Епістолярний жанр як ефективний прийом формування духовності у девіантних учнів
Автор: практичний психолог Самарська Марія Василівна
Робота експериментальним шляхом вивчає вплив епістолярного жанру на формування духовності у девіантних підлітків. Дослідження показало, що прояви духовності у девіантних учнів залежать від їх моральних знань та поваги до інших, до себе. З наукової точки зору, це ще раз примушує замислитися про специфіку взаємозв’язку спрямованості особистості та прояву дитини в суспільстві. З точки зору практики, оволодіння девіантними учнями моральними знаннями та покращення в них ставлення до себе, до інших під впливом епістолярного жанру буде сприяти формуванню у них духовності та корекції девіантної поведінки.
Постановка проблеми. В умовах соціально-економічних і політичних перетворень в Україні, в суспільних відносинах однією з найбільше незахищенною виявилася категорія дітей та підлітків.
Маючи реально живих батьків, такі діти фактично не відчувають потребучого тепла й любові, вони живуть нікому не потрібними і являються «соціальними сиротами». В своєму розвитку вони знаходяться дуже далеко від особістісної самоактуалізації, і основна мета їх життя зводиться до досягнення матеріального благополуччя за будь-якої ціни, до наживи будь-яким засобом. Праця й навчання для них втратили суспільну цінність й значущість, виникла нова мотивація – більше отримувати благоденств, привілей та менше працювати й навчатися. Через таку позицію підлітків виникає новий напрямок споживацького образу життя, який провокує девіантну.
Проблема девіантної поведінки ускладнюється у зв’язку з неблагоприємною економічною ситуацією в країні. В наступний період зростає процес індивідуалізації суспільства, що в свою чергу супроводжується зниженням духовності певної частини суспільства [10] .
Проблема формування духовності особистості сьогодні є особливо важлива тому, що деструктивні тенденції сучасного науково-технічного прогресу загрожують існуванню самого життя на землі вимагають внесення коректив у сферу ціннісних норм суспільства і морального самовизначення особистості. Порушення моральних систем в багатьох країнах, особливо в період так званої „перебудови суспільства” на пострадянському просторі, – стало причиною пошуків нових духовно-ціннісних еталонів та форм самовираження особистості.[6].
Проблема психології девіантних дітей і підлітків вивчалась як психологами і медиками, так і педагогами (С.О. Бадмаєв (1999), О.В. Змановська (2004), В.Г. Кондрашенко (1988), В.Д. Менделевич (2005), Л.Б. Шнейдер (2005) та ін.). Розглядалась вона у різних аспектах: з точки зору психологічного підходу, психіатричного підходу, етнокультурного підходу, вікового та гендерного підходу, професійного підходу, феноменологічного підходу тощо.
Духовна проблематика є порівняно новим предметом вивчення сучасної психології, особливо у вітчизняній науці. Проблема духовної природи людини стала предметом уваги українських дослідників: І.Д. Беха (1997), М.Й. Боришевського (1997), Н. Ісаєнко (2008), З.С. Карпенко (1995), О.В. Киричука (1995), Ж. Маценко (2005), В.П. Москальця (1994), Е.О. Помиткіна (1996), М.В. Савчина (2001) та ін.
Мета дослідження
Експериментальним шляхом вивчити вплив епістолярного жанру на формування духовності у девіантних підлітків.
Результати дослідження
Вибірку групи досліджуваних склали девіантні школяри ЗОШ № 18 м. Добропілля віком від 9 до 13 років; загальна кількість 7 осіб (3 молодших школяра та 4 підлітка).
Було досліджено, як змінювались моральні судження школярів під впливом епістолярного жанру.
Методи дослідження: анкетування, метод епістолярної психотерапії.
Епістолярна психотерапія – це недостатньо розроблений метод, що включає написання листа до підлітка. Написане переконує та прищеплює сильніше, ніж сказане. В листі присутні символіка та якась магія. Лист читають залишившись насамоті, він діє як навіювання в стані аутогеної релаксації. Адресат сам вибирає час його читання та темп його сприйняття. Лист читають не поспішаючи, на дечому затримуючись, до чогось знову та знову повертаючись, його беруть з собою в дорогу, зберігають та перечитують. Наставляння юним в листах до них практикувались віками. Всім відомі листи Сенеки до Луцілія, листи-наставлення Жан-Жака Руссо й Мішеля Монтеня.
В основу сюжетів наших листів до дітей та підлітків ми брали відомі притчі, байки.
Листи писали, відправляли поштою, віддавали в руки, читали разом або посилали по e-mail. Лист підписували або конкретною референтною для дитини особою (писали за зразком батьки, вчителі, класні керівники, вихователі, соціальні робітники та інші), або іменем відомого їй літературного героя.
Для отримання результатів ми використовували анкетування в формі діалогу за текстом. Школярі висловлювали свої думки та виявляли своє власне розуміння ситуації й відношення до неї.
Зміст 1-4 ситуацій був наступним:
- „Йде тематична атестація. Твій товариш не знає матеріалу й просить дати списати. Ти виконав роботу правильно. Що ти зробиш?”
- „Ти не в змозі виконати завдання тематичної атестації. Твій товариш пропонує списати у нього. Як ти зробиш?”
- „Під час перерви один з твоїх товаришів розбив вікно. Ти випадково бачив це. Товариш не хоче зізнаватися. Чи назвеш ти його ім’я вчителю?”
- „Ти отримав двійку й знаєш, що якщо батьки дізнаються про це, то покарають тебе. Чи повідомиш ти їм про отриману оцінку?”
На основі відповідей складені таблиці 1-4. (Додаток)
Результати аналізу перших двох ситуацій наступні.
Для молодших школярів:
(за першою ситуацією) до роботи з листами 2 відповіді з 3-х відповідали моральним вимогам; після роботи з листами відповідали моральним вимогам всі 3 відповіді ;
(за другою ситуацією) до роботи з листами та після роботи з листами відповідали моральним вимогам всі 3 відповіді .
Для підлітків:
(за першою ситуацією) 1 відповідь з 4-х до роботи з листами відповідала моральним вимогам; після роботи з листами є деяке покращення і вже 3 відповіді з 4-х відповідали моральним вимогам;
(за другою ситуацією) до роботи з листами 2 відповіді з 4-х відповідають моральним вимогам, після роботи з листами вірне моральне судження висловили всі 4 опитуваних підлітка.
З метою формування правильних моральних суджень молодшим школярам були запропоновані листи: „Кремінь та кресало”, „Лист від Медведя”, „Лист від Вовчика-братика”, „Лист від Мішутки”, підліткам – „Кремінь та кресало”, „Прикрість”, „Осел на льоду”, „Про старого черевичника” та інші. Треба відмітити, що листи обиралися з урахуванням особливостей кожного конкретного учня.
З молодшими школярами, за їх бажанням, листи читались сумісно, підлітки з листами були сам-на сам; потім йшло обговорення змісту листа з психологом. Це сприяло вихованню в дітей гордості, почуття власної гідності. Після роботи з листами навіть більш слабкий та не володіючий необхідними знаннями учень Костянтин (13 років) відмовився скористатися чужою роботою, бо став вважати для себе це принизливим й образливим.
В третій ситуації ми бачимо наступне.
Для молодших школярів: до роботи з листами 2 відповіді з 3-х відповідали моральним вимогам; після роботи з листами всі 3 учні дали вірні відповіді, з точки зору моралі;
Для підлітків – лище у 2 учнів з 4-х відповіді до роботи з листами та після роботи з листами відповідали моральним вимогам,.
В цій ситуації робота з листами дала позитивний результат тільки для учнів початкових класів, оскількі підлітки керуються перш за все почуттям товариського обов’язку.
Отримання негативної оцінки учнями – це завжди сором перед вчителем й товаришами, сильний удар по самолюбству. І в четвертій ситуації ми бачимо наступну картину.
Для молодших школярів: до роботи з листами 1 з 3-х відповідей учнів відповідала моральним вимогам; після роботи з листами було деяке покращення, і вже 2 учні дали правильні моральні судження.
Для підлітків: 1 учень з 4-х до роботи з листами дав відповідь, яка відповідала моральним вимогам; після роботи з листами таких відповідей було 3.
Учням молодшого та середнього шкільного віку були запропоновані листи: „Бритва”, „ Все в твоїх руках”, „Мудрець та лісоруб”, „Про юнака, що шукав істину”, „Притча про перстень царя Соломона” та інш. Робота з цими листами принесла деякі позитивні результати.
Також під час обстеження виявилось, що молодші школяри мають ускладнення в наданні оцінки вчинку, визначенні ступені його духовності, їм важко без допомоги дорослого виділити мотив цього вчинку. Їм заважає також відсутність теоретичних знань про моральні норми і цінності. Тому важливо вчасно надати дитині допомогу, й епістолярний жанр в цьому є доречним. У підлітків необхідно виховувати почуття власної поваги, поваги до чужої праці й сорому за її присвоєння, викоренення підлабузництва, в чому також допоможуть листи-наставлення, листи-приклади, листи-міркування.
Висновок. Наше дослідження показало, що прояви духовності у девіантних учнів залежать від їх моральних знань та поваги до інших, до себе. З наукової точки зору, це ще раз примушує замислитися про специфіку взаємозв’язку спрямованості особистості та прояву дитини в суспільстві. З точки зору практики, оволодіння девіантними учнями моральними знаннями та покращення в них ставлення до себе, до інших під впливом епістолярного жанру буде сприяти формуванню у них духовності та корекції девіантної поведінки.
СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ
- Актуальні аспекти соціальної роботи з девіантною молоддю: Методичний посібник /За ред. Сидорова В.М. – Донецьк: ДОЦССМ, 1996. – С. 18-41
- Богат Є. Що водить сонце і світила. Любов у листах видатних людей. – К.: Молодь, 1984. – 328 c.
- Єгорова О.Б., Кизим А.С., Саморська М.В. До проблеми формування духовності у девіантних підлітків // Актуальні проблеми практичної психології. Збірник нвукових праць. Частина 1. – Херсон: ПП Вишемирський В.С.,2008. – С. 126-129
- Епістолярний // Нечволод Л.І. Сучасний словник іншомовних слів. – Харків:ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007. – С. 230
- Ісаєнко Н. Формування загальнолюдських духовно-моральних цінностей: робота з «проблемними» підлітками // Психолог – №29 (317), серпень 2008
- Климишин О.І. Психологічні особливості розвитку духовності старшо-класників у процесі навчання: дис. … канд. психол. наук. – м. Івано-Франківськ, 2004. – 220 с.
- Помиткін Е.О. Психолого-педагогічне забезпечення духовного зростання учнівської молоді в закладах освіти // Психологія духовного розвитку особистості: Монографія. – К.: Наш час, 2005. – С.126-208
- Фридман Л. М., Кулагина И Ю. Виды словесных воздействий учителя на учащихся // Психологический справочник учителя. – М.: Просвещение, 1991. – С. 273.
- Шаварська Н.Г. Духовність особистості і дотик до прекрасного // Практична психологія та соціальна робота. – №10, 2005. – С.3-5
- Шадриков В.Д. Развитие и воспитание духовності // Происхождение человечности. – М.: Логос, 2001. – С. 147-202
Додаток
Таблиця 1
Питання: „Йде тематична атестація. Твій товариш не знає матеріалу й просить дати списати. Ти виконав роботу правильно. Що ти зробиш?”
№ п\п | Ім’я та вік дитини | Відповіді та висновки до роботи з листами | Відповіді та висновки після роботи з листами |
1 | Віталік ,9 років | Списати не дам, бо вчора мене образили три хлопця, і ніхто за мене не заступився | Списати не дам, бо треба вивчити самому. Без труда не витягнеш рибки зі ставка |
2 | Настя, 10 років | Списати не дам. Списувати не гарно. | Під час тематичної атестації відволікатися заборонено |
3 | Сергій, 8 років | Треба вчити матеріал уважніше. | Я сам написав і він нехай пише сам. |
4 | Максим, 11 років | Дам, нехай списує мої помилки. | Дам, бо не кожен може добре цей предмет. |
5 | Андрій, 12 років | Мені не шкода. Хай хоч усі переписують – я добрий | Дам, бо я добрий хлопець! |
6 | Оля, 12 років | Я краще після уроків допоможу із завданням | Тому вона й тематична атестація, щоб кожен виконував самостійно. |
7 | Костянтин, 13 років | Дам, головне, щоб вчителька нічого не бачила | Дам, бо хочу, щоб оцінки в нашому класі були найкращі |
Таблиця 2
Питання: „Ти не в змозі виконати завдання тематичної атестації. Твій товариш пропонує списати у нього. Я ти зробиш?”
№ п\п | Ім’я та вік дитини | Відповіді, та висновки до роботи з листами | Відповіді та висновки після роботи з листами |
1 | Віталік, 9 років | Не візьму, бо ще трошки подумаю і зроблю сам | Не візьму. Треба все робити самому |
2 | Настя, 10 років | Списувати не гарно, бо побачать – покарають | Краще здам свою роботу і отримаю те, на що заслуговую |
3 | Сергій, 8 років | А може товариш виконав з помилками! | Мама мене вчила, що треба все робити самостійно |
4 | Максим, 11 років | Візьму, бо не хочу отримати поганої оцінки | Списувати не стану, щоб потім не казали на мене «тупий» |
5 | Андрій, 12 років | Краще двійка | Я краще перездам атестацію |
6 | Оля, 12 років | Я ще подума і вирішу все сама | Для мене немає нічого неможливого |
7 | Костянтин,13 років | Візьму, головне, щоб вчителька нічого не бачила | Вважаю, що використовувати чужу працю це принизливо, якось вирішу всі питання сам |
Таблиця 3
Питання: „Під час перерви один з твоїх товаришів розбив вікно. Ти випадково бачив це. Товариш не хоче зізнаватися. Чи назвеш ти його ім’я вчителю?”
№ п\п | Ім’я та вік дитини | Відповіді та висновки до роботи з листами | Відповіді та висновки після роботи з листами |
1 | Віталік, 9 Років | Я не стукач! | Я друзів не продаю, але ж це власність школи, тому напишу анонімного листа, і таких людей ще Бог карає |
2 | Настя , 10 років | Розкажу про цей випадок вчителю, тільки наодинці. | Завжди треба казати правду .
|
3 | Сергій, 8 років | Боюсь, що потім мене однокласники поб’ють | Скажу вчителю, але наодинці. |
4 | Максим,11 років | Я не буду зраджувати свого товариша | Ім’я товариша не назву, але з ним поговорю, що так чинити неможна |
5 | Андрій, 12 років | Переживаю за друга, ім’я не назву, боюсь, що його дуже покарають батьки | Ім’я називати не буду |
6 | Оля, 12 років | Назву, бо завжди говорю правду | Жити треба чесно – над чим повинен замислитися мій друг |
7 | Костянтин,13 років | Скажу, щоб не постраждав інший учень | Кожен має відповідати за свої вчинки |
Таблиця 4
Питання: „Ти отримав двійку й знаєш, що якщо батьки дізнаються про це, то покарають тебе. Чи повідомиш ти їм про отриману оцінку?”
№ п/п | Ім’я та вік дитини | Відповіді та висновки до роботи з листами | Відповіді та висновки після роботи з листами |
1 | Віталік, 9 років | Мені все рівно. Мама мене не карає за двійки. | Не буду нічого казати мамі, не хочу її турбувати. |
2 | Настя, 10 років | Скажу, бо вчитель розповість батькам на зборах. | Я тепер від мами нічого не приховую, і це також. |
3 | Сергій, 8 років | Моя мама допоможе мені виправити двійку. Скажу. | Скажу і пообіцяю ніколи більше не отримувати двійку. |
4 | Максим ,11 років | Не скажу, і виправлю в щоденнику. | Не хочу псувати репутацію перед батьками. Не скажу |
5 | Андрій,12 років | Про оцінку не повідомлю, щоб не покарали | Краще не турбувати цими дрібницями батьків |
6 | Оля,12 років | Я розповім мамі, бо завжди розповідаю | Розповім. Пообіцяю не отримувати |
7 | Костянтин,13 років | Можна вирвати сторінку з щоденника, і вони не побачать | Я виправлю оцінку, але про двійку не скажу батькам. |
Додаток
Дуже добре, що вчитель іде своїм шляхом: шляхом експерименту, шляхом кропіткої роботи.Листи зараз відходять у минули, але цього не можна втрачати, тому дуже добре, що вчитель проводить таку роботу, ще з наведенням прикладів, додатками. Ефект від такої роботи буде, можна не сумніватися, буває що кожне слово “чіпляє” дитину. Натхнення вам у вашій праці, Марія Василівна.
Все працює і досить добре. Маємо хоч якийсь дієвий засіб. На сьогодні сучасні підлітки “не вилазять” зі своїх гаджетів. А конкретна СМС (також епістолярний жанр) з притчею й рекомендаціями може дати кращий ефект ніж години виховної роботи.
У публікації підняте дуже складне і актуальне питання роботи із девіантними учнями. На жаль, ця проблема набуває все більшої гостроти. Дослідження здалось цікавим, але досліджувана група замала для того, щоб робити висновки. Втім, робота з листами має дійсно виховний і розвиваючий характер, тож зашкодити точно не може. А от чи спрацює результативно? Маю на увазі, чи надовго буде ефект від такої роботи? Сумніваюсь. Бо діти залишаються в своєму середовищі жити і навіть виживати, а там вся ввічливість і моральні якості випаруються дуже швидко, на жаль