Розробка уроку по біології на тему: Запилення у квіткових рослин

Автор: вчитель біології і хімії Кайдаш Маршида Равілівна

Мета уроку: сформувати в учнів знання про запилення у квіткових рослин, показати значення запилення для збереження виду.

Завдання уроку:

• познайомити учнів з біологічною сутністю запилення, різними пристосуваннями квіткових рослин до того чи іншого типу запилення і, показати взаємозв’язки організмів у природі, виховання вміння бачити наукову картину світу.
• розвиток мислення, аналізу, вміння працювати з підручником, формування навичок самостійної роботи;
• виховання інтересу до предмета, комунікативних здібностей, дбайливого ставлення до природи, почуття прекрасного, креативних здібностей, створення ситуації успіху.

Методи навчання: пояснювально-ілюстративний, частково-пошуковий.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма організації навчальної діяльності: комбінований.

Обладнання: мульмедійний проектор, екран, шкільна дошка.

Хід уроку

Зверніть увагу на фотографії квітів у підручнику.

Які почуття, думки у вас виникають, коли ви дивитеся на квіти? (Діти розповідають про свої почуття)

А я думаю: квіти – чудові витвори природи. Мимоволі народжуються питання. Легко бути квіткою? Як природа створює такі різні форми, лінії, кольору, запахи? Навіщо таке розмаїття? Пройде людина, зірве красиву квітку, навіщо йому тоді народжуватися красивим? Адже природа мудра, в природі немає нічого зайвого.

Як ви думаєте для кого або для чого ця краса? (Комах, для запилення).

Тема нашого уроку: Запилення у квіткових рослин.

Як ви думаєте, що ми повинні дізнатися на уроці? (Як відбувається запилення, яке значення воно має для рослин)

Сьогодні ми працюємо з підручником та інтерактивною дошкою. Не забувайте під час уроку робити зарядку для очей. Перед вами опорний конспект, в нього ви будите записувати інформацію, в ньому виконувати завдання. Наприкінці нашої роботи ви складете інтелект-карту сьогоднішньої теми.

Згадаймо будову квітки. Ваше завдання відповісти на питання інтерактивного тесту. Вирушаємо в гості до квітки. Згадаймо, що називають запиленням? (Запилення – це перенесення пилку комахами з однієї квітки на іншу).

Відкрийте підручник. Прочитайте визначення запилення за підручником. Виділіть його в тексті! Вивчити.

Я пропоную вам подивитися на малюнки у підручнику з різними типами запилення. Робимо висновок. (Запилення потрібно, щоб відбулося запліднення, і утворилися плоди з насінням).

Одні рослини для запилення використовують власний пилок, другі – пилок рослин того ж виду. Тому виділяють кілька типів запилення. Наше завдання з’ясувати, які. Для цього пропоную вам вирішити біологічне завдання. Я його зачитаю, а ви стежте за текстом.

Вчені провели експеримент:

Квітки гороху і яблуні, коли вони перебували у фазі бутона, накрили марлевими мішечками. Після цвітіння у гороху утворилися плоди, а у яблуні немає. Чому? Запропонуйте наукові гіпотези. На схематичному малюнку підручника визначте, який тип запилення характерний для гороху, а який для яблуні.

(Горох – самозапильна рослина, а яблуня – перехреснозапильна.).

Що називають процесом самозапилення.

(Самозапилення – це перенесення пилку з тичинок квітки на маточку цієї ж квітки).

За словником перевіримо вашу відповідь. Як ми бачимо, самозапилення – це гарантія того, що незалежно від умов у рослин обов’язково відбудеться запилення і дасть плоди з насінням.

А тепер дайте визначення процесу перехресного запилення.

(Перехресне запилення – це перенесення пилку з однієї квітки на іншу квітку).

Давайте перевіримо вашу відповідь у словнику. Ми бачимо, що при перехресному запиленні новий організм поєднує в собі ознаки батьківського і материнського організмів і буде більш пристосований до мінливих умов середовища, ніж організм, що сформувався при самозапилення.

Самозапилення і перехресне запилення зустрічаються в природі, тому їх відносять до природного запилення.

Ми познайомилися з самозапиленням, перехресним запиленням. Зверніть увагу на схему, назвіть відмінні риси кожного виду запилення. Окрім природного запилення виділяють ще штучне запилення, його проводить людина. Визначте за схемою з яким типом запилення вони схожі. Знайдіть у підручнику значення штучного запилення (Штучне запилення використовується людиною для виведення нових сортів, для підвищення врожайності рослин).

Найчастіше в природі зустрічається перехресне запилення. Хто або що переносить пилок з тичинок однієї квітки на приймочку маточки іншої квітки? (Комахи, птахи, вітер, вода)

А тепер, познайомимося з особливостями будови квітів вітрозапилюваних рослин. Прочитайте підручник, розділ «Запилення рослин вітром», виберіть ознаки квітів вітрозапилюваних рослин, ці дані ми запишемо в таблицю «Порівняння вітрозапилюваних і комахо запилюваних рослин»

Заповнюємо таблицю разом.

У мене в руках вітрозапилювані рослини. Доведіть, що перед вами вітрозапилювані рослини, які у них пристосування. (Неяскрава оцвітина, квітки дрібні, у берези вона розноситься на відстань 40 км, її багато, не мають запаху).

Квіти приваблюють дуже багатьох, але все-таки найчастіше до них в гості прилітають комахи. Давайте з’ясуємо кому з комах, яка квітка підходить. Під час моєї розповіді ви записуєте в таблицю опорного конспекту ознаки комахозапилюваних квітів. Після закінчення розмови ви повинні будете відповісти на питання по темі, будьте уважні, намагайтеся зрозуміти і запам’ятати.

Деяких квіткових гостей приваблює пилок, в ній містяться білки, жири, вуглеводи, вітаміни. Вона служить їжею для бджіл, жуків. Подивіться на екран перед вами зображення пилку, збільшене в тисячі разів. Зверніть увагу на особливості пилку на відміну від вітрозапилюваних рослин. Пилок комахозапилюваних: великий, важкий, липкий, у нього на поверхні є шипи, гачки, його утворюється не так багато як у вітрозапильних рослин. Все це пристосування для прикріплення до волохатого тіла комахи. Подивіться на бджолу, все її тіло вкрите пилком, крім цього вона ще збирає пилок у спеціальні кошики на задніх ногах.

Які пристосування виникли у квітів для залучення комах, як комахи розшукують квіти?

Одне з пристосувань це наявність запаху. Комахи добре розрізняють запахи. Орган нюху у них знаходиться на вусиках: метеликів привертають запашні квіти, бджіл – солодкі, жуків – фруктові аромати, мухи летять до квітів з запахом гниючого м’яса.

Комахи помічають великі квіти або дрібні зібрані в суцвіття.

А ось забарвлення оцвітини комахи бачать інакше, ніж ми з вами, але квіти повинні бути на відміну від вітрозапилюваних рослин, яскравими, що виділяються на тлі листя, адже багато комахозапилюваних рослини цвітуть після розпускання листя.

Зверніть увагу на малюнки:

• Бджоли запилюють – жовті, фіолетові, сині, білі квіти.
• Метелики – ніжно-червоні, рожеві, білі, фіолетові, жовті.
• Жуки – білі, жовто-зелені, ніжно-рожеві, але неглибокі квіти.

Вчені відзначають, що в даний час на нашій планеті панівне становище займають квіткові рослини. У квіткових рослин в ході історичного розвитку виробилися численні пристосування до запилення. Запишіть це як висновок.

Ми бачимо, що у квітів є своя мова краси, свої особливості. У черговий раз переконуєшся, яка мудра природа.

Перевіримо засвоєння матеріалу, підіб’ємо підсумки: в опорному конспекті по темі сьогоднішнього уроку.

Ми впоралися із завданням уроку, розібрали види запилення квіткових рослин. А ось як відбувається чудове перетворення квітки у плід, як утворюється насіння, ми розберемо на наступному уроці.

Домашнє завдання: Параграф за підручником, питання.

Творче завдання на вибір, за бажанням (оформити на окремому аркуші):

Вирішіть біологічні завдання:

1. Народна мудрість говорить: «Немає саду без пасіки, а плодів – без бджіл. Який її біологічний сенс?
2. Напишіть твір від імені квітки чи комахи на тему «Як мені повезло!»

Дякую всім за увагу!

Список використаної літератури

1. Баханов К.О. Іноваційні системи,технології та моделі навчання / К.О. Баханов. – Запоріжжя. – Просвіта. – 2003. – 168 с.
2. Мусієнко Н. Н. Біологія: Підручник / Н. Н. Мусієнко. – К.: Генеза, 2002. – 223с.
3. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко; За ред. О. І. Пометун. – К.: В.С.К., 2003. – 192 с.