Виховний захід для початкових класів

Неси добро у світ природи

Автор: вчитель Мельник Ярина Вікторівна

Тема. Неси добро у світ природи

Мета: поглибити знання дітей про багатогранність і цінність природи; розширити уявлення про вплив людини та її поведінки на навколишній світ; виховувати ціннісне ставлення до природи, як до рідної домівки, бажання зберегти її для майбутніх поколінь.

Очікувані результати: ціннісне ставлення особистості до природи; сформованість мотивів на збереження та примноження природних багатств; прагнення жити в гармонії з природою.

Методичне забезпечення: плакати «Обожнювать красу Землі навчись», «Хай служать добру твої розум і руки», «Любімо не словом, ані язиком, але ділом і правдою»; виставка фотоматеріалів художніх полотен з різними краєвидами; Червона книга України; глобус; шапочки-маски для дітей (соловей, калина, білка, сова, соняшник, дельфін, дятел, барвінок, Сонце, зернятко, мишка, змія, їжак).

Сценарний хід

Класовод: Сьогоднішній наш захід присвячений любові, добру та красі природи, адже всі ми повинні розуміти красу природи, робити для неї добро і любити її. Розпочнемо з легенди:

Було у матері Природи три доньки. Одну з них звали Краса, другу – Доброта, третю – Любов. Дружно вони жили, доньки любили свою матір, піклувалися про неї, допомагали їй у всьому. Та якось серед них виникла суперечка: «А хто ж важливіший для нашої матері Природи? Від котрої з нас більше користі?».

• Я найважливіша, – сказала Краса, – бо я роблю нашу матір Природу прекрасною, неповторною, чарівною.
• А от і ні, це я важливіша, – сказала Доброта, – бо є люди, які не розуміють тебе, а тому часто шкодять нашій матері. Я ж роблю людей добрими до природи.
• Найважливіша я – Любов, – промовила третя сестра, – адже ваша краса і доброта нічого не варті без мене. Насамперед Природу потрібно любити. Лише тоді люди будуть робити для неї добро і розумітимуть її красу.

Звичайно, мати Природа швидко помирила дочок, пояснивши їм, що всі троє однаково потрібні їй, однаково важливі в її житті.

Герої цієї легенди допоможуть і нам це зрозуміти. Першою до нас завітала Краса.

(На дошці з’являється плакат «Обожнювать красу Землі навчись»)

Класовод: Красу можна сприймати зором, слухом, а ще більше – серцем. Про красу можна розповісти словом…

Учень:
Буває часом сліпну від краси,
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво.
Оці степи, це небо, ці ліси,
Усе так гарно, чисто, незрадливо.
Усе як є – дорога, явори,
Усе моє, все зветься України,
Така краса, висока і нетлінна,
Що хоч спинись і з Богом говори.

Класовод: Про красу можна розповісти піснею…

(Учні співають пісню «Зацвіла в долині»)

Класовод: Про красу природи можна розповісти картиною, як це роблять художники. До вашої уваги репродукції картин.

(Огляд картин)

Класовод: Як бачите, кожна людина, бачить красу по-своєму. Інколи це буває так:

(Учні розігрують сценку)

До квітучого лугу прийшли два юнаки – Сергій і Матвій.

• Яка краса! Дивись, на зеленому килимі немов виткав хто рожеві, червоні, білі, блакитні квіти.
• Справді, красива трава. Сюди б корову пустити, до вечора буде двоє відер молока.
• А бджоли бринять, немов арфа.
• А вулики б сюди вивести… Меду, меду стільки б наносили.
• І є ж такі люди, що не бачать тієї краси?!

Класовод: Дійсно, такі люди є. І з роками таке нерозуміння краси може обернутися великим лихом для природи. Одним із наслідків нерозуміння краси природи є славнозвісна «Червона книга», в яку занесені види рослин і тварин, що зникають з лиця Землі.

Учень:
В Червону книгу ми занесли
Світ неповторний та чудовий,
Що поступово вимирає,
Давно рятунку в нас благає.
Невже в майбутньому на світі
Не будуть зеленіти віти –
Верби, берізки, горобини
І диво-дівчинки калини.

Учень:
Невже ми більше не побачим,
Як біля річки верби плачуть,
Як розцвітають на майданах,
Високі красені каштани.
Ми всі господарі природи,
Тож збережемо її вроду!

Класовод: Справді, істина ця не нова: «Краса врятує світ!». Але як і чим врятувати і зберегти красу? Відповідь на це питання, як і на багато інших, можна знайти у Біблії (Послання св. апостола Павла 6:10): «Поки маємо час, усім робімо добро…»

Обдаровуючи нас всім необхідним для життя, Господь ставить перед кожною людиною просте, але дуже відповідальне завдання: не втомлюватись творити добро, примножувати красу у створеному Ним світі.

(На дошку вішаємо новий плакат «Хай служать добру твої розум і руки»)

Учень:
Якщо людина добре серце має,
Вона іде у світ добро творить.
В її очах любов і ласка сяє,
Така людина святістю горить!

(Учні співають пісню «Доброта» слова і музика А.Житкевича)

Класовод: Що є доброта в природі?

Учень:
Природа нам – як рідний дім,
Вона усім як мати.
Щоб лад завжди був в домі тім,
Про це нам треба дбати.

Учень:
Прийде весна й покличе нас
В поля, теплом зігріті.
Та знати треба повсякчас,
Як слід й не слід чинити.

Учень:
Не рви трави товсті жмути,
Не рви в букети квіти.
Все, що навколо бачиш ти,
Рости повинно й жити!

Учень:
Не рви, не знищуй, не руйнуй –
Це заповідь для тебе:
Красу планети не зіпсуй –
Вона одна під небом.

Класовод: Ніхто сьогодні не буде сперечатися, коли я скажу: «Природу потрібно любити!». А що таке любов? Святий апостол Іоанн Богослов наголошує: «Бог є любов!». Далі додає: «Діточки, – любімо не словом, ані язиком, але ділом і правдою». Як довести нам свою любов до матінки природи? Тільки добрими ділами, тільки примножуючи красу.

Учень:
Добрим світ створив Творець.
Сонце – спільний наш отець,
Земля, звичайно, – мати.
Треба їх нам зберігати!

Учень:
Бережи природу – предків заповіти,
Не засмічуй воду, землю і повітря.
Хай в душі і серці горить, як багаття,
Всі ми на планеті рідні сестри й браття!

Учень:
На землі все потрібне:
І дощик, і сніг, і вітер.
Всі живі ждуть любові
І турботи про них,
І у лагіднім слові,
І у діях твоїх!

Класовод: Щоб довести свою любов на ділі ми приймемо «Закони охорони природи». Але це не ті, що прийняли дорослі, і яких вони ж самі не дотримуються. Наші закони опираються на одвічну мудрість природи:

(Розповідають діти у костюмах та масках)

1. Закон співучого солов’я. Будемо оспівувати красу рідної землі як соловей!
2. Закон червоної калини. Будемо прикрашати Землю добрими справами, як калина гай!
3. Закон турботливої білочки. Будемо брати від природи лише необхідне!
4. Закон мудрої сови. Будемо спостерігати, навчатися, діяти і відповідати за свої вчинки!
5. Закон золотого соняшника. Кожна істота, яка живе на Землі, – незамінна. Вона має право на сонце, повітря і воду.
6. Закон доброго дельфіна. Будемо допомагати кожному, хто цього потребує, як дельфін у морі!
7. Закон наполегливого дятла. Будемо наполегливими і не втомливими як дятли, – і побачимо нашу землю уквітчаною і здоровою.
8. Закон вічнозеленого барвінку. Будемо завжди пам’ятати про перевагу Законів Природи над законами людськими.

(Діти стають в коло, утворюючи «екологічний ланцюжок»)

Учень:
Ось планета, яку ми звемо Земля.
А я – вербичка, зелене личко,
Яка вплітається у ниті незримі,
Що все зв’язали у коло єдине
На цій планеті, що зветься Земля.

Учень:
А я – Сонце, що день приносить,
Розчеше коси вербичці,
Яка вплітається в ниті незримі,
Що все зв’язали у коло єдине,
На цій планеті, що зветься Земля.

Учень:
А я – зернятко, яке зігріте сонцем ласкавим,
Що день приносить,
Розчеше коси зеленій вербичці,
Що росте на планеті Земля.

Учень: Я – мишка сіренька,
Яка зернятко з’їдає тихенько,
Яке зігріте сонцем ласкавим,
Що сіє життя на планеті Земля.

Учень: Я – змія повзуча,
Яка впіймає мишку сіреньку,
Яка з’їдає зернятко тихенько
На щедрій планеті, що зветься Земля.

Учень:
А я – їжачок колючий,
Який поснідає гадом повзучим,
Що гріє на сонечку тіло блискуче
На добрій планеті, що зветься Земля.

Учень:
А я – людина, завершую коло єдине,
Яке зберегти повинна,
Щоб квітло життя невпинно
На вічній планеті, що зветься Земля.

(Звучить пісня «Молитва» сл. і муз.А.Житкевича)

Класовод:
Збережімо цю землю, її вроду,
І маленьку рибку у воді.
Збережем всіх звірів у природі
І убиймо звіра у собі,
Щоб барвиста веселка сіяла,
Радість людям усім дарувала.
Усі: дорослі і малі,
Добро творімо на Землі!

Презентація до уроку