Тренінгове заняття з батьками на тему “Дитина лідер”

Автор: заступник директора школи з навчально – виховної роботи Руденко Світлана Василівна

Мета: допомогти батькам у формуванні лідерських якостей у дітей; стимулювати в учасників тренінгу творчий підхід до виховання дітей.

І. Вступна частина

Вправа «Діти про батьків». Учасники продовжують фразу: «Мій (моя) син (дочка) сказав (сказала) б про мене…»

Тренер. Сформувавши в дітях ті якості, про які йшла мова на попередніх заняттях, ми можемо сподіватися, що наші діти досягнуть успіху в житті, стануть нам опорою в майбутньому, стануть шанованими людьми в суспільстві. Сьогодні на нашому останньому занятті давайте поговоримо про те, як виховати дитину – лідера.

Вправа «Очікування». Учасники записують свої очікування на стікерах, проговорюють їх і прикріплюють у вигляді променів навколо сонячного диска.

Вправа «Правила». Учасники проговорюють правила з різною інтонацією.

ІІ. Основна частина.

Вправа «Асоціації».

Учасники сидять у колі. Передають один одному ляльку, називаючи якомога більше асоціацій до слова «лідер».

Інформаційне повідомлення.

Лідером називається особа, що володіє в якій-небудь групі людей найбільшим авторитетом. Лідерські якості формуються з дитинства. Як же батькам дізнатися, чи є дитина лідером? Необхідно поспостерігати за нею і, якщо ваша дитина: проявляє ініціативу, здатна об’єднати однолітків, пропонує оригінальні рішення проблем, завжди в центрі уваги, активна – то швидше за все – ця дитина і є лідером.

Вправа «Перелік якостей». Учасники діляться на дві групи за принципом « + – ». Отримують перелік якостей і визначають, які з них необхідні дитині – лідеру, а які – ні.

Представлення результатів роботи.

Вправа – гра «Поводир».

Учасники діляться на дві підгрупи, одна з яких бере на себе роль спостерігачів. З іншої підгрупи вибирається доброволець, який буде виконувати роль поводиря. Решта учасників є «сліпими». Вони шикуються в колону по одному, на відстані не менше метра один від одного і беруться однією рукою за мотузку, протягнуту вздовж їх колони. Після цього їм зав’язуються очі. Початок мотузки бере в руку встає в главу колони поводир. Завдання поводиря – провести групу за вказаною ведучим маршрутом, не промовляючи ні слова. Мотузка є єдиним засобом зв’язку його з учасниками. (Поводир залишається зрячим.)Перед початком руху ведучий за допомогою підгрупи спостерігачів наводить в кімнаті «невеликий» безлад, для того щоб ускладнити маршрут просування групи. У кімнаті можна переставити столи та стільці, частину з яких можна перевернути або звалити купою і т. П. Після того як все готово, ведучий за руку веде поводиря за маршрутом: перелазить з ним через стільці, пролазять під столами, протискується між зсунутими шафами і т. П. Завдання поводиря, проходячи по маршруту, вести за собою свою «сліпу» групу. Під час руху поводирю доводиться смикати за мотузку вгору або вниз, вправо або вліво, вказуючи тим самим напрямок руху людині, яка йде слідком за ним. Той, у свою чергу, долаючи перешкоду або поворот, повинен вести за собою учасника, який йде позаду. («Сліпі» учасники можуть розмовляти один з одним, але це їм мало допомагає, оскільки вони все одно не бачать перешкоду, тому не можуть її як слід описати.). Після проходження всього маршруту підгрупа сліпих і підгрупа спостерігачів міняються місцями.

Обговорення.

• Яка роль була простіша, а яка складніша?
• Які стратегії управління були найбільш ефективними?
• Хто з поводирів був найбільш уважним?
• Чи легко дитині бути лідером?

Вправа «Подумай і дай відповідь». Учасники відповідають на питання:

• Чому я хочу виховати лідера?
• Чи хоче моя дитина бути лідером?
• Які якості необхідно розвивати для досягнення мети і як їх можна розвинути?

Вправа «Правила виховання лідера». «Правила» записані на аркуші паперу і вивішені на дошці. Учасники по черзі їх зачитують і коментують.

1. Заохочуйте дитину до пошуку та дослідження всього нового.
2. Дозволяйте дитині в рамках розумного ризикувати.
3. Підбадьорюйте дитину, впевненість народжується, коли говорять: «Я впевнена, ти зможеш це зробити». А по закінченню скажіть: «Ти зробив це! Молодець!».
4. Не варто оберігати дитину від помилок та їх наслідків, виховуйте рішучість.
5. Налаштовуйте і себе і дитину на успіх.
6. Підтримуйте в дитині найвищі цілі, заохочуйте мрії, незважаючи на те, що вони далекі від реального життя.
7. Важливо, щоб дитина думала про те, як здійснити свої мрії.
8. Не поспішайте допомагати дитині, тим більше робити щось за неї. Краще запитати: «Що ти можеш зробити в цій ситуації?».
9. Заохочуйте дитину запитувати: «А що буде, якщо я зроблю ось так?»
10. Залучайте дитину до участі в гуртках, секціях.
11. Допоможіть дитині визначитися з колом її інтересів.
12. Навчіть дитину підтримувати хороші відносини з усіма дітьми.
13. Заохочуйте дитину до спілкування.

Вправа «Три якості». Учасникам пропонується розділитися на групи за кольорами світлофора. Кожній мікрогрупі необхідно навести приклади проявів: 1 група – поваги до інших; 2 група – відповідальності; 3 група – кмітливості.

Представлення результатів.

Обговорення.

• Чому саме ці якості були запропоновані?
• Чи важко їх сформувати у дитини?

Тренер. Щоб стимулювати у дитини бажання стати лідером, необхідно виховувати на прикладах.

Вправа «Історії з торбинки». Учасникам роздаються паперові квітки з 5 пелюстками різного кольору, на зворотній стороні яких записані імена успішних людей,  інформацію про яких необхідно опрацювати. Батьки обирають пелюстку і об ‘єднуються в групи. Опрацьовують інформацію, обирають представника, який ознайомить присутніх зі змістом картки. (Додаток).

Обговорення інформації .

• Які висновки ви зробили ознайомившись з цією інформацією?
• Чи допоможуть подібні розповіді дитині реалізувати себе?
• Чи є у вас приклади своїх історій про успішних людей – лідерів?еі

ІІІ. Підсумки заняття.

Вправа «Автобусна зупинка».

На стінах кімнати, де проходило заняття, розвішані аркуші паперу з незакінченими реченнями: «З цієї хвилини я буду…», «Найважливіше – це…», «Сьогодні я зрозумів (ла)…», «Дякую…». Всі учасники діляться на 4 групи за принципом: і мандрують по «зупинках» на яких пишуть продовження речень. Потім учасники переглядають всі аркуші з написами.
Вправа «Побажання». Учасники стають у коло, передають один одному свічку (квітку) і висловлюють добрі побажання або слова подяки.

Додаток