Екологiчнi казки

Автор: Вчитель початкових класiв Єфімчук Катерина Георгiївна

Казки допоможуть при вивченнi матерiалу з природознавства у 4 класi. Використовуючи даний матерiал, школярi легше запам’ятовують назви планет та материкiв.

Як Петрусь уроки вчив

Був гарний, погожий, сонячний ранок. Усі учні юрбою йшли до школи, лише Петрик ішов повільно, неквапливо, намагався не забути жодної деталі з тієї дивовижної подорожі. А було все ось як…..

Вчора ввечері хлопчик допізна дивився свої улюблені мультики і лише перед сном згадав, що домашнє завдання з природознавства так і не вивчив. Він взяв підручник і зручно вмостився на ліжко, забувши при цьому як завжди казала бабуся: « Петрику, не читай лежачи, бо зіпсуєш зір!»

Отож, сумлінний учень взявся шукати потрібну сторінку. Великими літерами було написано « Материки та океани». Розповідь була цікавою, проте довгий перегляд мультфільмів і дуже зручний, але неправильний спосіб читання взяли своє і оченята самі почали заплющуватись.

Ще здається недавно хлопчик лежав у своїй кімнаті, аж ось він поринув у дивну, захоплюючу подорож.  Спочатку він прямував стежинкою до джерельця і звичайно ж  під рукою у нього був підручник. Петрик присів біля водойми і хотів було напитися води…Аж ось придивився і побачив у прозорій воді казкове королівство. І сниться маленькому читай лику, ніби крізь джерельце потрапив він до старого дядька, якого всі оточуючі називали могутнім Океаном . Чоловік, як годиться запропонував показати всі свої володіння. Взяв він школярика за руку і опинились вони в гостях у першої доньки короля. Євразія була дуже вродливою, працелюбною і привітною. Але найбільше хлопчика вразила розкішна діадема.

• Звідки таки краса, Ваша Високосте? – запитав Петрусь.
• Ця прикраса – подарунок моєї Матінки – Землі, вона назвала її Полярним сяйвом, адже діадема завжди виграє яскравими барвами.

Також красуня розповіла про всі багатства, якими вона володіла і, звичайно ж, про свою гордість – найвищу гору в світі – Еверест. Петрик був дуже уважним і намагався усе запам’ятати.

Друга донька була яскравою, запальною і хотіла так само сяяти як те Сонечко. Вона була одягнена у розкішну сукню із піску, пронизаними тоненькими блакитними стрічками, і підперезана дивним поясом – екватором. І ще дівчина носила коштовні прикраси з  золота і алмазів. Африка розповіла про свої пустелі, неймовірну  річку Ніл, про витривалих тварин і цікавих птахів.

Згодом, король і його супутник відвідали сестер-близнюків. Одну звали Північною Америкою, а іншу – Південною Америкою. Вони були витонченими, стрункими красунями і навперебій хотіли повідати про гори Кордильєри і Анди, про найвищий водопад Анхель і найширший – Ніагарський, про надзвичайні рослини і тварини, які живуть у їхніх обійстях.

Не забули вони і про найменшу – Австралію. Ця красуня була дуже скромною, в неї не було великих річок чи водопадів, високих гір чи вулканів, але дівчина все одно була радісною і привітною.

Останньою відвідали Антарктиду, вона була сліпучо-білявою красунею, вбраною у величаву сукню з різноманітних крижинок і сніжинок. Хоча вона не любила сонечко так, як  Африка, і була не такою говіркою, як Євразія, все ж Петрика дивували безкраї простори її володінь. І як тільки дівчина хотіла поділитися про цікаві дослідження….Аж ось задзвонив будильник. Петрику зовсім не хотілося покидати ту дивовижну казку, але у кімнату увійшла мама і ніжно поцілувала синочка: «Доброго ранку! Пора прокидатися до школи!»

Відважна зірка

У далекому-далекому царстві панувала цариця Пітьма. Вона була чорною, холодною, всюдисущою. Ніхто не смів протистояти їй, усіх вона поглинала. Цариця мала багато підданих – це важкі астероїди, швидкісні комети, планети та інші. Були серед слуг і зірки, які своїм сяйвом надавали Пітьмі ще більшої величності. Варто було цариці наказати – і вони ставали непомітними.

Проте, була одна незвичайна зірка, вона була найяскравішою, найбільшою. Навіть сама цариця потайки почала побоюватись її. Ця зірка – Сонце.

З кожним роком воно ставало все більшим і  більшим, і разом з тим – яскравішим, сильнішим, могутнішим.

Дуже гнівалась Пітьма на Сонце, навіть хотіла знищити його. Вона наказала своїм слугам-велетням – Сатурну, Юпітеру, Урану і Нептуну знищити зірку. Наблизившись до нього, гігантів засліпило яскраве сяйво і зупинили гарячі потоки повітря, які вмить могли б обпекти планети.

На допомогу Зірці стали і маленький Меркурій, красуня Венера, блакитноока Земля і войовничий Марс. Сонце сказало, що не хоче завдавати шкоди, лише бажає наповнити царство світлом і теплом.

Як не пручалась Пітьма, але була змушена відступити. Сонце ж оточило себе своїми маленькими, але відважними захисниками. Обіцяло, що завжди дбатиме про них і не дасть замерзнути. І навіть велетні розкинули свої орбіти кругом цієї зірочки. Сонячні промені досягали їх, проте на поверхні цих планет було дуже холодно.

Стара цариця залишилась в стороні. Лише час від часу, коли Сонце відпочивало, Пітьма відвідувала свої старі володіння. Але як тільки Зірка займала свій трон, темрява зникала геть.