Алгоритм підготовки вчителя до проведення уроку
Автор: вчитель математики-інформатики Подколзіна Вікторія Олександрівна
Найважливіше завдання, яке стоїть перед вчителем з розвитку умінь – створювати тематичні плани, конспекти уроків, проводити і аналізувати уроки. Кожен вчитель-предметник вирішує у своїй повсякденній роботі освітні, виховні і розвиваючі завдання. У концентрованій формі ці завдання для кожного конкретного навчального предмета сформульовані в навчальній програмі з предмета. Робота вчителя-предметника будується на основі чіткого планування всієї його навчально-виховної діяльності. Перед тим, як розпочати готуватись до уроку вчитель знайомиться з річними, тематичними планами інформатики, знайомиться з навчальними та методичними посібниками, додатковою літературою, програмним забезпеченням, який є у навчальному закладі [12].
Наступним етапом є написання докладних конспектів уроків з даного розділу із зазначенням:
- № уроку;
- його цілей (освітньої, розвиваючої та виховної);
- типу уроку (урок з ознайомлення з новим матеріалом; урок по закріпленню вивченого; урок перевірки знань, умінь і навичок; урок з систематизації та узагальненню вивченого матеріалу);
- розподілу основних етапів уроку за часом;
- змісту;
- етапів формування базових понять (введення поняття; приведення прикладів, до яких застосовні дане поняття; виділення істотних і несуттєвих ознак поняття; визначення поняття, заснованого на істотних ознаках);
- методів навчання: усне (індивідуальне, фронтальне) або письмове (самостійна, контрольна робота, диктант з інформатики) опитування; лекція, пояснення, проблемне пояснення, розповідь, бесіда, розповідь з елементами бесіди, самостійна робота з джерелом інформації, вправа, рольова гра, виконання вправ і завдань у звичайній або ігровій формі і т.д.;
- прийомів роботи: складання схеми, робота з таблицями, робота з текстом підручника, складання опису і т.д.
До розроблених уроків необхідно підготувати (або підібрати) демонстраційні та дидактичні електронні матеріали.
Підготовка вчителя до нового заняття займає від 2 до 3 годин, якщо при цьому доводиться освоювати програмне забезпечення, то підготовка триває значно довше. Студенту доведеться витратити на підготовку до уроку ще більшу кількість часу. Для того щоб урок вийшов якісним, цей час має бути заздалегідь заплановано.
Приступаючи до створення плану-конспекту уроку, слід пам’ятати, що плановані завдання окремих уроків повинні виступати як складова частина загальної задачі досліджуваної теми з інформатики. Компоненти знань, які розкриваються на уроці, повинні забезпечувати частину рішення тієї чи іншої цілісної задачі. Конкретні завдання окремих уроків повинні розглядатися у взаємозв’язку з іншими завданнями.
Поурочне планування занять необхідно складати таким чином, щоб уроки не тільки надавали учням певні знання, формували вміння, а й забезпечували їх міцність, давали можливість деякі вміння «зробити» навичками.
При складанні планів-конспектів окремих уроків необхідно враховувати, що активність розумової діяльності по ходу ознайомлення з матеріалом зростає, якщо одночасно учень виконує конкретне завдання, що допомагає глибше зрозуміти цей матеріал, і при цьому дотримуються наступні умови: 1) поставлене завдання спрямовує зусилля учня на використання певного розумового прийому; 2) учень володіє знаннями, необхідними для виконання цього завдання, і навичками застосування даного прийому; 3) цей прийом відповідає змісту матеріалу, і чим більшою мірою відповідає, тим сильніше активізує діяльність.
Активізувати розумову діяльність учнів на занятті можна, і при використанні дидактичного правила, яке говорить, що спочатку вчитель ставить конкретне завдання, яке повинні будуть виконувати учні у процесі ознайомлення з матеріалом, і лише потім пропонує їм читати підручник, слухати пояснення вчителя, викликаного учня.
Підбираючи завдання до заняття, важливо враховувати, що вони повинні бути посильними для всіх учнів, інакше у них втрачається впевненість і послаблюється увагу. Всі учні повинні володіти знаннями, вміннями і навичками, необхідними для виконання завдання, в іншому випадку частина класу не бере участі в роботі. Всі учні повинні бути впевнені в тому, що впораються із завданням.
Якщо розуміти методи навчання як впорядковані способи взаємопов’язаної діяльності вчителя та учнів, спрямовані на досягнення цілей навчання як засіб освіти та виховання, то опис кожного методу навчання повинно включати опис: 1) навчальної діяльності вчителя; 2) навчальної (пізнавальної) діяльності учня; 3) зв’язки між ними або способи, якими навчальна діяльність вчителя управляє пізнавальною діяльністю учнів.
Такий підхід має знайти своє відображення в плануванні окремих уроків, що ставлять в центр уваги особистість учня.
Для планування окремих уроків можна використовувати такі структурні одиниці уроку:
- Організація початку уроку.
- Виявлення наявних знань, умінь і навичок.
- Робота над досліджуваним матеріалом.
- Знайомство з новим матеріалом.
- Забезпечення планованого рівня знань (повторення, вдосконалення і застосування знань і умінь).
- Систематизація та узагальнення знань.
- Організація роботи вдома.
Дидактична мета етапу уроку «Виявлення наявних знань, умінь і навичок» – аналіз знань, умінь і навичок учнів.
Дидактичною метою етапу уроку «Робота над досліджуваним матеріалом» є ознайомлення учнів з новим матеріалом. Завдання етапу – повідомлення нових, розширення і поглиблення наявних знань. Для вирішення цих завдань необхідно виділяти кращі методи навчання, продумувати відповідність методів і засобів пізнання конкретних умов роботи, визначати шляхи активізації діяльності учнів[8].
Дидактичною метою етапу уроку «Забезпечення планованого рівня знань» є засвоєння знань і вміння користуватися знаннями, усвідомлення практичної значущості досліджуваного матеріалу в науці і житті.
Дидактичною метою етапу «Систематизації та узагальнення знань» є виділення головного і встановлення зв’язків у досліджуваному і вивченому раніше матеріалі. Основні функції – ціннісно-орієнтаційна, навчальна, контрольно-перевірочна. На даному етапі уроку підводиться підсумок роботи учнів, виділяється головне в досліджуваному матеріалі, підкреслюються зв’язки між окремими питаннями досліджуваного матеріалу; розкривається значимість досліджуваного раніше в системі засвоєних знань даного предмета та інших дисциплін; практичне застосування знань у науці, техніці, суспільному житті.
Створюючи плани уроків, необхідно домагатися того, щоб плановані результати навчання чинили істотний вплив на підвищення якості навчання і більш ефективно реалізовували всі можливості програми курсу. Для цього вони повинні відповідати таким вимогам: бути конкретними, реалістичними і відкритими, тобто учень повинен розуміти, що від нього вимагають і як це виконати.
Деякі заплановані практичні заняття з інформатики можуть тривати дві академічні години. Вивчення впливу комп’ютерних занять різного типу дозволило встановити оптимальну і допустиму їх тривалість для дітей різного віку. Для школярів 11-14 років оптимальна тривалість комп’ютерних занять змішаного типу становить 60 хвилин, а допустима – 90 хвилин, тому здвоєні практичні заняття цілком будуть цілком допустимими, якщо частину часу на цих заняттях буде відведено на складання і запис учнями алгоритмів (приблизно 10-15 хвилин), 5-10 хвилин на обговорення підсумків уроку і домашнє завдання і т.п.
При складанні планів-конспектів рекомендується виділяти такі графи, як «Структурні елементи уроку», «Діяльність учителя», «Діяльність учнів».
План-конспект кожного уроку повинен ретельно розроблятися, а також повинен готуватися дидактичний матеріал, продумуватися заходи-завдання. У конспекті кожного уроку необхідно вказати форми і методи навчання, форми організації навчальної діяльності, форми та засоби контролю, діяльність вчителя та учнів.
Діяльність учителя полягає в постановці мети перед учням, забезпеченні її досягнення в ході навчання, спираючись на методичну підтримку: вимоги до змісту навчання і виділені типи навчальних завдань, комплект завдань, тематичне і поурочні планування, план дій учителя.
Способи взаємодії педагога та учня:
- загальнодидактичні методи навчання – пояснювально-ілюстративний або інформаційно-рецептивний, репродуктивний, проблемний виклад, частково-пошуковий, лекція;
- організаційні форми навчання – урок, практичні заняття, організація роботи вдома, залік, консультації;
- загальні форми організації навчання – фронтальна, індивідуальна, групова, диференційована.
Контроль знань і педагогічна діагностика – заключний елемент структури процесу навчання. Вони дозволяють вносити корективи в навчальний процес, змінювати форми навчання, вводити нові методи, підтягувати відстаючих. Як засобу перевірки можуть застосовуватися такі перевірочні завдання: вправи на комп’ютері, фронтальні опитування, тести-завдання з вибором відповідей, практичні роботи, самостійні роботи та ін. Особливу увагу слід приділяти змісту завдань, формулюванні питань у них, формі пред’явлення завдань.
Учням повинні даватися чіткі, короткі і націлюються на головне формулювання завдань та усних питань.
З психолого-педагогічної літератури відомо, що:
- забування більш інтенсивно протікає відразу після вивчення матеріалу (в перший день, в перші години і навіть хвилини), потім воно сповільнюється;
- повторення шляхом різноманітної діяльності, що зводиться хоча б до деякої реконструкції матеріалу, ефективніше, ніж його повторення в незмінному вигляді;
- розосереджене за часом повторення ефективніше, ніж концентроване[5].
За допомогою перевірки перед вивченням нового матеріалу виявляються знання та вміння, які повинні були стати опорними для його повного розуміння і засвоєння. При поясненні нового матеріалу перевірка є «зворотним зв’язком» між учнями та вчителем, відіграє важливу навчальну роль. Для концентрації уваги учнів на основних питаннях, виділення ними головного в досліджуваному матеріалі їм задаються націлюються питання.
При повторенні і закріпленні знань, умінь і навичок перевірка грає не тільки виявляє, контролюючу роль, але і служить для уточнення та розширення знань. Практичні і самостійні роботи, заліки повинні стати видом звітності школярів про своїх навчальних успіхах. Основні види діяльності учнів при поточному опитуванні наступні: складання алгоритмів і програм, виконання вправ і практичних робіт.
Для молодого спеціаліста ця стаття є дуже корисною. Особливо мені сподобалась теза про “…повторення шляхом різноманітної діяльності, що зводиться хоча б до деякої реконструкції матеріалу”. Вона настроює вчителя на виділення самого важливого з розглядуваного на уроці, бо закріпити потрібно в першу чергу саме це. ДЯКУЮ!!!
Гарний матеріал, який окреслює структуру уроку, способи взаємодії педагога та учня:
загальнодидактичні методи навчання; організаційні форми навчання; загальні форми організації навчання. Щиро вдячна!!!
Спасибі, Вікторіє Олександрівно, що ви, як досвідчений вчитель, ділитесь з молодими колегами своїм досвідом. Думаю, що ці слова можна віднести і до Вас «Гарний вчитель може навчити інших навіть тому, чого сам не вміє.» Успіхів Вам!
Особливо цікавою ця стаття є для молодих вчителів. Гарно, по кроках все розписано.