Стаття на педагогічну тематику.

Автор: вчитель початкових класів Шевчук Ольга Павлівна

Питання формування ключових та предметних компетентностей молодших школярів на уроках математики є актуальним, оскільки, маючи певні знання, вміння й навички, учні часто не вміють їх застосовувати на практиці, у спілкуванні з оточенням, а іноді не вміють переносити їх не тільки у практичну діяльність, а й з однієї навчальної галузі в іншу. З цією проблемою вчителі початкової школи зустрічаються постійно. Як зробити, щоб дитина не лише засвоювала нові знання, а й вміла застосовувати їх у повсякденному житті?

---

 

Шляхи формування ключових та предметних компетентностей на уроках математики в початковій школі

У статті на тему «Шляхи формування ключових та предметних компетентностей на уроках математики в початковій школі» розкривається  питання використання педагогічних інноваційних технологій, які сприяють формуванню у молодших школярів ключових та предметних компетентностей на уроках математики. Представлено структурний аналіз та зміст компетентнісно зорієнтованих задач.

Ключові слова: компетенція, компетентність, ключові та предметні компетентності.

Справжнім педагогом може вважати себе той, хто в кожному своєму учневі бачить людину в майбутньому .

В. Сухомлинський.

У північних народів є простий, але дуже мудрий афоризм: «Якщо подарувати людині одну рибину, вона буде ситою один день. Якщо подарувати дві, буде ситою два дні. Якщо людину навчити ловити рибу – вона буде ситою все життя». Так і в навчанні: мало озброїти школяра знаннями, уміннями та навичками, потрібно так організувати навчальний процес, щоб учень навчився самостійно здобувати знання та застосовувати їх  у повсякденному житті.

Для досягнення цієї мети, вже протягом кількох років я працюю над проблемою «Шляхи формування ключових та предметних компетентностей на уроках математики у початковій школі».

Компетентнісний підхід у шкільному навчанні є інноваційним засобом його модернізації. Це зумовлено проблемами досягнення більш якісної освіти не загалом для системи, а для кожного учня. Компетентнісна освіта – спроба вийти за межітрадиційної парадигми навчання, коли результатом вважається система знань, умінь і навичок учня, а не його здатність діяти. Тому коротко можна визначити, що компетентнісна освіта – особистісно-діяльнісна. Звичний результат навчання: «знаю що…», змінюється у напрямі «знаю як…»[2].

Українські вчені О. В. Овчарук, О. І. Локшина, Н. М. Бібік, О. І. Пометун, О. І. Савченко та ін. на основі вивчення потреб розвитку української школи визначили таку сукупність ключових компетентностей: уміння вчитись (навчальна); громадянська; загальнокультурна; компетентність з інформаційних та комунікаційних технологій; соціальна; здоров’язбережувальна[6].

З власного досвіду я зрозуміла, що формування ключових і предметних компетентностей у молодших школярів потрібно здійснювати шляхом виявлення можливостей конкретного предмета для кожної з них. Найбільшу  увагу я звернула на предмет «математика», оскільки мета цього предмета – інтелектуальний розвиток учня,  зміст збагачений діяльнісним компонентом, а в програмі конкретизовано цілі, пов’язані із формуванням ключових компетентностей, з-поміж яких основною виступає «уміння вчитися» як здатність до самоорганізації у навчальній діяльності [12].

У результаті посилення інтеграції  на рівні змістових ліній  і діяльнісно-практичного спрямування навчально-виховного процесу в учнів формуються індивідуальні особливості.

Робота над проблемою визначення шляхів формування ключових та предметних компетентностей  на уроках математики є актуальною та практично значущою в даний час. Саме математична освіта покликана зробити вагомий внесок у формування ключових компетентностей учнів як загальних цінностей, що базуються на знаннях, досвіді, здібностях, набутих завдяки навчанню. Отримані у школі знання та сформовані вміння і навички є, безперечно, важливими, але нині особливої актуальності набуває компетентність учня в різних галузях знань. Саме компетентності  більшість міжнародних експертів вважають тими індикаторами, що дають змогу визначити готовність учня-випускника до життя, подальшого особистого розвитку та актив­ної участі в суспільному житті[6].

Опрацьовуючи Державний стандарт початкової загальної освіти [3], наукову педагогічну літературу, я дійшла висновку, що зміст математичної освіти має бути спрямований на досягнення таких цілей:

• інтелектуальний розвиток учнів, формування видів мис­лення, характерних для математичної діяльності і необхідних людині для повноцінного життя у суспільстві;
• оволодіння прийомами математичної діяльності, які необхідні при вивченні суміжних предметів для продовження навчання та у практичній діяльності;
• формування уявлень про математику як форму опису і метод пізнання дійсності;
• виховання учнів у процесі навчання математики;
• формування позитивного ставлення та інтересу до мате­матики[5].

Ключові компетентності я формую через спеціально підготовлений зміст, технології і розвивально збагачене середовище, яке має такі ознаки: відкритість, цілісність, емоційна комфортність, суб’єктність навчальної  взаємодії.

Таким чином, компетентнісний підхід дозволяє мені в певній мірі осучаснити всі складові навчального процесу, починаючи з його мети і змісту. Це сприяє моїй і учнівській зосередженості на результативній складовій навчання, підвищує можливості для практикозорієнтованої освіти, мотивації дітей до навчання.

Провідна ідея мого педагогічного досвіду – застосування компетентністного підходу до навчання  –це одна із відповідей на запитання, який результат освіти необхідний особистості і затребуваний сучасним  суспільством. Формування компетентності учня на сьогоднішній день є однією із актуальних проблем освіти і може розглядатися як вихід із проблемної ситуації, що виникла через протиріччя між необхідністю забезпечити якість освіти та неможливістю вирішити цю проблему традиційним шляхом. Тому, зважаючи на те, що реалізація компетентнісного підходу має діяльнісно-особистісний характер[11], роботу на уроці математики  будую, спираючись на структуру компетентнісно зорієнтованого уроку.

Усі складові частини ідеї компетентністного підходу до навчання сприяють тому, що успішній особистості в сучасному суспільстві легше застосувати свої знання в професійній  діяльності, в життєвих ситуаціях.

Математичні компетентності складають основу для формування ключових компетентностей. Методика формування ключових компетентностей, яку я використовую в своїй роботі, включає в себе 5 етапів:

1-й етап – мотиваційний.

Ефективними є методичні прийоми, які привертають мимовільну увагу учнів, формують у них позитивне емоційне ставлення до навчального матеріалу і внутрішню необхідність його пізнання. На цьому етапі учні повинні усвідомити, чому і навіщо їм потрібно вивчати дану тему, і зрозуміти основну навчальну мету роботи.

2-й етап – відкриття математичних знань.

На даному етапі вирішальне значення мають прийоми, які вимагають концентрації уваги, проведення самостійних досліджень, які стимулюють ріст пізнавальної необхідності.

3-й етап – формалізація знань.

Головна мета прийомів на цьому етапі – організація діяльності учнів, яка  направлена на  всебічне вивчення вже встановленого математичного факту, виконання навчальних дій за інструкцією вчителя або з коментуванням, на застосування аналітико-синтетичного методу розв’язання поставлених задач.

4-й етап – застосування математичних знань.

На цьому етапі використовуються завдання (проблеми), які  розв’язуються у частково змінених умовах. Прийоми створення проблемних ситуацій на даному етапі повинні активізувати дослідницьку діяльність учнів і сприяти глибокому засвоєнню навчального матеріалу.

5-й етап – рефлексія діяльності на уроці.

Саме на цьому етапі учні  приводять набуті математичні знання у систему, здійснюється  управління взаємо- та самооцінкою учнів.

Математика не існує у безповітряному просторі. Математичні поняття, аксіоми, теореми мають своїм витоком реальність і сво­єю метою –  дослідження реальності за допомогою матема­тичного моделювання. Тому я намагаюся знайти шлях до особистості кожної дитини через звернення до її життєвого досвіду, через підбір за­дач прикладного змісту (історичні задачі, задачі природничо-екологічного, побутового змісту), що викликає інтерес учнів до предмета, формує у них певні компетентності.

Технології реалізації провідної педагогічної ідеї та її компонентів

Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю, пов’язаною з вивченням предмета

Формування ключових та предметних компетентностей молодших школярів – це складний процес, який охоплює зміст навчання, методи, форми організації навчальної діяльності, засоби навчання.

Організовуючи діяльність учнів у навчанні математики на засадах компетентнісного підходу, практикую використання компетентнісно зорієнтованих задач[8]. Це задачі, які діти мають розв’язати на основі свого життєвого досвіду, й такі, що дозволяють перевірити різноманітні уміння працювати з інформацією предметного змісту.

Наприклад:

1) задачі на виокремлення потрібних даних з-поміж кількох уведених в умову:

• Учні придбали в кіоску різні товари. Назви найдешевшу і найдорожчу покупки. З якими предметами слід поводитися дуже обережно?
• Учень вирішив зробити закладку в книгу, довжина якої 10 см. Яка закладка буде найзручнішою? Поясни свій вибір.

 

• Для виготовлення пляшкового скла використали 10 кг вапна, 30 кг піску, а соди на 22 кг менше, ніж піску. Скільки кілограмів соди використали? Яке дане, на вашу думку, в задачі зайве? Чи є інші думки? Чому ми не можемо вивести інформацію про вапно із задачі?

2) доповнення умови задачі даними, які випливають із описаної ситуації:

• Собаки Білка і Стрілка побували в космосі раніше людини. Їхній політ тривав 25 годин. На скільки годин більше доби були в польоті собаки-космонавти?
• Сьогодні 12 грудня. Скільки днів залишилося до зустрічі Нового 2014 року?
• Сергійко був в гостях у дідуся 21 день. Скільки тижнів гостював Сергійко у дідуся?

3) пояснення неочевидностей відповіді:

• У Галинки 12 гривень. Які товари вона може купити?

• Визначте за малюнком, які посудини потрібно використати, щоб набрати 31 л води?   75 л води?

4) обгрунтування різних варіантів правильних відповідей:

• Мама дає доньці до школи сніданок у харчовому контейнері. Його довжина 1 дм2 см. Які сосиски вмістяться у контейнері?

• Пакет витримує 10 кілограмів. Бабуся купила на базарі 2 кг перцю, 5 кг цибулі та 8 кг картоплі. Які овочі можна покласти у пакет?

• Маса 1 ящика винограду і 1 ящика слив 23 кілограми. Маса 2 ящиків слив і 1 ящика винограду – 39 кілограмів. Яка маса окремо 1 ящика слив та 1 ящика винограду?

Використання інноваційних педагогічних технологій – це спосіб створення в класі атмосфери, котра найкращим чином сприяє співпраці, порозумінню та доброзичливості [5]. З-поміж існуючої великої кількості інновацій я надаю перевагу таким методам та технологіям:

• створення ситуації успіху;
• активні методи навчання;
• метод проектів;
• інформаційно-комунікативні технології;
• нестандартні уроки.

Створення ситуації успіху  є обов’язковим на кожному уроці. Головним моїм завданням на цьому етапі є емоційна підготовка учня та створення умов для успішного розв’язання поставленого мною навчального завдання, розкриття здібностей кожного учня.

Щоуроку я ставлю перед собою задачу:

• допомогти особистості дитини зрости в успіху, дати відчути радість від здолання труднощів;
• дати зрозуміти, що без праці в житті нічого не дається. Весь час необхідно прикладати зусилля.

Невід’ємними у моїй роботі єактивні методи навчання. До них належать:

• Метод конкретної ситуаціївчить школярів думати, уза­гальнювати, аналізувати, розглядати різні варіанти, скла­дати свої задачі. З практики зрозуміла, що доцільніше розібрати кілька способів розв’язання однієї задачі, ніж кілька схожих задач.
• Метод інциденту. Залучення учнів до участі в олімпіадах, у Міжнародному інтерактивному математичному конкурсі  «Кенгуру», конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт міської малої академії наук «Юніор».

Мої учні вчаться долати інерт­ність, презентувати себе, переборювати стресові ситуації, що так важливо в житті.

• Метод мозкового штурму розвиває гнучкість мислення, привчає учнів давати свої варіанти відповідей на поставлені за­питання.
• Метод занурення – створення  ситуації, коли учні з голо­вою занурюються в поставлені завдання, ефективно роз­в’язують їх.
• Кооперативний метод використовується при роботі учнів у групах. Формує соціальні та загальнокультурні компетентності.

Шляхом впровадженняметоду проектівя створюю умови для формування  навичок  роботи з інформацією, вирішення пізнавальних, творчих завдань у співробітництві. Працюючи в команді, учні вчаться організовувати роботу в групах; розвивається вміння співп­рацювати, формується комунікативна компетентність. Розширюється коло знань учнів. Результатом використання проектної технології є те, що мої учні є активними учасниками організації та проведення тематичних тижнів (зокрема Тижня математики).

Інформаційні технології – невід’ємна частина сучасного життя.

Досвід моєї роботи спрямований на формування предметних математичних та інформаційно-комунікаційних компетентностей молодших школярів. Завдяки ІКТ учні краще сприймають навчальний матеріал, зростає зацікавленість, покращуються розвиток і корекція процесів мислення, відбувається індивідуалізація навчання. У школярів формуються групи вмінь, необхідних у повсякденному житті, а саме: уміння здійснювати обчислення; користуватися інформацією, поданою в різних формах; аналізувати, синтезувати, узагальнювати дані. Підвищується рівень інтелектуальності дітей, зміцнюється віра у власні сили, здібності, стимулюється розвиток креативності. Ці якості необхідні для самоствердження учнів молодших класів[9,10].

Надзвичайно ефективними є уроки математики, забезпечен імультимедійною  підтримкою. За допомогою мультимедійних презентацій реалізую різні форми навчально-пізнавальної діяльності: фронтальну, індивідуальну, групову. Найпоширенішою є фронтальна робота, коли я організовую усний рахунок та ілюструю навчальний матеріал слайдами.

Ефективними засобами збудження живого інтересу до математики в початкових класах поряд з різними іншими технологіями є і нестандартні уроки. В практиці проведення таких уроків є: уроки-подорожі, уроки-екскурсії, уроки-змагання, уроки-дослідження, інтегровані уроки, уроки з елементами інсценізації, уроки, побудовані на матеріалах краєзнавства. Основою цих уроків є практична робота, дидактична гра або інтрига, що зближує навчальну діяльність з основним видом діяльності молодших школярів – грою.

Незважаючи на користь та ефективність кожної із технологій та методик, що я використовую в своїй педагогічній діяльності,  завжди пам’ятаю про щоденне своє завдання – збереження, зміцнення здоров’я своїх учнів –  яке  реалізую шляхом впровадження здоров’язбережувальних технологій «Навчання в русі», «Письмо з мішечками»; роботи із зоровими таблицями, гімнастичними палицями та масажними килимками; використання аромотерапії.

Вагомим результатом своєї педагогічної діяльності вважаю володіння учнями ключовими та предметними компетентностями, що дає їм можливість:

– презентувати себе;

– мати адекватну самооцінку;

– приймати нестандартні рішення;

– працювати командою;

– здійснювати само- та взаємооцінювання;

– вести дискусію у толерантній формі;

– знаходити необхідну інформацію і працювати з нею;

– знати основні джерела отримання інформації;

– підвищити пізнавальну активність;

– адаптуватися в соціумі;

– формувати громадянську позицію.

Молодший шкільний вік є визначальним у подальшому розвитку особистості та формуванні ключових і предметних компетентностей. Цей процес стає набагато результативнішим, якщо організувати навчання у співробітництві, яке ґрунтується на спільній діяльності і взаєморозумінні вчителя і учнів.  Навчання з використанням компетентністного підходу підвищує інтелект дитини, зміцнює її віру у власні здібності, стимулює активність і творчість.

 

Бібліогафія

1. Анісімова Г. Нікулочкіна О. Сучасний урок у початковій школі. – Тернопіль: Мандрівець, 2012.
2. Бібік Н. Компетентність і компетенції в результатах початкової освіти / Н. Бібік // Початкова школа. – 2010.- №9.
3. Державний стандарт початкової загальної освіти. – К.:постанова Кабінету міністрів України від 20. 04. 2011.
4. Дидактика початкової школи: практичний курс: навчально-методичний посібник / Кодлюк Я.П. – Тернопіль: Астон, 2013. – 160 с.
5. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Наволокова Н.П. – Х.: Вид. група «Основа», 2012 – 176 с.
6. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / За ред.. О. В. Овчарук. – К.: К.І.С., 2004.
7. Листопад Н. Логічний складник математичної компетентності молодшого школяра: сутнісна характеристика та шляхи його формування. // Початкова школа. – 2013. – №9. – с. 13 – 16.
8. Онопрієнко О. Компетентнісно зорієнтовані задачі як засіб формування математичної компетентності учнів. // Початкова школа. – 2013. – №3. – с. 26 – 26.
9. Пушкарьова Т., Рибалко О. Ігрові комп’ютерні програми на уроках математики. // Початкова школа. – 2013. – №. – с. 6 – 8.
10. Раков С.А. Математична освіта: компетентнісний підхід з використанням ІКТ. – Харків: Факт, 2005.
11. Савченко О.Я. Сучасний урок: суб’єктність навчання і варіативність структури. – Дайджест 2. – ТОВ Каштан. – 2012. – 164 с .
12. Формування змісту навчання математики в початковій школі на засадах компетентнісного підходу. – Дайджест 2 / Укл. О. В. Онопрієнко. – Донецьк: Каштан – 2012. – 142 с.