Узагальнюючий урок з географії

Географія рідного краю. Рослинний і тваринний світ

Автор: учитель географії Білай Світлана Миколаївна

Мета: Узагальнити та систематизувати знання учнів про рослинний і тваринний світ свого краю, розвивати пізнавальний інтерес учнів;навички логічного мислення, вміння використовувати здобуті знання на практиці; виховувати  дбайливе ставлення до природи рідного краю.

Обладнання: Фотографії  краєвидів, експонати. ,книги, плакати, записи голосів птахів комп’ютер.

Хід заняття

І Організаційний момент

Вчитель. Діти ми закінчили вивчати цікаву тему рослинний і тваринний світ свого краю. Успіх сьогоднішнього уроку залежить від кожного з вас.

Було у матері – Природи
Дві донечки Такої вроди
Хто їх побачить хоч на мить
Не зміг забудь і розлюбить.
Виходить Флора
Голубооку звали – Флора
У неї очі наче зорі
Завжди замріяна тендітна
Ласкава, ніжна і привітна
Виходить Фауна
А Фауна – швидка як вітер
Могла з птахами полетіти
І за оленями стрибати
Та з білочками пустувати
Обидві світ живий любили
Відтак його боготворили
Тож вирішила добра мати
На посаг їм дарунки дати:

(Вручення подарунків  Фауні-кролика, Флорі-квіти)

Вчитель.

Мрійливій Флорі – світ рослинний,
А жвавій  Фауні тваринний,
Щоб берегли і доглядали
Від всього злого захищали
Живуть в легендах і понині
Живого світу дві богині.
Отже, мова піде про фауну і флору нашого краю
А що вивчає фауна? (тваринний світ)
А що вивчає флора? (рослинний світ)

ІІ Мотивація навчальної діяльності.

Розповідь казки

Діти, я хочу запросити вас у природничу казку «Про квітку, джмеля, хмаринку»

Засперечалась якось квітка та джміль хто головніші квіти чи тварини. Квітка відстоювала честь свого рослинного царства і доведення її були досить вагомі. Адже, що не кажи, а без рослин, як їжі тварини не обходяться жодного дня. Згадала квітка ,що і житло собі тварини знаходять у гущавині  трав, кущів у кроні дерев. Говорила вона довго, потім вигукнула: «Та ви тварини, навіть дихати не могли без нас рослин».

Після останніх слів квітки,  джміль сердито загув і промовив: «А без нас ваші квіти не давали плодів, а якби навіть утворилися плоди, то хто б міг допомагати  розпиляти по землі. А ще ми покращуємо родючість ґрунту, де ви ростите. А ще… А ще…А ще…»

І сперечались вони довго, якби не втрутилася у суперечку  хмаринка .Готова пролитися  рясним дощем на  землю, вона мовила: «Любі мої не сперечайтесь. У кожного  з вас своє призначення на цій планеті. Але я головна, бо без мене ваше життя  не можливе. Гине-квітка, страждає – звір, замовкає птах» . І знову вони стали сперечатися хто ж головний…

Вчитель: Любі мої діти, а на  сьогоднішньому уроці ми повинні разом з вами залагодити суперечку квітки , джмеля та хмаринки і визначити хто головний на землі  звір чи рослини , дощ чи  ґрунт. А допоможе нам ось цей календар, який має сторіночки і ми з вами зараз перегорнемо одну із них.

(Звучить музика)

Запрошую вас на першу сторінку

І сторінка.

Вчитель: У вас на моніторі з”явилась ця сторінка. А як зветься ця сторінка ми дізнаємося  коли розгадаємо ось цей кросворд .

• В’ється молоток ,поправляє нам садок. (дятел)
• Зубасте, сірувате по полю гасає телят і овець шукає. (вовк)
• Чорномазий і білозубий

Він за плугом важно ходить

Хробачків , жучків знаходить

Сторож вірний ,друг полів

Перший вісник теплих днів. (Грак)

• Тисяча тисяч бондарів роблять хату без кутків. (Мурахи)
• Пір”ям махає, хвостом управляє, а на повітрі помирає. (Риба)
• Ні птах, ні звір – щось змішане. А спить завжди підвішене. (Кажан )

Отже слово яке утворилося на моніторі (тварини). На цій сторінці мова піде про тваринний світ нашої місцевості

А які з перелічених тварин проживають у нашій місцевості? (Відповіді дітей)

Де живе дятел ? (Відповіді дітей)

Яка риба водиться у нашій річці? (Відповіді дітей)

По типу харчування на які категорії діляться тварини? (Відповіді дітей)

(Далі ідуть розповіді учнів про тварин які проживають у нашій місцевості)

І учень. Розповідь про свиней.

У нашому Гуляйпільському районі розводять Полтавську м”ясну породу свиней. Доросла свиня важить 200 кг. Свині вживають в їжу зерно: кукурудзу, ячмінь, горох, овес, висівки. Узимку необхідно давати моркву, буряк, картоплю гарбузи  у літку – зелену молоду траву.. (з’являється фото на моніторі)

ІІ учень Розповідь про зайця-русака.

Тварини які  живуть у відкритому просторі, степах. Луках – це дикі. Із диких тварин у нас проживають : лисиця .вовк, дикий кабан Моя розповідь буде  про зайця-русака.

В степу живе заєць-русак. Він буровато–сірого кольору .Лише хвіст біленький , а це сигнал для малят зайчат. Ворогів   у зайців багато. але вони можуть мужньо відбиватися від них. Ляже на спину і відбивається задніми лапами Русак живе де тепло, а спить прямо на землі. Зайченят народжується у них від 3 до 6. Через 3 – 4 дні зайченята можуть вже їсти травичку .

ІІІ учень. Розповідь про лелеку.

Моя розповідь про лелеку. Лелека – це символ вірності, щастя живий символ України. Це птах з довгою шиєю і довгим міцним дзьобом. Політ його плавний і величавий .Коли крила його згорнуті, то здається, що він увесь білий лише хвіст чорний. А коли він випростовує крила то бачимо лише кінцівки крил чорні. Про це є легенда: «Біля одного будинку ,високо на стовпі, де приготував господар гніздо поселилися лелеки. Вони висиділи пташенят. Батько лелека літав за кормом для дітей, а мама – лелечиха сиділа з ними. Одного разу, коли лелека був біля своїх малят з відкритих вікон будинку біля якого вони поселились почав іти дим, а потім полум’я стало вириватись. До вікон з криком кинулася дитина. Лелеки почали кружляти, кликати на поміч, але їх ніхто не чув. Тоді один з них шмигонув у відкрите вікно і виніс звідти маленьке дитя. Але крило обгоріло. З тих пір лелеки носять таке вбрання, а люди називають їх оберегами від лиха».

Лелека в’є своє гніздо на хаті, на стовпі. Кожної весни повертаються з теплих країв лелеки селяться парами і висиджують по черзі своїх пташенят. До речі в  народі маленьких лелеченят називають лесиками.

Вчитель

Завдання

На моніторі у вас з’явилася таблиця, на які зображені тварини. Розгляньте і дайте відповідь.

• Хто зайвий із тварин у першому ряді? І чому ?
• У другому ?
• У третьому?

Корова	Кінь	Слон
Віслюк	Гусак	Куриця
Павук	Білий ведмідь	Лисиця

ІІ завдання

Звучать записи голосів птахів діти повинні відгадати чий голос вони почули

Вчитель:

Нам випало щастя жити на чудовій землі милуватися зеленню трав, буянням квітів, насолоджуватися пахощами дерев .Рослини – це вічні супутники людського життя вони з нами і в радості і в горі. Важко уявити своє життя без рослин. Мова на цій сторінці нашого календаря піде про рослинний світ

Розповідь учнів.

1 учень:

У нашому районі вирощують таку зернову культуру як кукурудза. Кукурудза  давнє її ім’я Маїс. Звідки взялося це ім’я ніхто не знає. Її привезли моряки. Індіанці говорили, що маїс це священна рослина, бо вона їх годувальниця. Дивний спосіб садіння кукурудзи був у індіанців. Це було свято до нього готувалося все плем’я. На березі океану жінки та діти збирали викинуту хвилею рибу. І коли садили зерна кукурудзи то у лунку вкидали і голову риби ,щоб родилися величезні зерна. Тепер такі зерна можна побачити лише в музеї. Із зерен кукурудзи роблять крупу і борошно, крохмаль із зерен варили каші. У нашому місті вирощують такі сорти кукурудзи як Дніпровський 453, Кремінь 200 М В

2 учень

Хто не знає балади Т.Г. Шевченка:

По дорозі вітер віє,
Гуляє по полю
Край дороги гне тополю
До самого долу

Із дав них давен тополя на Україні символ дівочої краси та вірності.  Висаджують тополі на узбіччях доріг. У народних повір’ях суха тополя –віщує горе дівчині.

Часто в Україні садили тополю переважно в родині де народилася дівчинка, щоб дівча було гарним і струнким як тополя. Тополі допомагали і чумакам їздити по сіль у Крим, бо вони завжди на ночівлю намагалися зупинитися під тополею. Тополя –це декоративна рослина. Як поглянути на наше місто то саме вона надає йому привабливості і м’якої величі.

3 учень

В наші дні мабуть, не знайдеться на світі людини, яка б не знала смаку картоплі. Недаремно її називають другим хлібом. Застосування картоплі в господарстві різнобічне. Бульба картоплі – є важливою сировиною для багатьох галузей промисловості. З картоплі виробляється крохмал.Картоплю здавна цінують як кормову культуру для тварин. Завдяки їй збільшуються надої молоко, вирощення м’яса. А про харчове значення картоплі розповідати нічого. Стверджують, що із картоплі господині вміють приготувати 999 смачних страв. Багато цікавих історій про садіння картоплі є. Наприклад, в Германії цю культуру садовили за допомогою сили, а до тих, хто відмовлявся садовити, застосовували жорстокі методи: відрізували носи і вуха. У Франції аптекар Парматьє прийшов на королівський бал з букетом картопляних квітів і подарував королю й королеві. Король встромив подаровані квіти в кишеню комзолу, а королева у зачіску. Попит став настільки великий, що почали вирощувати кущі картоплі.

Вчитель: увага на монітор.

Гра «Поле чудес»

• Люди називають це дерево – солодким. Цукерки на ньому не ростуть, але багато бджіл ласують солодким нектаром його квітів. А у вулику той нектар перетворюється на запашний цілющій мед. Нарви обережно жменьку квітів з цього дерева і завари як чай. Він буде смачний, ароматний і цілющий.

Л	И	П	А

• Сьогодні галявина золотисто–жовта від цих квітів, завтра біло–пухнаста. Жовті квіти перетворюються на білі голівки, а з голівок злітають легкі пушинки.

К

У

Л

Ь

Б

А

Б

К

И

• Там де річка Гайчур в Гуляйполі ростуть високі розлогі дерева. Вони схилилися до води і милуються, які гарні пухнасті «котики» прикрасили їх рано на весні. Ось майже на кожному із них сидить бджілка, золотий пилок збирає, бо ще квітів не має. Це дерево квітує рано.

В

Е

Р

Б

А

Вчитель. Ми підійшли до сторінки «Лікарські рослини». По всій Україні знають баладу про чар – зілля. А чи існує воно насправді у природі? Звичайно існує, бо в народі  називають чар – зіллям лікарські рослини. Людина з давніх давен навчилися використовувати їхню цілющу силу. А які ви знаєте лікарські рослини? (відповіді дітей).

А ще є така рослина як лікарська ромашка, її використовують в медицині. Послухайте розповідь про ромашку(див. додаток ).

Вчитель. Ми підійшли до сторінки «Червона книга».

• Яку книгу називають Червоною? /Це книга, в яку занесено список рідкісних і зникаючих тварин та рослин/
• Про що свідчить червоний колір? /Сигнал, який попереджує про небезпеку, що нависла над багатством природи/
• Зверніть увагу на монітори. Ви бачите зображення рідкісних тварин та рослин нашого краю. Назвіть їх.

Вчитель. Ми підійшли до Творчої сторінки.

Вам треба було вдома скласти казку про рослини та тварин нашої місцевості. (відповіді дітей).

Підсумок заняття.

Вчитель. Так давайте повернемося до тієї казки «Про квітку, джмеля і хмаринку». Скажіть будь – ласка, перегорнувши всі сторінки нашого календаря «Дивосвіт» хто ж головний?  (відповіді дітей).

Вода відіграє велику роль для живих організмів, а хіба лише вода потрібна їм?
Як же пов’язані між собою рослини, тварини і вода?
Чи сподобався вам урок?

Вчитель оцінює відповіді дітей.

Додаток до уроку

Розповідь про Ромашку

Було це під час громадянської війни двоє дітей залишилися сиротами. Дівчинку хотіли забрати люди, а що робити з хлопчиком? Вони так звикли один до одного, що розлучатися їм не можна було. А обох їх ніхто не хотів брати, бо скрізь панували злидні.

Ідуть люди з роботи, а дівчинка бідолаха сидить над дорогою серед ромашок, зриває їх квіти і жує, а на голівці віночок з ромашок сплетений братиком Андрійком. Так і назвали її люди Ромашкою. Мабуть, запах ромашки діяв на дівчинку заспокійливо, бо вона не плакала. Пожує того квіту і голод вгамовується. Недарма в людях кажуть: «Ромашка-то дитячий квіт, дитячі ліки…»

Діти голодували. Якось Андрійко приніс додому цукрового буряка ,половину з”їв сам, а  половинку  віддав Ромашці .Вона вхопила обома рученятами і гризла. А після того буряка взяв Андрійко Ромашку і пішли вони в світ. Добилися до Кременчука і там людський натовп  роз’єднав  їх. Андрійко довго мандрував у таких як сам, безпритульних багато чому навчився поганому. Курити почав, крадіжками займався, лаявся брутально. Якось його спіймали і відвели до начальника відділу.

• Як тебе звати синку ?
• А тобі не однаково, як мене звати. Ведіть уже у карцер.
• Не гарячкуй! Підійди до мене,- лагідно сказав начальник і пригорнув брудну дитячу голову до свої грудей.
• Товаришу начальник, – втрутився черговий,- у  нього  кличка «Ромашка» .Так його дружки називають.
• Скажи, синку, як же тебе звати. Авжеж не Ромашкою ?
• Ні, мене звати Андрієм.
• А чому тебе так назвали ?
• Бо сестричку мою люди назвали Ромашкою.
• А чому її так назвали ?
• Бувало, що вона їсти хоче і не можна заспокоїти, то я її брав і вів до дороги. А там завжди багато ромашки цвіло так вона цілий день просидить і не плаче. Дуже гарно вона там бавилась і їла ті квіти. Голод був у нас, то ми пішли з дому. А в місті між людьми загубили одне одного. Я не хотів забувати її, тому взяв її ім’я. Так мені здавалось, що вона завжди зі мною.

Начальник Кременчуцького відділку міліції всиновив Андрійка. Після школи хлопець закінчив педінститут і поїхав вчителювати на село, вчити дітей історії.

На першому ж уроці  сталося диво. Саме не було в школі крейди, а директор сказав, що технічка  ось-ось має принести зі складу. Тільки но Андрій Іванович сказав свої перші слова про історію, як у двері хтось постукав. Увійшла молода жінка з крейдою, у другій руці вона тримала букетик ромашок.

• Ось, будь – ласка, візьміть крейду. А це вам на щастя, бо перший урок ваш, – подала йому букетик.
• Спасибі, – мовив збентежено Андрій Іванович, приглядаючись до неї. Щось було в цій жінці на диво знайоме. Де я її бачив, ці карі очі, білі коси? – думав він.

Жінка також дивилася на нього здивована і тривожно.

• Як вона схожа на маму! Навіть праву руку тримає на животі точнісінько, як мама завжди тримала. У жінки враз затремтіли губи і на очах виступили сльози.
• Ромашко це ти?- голосно скрикнув.

Діти сиділи незворушливо з подивом дивилися на нового вчителя і шкільну технічку.

• Андрійчику, братику! – вигукнула жінка.
• Дітки, це сестра моя Ромашка.

Багато учнів плакало, плакала Ромашка плакав і вчитель Андрій Іванович. То були сльози радості, сльози зустрічі двох рідних людей, які побачили і пережили багато горя.