Форми і прийоми роботи з учнями 5 класу під час вивчення на уроках зарубіжної літератури повісті Елеонор Портер “Полліанна”

Автор: заступник директора школи з навчально – виховної роботи, вчитель зарубіжної літератури Руденко Світлана Василівна

Готуючись до уроків вивчення повісті Елеонор Портер «Полліанна», вчитель зарубіжної літератури стикається з певними проблемами. Перша з них – це дуже стислий виклад змісту твору в підручниках, що унеможливлює повноцінне усвідомлення програмового матеріалу, зокрема, тем: «Полліанна та її друзі», «Вплив Полліанни на життя міста». Друга проблема  – обмежений вибір форм і прийомів  роботи з учнями під час вивчення твору. Тому виникла необхідність  підібрати інформаційний матеріал  до уроків за повістю «Полліанна» та розробити  завдання для  роботи  на уроках за даним твором.

1. «Перше враження». Описати свої враження про письменницю після перегляду її портрету.

– Загальне враження.

– Риси характеру.

– Які твори могла писати письменниця?

2. Анкета письменниці.

1. Прізвище, ім’я, псевдонім. (Елеонор Портер, Стюарт).
2. Роки життя. (1868 – 1920).
3. Дата народження. (19 грудня 1868р.).
4. Місце народження. (Літтлтон (штат Нью-Гемпшир).
5. Походження. (Із заможної і шанованої сім’ї Ходжманів, яка вела свій рід від перших британських поселенців на Американському континен­ті).
6. Освіта. (Школа в Літтлтоні та Бостонська консерваторія).
7. Захоплення та мрія. (Музика і спів, стати співачкою).
8. Родина. (Чоловік – підприємець Джон Лайман Портер, діти).
9. Твори, їх кількість. («Полліанна», «Юність Полліан­ни» (або «Полліанна виростає»), «Просто Девід» «Шлях до згоди», «О гроші, гроші!», «Світанок», «Мері – Мерайа» – всього 14 романів та чотири томи оповідань).
10. Слава. (Повість «Полліанна» за життя письменниці перевидавалася 47 разів, в світі створювалися «Клуби Полліанни», 12 екранізацій творів).

3. Ребуси:

Розгадавши ребус, ви дізнаєтеся ім’я письменниці, яка написала повість «Полліанна». (Елеонор)

Розгадавши ребус, ви дізнаєтеся  прізвище автора повісті «Полліанна». (Портер)

В ребусі зашифровано псевдонім,  яким на початку своєї письменницької кар’єри Елеонор Портер підписувала свої твори.  (Стюарт)

В цьому ребусі зашифровано ім’я головної героїні твору, який прославив Елеонор Портер. (Полліанна)

Розшифрувавши ребус, ви дізнаєтеся  про почуття тітки Поллі, яким вона керувалася, беручи під опіку свою небогу. (Обов’язок) 

В ребусі зашифрована назва гри, в яку гралася Полліанна. (Радість)

Розгадавши ребус, ви дізнаєтеся, яке слово часто  вживала Полліанна, говорячи про свої стосунки з оточуючими. (Люблю) 

В ребусі зашифровано ім’я героїні твору, якій першій  в будинку тітки Поллі Полліанна  розповіла  про гру в радість. (Ненсі)

В ребусі зашифровано ім’я хлопчика, якому Полліанна шукала родину. (Джиммі)

4. «Цитатний ланцюжок». Поясніть зміст висловлювань відомих людей.

«Якщо ви бажаєте, щоб життя вам посміхалося, подаруйте спочатку йому хороший настрій» (Спіноза, нідерландський філософ)

«Вчися знаходити радість в житті – ось кращий засіб привернути щастя» (Спіноза, нідерландський філософ).

«Життя необхідно сприймати як радість. Це і є найбільший талант» (Павло Семенович Лунгін, сценарист).

«Замість того, щоб брати і картатися від того, що тобі не дали, навчися віддавати  і отримувати від цього радість» (Олег Юрійович Рой, письменник).

«Сенс життя, його призначення – радість. Радій небу, сонцю, зіркам, траві, тваринам, людям. Слідкуй, щоб радість ця нічим не затьмарювалася» (Лев Толстой, письменник).

«Людина, яка радіє щастю інших, завжди буде щаслива» (Джампа Тінглей Ванчген, тібетський філософ).

«Немає нічого радіснішого, ніж ділитися своєю радістю» (Ошо, індійський філософ).

«Ми пізнаємо людину не по тому, що вона знає, а по тому, чому вона радіє» (Рабіндранат Тагор, індійський письменник).

5. Пригадати зміст повісті «Полліанна» та розгадати кросворд.

По горизонталі

1. Що Полліанні не подобалося у власній зовнішності? (ластовиння)
2. Яке прізвище було у хлопчика, з яким познайомилася Полліанна? (Бін)
3. Як звали сина садівника тітки Поллі? (Тімоті)
4. Про що мріяла дівчинка, а замість цього отримала милиці? (лялька)
5. З вікон на горищі відкривався гарний… (краєвид)
6. В якому місяці Полліанна приїхала до тітки? (червень)

По вертикалі

Прізвище Полліанни (Вітьєр).

6. Використовуючи український алфавіт, розшифрувати:

Назва містечка, в якому жила тітка Поллі.

2, 7, 16, 6, 12, 18, 5, 22, 3, 12, 16, 31  (Белдінґсвіль)

Слово, яке в сучасній англійській мові означає щиру і веселу людину, невиправного оптиміста.

20, 19,16,16, 12, 1, 18, 18, 1  («полліанна»)

Назва твору, продовження історії  Полліанни.

«32, 18, 12, 22, 23, 31       20, 19, 16, 16, 12, 1, 18, 18, 11»

(«Юність Полліанни»)

7. Анкета героя твору.

1. Прізвище, ім’я. (Полліанна Вітьєр).
2. Вік. (11 років).
3. Зовнішність. (Худорлява дівчинка з двома грубенькими світло – жовтими косами. Миле веснянкувате личко).
4. Родина. (Сирота. Батьки Джон і Дженні Вітьєри померли. Є тітка Поллі, яку дівчинка ніколи не бачила).
5. Місце проживання. (З батьками жила на заході США, потім переїхала до тітки в Белдінґсвіль (штат Вермонт).
6. Освіта. (Початкову освіту здобула вдома: навчав батько; після переїзду до тітки Поллі вступила до місцевої школи).
7. Захоплення. (Радість від життя).
8. Друзі. (Ненсі, Тімоті, Том, місіс Сноу, Джон Пендлтон, Джиммі Бін, Томас Чилтон, Пол Форд, вдова Бентон, місіс Тарбел, тітка Поллі).

8. «Поради від Полліанни». Прокоментуйте «приводи для радості».

Життєві негаразди	Привід для радості
Тітонька Полі не приїхала зустрічати Полліанну на станцію	«Я рада цьому, тому що це означає, що зустріч із нею ще попереду».
В  будинку, в якому дівчинка жила з батьком, не було килимів та картин	«Я рада, що у мене не було цих чудових речей, бо тепер я зможу тішитися ними у тітоньки».
Тітка Полі заборонила Полліанні вголос згадувати батька	«Це навіть на краще, що вона не хоче говорити про тата, мені буде легше, якщо я не говоритиму про нього».
Мало речей привезла з собою	«Швидше розпакуємо валізу»
Немає дзеркала у кімнаті	Полліанна не бачитиме своїх веснянок
Кімната на горищі	Чудові краєвиди видно з вікон
Ненсі злякалася, коли Полліанна пішла на прогулянку нікого не попередивши	«Ви б мене не пішли шукати»
Залишилася без вечері	«Я люблю хліб з молоком, і мені подобається вечеряти з вами (Ненсі)»
Подарували милиці, а не ляльку	«Радійте з того, що милиці вам не потрібні»
Читання брошури про мух	«Я так люблю читати»
Майже ненавидить слово «обов’язок	Можна буде порадіти, коли цей обов’язок буде виконано
Ненсі не подобається власне ім’я	«Радійте тому, що не Гефзіба, яку чоловік називає «Геп»
Не привезли сітки на вікна	Полліанна спатиме в кімнаті тітки Поллі
Місіс Сноу «ні хвилиночки не спала»	«Ми забагато часу марнуємо на сон, шкода, що вночі ми не живем»
В кімнаті місіс Сноу темно	Не буде видно ластовиння Полліанни
Квіти у зачісці місіс Сноу зів’януть	«Тоді їх можна міняти щодня»
Зачіска місіс Сноу розпадеться	Тоді Полліанна зможе прийти знову  й зробити іншу
Дощова погода	«Добре, що дощ іде не щодня»
Місіс Сноу не розчесана	«Я можу зробити вам зачіску»
Місіс Сноу не може ходити	Вона не схожа на інших; «в неї здорові руки»
В  кошеняти немає господаря	Полліанна може взяти його собі
Джон Пендлтон зламав ногу	«Ноги зламаними не залишаються, до того ж зламана лише одна нога, а не дві»
Потрапила в аварію	«Краще мати поламані ноги, ніж бути все життя інвалідом», «Стільки разів чула від тітки слово «люба», скільки не чула раніше»
Том нарікає на старість	«Не потрібно зайвий раз нахилятися, бо ви і так уже зігнутий»
Ненсі ненавидить ранки у понеділок	«До наступного понеділка іще цілий тиждень»
Полліанна дізналася про те, що не зможе більше ходити	«Я можу порадіти з того, що мої ноги колись ходили, бо інакше я не змогла б навчити їх (жителів містечка) гратися в цю гру».

9. Відтворити зміст твору за переліченими подіями.

Міс Поллі Гаррінґтон отримує листа про приїзд небоги.

Підготовка до приїзду Полліанни.

Служниця Ненсі розповідає садівнику Тому про приїзд дівчинки.

25 червня Ненсі та Тімоті зустрічають Полліанну на станції.

Полліанна помилково приймає Ненсі за тітку Поллі.

Захопленння  Полліанни краєвидами, будинком тітки.

Холодна зустріч тітки і небоги.

Кімната на горищі.

Полліанна знайомиться з місцевістю.

Дівчинка розповідає Ненсі про «гру в радість».

Обов’язки Полліанни.

Переполох в домі: Полліанна спить на даху.

Зустріч з «похмурим чоловіком» (Джоном Пендлтоном).

Відвідини місіс Сноу.

Розмова Полліанни і Ненсі про містера Пендлтона.

Полліанна знайшла для місіс Сноу привід для радості.

Дівчинка переселяється в кращу кімнату.

Кошеня і цуценя.

Знайомство з безпритульним хлопчиком Джиммі Біном.

Полліанна просить тітку прийняти в дім Джиммі.

Відмова тітки.

Полліанна просить Жіночу допомогу знайти Джиммі родину.

Полліанна зустріла в Пендлтонському лісі Джона Пендлтона, який зламав ногу.

Знайомство з лікарем Чилтоном.

Тітка Поллі поїхала в Бостон, тому що померла її кузина.

Полліанна відвідує Джона Пендлтона.

Полліанна розповідає Джону Пендлтону про свою родину.

Розмова дівчинки з лікарем Чилтоном.

Полліанна робить зачіску тітоньці Поллі.

Джон Пендлтон розповідає Полліанні про свої мандрівки та речі, які колекціонує.

Ненсі робить припущення про те, що Джон Пендлтон кохає тітку Поллі.

Містер Пендлтон дарує Полліанні підвіску, яка створює веселку.

Полліанна «щаслива учениця».

Джон Пендлтон пропонує Полліанні переїхати до нього.

Містер Пендлтон розповідає дівчинці, що любив її маму.

Полліанна намагається знайти родину Джіммі Біну в особі Джона Пендлтона.

Полліанна розповідає преподобному Полу Форду про «гру в радість».

Полліанна відвідала лікаря Чилтона за проханням місіс Сноу.

Нещастя в останній день жовтня.

Невтішний діагноз лікаря.

Полліанна радіє, що потрапила в аварію.

Джон Пендлтон прийшов у дім тітки Поллі.

Очікування лікаря з Нью – Йорка.

Приїзд лікаря Міда.

Полліанна випадково почула розмову дорослих про страшний діагноз – вона ніколи не зможе ходити.

Полліанна не може більше грати в гру.

Ненсі розповідає містеру Пендлтону про стан Полліанни.

Містечко обговорює «страшний діагноз» дівчинки.

Жителі містечка відвідують будинок тітки Поллі і розповідають їй про те, як вони грають у гру.

Тітка Поллі розпитує у Ненсі про «гру в радість».

Тітка Поллі починає грати в гру.

Полліанна радіє тому, що жителі містечка «граються в радість».

Хвора дівчинка знаходить привід для радості.

Взимку Полліанна грається в гру з тіткою Поллі.

Навесні лікар Чилтон вирішив оглянути Полліанну і говорить про це Джону Пендлтону.

Лікар розповідає про свої колишні стосунки із міс Поллі.

Джиммі Бін підслуховує розмову Джона Пендлтона та лікаря Чилтона: є надія.

Джиммі розповідає міс Поллі про підслухану розмову.

Тітка Поллі дозволяє Томасу Чилтону оглянути Полліанну.

Полліанна дізнається про майбутнє одруження тітки і лікаря Чилтона та свою поїздку в клініку.

Лист Полліанни: перші шість кроків.

«Яке це щастя – мати здорові ноги».

10. Прокоментувати прояви ставлення тітки Поллі до Поліанни.

1. Холодно відповіла.
2. Різко урвала її.
3. Спохмурніла.
4. Насупилася й тупнула ногою (дівчинка не прийшла на вечерю)
5. «Що за незвичайна дитина?» (реакція на слова Полліанни, що вони будуть жити в злагоді).
6. Рішуче запротестувала.
7. Спробувала нахмурити брови, але цього разу їй це вдалося гірше.
8. Голосно вдихнула і міцно стисла губи.
9. Глянула з гнівом (на запитання Полліанни, чи отримувала тітка пожертви).
10. Невдоволено викривила губи.
11. Роздратовано підняла голову «Ти просто неймовірна дитина!».
12. «Як ти смієш бути такою нахабою! – почервоніла вона від обурення».
13. «Я ще такої дитини на світі не бачила».
14. Почувалася безпорадною: її покарання сприймалися як нагорода.
15. Розповіді Полліанни про те, яка вона щаслива, її поцілунки та обійми змушували тітку знічуватися.
16. Почала робити несподівані речі, чинила зовсім інше, ніж намірялася перед тим.
17. «Ти можеш перенести речі міс Полліанни з її кімнати в іншу, поверхом нижче».
18. «Раптом відчула, що вибухне плачем, а плакати вона не звикла».
19. «Спочатку відчула незрозумілий неспокій, а потім радість… з казна – якого приводу».
20. «Несподіване відчуття безпорадності, яке часто охоплювало її після приїзду дівчинки».
21. «В серці відчувалася порожнеча – наче щось втратила» (після того, як відмовилася взяти в дім Джиммі).
22. «Неординарна дитина».
23. «Слова небоги змусили її серце затріпотіти від радості» (Полліанна сказала про те, яка тітка гарна).
24. Здушений приголомшений голос.
25. Вислала Ненсі з парасолькою назустріч Полліанні, бо хвилювалася.
26. 27.Сполотніла (коли Полліанну занесли в кімнату після аварії).
27. 28.Більш змарніла і зблідла (після того, як лікар оглянув Полліанну).
28. «Насилу встала і відвернулася».
29. «Долинув здушений плач».
30. Бездумно перекладала речі з місця на місце – звичної рішучості не було.
31. Промовила здавленим голосом.
32. «На очі набігли сльози».
33. «Без Полліанни її майбутнє ввижалося зовсім безрадісним».
34. «Тремкий голос».
35. «Поривалася виконати будь – яку забаганку небоги».
36. 37.«Щодня робить зачіску».
37. «Вперше в житті втратила свідомість» (коли зрозуміла, що Полліанна почула свій діагноз).
38. «Очі її сповнилися слізьми».
39. «Підкотилися ридання в горлі».
40. «Я така рада, я така щаслива, мила моя дівчинко!».

11. Опираючись на цитати з повісті, прокоментувати ставлення Полліанни до всього, що її оточує.

«О, я така рада, рада, рада бачити вас!» (до Ненсі на станції).

«Як гарно!» (про місцевість).

«Яка чудова вулиця».

«У мене тепер є ви» (про Ненсі).

«Мені так гарно у вас! Я знаю, що ми житимемо у злагоді».

«Тітонько Полі! Якби ви знали, яка я рада, що живу на цьому світі такого ранку! (другий день після приїзду).

«Коли я люблю когось, я не можу стриматися!»

«Я ж вас люблю! Ви – моя тітонька!»

«Хіба не має іншої можливості бути щасливим, як тільки виконувати свої обов’язки?»

«Я так мріяла спати поруч із кимось рідним».

«Я так люблю людей!»

«Мені подобаються люди, не схожі на інших».

«Ви така гарна» (про місіс Сноу), «Які у вас великі темні очі, і темне кучеряве волосся».

«Я так люблю робити зачіски».

«Я люблю розмовляти із старшими людьми».

«Мені здається, що ви набагато ліпший, ніж здаєтеся на перший погляд».

«Я побачила це за усмішкою і вогником в очах».

«Я так люблю гостей».

«Я люблю цю кімнату».

«Я люблю кошенят».

«Я знаю, ви теж будете раді, що воно (кошеня) житиме у нас».

«Я знала, що у вас добре серце».

«Яка вона добра і чуйна» ( про тітку).

«Я так люблю кататися».

«Я люблю майже все, що є справжнім життям».

«Я така рада, що ви дозволили мені зробити вам зачіску».

«Ви в мене будете такою красунею, що всі задивлятимуться на вас».

«Я стаю щасливішою, коли бачу гарних людей, бо, коли бачу негарних, мені стає їх шкода».

«Яка я рада, що потрібна тітоньці Поллі».

«Так хочу, щоб Джиммі мав власну домівку… і рідну людину, яка турбуватиметься про нього».

«Я люблю веселки».

«Яка я рада, що ви моя рідна!»

«Я люблю лікаря Чилтона».

«Я рада ще з приводу багатьох речей, про які я ще не згадала».

«Я рада за містера Пендлтона, адже у нього в домі буде присутність дитини».

«Ой, яка я рада, що місіс Тарбел тепер радіє».

«Яка я рада, що буду гратися з вами, тітонько Поллі».

«Лікарю Чилтоне, яка я рада вас бачити».

«Я радію всьому».

12. «Чи завжди радіє Полліанна?». Прокоментувати цитати з твору.

При згадці про батька «підборіддячко її затремтіло, а на очі набігли сльози», однак за мить опанувала себе і гордо підняла голову».

«Втамувала клубок у горлі».

Коли тітка заборонила Полліанні говорити про батька, «дівчинка затремтіла, і їй заперло віддих».

«Їй на очі набігли сльози, однак підборіддя було гордо підняте».

«В її очах майнув переляк» (коли побачила кімнату на горищі).

«Впала поруч із валізкою  на коліна і затулила обличчя руками».

«Її голосок затремтів».

«Самотня дівчинка ридала. Якби ти знав, татку, як мені важко зараз грати в нашу гру».

«Хотілося плакати, дивлячись на дуже й міцне, але безпорадне тіло Джона Пендлтона».

«Її маленьке серце стискалося від болю, коли вона уявляла, як Джон Пендлтон після одужання житиме сам».

«Сльози душили її», «погляд, в якому відбився жах» (коли зрозуміла, що не зможе грати в гру, тому що залишиться калікою).

13. Робота в групах. Опрацювати інформацію про героїв твору

Джон Вітьєр. Батько Полліанни. Пастир маленької місіонерської церкви. Кохав свою дружину. Після її смерті навчив доньку грати в «гру в радість».

Дженні.  Мама Полліанни.  В двадцять років закохалася в молодого священника, відмовившись від шлюбу з старшим і грошовитішим чоловіком. Батьки відмовилися від неї. Останній лист рідним вона написала, коли народилася остання дитина, яку вона назвала на  честь своїх сестер Полі та Анни. Через декілька років Дженні померла.

Міс Полі Гаррінґтон. Сорокарічна жінка. Самотня – всі її рідні померли. Належить до найзаможніших людей у містечку. Строга жінка із суворим обличчям. Ніколи не усміхалася. Називає себе «порядною жінкою». Має дуже розвинуте почуття обов’язку та сильну вдачу. Говорить всім, що любить самотність і тишу.  Була наймолодшою дочкою в родині Гаррінґтонів. Їй було 15 років, коли сестра Дженні поїхала з чоловіком на Захід. В молодості була вродливою дівчиною. Після того, як посварилася із коханим стала дуже суворою і стриманою.

Полліанна визначила тітці роль «янгола  милосердя та захисника знедолених».

Служниця Ненсі. Кухарка в домі міс Поллі, служить лише 2 місяці.

Її мама – вдова. Дівчина має двох маленьких сестричок та братика. (Алджернон, Флорабел, Естел). Пішла працювати , тому що мама занедужала. Родина жила у місцині Корнер за шість миль від міста Белдінґсвіль  (штат Вермонт). Виконує всю домашню роботу , крім прання та прасування великих речей. Не любить власного імені. В домі міс Поллі почала першою грати в гру Полліанни.  Щиро полюбила дівчинку. Середа та субота для неї стали святковими днями календаря: в ці дні вона вчила Полліанну готувати.

Садівник Том. Садівник  в маєтку міс Поллі. Старий чоловік, який багато років служить родині Гарінґтонів. Відданий слуга, який любить господарів.

Тімоті Дерджин. Син Тома, водій. Добрий і симпатичний юнак.

Місіс Дерджин . Служниця в будинку міс Поллі.

Місіс Сноу. Жінка сорока років, яка хворіє останні 15 років. Уїдлива, непередбачувана. Призвичаїлася хотіти того, чого нема. По четвергах  міс Поллі їй щось передавала. При першій зустрічі з Полліанною називає її «міс Нахабство», потім «дивовижним дівчам», «винятковою дитиною».  Хоче її роздивитися, для цього наказує підняти штори на вікнах. Під час других відвідин Полліанна розповіла жінці про свою гру. Вперше заплакала після спілкування з дівчинкою. Потоваришувала з Полліанною після третьої зустрічі. Почала грати в гру.

Джон Пендлтон. Найбагатша людина у місті. Не тратить грошей.  Ні з ким не розмовляє, мовчить роками. Живе сам у величезному будинку на Пендлтонському пагорбі. Відмовляється від послуг куховарки , тому щодня тричі на день ходить їсти до готелю. Чоловік, вбраний у довгий чорний сурдут та шовковий циліндр. Кілька разів подорожував світом по кілька тижнів, бував у Єгипті, Азії. Після мандрівок пише книжки. Любить тварин.  Полліанна йому співчувала, тому що він ходив завжди сам. Через це вона почала до нього вітатися. Під час третьої зустрічі він спитав її, хто вона така. Незнайомець аж поперхнувся від несподіванки, коли вона одного разу сказала, що він є кращим , ніж здається на перший погляд. Після цього він першим почав заговорювати до дівчинки. Коли він зламав на прогулянці ногу, Полліанна викликала лікаря, підтримувала його. Під час відвідин дівчинка розповіла йому, хто вона і побачила в його очах глибоку тугу. Запропонував Полліанні частіше його відвідувати. Показав свою колекцію, яку збирав подорожуючи. Ненсі робить припущення, що він був закоханий у тітку Поллі.

Сказав Полліанні «Ти краща за всі призми разом узяті». Запропонував дівчинці переїхати до нього. Кохав маму Полліанни.

Про Полліанну: «затанцювала вогниками у моєму житті і осяяла мій похмурий світ іскрами свого щастя».

Подарував підвіски Поліанні і місіс Сноу, золоту монетку Ненсі на день народження.

Про тітку Поллі говорить: «Вона не знає, як радіти».

Мріє про повноцінну родину: «Жіноча рука і серце або присутність дитини можуть перетворити будинок на затишну домівку». Усиновив Джіммі Біна.

Томас Чилтон. Лікар. Самотній. Жив у двокімнатному офісі у пансіонаті. Дуже любить свій фах. Чоловік з чисто виголеним обличчям і добрими очима. Про Полліанну говорить: «Я виписував би її – і продавав би  в аптеці, як виписую пігулки», «Якщо таких як вона розведеться багато, ми  можемо лишитися без роботи». «Ви сповнені найбільшої радості. Ви – допомагаєте». Лікар має таємницю: він кохає міс Поллі, але не спілкується з нею через сварку, яка відбулася п’ятнадцять років тому. Міс Поллі тоді «заявила йому, що якщо іще хоч раз він отримає запрошення відвідати садибу Гаррінґтонів, це означатиме, що вона його пробачила і побереться з ним». Лікар через свою гордість та професійну етику  не може без запрошення прийти до тітки Поллі. Томас Чилтон вважає, що є дев’ять шансів із десяти, що Полліанна ходитиме. Залучає свого знайомого лікаря до лікування Полліанни. Одружується з міс Поллі.

Джиммі Бін. Безпритульний десятирічний хлопчик,  якого зустріла Полліанна. Сидів край дороги. Минулого року жив у сиротинці, з якого втік. Відтоді, як у нього помер тато,  він нікого з рідних не має.

Зацікавив дівчинку тому, що вона мріяла мати друзів – однолітків. Шукає роботу за харчі і дах над головою. Ночує у притулку. Завдяки Полліанні отримує родину в особі Джона Пендлтона.  Джиммі готовий заради Полліанни «піти по розпеченому вугіллю».

Пол Форд. Місцевий священник. У містечку проживає не так давно, тому ще не знає всіх родинних історій. Зневірився у своїй  проповідницькій діяльності. Розуміє, що в містечку в плані моралі почалася криза: дедалі менше вірян відвідували недільні служби, щоденні молитви та місіонерські чаювання. Проголошував проповіді, основною метою  яких було заклеймити грішників. Полліанна розповіла йому про «радісні тексти Біблії», яких налічувалося 800. Після цього по – новому почав сприймати Святе Письмо. Наступної неділі його проповідь закликала: «Радійте в Бозі та звеселяйтесь…».

Вдова Бентон. Міс Поллі її добре знала, але вони не обмінювалися візитами. Сумує за померлим чоловіком. Завжди вдягалася в усе чорне. Після того, як познайомилася з Полліанною і почала грати в її гру, почала вдягатися у кольоровий одяг, тому що «Фредді (померлому чоловікові), було б приємніше бачити мене не в чорному одязі».

Місіс Тарбел. Тітка Поллі її не знає, тому що жінка не місцева. Вона приїжджає у містечко відпочивати і кожного дня робила оздоровчі прогулянки. Під час однієї з яких і познайомилася з Полліанною. Сумує за втраченою багато років тому донечкою.

14. «Цитати Полліанни». Прокоментувати вислови.

«Життю не можна навчитися – треба просто жити».

«Кого це обходить, якщо у вас у кімнаті живе веселка».

«Школа і є справжнім життям».

«Завжди можна знайти щось, що виявиться ще гіршим».

«Для мене жити означає робити те, що хочеш: гратися надворі, читати книжки, видиратися на гори, розмовляти з оточуючими, роздивлятися людей і будинки і ще тисячі інших дивовижних речей…».

«Просто дихати – ще не означає жити».

«Собаки і коти бачать справжню суть людини краще, ніж самі люди».

15. Виконайте тестові завдання.

І. 1. Елеонор Портер – це… А)англійська письменниця; Б) американська письменниця; В) австралійська письменниця;  Г) французька письменниця.

2. Дитяча мрія Елеонор Портер -… А) стати  музикантом; Б) стати письменницею; В) мати велику родину;  Г) стати знаменитою.
3. Скільки років Полліанні на початку твору? А)10; Б)11; В)12; Г)13.
4. Чому батька Полліанни не прийняла родина її матері? А)тому що він був пастором; Б) тому що він був родом з іншого штату; В) тому що він був дуже порядним; Г) тому що він був бідним.

5.Чого не було у Полліанни? А) друзів; Б) книг; В) іграшок; Г) одягу.

6. Звідки батько Полліанни взяв ідею гри «в радість»? А) йому підказали друзі;

Б) сам вигадав; В) йому підказала Полліанна; Г) підказала Біблія.

7. Чому тітка Поллі прийняла Полліанну? А) через почуття обов’язку; Б) через почуття провини перед батьками Полліанни; В) тому що їй було шкода дівчинку; Г) її змусили представники влади.
8. Кімната, в якій поселили Полліанну була… А)найзатишнішою у всьому будинку; Б) найтеплішою у всьому будинку; В) найгіршою у всьому будинку;

Г) найменшою у всьому будинку.

9. Якого кольору була сукенка на Полліанні в день її приїзду до тітки? А)чорного; Б) червоного; В) білого; Г) жовтого.
10. Що робила тітка Поллі в той момент, коли в будинку перший раз з’явилася Полліанна?
11. Хто Полліанну зустрічав на станції?
12. Про кого заборонила говорити тітка Поллі Полліанні?

ІІ. 1.  Елеонор Портер – це… А) англійська письменниця; Б) американська письменниця; В) аргентинська письменниця; Г) французька поетеса.

2. Яка подія відбулася в життя Елеонор Портер в 1913 році? А) вона вступила до бостонської консерваторії; Б) вона вийшла заміж; .В) почали видавати книгу «Полліанна» Г) вона народилася.
3. Ким мріяла стати Елеонор Портер? А) письменницею; Б) музикантом;

В) співачкою; Г) поетесою.

4. Родина Ходжманів була… А) бідною, але шанованою; Б) заможною і шанованою; В) знаменитою; Г) багатодітною.
5. Що Елеонор Портер зробила заради сім’ї? А) відмовилася від музичної кар’єри; Б) написала твір «Полліанна»; В) виїхала з містечка Літтлтон; Г) переїхала до Англії.
6. Що було на даху будинку Елеонор Портер? А) звалище непотребу; Б) книжки; В) сад; Г) робочий кабінет.
7. Скільки разів перевидавався твір «Полліанна»? А) 27; Б) 37; В) 47; Г) 56.
8. Елеонор Стюарт – це … А) дівоче прізвище письменниці; Б) прізвище матері письменниці; В) прізвище дочки письменниці; Г) псевдонім письменниці.
9. Скільки років Полліанні на початку твору? А) 10; Б) 11; В) 12; Г) 9.
10. Чому тітка Поллі дала притулок своїй небозі?
11. Які правила «гри в радість»?
12. Хто навчив Полліанну «гри в радість» і чому?

ІІІ. 1. Як Полліанна пояснила собі причину тітчиного небажання говорити про її батька? А) тим, що тітка піклується про неї і не хоче, щоб вона страждала; Б) тим, що тітка не любила її батька; В) тим, що тітці самій боляче було його згадувати;

Г) тим, що він був не  вартий того, щоб про нього згадували.

2. Що зробила Полліанна після того, як зрозуміла, яку «кімнату» їй виділили в тітчиному домі? А)зраділа; Б)знепритомніла;  В) заплакала; Г) почала нарікати на долю.
3. Полліанна заспокоїла себе відсутністю дзеркала в кімнаті? А) не треба буде робити зачіску; Б) не потрібно буде чистити зуби; В) не потрібно буде чепуритися; Г) не потрібно буде дивитися на ластовиння.
4. Що в кімнаті Полліанні слугувало за «картину»? А) вид з вікна; Б) вирізка з журналу; В) настінний календар; Г) гола стіна.
5. Як тітка покарала Полліанну за спізнення до столу? А) не пустили в будинок;

Б) відключили світло в кімнаті;  В) залишили без вечері; Г) не дозволили виходити з кімнати.

6. Який подарунок хотіла отримати Полліанна, а отримала милиці? А) ляльку;

Б) книжку; В)  сукню; Г) солодощі.

7. Кого першого Полліанна почала навчати «гри в радість»? А) тітку Поллі;

Б) Ненсі; В) Тімоті; Г) садівника.

8. Чому Полліанні спочатку було важко грати в гру? А) тому що гра їй не подобалася; Б) тому що в неї не було батьків;  В) тому  що вона почувалася  самотньою; Г) тому що вона була маленькою дівчинкою.
9. Що повинні були наступного дня зробити Полліанна і тітка? А) піти в магазин; Б) піти на прогулянку; В) записатися до школи; Г) передивитися одяг дівчинки.
10. Що зробила Полліанна після розмови з тіткою в перший вечір перебування в новому домі? А) ніжно обняла тітку; Б) поскаржилася на вечерю; В) розповіла про те, як до неї ставиться Ненсі; Г) розповіла про своє життя.
11. Чому тітка Поллі назвала Полліанну «дивною дитиною»?
12. Що пообіцяла зробити Ненсі в перший вечір перебування Полліанни в домі тітки?