Узагальнюючий урок з історії Стародавньої Греції

II – початку І тис. до н. е

Уявна подорож на хронольоті

Автор: учитель історії та правознавства Чернета Любов Вікторівна

Тема. Повторювально-узагальнюючий урок з історії Старо­давньої Греції II — початку І тис. до н. е.

Мета: узагальнити та поглибити знання учнів з історії Старо­- давньої Греції, акцентуючи увагу на розумінні історичних термінів, крилатих виразів, афоризмів; розвивати логічне та абстрактне мислення, інтерес до вивчення історії дав­ніх греків; виховувати любов і повагу до спадщини світо­вої історії та культури.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань з еле­ментами інтерактивної методики.

Обладнання: історична карта «Греція в II — на поч. І тис. до н. е.»; плакат із написом давньогрецького лаконічного виразу {гному): «Знай самого себе»; малюнки (картинки) із зображеннями давньогрецьких богів і сюжетів міфів; магнітофон і касета із записами «Сентиментального валь­су» П. І. Чайковськога та шуму морських хвиль; обпалена грамота музи історії Кліо; маленький український прапор; сірники «Золоте руно»; яблуко; різнокольорові картки.

Хід уроку

І. Фокус уроку.

Слово вчителя. Діти, я вам Хочу розповісти цікаву легенду. Одного разу сім давньогрецьких мудреців, які жили в І тис. до н. е. у різних містах Греції, зустрілися у славетному храмі бога Аполлона в місті Дельфи, яке знаходиться поблизу південного схилу гори Парнас. Вони повинні були вирішити, які мудрі слова, а точніше, короткі вирази (гноми) запропонувати для написання на стіні храму. Довго мудреці обмінювалися гномами. І нарешті вирішили, що написати нащадкам… А ви хочете дізнатися, що то були за слова? Тому я пропоную Вам подорож у часі на… хронольоті. Ця назва походить від слова «хронологія». Що означає це поняття? (Наука, що вивчає способи обчислення часу.)

Отже, вирушаймо! Але будьте уважні: на ваших міс­цях є різнокольорові кнопки – картки (зелений колір — початковий рівень,  жовтий — середній; синій – до­статній, червоний — високий).

За правильні свідчення ви будете натискали на пот­рібного кольору кнопки хронольоту і записувати це у ваші дорожні зошити.

Тепер вирушаймо!

ІІ. Подорож на хронольоті.

Лунає уривок із «Сентиментального вальсу» П. І. Чайковського… Раптом хтось стукає у двері! (Му­зика переривається.) З’являється учень у костюмі ти­тана Кроноса.

Кронос: Я могутній, я титан!

Не злякав мене Уран!

Але Зеве мене здолав — і

В Тартар швидко одіслав…

Щоб заплутати всіх вас;

Я змішаю рік і час.

Грецькі міфи, гори, ріки…

Все забудете навіки!

Слово вчителя. Діти, що ж нам робити? А ви не впізнали нашого «гостя»? Невже його пророцтво починає діяти? Хто ж це до нас завітав? Поясніть свою відповідь. (Титан Кронос.)

Давайте запросимо Кроноса до нас на хроноліт і спробуємо здолати всі перешкоди!

Кронос приєднується до решти учнів. Але знову — стук у двері. З’являється ученйця в костюмі музи іс­торії Кліо.

Кліо: Моя мати — Мнемозина!

А історії стежина

Сяятиме оксамитом,

Якщо готувались діти!

Учні відгадують завдяки віршованим рядкам ім’я незвичайної гості. Кліо запевняє, що подолати всі пе­решкоди Кроноса допоможуть знання.

Кліо теж запрошується на хроноліт, але перед тим, як прийняти запрошення, вона передає учням обпале­ну грамоту — подорожній листок із назвами зупинок і чарівний клунок з підказками.

Подорож триває під звуки «Сентиментального вальсу» П.І.Чайковського.

1. Зупинка «Загадкова мапа».

Слово вчителя. Ось і зупинився наш хроноліт. Нам неодмінно треба дістатися Дельф, щоб прочитати гноми на стіні храму Аполлона! Яка ж це зупинка? У нас же е чарівний клунок із підказками! Але що це? Державний прапор! До чого він тут, як ви гадаєте?

(Жовтий та блакитний кольори були улюбленими кольорами жителів острова Кріт.)

Отже, будемо мандрувати мацою!

Гра «Вірю — не вірю!»

Учитель називає твердження. Якщо учні з ним згод­ні — вони піднімають руку; якщо не згодні — схре­щують руки на грудях. За кожну правильну відповідь учні отримують картку зеленого кольору, тобто «натис­кають» на відповідну кнопку хронольоту і занотовують це в подорожній зошит.

Варіанти тверджень:

• Греція розташована на півночі Балканського пів­острова. (Неправильно: на півдні.)
• На узбережжі Малої Азії також жили греки. (Правильно.)
• Пелопоннесом у Греції називають середню” части­ну. (Неправильно: південну.)
• Греція омивалася Середземним морем. (Правиль­но.)
• Назва «олімпійські ігри» походить від назви гори Олімп. (Неправильно: від назви міста Олімпія.)
• Із Північної в Середню Грецію веде лише вузень­ка стежка — Фермопільський прохід. (Правильно.)

Гра біля карти «Точки небосхилу»

Учням потрібно розташувати в зазначеному напрямі міста або будь-які географічні об’єкти. За правильну відповідь учні отримують картки жовтого кольору.

Варіанти завдань:                        ‘

• Розташуйте, будь ласка, з Півночі на Південь міс­та: Афіни, Спарта, Дельфи, Фіви.

(Дельфи Фіви -> Афіни Спарта.)

• Розташуйте, будь ласка, зі Сходу на Захід Іонічне та Егейське моря.

(Егейське море -> Іонічне море.)

• Розташуйте, будь ласка, із’ Півдня на Північ такі географічні об’єкти: Фермопільський прохід; гора Олімп; півострів Пелопоннес.

(Півострів Пелопоннес -> Фермопільський прохід гора Олімп.)

Гра біля карти «Четвертий зайвий»

Учням пропонується чотири назви географічних об’єктів, три з яких поєднані Між собою за якоюсь оз­накою, а четвертий — зайвий. Потрібно визначити зай­вий об’єкт, а потім показати все на карті. За правильну відповідь — картки синього кольору.

Варіанти завдань:

— Острів Кріт, острів Евбея, місто Кносс, Середзем­не море.

(Зайвий острів Евбея.),

• Гора Олімп, місто Фіви, Північна Греція, Півден­на Греція.

(Зайва Південна Греція.)

• Півострів Пелопоннес, гора Олімп, місто Олімпія, місто Спарта. (Зайва гора Олімп.)

Слово вчителя. Молодці, діти! Я бачу, як посміхається Кліо і гік сумує Кронос. Рушаймо далі! А ось і наступна зупинка, а вгадати її назву нам допоможе підказка з чарівного клунка. Це касета. Зараз послухаємо. (Лунає шум морських хвиль.)

Слово вчителя. Діти, якого грецького бога нагадують нам ці звуки? (Посейдона.)

Тепер ясно, яка це зупинка.

2. Зупинка «Життя богів».

Слово вчителя.; На цій зупинці нас теж чекають випробування, але чим швидше ми їх подолаємо, тим швидше дістанемось -храму Аполлона.

Завдання «Впізнай бога»

Учитель показує учням картинки із зображенням грецьких богів (не підписаних), а учні вгадують їхні імена. За кожну правильну відповідь школярі отриму­ють картку жовтого кольору.

Слово вчителя. Діти, здається мені, що Кронос знов хоче вас заплутати! Він пропонує нам завдання на уважність.

«Загадки-пастки »

Дітям пропонується вгадати правильне ім’я бога (бо­гині), а також назвати неправильне ім’я, надавши ха­рактеристику і цьому божеству.

Її найбільше шанували —

Розумну, мудру, справедливу!

В руці зі списом зображали,

Як Зевсову дочку сміливу,

Її душа добру відкрита! Ім’я богині — …

Афіна — правильна відповідь.

Афродіта— неправильна відповідь: богиня краси та кохання.

З усіх богів він – найхитріший,

До того ж спритний, найхуткіший!

Володар всіх мандрівників.

І вісник головних богів.

Бо має «неба пішохід»

Взуття крилате. Це — …

Гермес — правильна відповідь.

Аід — неправильна відповідь: бог підземного царс­тва мертвих.

Коли вона всміхається — багаті урожаї.

Її дочка вертається — природа оживає.

Якщо вона зажуриться — земля плоди не родить,

Зимою небо хмуриться, нестерпний голод ходить.

Та переміна настрою — це не її провина!

Аїд зробив нещасною прекрасну …

Деметра — правильна відповідь: б<?гиня землероб­ства та родючості,

Афіна — неправильна відповідь: богиня мудрості.

За правильні відповіді і пояснення учні «нажимають» на кнопки-картки синього кольору.

Завдання «Жертва богам»

Слово вчителя. Зараз ми спробуємо уявити себе мешканцями Спарти. Як ми будемо розмовляти? (Лаконічно.)

Отже, коротке запитання — Коротка відповідь. Ви­нагорода: картки жовтого кольору.

Варіанти запитань:

• Які жертви греки приносили богам найчастіше? (Вино, олію, мед, молоко.)
• Які жертви приносили у важливих випадках? (Сто биків—- «гекатомба».)
• Яка різниця між жертвами олімпійським та під­земним богам? (Олімпійським — білих тварин, підзем­ним— чорних.)
• Кому приносили жертву для успішної торгівлі? (Гермесу.)
• Кому приносили жертву для успішної морської подорожі? (Посейдону.)
• Кому приносили жертву для успішного полюван­ня? (Артеміді.)

Слово вчителя. Як гарно ви впоралися із завданнями! Час вирушати далі. А назву наступної зупинки нам допоможе впізнати підказка музи історії Кліо… Але що це?! Сірники? Дійсно, сірники «Золоте руно»… Що ж вони можуть означати, діти? (Міф про аргонавтів.) Усе зрозуміло. Увага! Хроноліт зупиняється на станції «Міфологічна скарбничка».

3. «Міфологічна скарбничка».

Слово вчителя. Діти, мені здається, що Кронос вже не такий упевнений у своїх підступних чарах. Але випробування для вас ще не скінчилися. Отже, будьте уважні!

Завдання «Хто з героїв міфів міг би сказати такі слова?»

1. «Завдяки мені помешкання людей сТали світли­ми в найтемніші вечори. Це я допоміг їм поборо­ти зимовий холод. За що ж цар богів і людей так жорстоко карає мене?» (Прометей.)
2. «Приємно, що й говорити, коли ім’ям батька на­звали навіки безмежне море! Але як хотів би я, щоб цього не сталось!» (Тесей.)
3. «Афіняни, я впізнав у морській далині корабель! О, краще б очі мої старі осліпли, ніж бачити цей страшний колір вітрил! Мій син загинув… Будь проклята, гидка потворо! Жити більше не хочу й не можу!» (Егей.)
4. «Обманом розлучили мене з улюбленою дочкою! Тож нехай зів’януть квіти, засохнуть дерева, ви­горить трава! Верніть мою дочку!» (Деметра.)
5. «Не засуджуйте нещасного батька. Так, мені ні­кого винуватити в загибелі сина! Знаю, знаю, лю­дина не птах… Але прекрасний світ, створений богами, ще дивовижніше, коли дивишся на нього з висоти!..» (Дедал.)

(Учні, які вгадали міфологічного героя, «натиска­ють» на сині кнопки, а якщо вони додатково розпові­ли про сюжет міфу, прикрасили розповідь деталями з додаткової літератури – отримують червоні картки – кнопки.)

Завдання «Прочитай малюнок»

Учням Пропонуються малюнки, виготовлені інши­ми класами (паралельними, минулорічними), на яких зображені маловідомі епізоди давньогрецький міфів. Учні повинні вгадати назву зображеного міфу, назва­ти героїв, коротко переповісти сюжет. У нагороду вони отримують сині або червоні картки-кнопки, залежно від рівня відповіді.

Слово вчителя. Діти, здається, нам залишилась всього одна зупинка. Давайте зазирнемо у чарівний клунок: яка ж нас чекає підказка? Яблуко! Що ж це означає? Правильно, це може бути натяк і на яблуко розбрату, і на яблука Гесперид! Отже, ми зупинилися на Станції «Крилаті диво-вирази».

4. «Крилаті диво-вирази».

Слово вчителя. Діти, на вас чекає останнє випро­бування. За всі правильні відповіді ви будете «нати­скати» на сині та червоні картки-кнопки. Увага!

Завдання «Лаконічно поясни крилаті вирази»

1. Нитка Аріадни (Путівник.)
2. Ахіллесова п’ята (Недолік.)
3. Яблуко розбрату (Привід.)
4. Золоте руно (Стимул.)
5. Яблука Гесперид (Коштовність.)
6. Авгієві стайні (Безладдя.)
7. Між Сціллоїо і Харібдою (Пастка.)

(Увага! Учні повинні пояснювати свій вибір.)

 Завдання «Інтернаціональне прислів’я»

Учні підбирають українські відповідники до грець­ких прислів’їв і пояснюють, що вони означають.

Наприклад:

Грецьке «Не співай переможну пісню передчасно!»

Українське «Не лізь поперед батька в пекло!»

Грецьке «Без праці не буде хліба в роті!»

Українське «Без праці не зловиш і риби у пруді!»

Гра «Історична риболовля», поєднана з конкурсом

«Крилаті асоціації»

Учні об’єднуються в чотири групи. У¹ кожній групі обирається «щасливий» учень, який запрошується до «історичної річки» (картонний коробок із паперовими рибками, на яких написані крилаті вирази).

Учні з кожної команди «ловлять» рибу і несуть її до своєї команди, не повідомляючи вголос, який крила­тий вираз їм дістався.

За декілька хвилин кожна команда готує інсцену­вання «свого» крилатого виразу. Потім відбувається презентація крилатих виразів. Команди відгадують асоціації інших команд, пояснюють, що означають ці вирази.

Слово вчителя. Діти, ось ви іподолали всі перешкоди! Сам Кронос і Кліо задоволені вашими знаннями, дотепністю і винахідливістю.

Отже, декілька кроків залишилося до стіни храма Аполлона. Як ви вважаєте, який же гном вирішили написати на ній мудрі філософи?  ,

III. Бліц-інтерв’ю «Відкритий мікрофон».

Учням передається символічний мікрофон, і вони озвучують свої припущення.

Нарешті вчитель показує учням плакат, на якому написано: «Знай самого себе».

Учні коротко обговорюють зміст гному. Лунає «Сен­тиментальний вальс» П. І. Чайковського.

Слово вчителя. От і настав час нашому хронольоту повертатися додому, у XXI століття, до нашого класу.

Я думаю, у нас із вами вийшла цікава подорож!

Домашнє завдання: У вигляді есе, листів друзям, малюнків, ребусів поділіться вашими враженнями

про найбільш цікаві епізоди нашої подорожі на хро­нольоті!

IV. Підсумок уроку.

Оцінювання вчителем рівня знань учнів.

Література

1. Вартаньян Эд. Из жизни слов. — Москва, 1973. — 288 с.
2. Демиденко Т. Ц. Інтегративні уроки: Історія. Математи­ка. Українська література. — Полтава, 2003. — 52 с.
3. Коваль А. П. Слово про слово. — Київ, 1986.— 384 с.
4. МещеряковБ. Г., Мещерякова И. А. Материалн к разделу «Зведенне» // Учительская газета. —1992. — № 33- 36. — С. 14.
5. Молчанов А. Древняя Греция / Знциклопедия для детей. Т. 1. Всемирная история. — Москва, 2003.— С. 108- 114. ;
6. Стародуб О. Подорож у минуле // Історія України. — 2000. —

№ 36. — С.12.

7. Шалагінова О. І., Шалагінов Б. Б. Історія стародавнього світу. — Київ, 2000. — 256 с.
8. Щедрик Н- В. Перевір себе сам(-а). — Кременчук, 1998. — 20 с.