік)

Га! Га! Га! Пригод шукати –

Малий клопіт собі мати!

Враз тебе я ошукаю –

Вмить у лісі заблукаєш.

Там струмок, а там – канава,

Як мені буде цікаво,

Коли цей малюк впаде,

Буде плакать й пропаде.

(До малюка. Зав’язує йому очі.)

Все! Жмури! Я вже ховаюсь,

В піжмурки з тобою граюсь.

Ведуча.

Лис за кущик, на місток,

Перебіг через струмок

І сховався у канаві.

Дивиться на все, гукає!

Лис.

Агов! Любий! Вже іди!

Та мене знайди, знайди!

Іди прямо, не петляй,

Та мене шукай, шукай!

Ведуча.

Хлопчик прямо йшов та йшов,

Звісно, Лиса не знайшов.

Зачепився, в рів упав,

Ну а потім – заблукав.

(Хлопчик розплакався, зняв пов’язку, зайшов за кущі)

(Виходить Ведмідь. Назустріч йому – Котик. Лис виглядає з за дерева)

Котик.

Добрий день, друже Ведмідь,

Ви мені допоможіть.

В ліс пішов Малюк із хати.

Треба його відшукати.

Ведмідь.

Звісно, Котику, любий друже,

З радістю тобі допоможу.

Хлопчик в лісі, чув, блукає.

Зараз друзів погукаємо.

Вмить його ми відшукаємо.

(Розходяться)

Ведуча.

А лис те усе почув,

Зразу в чому річ збагнув.

Ні-ні-ні! Пора тікати,

Страх з ведмедем жартувати.

(Лис ховається в норі)

Малюк-вередунчик. (виходить на галявину, потім іде за кущі).

Поможіть! Ідіть сюди!

Виручіть мене з біди!

Краще б я пішов в садок

До таких, як я, діток.

Ведмідь.(виходить на галявину).

Щоб Малюка відшукати,

Треба друзів погукати.

Хто почує – всі сюди!

Малюка виручать з біди!

Танець друзів

Ведуча.

На допомогу Котикові і Ведмедикові прийшли друзі.

З ними прийшла Веселка. Вона освітила лісові хащі – і Малюк-вередунчик знайшовся.

(Підводять до хатинки Малюка, а Котик і Ведмедик повертаються до глядачів.)

Котик.

Щоб краще в дружбі жити,

Не знати нам біди,

Нам треба всім дружити –

Тобі, йому й мені

Ведмідь.

Дружба потрібна людям,

Звірятам і птахам.

Коли усі ми разом –

Радіти треба нам!

Малюк-вередунчик.

Щоб усе було до ладу.

Буду слухать тата й маму.

Завтра піду в дитсадок

Подружитися до діток.

(Виходять діти-друзі, стають врозтіч по залі. Усі співають пісню «Як це просто)

«Як це просто»