Авторська технологія створення і використання схем-портретів історичних персоналій в курсах вітчизняної і світової історії

Автор: вчитель суспільних дисциплін Тоболін Віктор Анатолійович

Концептуальна складова

Засвоєння історичного матеріалу передбачає, крім інших важливих завдань, опрацювання учнями фактів життя і діяльності цілого ряду історичних персоналій. Серед них – державні діячі, відомі вчені, письменники і митці, церковні ієрархи, керівники соціальних рухів (національно-визвольних, класових, релігійних). Не дискутуючи щодо питання про переважаючу роль еліти і народу в історії, зазначимо, що діяльність лідерів історичних подій і процесів багато в чому визначає результати та наслідки їх для суспільства. В цьому нас переконує як далека в часі минувшина, так і недавня історія. Дуже часто суспільство(звичайно, не досягнувши необхідного ступеня громадянського насичення) ставало заручником ідей тих чи інших діячів, фактично зомбувалося або змушувалося насильно до дій регресивних, несправедливих з точки зору гуманізму і здорового глузду(таких фактів дуже багато). Тому ризикнемо твердити, що в минулому роль історичної особистості «першого ряду» була визначальною, а суспільство сумлінно грало роль виконавця. З огляду на це, а також з врахуванням того, що історія краще засвоюється учнями крізь призму особистості конкретної людини, вивчення історичних персоналій сприяє кращому усвідомленню закономірностей історичного процесу. Крім того, не слід відкидати і виховний вплив даного матеріалу на особистість самого учня. На діяльності інших людей, їх досягненнях і помилках, як відомо, слід вчитися і самому. Тим більше, що історія нам дає багато яскравих прикладів служіння людям, подолання життєвих перешкод, формування і переформатування характерів тощо.

Історія є виграшною порівняно з іншими науками, бо вміщує в себе всю минувшину з історією інших наук включно, з композиторами, поетами, художниками, математиками… Опанувати змістом історичних курсів складно навіть дорослій людині, а в частині оцінки діяльності тих чи інших діячів і поготів.

Отже, що дає робота з вивчення персоналій? Тут виділимо три значимих елементи:

1. Історичні процеси значно краще засвоюються крізь призму життя і діяльності конкретної людини.
2. Безумовним є вплив роботи з вивчення персоналій на формування важливих загальних і предметних компетентностей учня.
3. Матеріал про історичних діячів прямо впливає на формування особистості школяра, а іноді, в процесі діяльності з пошуку і опрацювання матеріалу, – і на вчителя.

Як вивчати життя і діяльність історичних персоналій? Які технології цієї роботи можна запропонувати? Останніми роками методисти узагальнили вчительський досвід в даному питанні. Маємо на увазі, перш за все, публікації К.Баханова, Н.Вєнцевої, Н.Ольхіної, Л.Непран, О.Худобця, В.Сотниченка та ін. Серед різних варіантів роботи з вивчення відомих історичних постатей виокремлено і так званий схематичний варіант, авторство якого відносять до автора даної конкурсної роботи.

В зв’язку з цим вважаємо необхідним узагальнення досвіду роботи з удосконалення технологічних елементів, надати рекомендації тим вчителям, які зацікавляться вказаним варіантом вивчення історичних персоналій, або вже працюють із схемами-портретами діячів.

Концептуально в основі технології лежать концепції розвивального, особистісно-орієнтованого навчання і концепція повного засвоєння матеріалу. Зазначимо, що технологія вивчення історичних персоналій на основі схем-портретів є оригінальним різновидом системи роботи з опорними сигналами В.Ф.Шаталова, започаткованої ще на початку 70-х років минулого століття. В той же час технологія базується на піктографічному методі вивчення історії, який нині прийнято називати іконічним конспектом(моделлю).

Цілепокладання в даній проблемі можна представити наступним чином:

Зауважимо, що робота в цьому напрямку автором проводиться вже понад 15 років. Елементи технології використовують вчителі України.

Змістовна частина технології

Як було підкреслено вище, у практичній діяльності вчителів суспільних дисциплін вироблено низку різноманітних форм, через які реалізується завдання вивчення життя і діяльності історичних діячів. Серед найбільш часто застосовуваних – характеристика діяча на основі пам’ятки, розв’язання біографічних завдань, порівняльний варіант, оцінка діяльності, лабораторно-практична робота, написання творчих робіт, дидактична гра. На нашу думку, пропонована форма роботи урізноманітнить варіанти діяльності учнів і вчителя на уроці, зробить навчально-виховний процес цікавішим.

Мова йде про схему-портрет історичної персоналії(надалі – СП), яку вважаємо різновидом аркушів опорних сигналів або логічно-опорних схем(ЛОС). В умовах використання вчителем шаталовської методики СП можна розглядати як складову частину урочного опорного конспекту. Однак, більш доцільнішою буде характеристика СП як самостійної дидактичної одиниці, оскільки вона має окреме завдання і служить не тільки меті засвоєння певного об’єму знань. Крім того, в нинішніх умовах власне методика В.Шаталова у авторському варіанті застосовується дуже обмеженим колом вчителів, а опорні схеми використовує по суті кожен учитель.

Значним позитивом СП є їх універсальність. СП можна використовувати:

• і в традиційних технологіях, і в новітніх, включно з ІКТ;
• на уроках різного типу і форми, в тому числі на уроках-семінарах, конференціях, судах тощо;
• на міжпредметних уроках, особливо в розрізі окремих тем української та світової літератури;
• в роботі з учнями і класами різного рівня підготовки;
• практично на всіх етапах уроку звичайного формату:

а) при вивченні матеріалу найбільш ефективним буде не демонстрація готової СП вчителем, а поступове складання портрета, йдучи як би етапами життя і віхами діяльності даного діяча. Учні в такому випадку, синтезуючи матеріал, зможуть послідовно «будувати» образ, одночасно простежуючи процес формування особистості, її боротьбу з обставинами, успіхи і поразки в цій боротьбі;

б) на початку уроку портрет може зіграти мотиваційну роль, або за допомогою нього може виникнути проблемна ситуація;

в) на етапах первинного застосування придбаних знань або осмислення об’єктивних зв’язків у досліджуваному матеріалі методика роботи із СП ідентична з ЛОСівською(після пояснення вчителя – стислий виклад «про себе», озвучування, розшифрування тощо);

г) при перевірці раніше засвоєних знань непоганий результат дає такий прийом: опис зовнішнього портрета діяча – його характеристика на основі алгоритмічної пам’ятки – характеристика СП. Це можуть послідовно робити різні учні і думаючий учень-слухач зможе значно глибше осягнути долю людини, її внутрішній світ і, як наслідок, проникнути в духовну ауру певної епохи;

д) доречним буває складання СП як творче домашнє завдання. Воно в такому варіанті дається тоді, коли учні уже мають певні навички шифрування матеріалу. На наступному після цього уроці доцільним є конкурс СП, або розповідь по «чужій» СП;

е) на підсумкових уроках (узагальнення і систематизації знань) СП часто можуть слугувати матеріалом для порівняння (наприклад, Володимир Великий і Ярослав Мудрий; Володимир Великий і Карл Великий; Петро І і Катерина ІІ; І.Мазепа і П.Орлик; Й.Сталін і А.Гітлер).

Універсальність СП виявляється також в тому, що вони з успіхом можуть застосовуватися в позакласній роботі.

Життя і діяльність яких саме історичних персоналій можна рекомендувати для створення СП? Слід мати на увазі, що , по-перше, програми обох курсів історії містять більше 200 прізвищ персоналій; по-друге, програми не завжди вимагають всебічної характеристики діяча; по-третє, в програмах (і це природно) не передбачено вивчення конкретних особистостей регіонального рівня. Виходячи з цього, вчителю потрібно визначитися:

а) щодо яких особистостей він створюватиме СП;

б) щодо яких персоналій потрібно створити два варіанти СП(з урахуванням рівня розвитку дітей);

в) який об’єм інформації потрібно вкласти в СП;

г) які діячі регіонального рівня при вивченні тем «Наш край» мають бути відібрані для створення СП.

Щодо останнього, то в окремих територіальних одиницях(областях, містах), звичайно, будуть такі особистості. Для Миколаївщини – це М.Аркас, М.Леонтович, О.Грейг та інші.

З урахуванням вказаних умов робиться відбір. Причому зовсім не обов’язково в перший же рік застосування технології створювати СП всіх визначених діячів. Це і важко, і не потрібно, так як потребує багато часу. Крім того, вводити технологію доцільно з 5(6) класу, поступово ускладнюючи СП і накопичуючи досвід.

Вчителю не складе проблеми зробити відбір персоналій з курсу історії України. Щодо курсу всесвітньої історії, то орієнтовний перелік може бути таким:

• стародавній світ: Рамзес ІІ, Хаммурапі, Соломон, Дарій І, Цінь Шіхуанді, Будда, Конфуцій, Солон, Демосфен, Александр Великий, Цезар, Октавіан, Марк Аврелій, Ісус Христос, Діоклетіан;
• середні віки: Мухаммад, Юстиніан, Александр Невський, Хлодвіг, Карл Великий, Філіпп ІY Красивий, Вільгельм Завойовник, Чингісхан, Я. Гус, Мехмед ІІ, Іван ІІІ, Жанна д’Арк;
• новий час: Х.Колумб, М.Лютер, Рішельє, Іван ІY Грозний, Олексій Михайлович, Єлизавета І, Кромвель, Петро І, Катерина ІІ, Д.Вашингтон, Фрідріх ІІ, Марія-Терезія, Людовік ХІY, Леонардо да Вінчі, Вольтер, Робесп’єр, Наполеон Бонапарт, Мадзіні, Гарібальді, Бісмарк, Маркс, Олександр ІІ;
• новітня історія: Ф.Д.Рузвельт, А. Гітлер, Й.Сталін, Б.Муссоліні, Ю.Пілсудський, У.Черчілль, М.Ганді, Мао Дзедун, , І.Ганді, Д.Кеннеді, Ш. де Голль, М. Тетчер, Л.Брежнєв, М.Хрущов.

Звичайно, що цей перелік не є догматичним, а залежить від уподобань конкретного вчителя.

Зауважимо, що нова програма з історії передбачає проведення практичних занять, окремі з яких прямо присвячені історичним персоналіям. Наприклад, у 6 класі – це «Історичний портрет Цезаря» та «Особистість і діяльність Александра Великого», у 7 класі – «Вільгельм- завойовник», «Князь Святослав і його походи», «Зовнішня політика Данила Романовича», у 8 класі- «Леонардо да Вінчі – титан епохи Відродження», «Величний вік» Людовіка ХІY», «Богдан Хмельницький як людина та історичний діяч». Звичайно, на таких уроках можна і треба буде знайти місце схемам-портретам разом із іншими формами роботи.

Кілька зауважень щодо умов, без врахування яких робота із СП не буде достатньо ефективною.

1. Як уже зазначалося, до складання і використання СП учнів потрібно залучати поступово. На нашу думку, технологію слід запроваджувати вже в 5 класі, зокрема при вивченні діяльності київських князів, Б.Хмельницького тощо. Потрібно також продумати додаткову мотивацію цієї діяльності.
2. Необхідно навчити дітей прийомам піктографії, однак, ця проблема є індивідуальною, залежить від конкретних учасників навчально-виховного процесу і вирішується певним вчителем самостійно.
3. Потрібно врахувати рівень підготовки учнів. В такому випадку рекомендується готувати два варіанти СП – базовий і спрощений. Слід зважити також на те, що обдаровані учні, котрі виходять за межі підручника і користуються додатковими медіа засобами, можуть знайти таку інформацію, яка не передбачена базовою СП.
4. Необхідне належне матеріальне забезпечення. Є вчителі, які люблять малювати і це у них прекрасно одержується. Інші віддають перевагу комп’ютеру. Вважаємо, що учням в цьому треба надати повну свободу, враховуючи ще й те, що далеко не всі сім’ї мають ПК і оргтехніку.

Далі зупинимося на рекомендаціях щодо складання СП. Програми не завжди точно вказують на об’єм інформації для засвоєння стосовно конкретного діяча. Тому вчитель має право використовувати найрізноманітніші інформаційні матеріали і розширювати «образ» до бажаних меж. Цей обсяг, в основному, диктується значущістю особистості. СП повинна бути завершеною незалежно від того, чи є вона частиною опорного конспекту урочної теми, чи самостійною дидактичною одиницею. СП може бути єдиною, а може складатися з окремих блоків: етапи життя, сфери життя, сфери діяльності, особисті якості . В складній СП, як правило, показуються зв’язки між окремими її елементами(всередині схеми, між блоками). Бажано в схемі фіксувати певну проблематику, неоднозначність оцінки діяльності особистості. Якщо застосовувати завжди одні і ті ж символи, то це може призвести до нівелювання образів. Тому потрібно урізноманітнювати способи вираження понять, процесів, явищ.

В мальованих СП можлива, в розумних межах, кольорова гама, комп’ютерні СП мають біль офіційний характер. Застосування тих чи інших символів, переважання словесної чи знакової системи шифрування залежить від багатьох факторів. Кожен вчитель створює власну лабораторію, схожу-несхожу на інші.

Певну роль відіграє сама форма СП. Бажано, щоб вона теж була символічною, або, по своїй суті, відображала епоху, в якій жив діяч. Так, СП Олександра ІІ може мати форму стилізованого двоголового орла – герба Росії, Х.Колумба – каравели, Наполеона – гармати, Володимира Великого – стилізованого сонця, С.Наливайка – вогнища, Вольтера – книги тощо. Нижче подано зразки можливих форм СП деяких персоналій стародавньої історії.

Як шифрувати матеріал? Ще з 60-х років минулого століття став відомим, спочатку за кордоном, а потім і на теренах СРСР, т.з. метод піктограмного вивчення історії. Пізніше його призабули, а останнім часом метод відроджується під іншою назвою – іконічний метод, або метод іконічних моделей. Складова методу, його найважливіший елемент – знаки-символи, знаки-образи. Символи – це знаки, які не лише змальовують об’єкт, поняття, але і несуть в собі додатковий сенс: виражають ідеї, позначають причини і наслідки, пов’язані з даним об’єктом.

Метод піктограмного вивчення історії орієнтований на зорові відчуття, образні уявлення учнів і базується на виділенні в навчальному матеріалі головного, того, що підлягає запам’ятовуванню. Краща піктограма – «чистий» малюнок, однак в такому випадку вона несе тільки одиничну інформацію. Якщо поєднати малюнок-символ із словом і цифрою утвориться опорний сигнал. Це важливо.

Багато піктограм мають загальне значення, зрозуміле всім. Наприклад, знак рівності, стрілка, зображення долара тощо. Їх, звичайно, можна застосовувати. Однак, більшість піктограм вчитель має створити сам, радячись з учнями, що розширить малюнковий ряд і надасть піктограмам «дитячого»(відповідно віку) стилю.

Піктограми дають уявлення про предмет, процес, явище, але їх сприйняття є дуже індивідуальним. Не агітуючи за сам метод(технологія складна!), візьмемо з нього саму ідею. Мова в даному випадку йде про використання піктограм при створенні СП.

Результативність технології

Яка результативність вивчення історичних персоналій з використанням СП?

• Використання різних опор, схем враховує особливості мислення учнів, що полягають в його образності. В зв’язку з цим учні глибше пізнають суть історичного процесу, діяння його головних персонажів;
• Підвищується рівень засвоєння учнями програмового матеріалу;
• СП можна застосовувати як універсальний дидактичний засіб у всіх педагогічних технологіях, в класах з різним рівнем підготовки учнів;
• Загалом робота із СП орієнтована на обдарованих учнів, в яких розвинута фантазія, інтелект. Однак, і в середнього, і, навіть, в слабкого учня технологія викликає стійкий інтерес;
• Робота із СП передбачає активну пізнавальну діяльність учнів(індивідуально і в групі), їх самостійність і творчість;
• Через зміст СП, роботу з ними вчитель впливає на формування особистості учня, виховує у них позитивні якості людини і громадянина;
• В певній мірі СП можуть бути дидактичним засобом не тільки у вивченні історичних курсів, але і при вивченні інших предметів, зокрема, літератури.

Звичайно, треба мати на увазі той факт, що портретні схеми несуть в собі тільки інформацію про людину, а яким чином її духовність має вплинути на учня залежить від учителя і досягається зовсім іншими засобами.

Насамкінець зазначимо, що презентована технологія використовується багатьма вчителями України. Тут треба назвати Н.В.Халімон(Чернігівська область), Т.О.Окружну і П.М.Бондажевського(Запорізька область), В.І.Кобаля(Закарпаття), Л.Г.Лисенко(Одеська область), В.В.Генчева(Миколаївщина) і інших вчителів, які створюють власні методичні лабораторії і з успіхом застосовують технологію СП.