Свято-прощання з Букварем

Автор: вчитель початкових класів Дудник Лілія Олександрівна

1 Звучить музика «Окончен школьный романс»

Вчитель.

Любі гості, мама й тата,

В нас – букварикове свято.

Добре, що прийшли до нас

У чудовий перший клас!

Дізнайтесь, які ми тепер красномовні,

Послухайте наше виразне читання,

Танці й пісні у нашому виконанні.

І разом віддячимо вірному другу,

Що нам допоміг подолати науку.

 

Мальвіна.

Який чудовий день! Який чарівний день!

А скільки вже гостей на нашім святі!

А скільки прозвучить тут радісних пісень —

Їх заспівають першокласники завзяті!

Сьогодні свято в них, лунати буде сміх!

Вони вже букви вивчили й читають.

Тож свято це для них і свято це для всіх!

Для тих, які вершини підкоряють!

–Ну що, усі зібралися у залі?

(оглядається довкола)

– Та ні, когось не вистачає…

2 (Звучить весела мелодія «Гимн Незнайки» Виходять першокласники)

3 Учні виконують «Пісню першокласника»

Мальвіна

– Так…. Діти вже є. А от де Буратіно? Він не дуже хоче навчатися, все до театру йому кортить.. Ох, цей Буратіно… Десь же він мусить бути… Свята він не пропустить — це вже точно. Треба погукати…

Діти разом гукають: Бу-ра-ті-но! Бу-ра-ті-но!

Вибігає Буратіно.

 4 Танок «Бу-ра-ти-но»

Мальвіна: Буратіно, Буратіно,

Справи як в тебе?

Буратіно.

– Відмінно! Подивись, який я став!

Вже й портфелика придбав.

Мальвіна

– Ти вже готовий вчитись в школі?

Буратіно.

– А що там готуватися, я все знаю, все вмію: лазити по деревах, ловити жуків, ганяти собак, плавати в ставку, лякати жабенят…

Мальвіна

– А букварик твій де?

Буратіно. (витягує з портфеля різні непотрібні речі)

– Десь, напевно, загубився.

5 «Гімн Незнайки»

 6 Мелодія «Сороки»

(Виходять дві сороки і танцюють танок)

Разом:

Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!

Сорока 1:

Чи ви чули отаке:

Нині свято Букваря, іменинника ж нема!

 Сорока 2:

– Ось хто лиха нам накоїв! Хто читати не хотів!

Сорока 1:

– Не хотів учитись в школі!

Обидві сороки разом:

– Хто Букварик загубив!

7 Звучить мелодія. Виходить Казкар.

Казкар

Що, хлопча ледачкувате,

Скажеш, що не винуватий?!

 Буратіно.

Це якась страшна облуда…

Більш чинити так не буду!

Гарно я навчусь читати,

І писати, й рахувати.

Мальвіна

Але як тепер нам бути?

Як Букварик повернути?

Дружні, віддані, завзяті.

Час настав вам вирушати,

Й пісню дружби заспівати!

8 Пісня «Беру до рук Букварик я»

9 Мелодія «Баба Яга»

Баба Яга (розглядаючи книгу, що у неї в руках):

Книгу я знайшла чарівну,

У чаклунстві так потрібну…

Буду Яглика навчати,

Щоб умів людей лякати!.. (залякує глядачів у залі)

Яглику! Ти де сховався?

Подивись-но, в мами цяця!

(шукає Яглика і ніде не знаходить)

Ото капосний малюк!

Геть відбився вже від рук!

Зараз мамця почаклує,

Вітерцем тебе придує…

(чаклує) Чуфир-чуфир…

10 Звук « Яглик Вітер»

(На сцену забігає Яглик так, наче його хтось невидимий штовхає, падає перед Ягою, помічає Буквар, вихоплює його з рук матері та відкриває.)

Яглик:

Що ж це, матінко моя,

Знову Чорна магія?!

Якісь знаки та карлючки!

Чи не таткові це штучки?..

А це що? (вказує на літеру «О» у Букварі)

Баба Яга (забираючи книжку, з докором): О!

Яглик:

О-отрута?!. Не бери!

Мерщій викинь, поклади!

Баба Яга:

Нумо, Яглику, вгамуйся!

І за мене не турбуйся…

Справді, книга чари має,

Читати діточок навчає…

Будь-який малий школяр

Зна, що книга ця – Буквар!

Ось і ти навчись читати,

Досить вже байдикувати!

500 років лише й знаєш,

Що гуляєш та гасаєш!

Яглик:

– Я – читати? Ти жартуєш!

Баба Яга (беручи мітлу і погрожуючи синові):

– Ти мене погано чуєш?!.

(Баба Яга саджає за стіл та кладе перед ним Буквар.)

Баба Яга:

Букви вчи, не йди нікуди,

А то гірше тобі буде.

Ось тобі секундомір –

Потім себе перевір.

А прийде Кощій, наш тато,

Йому будеш звітувати!

Я ж лечу в ліс на нараду

І даю тобі пораду:

Краще справою займися…

Бо підеш до школи вчиться!

11 Баба Яга вітер

 (Яглик бере Буквар, сумно зітхає. Баба Яга виходить, прихопивши мітлу. У цей час лунає звук Букваря)

Букварик: (з місця)

Я – Букварик чарівний,

Швидше ти мене відкрий…

Сам тобі допоможу,

Вмить читати научу!

Лиш мене не ображай,

А люби і поважай!

Коли дуже ти захочеш,

Все на світі знати зможеш!

(Яглик перелякано обертається і дивиться на Буквар)

Яглик :

Ой ні! Не хочу! Не чіпай!

У темнім лісі пропадай!

(Яглик розкидає частину букв, кидає Буквар на пеньок і тікає)

Входять Мальвіна і Буратіно

Буратіно.

Ось букварик . (відкриває)

Як це сталось?

Куди букви позникали?

Мальвіна

Ой-ой-ой! Хто може знати ,

Як всі букви позбирати ?

12 Неслухняна Мишка

Неслухняна Мишка                                         

Забігає Мишка.

Шкряб , шкряб , крізь дірку бачу

Хтось у лісі гірко плаче .

Це ж розумниця – Мальвіна

Допомога їй потрібна.

Чим тобі допомогти,

Щоб не плакала тут ти?

Мальвіна

Усі букви погубились .

Що робити , мишко сіра ?

Мишка.

З радістю допоможу і таке тобі скажу:

Букви “ем “ та “и” візьми !

У Букварик поклади,

а я далі побіжу ,

ще тобі когось пришлю. ( вибігає )

Їжачиха. 

Ох як страшно я втомилась ,

Поки сюди докотилась ,

Звуся просто – їжачиха.

Голочки-відводять лихо.

Букву “ї” я вам віддам.

Тут вона згодиться вам.

А тепер вже побіжу,

може грибочків знайду.

13 Пісня про Колобка (танок)

Колобок.

Я від баби утік , я від діда утік.

І до вас прибіг , букву “о” приніс.

Чув , що дівчинка сумує, то я О їй подарую.

Зайчик :

Колобок , Колобок , я тебе з`їм.

Колобок. Не їж мене , зайчику-побігайчику,

Краще поміркуй і букви азбуці подаруй.

 Зайчик :

Є у заячому світі такі букви на приміті .

Куций хвостик – буква ‘’це’’, а ще гарна буква “є”.

З нею все на світі є :

Є зайчиха , є зайчата , є де в полі пострибати.

Заєць зна життя своє , побіжу – бо справи є .

14 Лисичка співає пісню «Я лисичка, я сестричка»

– В темнім лісі проживаю, Довгий хвіст пухнастий маю.

Біля нірки «Л» знайшла,

Вам віддати принесла.

Діти співають «По дорозі жук-жук»

По дорозі жук, жук

По дорозі чорний

Подивіться ви на нього,

Який він моторний (2 р)

Жуки /2/

Прилетіли ми – жуки,

Крильцями тріпочемо.

Покружляєм, покружляєм —

«Же» та «у» віддати хочемо.

15 Звучить музика. Заходить ведмідь.

 Вінні-Пух

Я веселий й дуже добрий,

Я кругленький дивачок,

Мій господар хлопчик Робін

Друг найкращий – П’ятачок.

До прогулянок я ласий,

Є на мед чутливий нюх.

«Ве» та «е» віддати радий.

Я ведмедик – Вінні-Пух.

16 Звучить музика. Заходить Дюймовочка

 Дюймовочка . 

Яке було життя славне

На вікні в моєї мами .

У горіховій шкарлупці .

На трояндовій пелюстці .

А тепер – одна блукаю ,

Свою ластівку шукаю .

Казка далі мене кличе

Вам же ‘’ ю’’та «й» позичу

Щоб Мальвіночка мала

Буратіно вчить могла .

17 Звучить музика. Вбігають квіти. танок

Фіалка . 

Як ніч спаде на землю покривалом ,

Я зачарую запахом своїм .

Фіалка букву ‘’еф’’ дарує славну ,

Щоб колір фіолетовий розцвів ,

І все живе навколо розбудив .

Ромашка .

Жовтіє сонце в серединці

Біленькі пелюстки голубить .

Я ромашка на тонкій стеблинці

Скажіте, хто мене не любить?

Мене в вінки вплітають діти .

Чуйне й добре серце маю .

Скажу відверто я тепер ,

Вам пропоную букву ‘’ ер’’

Айстра .

Опівночі айстра в саду розцвіла .

Умилась росою , вінок одягла .

І стала рожевого ранку чекати ,

Бо в школу хотіла на свято потрапити .

Від родичів своїх , та ще від себе

Букви ‘’ес’’ та ‘’а’’ принесла я для тебе .

Червона Шапочка

Які чарівні чудові квіти !

І навіть вміють говорити !

Я з вами познайомитись готова ,

Всі знають , що я – Шапочка Червона .

Із казки поспішала , букви “че” та “пе” несла.

Щоб читалась Азбука і вічно жила.

Мальвіна

Ще трішечки й я зможу потрапить на свято ,

Та треба ще декілька букв пошукати .

Кого ж тепер маю я щиро прохати

Із дуже важкої біди виручати .

18 Баба Яга Вітер

Повертається Баба – Яга, тягне за вухо Яглика.

Ну що , капосний малюк ?

Зовсім ти відбивсь від рук ?

Час Букварика шукати ,

Думай, де його поклав ти .

(Побачила Букварик на пеньку):

Ось він, йди мерщій сюди ,

На місце букви поклади .

Яглик хапає книжку.

Це тепер вже мій Буквар ,

Його нікому не віддам .

Буратіно та Яглик сваряться, тягнуть Букварик кожен до себе.

Яглик:

– Це мій Буквар! Моя мама його перша знайшла!

Буратіно:

– А от і ні! Це мій Буквар, бо я його перший загубив!

19 Звучить мелодія «Киця». Пісня

 Разом:

Мур-няу!..

Хто це галас в лісі зняв?!.

Киця 1:

Знову діти! От морока!

Треба вам оті уроки?

Краще грайтесь, розважайтесь

І нічим не переймайтесь…

Киця 2:

Літери? Це просто дивно!

І кому вони потрібні?

У – горбате, А – нерівне..

Ну а цю… Не треба й вчити! (показує на літеру «Ж»)

 Киця 1:

Я без них не знаю лиха

І гуляю у дворі!

Краще б літери сиділи

У своєму Букварі! (різко закриває Буквар)

 Киця 2:

З мене приклад всі беріть

І уроки не учіть!

20 Киці співають пісню на мотив «Что сказать»

Киця 1:

Ой, знайшли, за що сваритись!

 Мальвіна:

– Не сваріться, не дражніться!

– Витріть сльози, помиріться!

– В нас сьогодні свято гарне!

– І сумуєте ви марно!

Киці:

Свято буде? «Віскас»!.. Мяу!..

Букви «ка» та «я» для ваус!

21 Звук годинника

Казкар:

Що ж, настав вже свята час…

Йди, Букварику, до нас!

Діти.

1. Любий наш Букварику!

Наш найперший друже!

Ми тебе порадувати

Хочем дуже-дуже!

2. Ми іменинника вітаєм –

Є в нас традиція така!

Святковим тортом пригощаєм…

Сюрпризів в нас завжди – гора!

22 Марш «Гей ви, букви»

на мотив маршу «Гей, ви, стрільці січовії…»

(співають та марширують):

4. Веселе місто зветься Алфавіт.

В нім кожне слово – цілий світ.

В нім кожна літера жива –

Із них складаються слова.

5. Ми розпізнати їх зуміли,

Запам’ятали, зрозуміли

Зустрінемось в нових книжках –

Тепер уже у читанках.

Діти разом: Бажає нам щасливих літ

Веселе місто Алфавіт!

 Букварик

Ну що ж, давайте попрощаємось…

Сьогодні вже в останній раз.

Нехай ми з вами розлучаємось,

Та пам’ятайте повсякчас:

Мої уроки – найпростіші,

Вони вели вас по казках,

Тепер ви друзі – найщиріші!

Бо ваша сила – у словах…

Ви вмієте пісень співати,

Виразно віршики читати,

Навчились навіть танцювати,

Та гарно пісеньки співати!

23 Пісня «Мій Букварик»

Букварик:

Ну, що ж, мені вже час іти…

Нехай тепер мене гортають

Вже інші пальчики малі,

Нові знання хай здобувають

Нові маленькі першачки!

6. Урочисте наше свято

Вже надходить до кінця

Нехай пісенька прощальна

Зігріва ваші серця!

24 Пісня «Букварику, прощай»

7. Здається, сказано усі слова…

На рік ми стали всі мудріші…

Стежина нас сюди вела…

Тепер вона вже значно ширша!

8. І ми сміливо робим крок

У три нові чарівні роки,

І поспішаєм на урок –

Де все у нас буде нівроку!

9. Та перш ніж подорож почати

Почути маємо настанову

Тож, хочу слово передати

Тому, хто головує в школі.