Виховний захід “Веселкові барви нашого дитинства”

Автор: Заступник директора з НВР Бабенко Віта Леонідівна

Це свято підведення підсумків по виявленню найталановитіших дітей школи, демонстрація різноманітних напрямків творчої діяльності дітей та вчителів.

---

 

Мета.

В урочистій святковій обстановці провести свято, підвести підсумки по    виявленню найталановитіших дітей школи, продемонструвати  різноманітні напрями твор­чої діяльності дітей і вчителів. Пропагувати досягнення талановитих дітей і пе­дагогів, підтримувати дітей-лідерів, активістів, творців.

Розвивати дитячі здібнос­ті, формувати дитячу еліту школи.

Виховувати активну життєву позицію у підрос­таючого покоління, почуття відповідальності, колективізму, згуртованості, дружби.

Обладнання.

Плакати, виставка малюнків, повітряні кульки, різнокольорова завіса, музична апаратура.

Місце проведення.

Святково прикрашений зал, на сцені напис «Веселкові барви нашого дитинства», « Той, хто думає на один рік – сіє рис, хто думає на десять років наперед – садить дерева, а хто думає на сто років уперед – виховує дітей» ( Східна мудрість)

Хід свята

Ведучий.

Добрий день, шановні гості! Добрий день!

Правда чудова ця фраза?

Вона нас зближує з вами одразу.

Сьогодні гадаємо, якраз буде вчасно,

Щоб у всіх був дійсно чудовий настрій.

Упоравшись з ділом, хіба нам не варто

Зустрітися з піснею, чи навіть жартом.

Ми раді, що ви завітали до нас на свято – свято дитинства. Сподіваємось, що сьогодні ясно буде в нашому залі від щирих посмішок, цікавих поглядів, від оплесків, від святкового вбрання. Сьогодні в нас буде тісно від пісень і жартів, від танців. Хай звеселять душу і зігріють вам серце виступи  учнів нашої школи. Дитинство! Прекрасна країна! Країна мрій і надій.

( виходить Настя і смикає Артема за одяг)

• Настуню, що таке ? Не відволікай мене, ти ж бачиш, я проводжу свято.

Ведуча. Ти, Артеме, тут про дитинство розповідаєш, а сам вже майже дорослий? Ти ж випускник, мабуть вже й забув, яке воно – дитинство?

Ведучий. Та, ні не забув, але якщо ти мені будеш допомагати, то наше свято буде яскравішим.

Ведуча.  Я для цього і прийшла сюди. І так…Ой! Я трішки  хвилююсь. Я ж уперше буду ведучою свята.

Ведучий.  Не хвилюйся, я ж поруч, а разом ми впораємося. Тож починаємо.

Скільки ми стрічаємо свят у цьому залі,

А такого свята, як оце, не знали.

Радісне й веселе у нас свято

Хочемо вам квітку дарувати.

Ведуча. Пісня «Квітка сповнення бажань», виконує ансамбль «Краплинка»

Ведуча. А ти знаєш, Артеме, чим відрізняються діти від дорослих, крім зросту звичайно?

Ведучий. Ну звичайно, дорослі більше знають, у них великий життєвий досвід.

Ведуча. Та, ні. Дорослі завжди такі заклопотані, чимось стурбовані, і тому, нажаль вони рідко посміхаються. А ми, діти, хоч і маємо не менще турбот, але завжди даруємо свою посмішку всім присутнім.

Ведучий. Так я пам’ятаю, як ти посміхалася, коли ти вперше прийшла до школи. Сліз було немало, майже справжня ріка.

Ведуча. Та то я ще не знала, що в нас у школі так цікаво, і за мамою плакала та і хвилювалась трішки. А ось наші першокласники зовсім не плачуть і хочуть подарувати нам свій виступ.

Ведучий. Пісню «Посмішка» виконують учні 1 класу.

Ведучий. ( з’являються клоуни) О, у нас ще одні гості. Чи наші конкурени, Настуню?

Ведуча. Ну давай послухаємо, вони нам розкажуть.

Ведучий. Вітаємо! Веселі жонглери – Людмила та Олексій.

Ведучий. Шановні гості! Ви вже трішки познайомились з нами. Хочеться про школу вам більше розказати. Наша школа — це храм науки, і вчаться тут обдаровані діти, дійсно гідні вашої уваги.

Ведуча.

Діти ми усі веселі,

Кожен з різної оселі,

Наші думки ви поважайте,

Що не так, то вибачайте!

Ведучий.

В своїх помислах прямуєм

До добра і до краси,

Щоби бути сильним духом,

І чистішим від роси.

Ведуча.

Свої здібності й силу

Розвиваймо раз у раз

Щоби школі була втіха,

І щоб користь була з нас.

Ведучий.

Все, що рідне, хай нам буде

Найдорожче і святе,

А шкільна наша родина

Найрідніша над усе.

Звучить гімн школи у виконанні учнів 10 кл.

Ведучий.

Країна дитинства – країна казкова.

І часто дорослих вона вабить знову

І часто дорослі літають у мріях,

Вернутись в дитинство живе в них надія.

Ведуча.

З дитинством, любі, не розлучайтесь,

В далеку країну щораз повертайтесь.

Вам серце завжди підкаже пораду,

В дитинстві ви знайдете втіху й відраду.

• Вже майже попрощались з дитинством наші випускники, тож надамо їм слово.

Ведучий. Пісня випускників третьої школи, запрошуємо дівчат 11 класу.

Ведуча. Так тяжко зітхає.

Ведучий. Чому це ти ?

Ведуча.Тому, що я як уявлю, що прийшовши 1 вересня до школи, ми вас більше не побачимо.

 Ведучий. Що ти маєш на увазі?

Ведуча. Невже ти не розумієш, що ви будете навчатися у вузах, а в школу будете заходити лише інколи.

Ведучий. Не розчаровуйся. Тоді, коли ми приходитимемо до школи, ви нам будете влаштовувати свята.

Ведуча. Так, і ви ніколи, ніколи не забудете про нас. Все, мені вже стало набагато краще. І я теж хочу показати свій талант, але мені треба підготуватися.

Ведучий. Ну, добре іди готуйся, а я оголошую наступний номер.

Про вальс хороше все сказали

У віршах і піснях уже давно,

Та скільки б танців не бувало,

Кращого від вальсу ми не знайдемо все одно

Танець “Вальс”

Ведучий. А зараз треба гарно оголосити свою колегу. Спробую, сподіваюсь їй сподобається.

В школі гарна є дівчина,

В нас Настуня, перлина.

Має вона гарні звички

Ще й червоні черевички.

Пісню «Червоні черевички»

Ведучий.

«Хто ніколи не був дитиною, не може стати дорослим», — зауважив одного разу Чарлі Чаплін. Проблема в тому, що небагато дорослих пам’ятають, як воно — бути дитиною.

Всі ми разом з дитинства.

Це чудова безмежна країна,

Де співає щаслива дитяча душа

Де немає ні зла, ні тривог, ні обману.

А навколо одне лиш – добро і краса.

Учениця 1 класу

Там дерева ростуть

Аж до самого синього неба,

Пахнуть трави у лузі духмяні.

І співають пісні,

Всім нагадуючи про дитинство,

Стоголосі дзвінкі солов’ї.

Учень 5 класу

Всі ми, друзі мої,

Бережемо цю чудову країну,

Це найбільший той скарб,

Що в твоїй у душі і моїй.

Повертайтесь дорослі,

У країну дитинства казкову.

Тільки тут ви зігрієте душу свою.

Ведучий. Пісня в дарунок

Ведуча. Хелоу! Хау ду ю ду! ( говорить англійською)

Ведучий. Що трапилося? Ти що почала готуватися до заліку  з англійської?

Ведуча. Та ні! Все дуже просто! Я готуюся представити наступного учасника.

Ведучий. Ти помилилась він не із Англії, а з Франції. Вітаємо Олександра з музичною композицією «Бабине літо».

Ведучий. Чарівна музика дозволила нам помріяти і зрозуміти, що діти всіх країн дуже схожі. Але ми ніколи не повинні забувати , що ми – українці.

Ми – є діти українські,

Український славний рід…

Дбаймо друзі, про нас

Добра слава йшла у світ.

Все, що рідне, хай нам буде

Найдорожче і святе.

Рідна віра, рідна мова,

Рідний край понад усе!

Ведуча.

Дітвора ми українська,

Хлопці і дівчата.

Хоч слабі у нас ще ручки

Та душа завзята.

Ми малі, та всі ми друзі,

Ми одна родина.

А найкраща наша мати –

Рідна Україна.

Ведучий. Для вас танок «Україна» у виконанні молодшої, ередньої та старшої груп танцювального ансамблю ___________________.

Ведучий.(танцюристи залишаються на сцені)

Дитинство залишиться в нас назавжди:

Світанком рожевим, дзвінком вересневим,

Посмішкою вчителя, думкою мислителя.

(разом всі)Усім прекрасним, що є на землі,

Ми завдячуємо, дитинство, тобі.

( звучить пісня «Хай радіють усі»)

Ведучі. Дякуємо за увагу! До нових зустрічей!