mail@urok-ua.com

Географічні задачі для підготовки учнів до олімпіад та предметних конкурсів

Автор: вчитель географії Шукалюков Юрій Львович

Screenshot_21Задачі розраховані на використання під час підготовки до олімпіад, конкурсів, змагань з географії. Теоретичний матеріал подано для пояснення термінів, виведення формул тощо. В таблицях наведений матеріал необхідний для вирішення вправ. Крім завдань загальногеографічного змісту, є задачі комплексного характеру.


 

Географічні задачі з тем «Атмосфера» та «Гідросфера»

     Задачі розраховані на використання під час підготовки до олімпіад, конкурсів, змагань з географії. Теоретичний матеріал подано для пояснення термінів, виведення формул тощо. В таблицях наведений матеріал необхідний для вирішення вправ.

ТЕМПЕРАТУРА ПОВІТРЯ

Температурні умови атмосфери визначають: сонячна радіація і постійний тепловий обмін з поверхнею Землі. Проте безпосередньо сонячним промінням атмосфера на­грівається мало. Основним її нагрівачем і охолоджува­чем є земна поверхня. Тому з переходом у верхні шари атмосфери температура повітря знижується — на кожні 100 м приблизно на 0,6° (вертикальний температурний градієнт).

Тепло від Землі передається вгору через молекулярну теплопровідність, яка внаслідок незначної своєї величи­ни істотної ролі в нагріванні атмосфери не відіграє. Ви­рішальне значення має теплова конвекція, турбулентне переміщування повітря й конденсація атмосферної во­логи.

Повітря, будучи поганим провідником тепла, нагрі­вається тільки в нижньому, приземному шарі й підні­мається вгору. При цьому воно поступається місцем но­вим масам повітря. Так виникають конвекційні (верти­кальні) течії, що переносять тепло у верхні шари атмос­фери.

Турбулентне переміщування зумовлене виникненням у повітряних масах, що переміщуються (внаслідок внут­рішнього тертя і тертя об земну поверхню) безсистемних рухів окремих невеликих мас повітря — завихрення. Во­ни рухаються в різних напрямах, в тому числі й у вер­тикальному.

У процесі конвекційного і турбулентного переміщу­вання повітря піднімається вгору і, потрапляючи в умови безперервного зменшення тиску, розширюється. На це витрачається певна робота і відповідно певна кількість енергії, тому повітря адіабатично охолоджується. Сухе чи вологе ненасичене повітря, піднімаючись угору, адіа­батично охолоджується приблизно на 1°С кожні 100 мет­рів.

У насиченому повітрі при піднятті угору водяна пара конденсується. Тепло, що при цьому вивільнюється, на­гріває повітря, в зв’язку з цим воно охолоджується по­вільніше — приблизно на 0,6° кожні 100 метрів.

При опусканні повітря відбуваються протилежні про­цеси.

В умовах безперервного збільшення тиску повітря, опускаючись, стискується. Енергія, витрачена на його розширення, вивільнюється, і повітря, незалежно від сту­пеня його вологості, адіабатично нагрівається на 1° кожні 100 м.

Задачі

  1. Якою буде температура повітря на висоті 3000 м, якщо біля поверхні Землі вона становить 10° нижче нуля, а вертикальний температурний градієнт до­рівнює в середньому 0,6°.

Відповідь -37º

  1. З подвір’я метеостанції при температурі повітря 0° запущено одночасно два радіозонди. У крайній верхній точці перший з них зафіксував температу­ру -46°, другий — на 8° нижчу. Визначити, на яку висоту піднявся кожен із радіозондів, якщо верти­кальний температурний градієнт дорівнює в серед­ньому 0,5°.

Відповідь Перший на висоту 9 200 м, другий на висоту 10 800 м

  1. Визначити висоту стрибка кожного з двох парашу­тистів, якщо відомо, що висота стрибка першого па­рашутиста відноситься до висоти стрибка другого як 2,4:2, температура повітря біля поверхні Землі 20,4°, а на висоті, з якої стрибнув перший парашу­тист, 6°; вертикальний температурний градієнт0,6°.

Відповідь Першого 2 400 м, другого 2 000 м

  1. Ненасичена водяною парою повітряна маса, темпе­ратуру 6,4°, опустилося на 640 м. Якою стала температура повітряної маси на висоті 300, 750, 1 000 м?

Відповідь 14,2º;11,5º; 10º

  1. На скільки градусів підвищиться температура ненасиченого водяного парою повітря при його опускан­ні на 520 м.

Відповідь 5,2º

  1. Ненасичене водяною парою повітря, що має темпе­темпе­ратуру — 6,4°, опустилося на 640 м. Якою стала температура повітря?

Відповідь 12,8º

  1. Повітряна маса, температура якої -2,7°, опускаєть­ся з швидкістю 0,5 см/сек. Через 15 год вона досяг­не поверхні Землі. Якою стане температура по­вітря?

Відповідь

  1. Температура повітря, що піднімається вгору з швидкістю 3 см/сек, зменшилася через 6,5 год на 3,5°. Визначити, на скільки знижувалась температу­ра повітря при піднятті його на кожні 100 метрів.

Відповідь 0,5º

  1. Ненасичена водяною парою повітряна маса, нагріта біля поверхні Землі до температури 10°, піднялася на 1000 м, а потім знову опустилася до висоти 400 м. Якою стала температура повітря?

Відповідь 

  1. За який час температура ненасиченого водяною па­рою повітря, що піднімається з швидкістю 2,5 см/сек, знизиться на 3,6º?

Відповідь 4 год.

АТМОСФЕРНИЙ ТИСК

Сила, з якою атмосфера тисне на одиницю площі зем­ної поверхні, називається атмосферним тиском. Атмос­ферний тиск визначається вагою повітряного стовпа, ос­нова якого 1 см2, а висота — від точки вимірювання до верхньої межі атмосфери. За нормальний атмосферний тиск вважають тиск повітря на рівні моря на широті 45° при температурі 0°. За цих умов атмосфера тисне на кожний квадратний сантиметр земної поверхні. Цей тиск може бути зрівноважений стовпчи­ком ртуті заввишки 760 мм або стовпчиком води при температурі 4° заввишки 10,33 м.

Атмосферний тиск вимірюється висотою ртутного стовпчика в міліметрах, гектопаскалями (гПа) або мілібарами (мбар). 100 Па складають 1 гектопаскаль (гПа), або 1 миллибар (мбар). 1 гПа відповідає 3/4 мм ртутного стовпа. На практиці використовують все одиниці для визначення атмосферного тиску: Па, гПа, мбар, мм рт. ст. В метеорології довгий час використовували одиницю миллибар, зараз гектопаскаль — гектопаскаль.

В шкільних підручниках – міліметри ртутного стовпчика.

Величина атмосферного тиску змінюється при зміні температури повітря, а також при зменшенні густини повітря з висотою. У нижніх шарах тропосфери з піднят­тям угору на кожні 100 м атмосферний тиск знижується в середньому на 10 мм рт ст. (13,332 гПа).

Висота, на яку треба піднятися (опуститися), щоб атмосферний тиск змінився на одиницю виміру (1 мм або 1 гПа), називається баричним ступенем.

Баричний ступінь змінюється відповідно до зміни ат­мосферного тиску і температури повітря. Так, при нор­мальному атмосферному тиску і температурі повітря 0° баричний ступінь дорівнює 7,8 м/ гПа.

Точні розрахунки зміни атмосферного тиску з висо­тою ведуться за формулами, однією з яких є формула Бабіне:

де h — різниця висот двох рівнів; t — середня темпера­тура повітря (сума температур нижнього і верхнього рівнів, поділена навпіл); Р1 — тиск на нижньому рівні (гПа), Р2 — тиск на верхньому рівні (гПа), 8000 — висота однорідної атмосфери; 0,004 — коефіцієнт об’ємного розширення газів.

Формулою Бабіне користуються у випадку, коли різ­ниця висот між першим рівнем, атмосферний тиск якого нам відомий, і другим рівнем, атмосферний тиск якого ми визначаємо, не перебільшує 1000 м. За такої умови можна вважати густину повітря на обох висотних рів­нях однаковою, що робить формулу Бабіне наближеною, але простою в користуванні.

Задачі

  1. Виразити в гектопаскалях тиск 746 мм рт. ст., 758 мм рт. ст., 762 мм рт. ст., 770 мм рт. ст., 790 мм рт. ст.

Відповідь 994,6 гПа, 1010,6 гПа, 1015,9 гПа, 1026,6 гПа, 1053,2 гПа.

  1. Виразити в міліметрах рт. ст. тиск: 985 гПа, 998 гПа, 1000 гПа, 1015 гПа, 1030 гПа.

Відповідь 738,8 748,6 750,1 761,3 772,6 мм рт. ст.

  1. Атмосферний тиск на рівні океану 760 мм рт. ст., а в селищі, що на високому березі моря, в той самий час тиск дорівнює 730 мм рт. ст. Визначити, на якій висоті над рівнем океану розташоване селище, якщо баричний ступінь дорівнює 10 м.

Відповідь 300 м

  1. Тиск повітря біля підніжжя гори на висоті 200 м над рівнем океану 760 мм рт. ст., а на вершині гори в той самий час 720 мм рт. ст. Визначити відносну й абсолютну висоти гори при баричному ступені 12 м.

Відповідь Відносна висота 480 м, абсолютна 680 м.

  1. У точці А атмосферний тиск 1000 гПа, а температура повітря 6°. В точці В, що лежить на 300 м вище від точки А, температура повітря 4°. Визначити атмос­ферний тиск у точці В.

Відповідь 963,9 гПа

  1. Відносна висота сопки 500 м. Атмосферний тиск біля її підніжжя 1013 гПа, а температура повітря 17°. Визначити атмосферний тиск на вершині соп­ки, якщо температура повітря на ній 14°.

Відповідь 955,1 гПа

  1. На рівні моря, звідки піднявся гідроплан, атмос­ферний тиск становив 1020 гПа, температура 10°. Піднявшись на висоту, де атмосферний тиск 913 гПа, а температура 5°, гідроплан ліг на заданий курс. На якій висоті летить гідроплан?

Відповідь  912 м

  1. Парашутист стрибнув з висоти, де атмосферний тиск становив 690 мм рт. ст., а температура.8°, і приземлився у місці, де атмосферний тиск дорівнює 760 мм рт. ст., а температура повітря 12°. Визначи­ти, з якої висоти стрибнув парашутист.

Відповідь  803,5 м

ВОДЯНА ПАРА В АТМОСФЕРІ

Водяна пара потрапляє в атмосферу в процесі випа­ровування води з поверхні морів й океанів, річок і озер, вологих грунтів, рослинного покриву, снігу й льодовиків. Основна її маса зосереджена в нижній п’ятикілометровій товщі атмосфери.

Випаровування води, снігу й льоду супроводжується значними затратами тепла. Так, для випаровування 1 г води при температурі 0° необхідно 597 кал, а для випа­ровування 1 г льоду — 677 кал.

Потрапляючи в повітря, волога переноситься повіт­ряними течіями, конденсується й у вигляді опадів знову повертається на Землю

В кожному кубічному метрі повітря при відповідній температурі може міститися тільки певна кількість во­дяної пари

Кількість водяної пари і температура, при яких повітря стає насиченим

Температура,

град.

Водяна пара, г/м3 (з точністю до деся­тих)
30 30,3
25 23,0
20 17,3
15 12,8
10 9,4
6 6,8
0 4,8
-5 3,4
-10 2,4
-15 1,6
-20 1,1
-25 0,7
-30 0,5

Так, в 1 м3 повітря при температурі 5° може бути скільки завгодно водяної пари, але не більш як 6,8 г.

Кількість вологи, що може міститися в повітрі, збіль­шується з підвищенням його температури. Це пояснюєть­ся тим, що, нагріваючись, повітря розширюється, в ньо­му збільшується міжмолекулярний простір, а значить, збільшується і здатність вбирати в себе вологу.

Найбільша кількість водяної пари в грамах, що при даній температурі може міститися в 1 м3 повітря, нази­вається максимальною вологістю, або максимальним во­логонасиченням.

Повітря, що містить у собі максимально можливу при даній температурі кількість водяної пари, називаєть­ся насиченим.

Кількість водяної пари в грамах, що міститься в да­ний момент в 1 м3 повітря, називається абсолютною во­логістю повітря. Крім абсолютної вологості, кількість водяної пари в повітрі визначає її пружність

Пружність водяної пари — це тиск водяної пари, який міститься в повітрі, на підстилаючу поверхню (поверхню випаровування). Пружність водяної пари є складовою частиною загального тиску атмосфери і так же, як і ат­мосферний тиск, вимірюється міліметрами ртутного стовпчика або мілібарами.

В насиченому повітрі пружність водяної пари най­більша і називається пружністю насичуваної пари, або максимальною пружністю водяної пари.

Абсолютна вологість і пружність водяної пари взає­мозалежні, що дає змогу, знаючи одну з величин, визна­чити іншу. Але й абсолютна вологість, і пружність водя­ної пари, вказуючи на абсолютну кількість вологи в по­вітрі, не визначають ступеня його насиченості водяною парою (одна й та сама кількість водяної пари при різній температурі по-різному насичує повітря). Показником ступеня насиченості повітря водяною парою є відносна вологість.

Відносна вологість (r) — це виражене в процентах відношення фактичної пружності (е) водяної пари, що міститься в повітрі в даний момент, до максимальної пружності (E) водяної пари в повітрі при даній темпе­ратурі:

або через відношення абсолютної вологості водяної пари ( ), що міститься в даний момент у повітрі, до макси­мальної при даній температурі вологості повітря

Кількість водяної пари, якої не вистачає для повного насичення повітря, називається дефіцитом вологи.

Насиченим повітря стає при збільшенні в ньому водя­ної пари або в результаті охолодження. Температура, при якій вологе ненасичене повітря, що охолоджується, стає насиченим, називається точкою роси.

Для того, щоб водяна пара, що міститься в повітрі, перейшла в рідкий стан (конденсація) або в твердий стан (сублімація), необхідно, щоб повітря, пройшовши точку насичення, стало перенасиченим водяною парою.

Максимальна пружність водяної пари
Темпе­ратура

повітря,град.

30 25 20 15 10 5 0 -5 -10 -15 -20 -25 -30
Пруж­ність водяної пари, мм рт. ст. 31,28 23,76 17,54 12,79 9,21 6,54 4,58 3,16 2,14 1,43 0,94 0,60 0,38
Пруж­ність водяної пари, мб 42,48 31,7 23,39 17,06 12,28 8,72 6,11 4,21 2,86 1,91 1,25 0,8 0,51


Задачі

  1. Температура повітря -20°, абсолютна вологість55 г/м3. Визначити відносну вологість повітря

Відповідь 50%

  1. Відносна вологість повітря, що має температуру 25°, становить 65%. Яка абсолютна вологість повіт­ря?

Відповідь 14,95 г/м3.

  1. Одна з повітряних мас має температуру 0° і абсо­лютну вологість 4,5 г/м3, друга повітряна маса має температуру 15° і абсолютну вологість 9,6 г/м3. Ви­значити, в якій з повітряних мас і в скільки разів більша відносна вологість.

Відповідь В першій, в 1,25 раза

  1. У повітрі, що має температуру -25°, пружність во­дяної пари становить 0,15 мм ртутного стовпчика. Визначити відносну вологість повітря.

Відповідь 25%

  1. Повітря має температуру 15°, дефіцит вологи стано­вить 3,2 г/м3. Яка відносна вологість повітря?

Відповідь 75%

  1. Відносна вологість повітря, що має температуру 5°, становить 80%. На скільки грамів повинен збільши­тися вміст водяної пари в кожному його кубічному метрі, щоб воно стало насиченим?

Відповідь 1,36 г/м3

  1. У кожному кубічному метрі повітря, що має темпе­ратуру 20°, міститься 9,4 г водяної пари. До якої температури треба охолодити повітря, щоб у ньому почався процес конденсації?

Відповідь Менше 10º

  1. Визначити температуру насиченого водяною парою повітря, що піднімається вгору:

а)  на висоті 450 м, якщо на рівні моря його темпе­ратура становить 2°;

б)  на висоті $00 м, якщо на рівні моря його темпе­ратура була -5°.

в)  на висоті 1200 м, якщо на рівні моря його темпе­ратура була -12°.

Відповідь а) -0,7°; б -9,8°; в)-19,2°.

  1. Повітря, що має температуру 5° і відносну вологість 50%, піднялося від поверхні Землі на 500 м, а по­тім опустилося на 300 м. Якою стала відносна воло­гість повітря?

Відповідь 70,83%

  1. Визначити висоту рівня конденсації[1] повітря, що піднімається, якщо біля поверхні Землі температу­ра цього повітря була 10°, а абсолютна вологість 4,8 г/м3.

Відповідь 1000 м

  1. Повітря, що має температуру 15° і відносну воло­гість 37,5%, перевалює через гірський хребет, від­носна висота якого 2000 м. На якій висоті почнуть утворюватися хмари? Яка температура повітря буде на вершині хребта і біля підніжжя протилежного схилу?

Відповідь На висоті 1500 м, -3º,+ 17º

  1. Повітря, що має температуру 5° і відносну воло­гість 50%, піднялося вгору до вершини гірського хребта, де його температура знизилася до

-1,8°. Яка відносна висота гірського хребта? На якій висоті міститься рівень конденсації?

Відповідь 1300 м; на висоті 1000 м

  1. Вдень температура повітря була 20°, а відносна вологість 58%. Вночі температура повітря знизи­лась до 15°, а земної поверхні — до 10°. Чи мож­ливе в таких умовах утворення роси й туману?

Відповідь Роси — можливе, туману — неможливе

  1. Вдень температура повітря була 25°, відносна воло­гість 56%. Вночі повітря охололо до 15°, земна по­верхня—до 10°. У вигляді чого випали атмосферні опади?

Відповідь Туман і роса

  1. У вигляді чого випадуть атмосферні опади, якщо повітря, температура якого 5° і абсолютна воло­гість 6,5 г/м3, зіткнеться з повітрям, що має темпе­ратуру 0°?

Відповідь Можливе утворення туману

  1. Повітря вдень мало температуру 15° і відносну во­логість 37,5%. Вночі температура повітря знизи­лась до 0°, а температура земної поверхні до

– 1°. У вигляді чого випадуть атмосферні опади?

Відповідь Іній

Річки.

Усі материкові води (підземні води, річки, озера, льодовики), як правило, результат стікання і тимчасової акумуляції атмосферних вод. Тому поділ суші на стічні, безстічні області та області внутрішнього стоку лежить в основі гідрографічного поділу суші.

Стічні області — це території, поверхневі і підземні води яких мають прямий стік в океан.

Області внутрішнього стоку — це території, поверх­неві та підземні води яких стікають у внутрішні замкнуті басейни, що не мають прямого зв’язку з Світовим океаном.

Безстічні області — це ділянки суші, які не мають поверхневого стоку.

Стічні області займають на земній кулі 117 млн. км2, області внутрішнього стоку і безстічні — 32 млн. км2.

Якщо річковий стік за певний період рівномірно роз­поділити по території басейну, то утвориться шар, по­тужність якого в міліметрах прийнято називати висотою стоку:

Другим важливим показником водозабезпеченості території є коефіцієнт стоку — відношення висоти стоку А (мм) до кількості опадів h (мм):

Падіння річки — це різниця висот рівневої поверхні води між витоком і гирлом річки чи в двох точках, розташованих на деякій віддалі вздовж русла річки

Похил — це відношення падіння річки до її довжини на якійсь ділянці чи на довжині всього русла річки.

Задачі

  1. За даними таблиці побудувати стовпчикові діагра­ми довжин і водоносності п’яти річок світу, розташовуючи стовпчики попарно: перший стовпчик — довжина річки, другий — середньорічна витрата. Масштаби взяти відповідно:
    1. в 1см1000км;
    2. в 1см10000м3/сек
Назва річки Довжина в км Середньорічна витрата м3/сек
Ніл 6671 2284
Міссісіпі з Місурі 6420 19000
Амазонка 5400 120000
Янцзи 5800 31000
Об з Іртишем 5410 12600
  1. Побудувати поперечний профіль річки в масштабі в 1 см 1м, якщо її ширина 13 м, глибина (через кожні 2 м) 1 м; 1,75 м; 1,5 м; 1 м; 0,5 м; 0,2 м. Ширина річки 20 м, середня глибина 1,5 м, швидкість течії 2 м/сек. Визначити витрату річки в да­ному перерізі.
  2. Визначити річний стік (км3) найповноводніших річок земної кулі — Амазонки і Конго, якщо їх середньорічні витрати становлять відповідно 120 000 м3/сек і 39 000 м3/сек.
  3. Визначити річний стік Дніпра, якщо його середньорічні витрати становлять 1 660 м3/сек.
  4. Визначити коефіцієнт річкового стоку:

А) Амазонки (А – 546 мм; h – 1967 мм);

Б)  Нілу (А – 35 мм; h – 826 мм).

  1. Щорічно річки земної кулі виносять у Світовий океан 37400 км3 води. Кількість опадів у стічних областях становить 102100 км3. Визначити середню величину коефіцієнта стоку для цих областей зем­ної кулі.
  2. Річка бере початок на висоті 256 м над рівнем моря, довжина її — 3700 км. Визначити падіння і похил  річки.
  3. Похил Дніпра 11 см/км,довжина його — 2285 км. Встановити, на якій висоті над рівнем моря Дніпро бере початок.
  4. За час свого існування (післяльодовиковий період) Ніагарський водоспад відступив у напрямі від озера Онтаріо до озера Ері на 11 км. За спостереженнями в період від 1842 до 1911 р. швидкість відступання Ніагарського водоспаду становила в середньому 1,2 м/рік. Знаючи, що раніше середня швидкість відступання водоспаду була більшою і дорівнювала 1,4 м/рік, обчислити, скільки приблизно років тому закінчилась льодовикова епоха?

Відповідь ≈ 7857 років тому назад

  1. Щороку річки земної кулі виносять у моря й океани близько 17 млрд. т твердого матеріалу. Визначити середню потужність шару, який річки щороку зми­вають з поверхні суші, якщо густина порід, що зми­ваються, в середньому становить 2,7 г/см3. За який приблизно час річки земної кулі змивають з по­верхні суші шар потужністю 1 м?

Відповідь ≈ 0,04 мм, ≈ 25 000 років

Озера і льодовики.

Озера — це водойми, що, на від­міну від річок, мають сповільнений водообмін. З цією особливістю пов’язаний їх температурний режим, хіміч­ні властивості, донні відклади тощо.

Найважливішими факторами, що зумовлюють утво­рення та розвиток озер, є клімат і рельєф.

Розміри озер коливаються в значних межах, від кіль­кох квадратних метрів до десятків і навіть сотень тисяч квадратних кілометрів.

Задачі

  1. За даними таблиці побудувати стовпчикові діагра­ми площ і максимальних глибин п’яти найбільших (за площею) озер земної кулі, розташовуючи стовп­чики діаграм попарно: перший стовпчик — площа озера, другий — його максимальна глибина. Мас­штаби взяти відповідно:

в 1 см 60 тис. км2;

в 1 см 80 м.

Назва озер Площа тис км2 Найбільша глибина
Каспійське 371,0 980
Верхнє 82,4 397
Вікторія 68,8 890
Гурон 59,6 228,8
Мічіган 58,1 281,5
  1. При випаровуванні 10 л води з озера Ельтон утво­рюється 2,73 кг солей. При випаровуванні такої са­мої кількості води з Мертвого моря утворюється 2,385 кг солей. Яка солоність (о/оо) озера Ельтон і Мертвого моря?
  2. Щороку з Каспійського моря в затоку Кара-Богаз-Гол надходить у середньому 12 км3 води, яка про­тягом року випаровується. На скільки щороку збіль­шуються запаси солей у затоці, якщо середня соло­ність Каспійського моря 13 о/оо?
  3. Льодовиками вкрито 16,2 млн. км2, або 10,87% суші. Максимальна потужність льоду зосереджена в льо­довикових щитах і покривах. Так, товщину 4270 м виявлено в Антарктиді, 3400 м — в Гренландії. Гір­ські льодовики мають значно меншу потужність (100—300 м) і тільки в льодовикові Федченка вона досягає 1000 м. Об’єм льоду всіх льодовиків земної кулі — 27 млн. км3 (С. В. Калесник).
  4. Обчислити, на скільки б піднявся рівень Світового океану, коли б усі льодовики земної кулі розтали.

Відповідь ≈ 68 м

  1. За даними американського вченого Л. А. Ківіойя, рівень Світового океану за рахунок посиленого та­нення льодовиків підвищується з швидкістю 1,25 мм/рік. На скільки щороку зменшується об’єм льодовиків земної кулі?

Відповідь 492,27 км3

  1. Гірський льодовик рухається вниз по долині з швидкістю 15 см/добу.Швидкість його танення — 10 см/добу. Як зміниться межа льодовика за рік?

Відповідь льодовик просунеться вниз по долині на 18,25 м

  1. Визначити зміну положення гірського льодовика через 25 років, якщо в перші 10 років швидкість його просування становила 12 см/добу, а швидкість танення — 8 см/добу; в наступні 5 років швидкість просування була -11 см/добу, а швидкість танен­ня – 10 см/добу. В останні 10 років льодовик ру­хався з швидкістю 10 см/добу, а його межа відсту­пала з швидкістю 12 см/добу.

Відповідь льодовик просунеться вниз по долині на 91,25 м

[1] Висота рівня конденсації — висота, на якій у повітрі, що під­німається, починається конденсація водяної пари.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 оцінок. Рейтинг публікації: 0 з 5)
265

А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?

Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *