mail@urok-ua.com

Конспект уроку для 7 класу з фінансової грамотності на тему: “Лихварський кредит. Побожні банки”

Автор: вчитель географії, економіки Кільчевська Ольга Вікторівна

Screenshot_3Конспект уроку для 7 класу з фінансової грамотності (фінансова культура) на тему: “Лихварський кредит. Побожні банки” розкриває повністю тему уроку, а також в конспекті представлені різні методи роботи з учнями, які мтивують їх до вивчення теми уроку і співпраці на уроці


 

Тема: Лихварський кредит. «Побожні банки».

Мета: розглянути окремі події з історії розвитку кредитно-фінансових відносин в Україні на початку ХV- XIX ст., значення кредиту, виникнення перших кредитів та їх види; розвивати в учнів нестандартну думку, уміння аналізувати отриману інформацію і робити висновки; виховувати економічне мислення, поважне ставлення до думки інших.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом «Фантастичний компонент»

Послухайте уривок з твору Оноре де Бальзака «Гобсек»

«- Сьогодні вранці , – сказав він , – я мав одержати гроші тільки по двох векселях, решту я віддав напередодні замість готівки своїм клієнтам. Усе ж таки прибуток! Бо, дисконтуючи вексель, я відраховую суму на поїздку, щоб одержати гроші, і беру сорок су на візника, якого і не думав наймати. Хіба не дивно, що моє діло примушує мене бігати по Парижу заради шести франків дисконтних процентів? Це мене! Людину, нікому не підлеглу, мене, що платить тільки сім франків податку. ..Жодна людина, маючи хоч який-небудь кредит у банку, не прийде в мою крамничку, бо перший крок від моїх дверей до мого письмового стола свідчить про розпач, про відмову кредиту в усіх банкірів і близьке банкрутство. Отже, мені доводиться бачити тільки зацькованих оленів, оточених зграєю кредиторів..»

Тож, про кого йдеться у творі? (про лихваря).

Оголошення теми і мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом «Мікрофон»

  1. Що таке бартер?
  2. Як з’явилися перші гроші?
  3. Як виникли товарно-грошові відносини?
  4. Хто такі лихварі?

ІV. Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчителя.

Зростання торгівлі гальмував слабкий розвиток грошового господарства, велика кількість різних монетних систем і низька якість монет. У зв’язку з цим велику роль відігравали міняйли, які обмінювали привезені купцями гроші на ті, що були в обігу в конкретній країні. Якщо купець заплатив міняйлі свого рідного міста певну суму грошей, пін отримував спеціальний документ, з яким спокійно міг вирушати в подорож. Прибувши до місця призначення, купець показував цей документ агентові міняйла й отримував потрібну суму місцевими грішми. Так з’явився вексель, тобто замінник готівкових грошей. Із часом у міняйл зібралися чималі суми грошей. Вони починають давати їх у борг за умови повернення в півтора-два рази більше від позиченої суми. Таких міняйл стали називати лихварями. Кредитні та лихварські операції призвели до створення спеціальних банківських контор. Перші такі контори виникли в Ломбардії (Північна Італія). Звідси й походження слова «ломбард». Для полегшення роботи купцям та їхнім торговим агентам усі банківські операції почали задокументовуватися.

Прийом «Проблемне навчання».

Прослухайте текст, і дайте відповідь на запитання

Купці торгували з багатьма країнами, вони були освіченими людьми своєї епохи. Подорожуючи, вони вели щоденники, писали хроніки міських подій, вірші, спогади. Купці не рідко займалися і лихварством. Якщо городянин або селянин не міг розплатитися, він потрапляв у боргове рабство або розорявся. Ненависть і заздрість до лихварів була загальною.

Запитання:

  • Чому так ставалося?
  • Купці теж завищували ціни на товари, чому це вважалося чесним заробітком?

За відповіддю ми звернемося знову до твору Оноре де Бальзака «Гобсек»

«- Я беру за кредит по-різному , – почав він знов.[Гобсек] – Найменше п’ятдесят процентів, сто, двісті, а то й п’ятсот…

…Часто яка-небудь закохана дівчина, старий купець, що стоїть на порозі банкрутства, мати, коли хоче затаїти синову провину, артист, що сидить без шматка хліба, вельможа, який втратив ласку і через брак грошей от-от позбудеться всього, що він здобув завдяки своїм тривалим зусиллям, усі ці люди іноді зворушують мене силою свого слова. Чудові актори! Але обдурити мене їм ніколи не щастило. Мій погляд як у господа бога , – я читаю в серцях. Від мене нічого не сховається. А хіба можуть у чомусь відмовити тому, в кого в руках мішок золота. Я досить багатий, щоб купити сумління тих, що керують міністрами, починаючи від канцелярських служителів і кінчаючи їхніми коханками. Хіба це не влада…Хіба це не втіха? Влада і втіха – хіба не в цьому полягає суть усього нашого суспільного ладу? Таких, як я, в Парижі чоловік десять; ми вершителі вашої долі – тихенькі, нікому невідомі. А життя? Хіба це не машина, яку приводять у рух гроші? Знайте, що причини завжди переходять у наслідки: ніколи не вдасться відділити душу від тіла, дух від матерії. Золото – ось духовна суть усього теперішнього суспільства. Я і мої побратими, об’єднані однаковими інтересами, збираємося в певні дні тижня в кафе “Феміда”біля Нового мосту. Там ми відкриваємо один сущому таємниці фінансового світу. Ніяке багатство не може нас обманути , – ми знаємо таємниці всіх знатних родин. У нас є щось подібне до “чорної книги”, куди ми занотовуємо найважливіші відомості про державний кредит, про банки, про торгівлю. Ми нібито біржові духівники, становимо ніби священний трибунал інквізиції, де аналізуємо дуже незначні на перший погляд вчинки багатих людей і завжди вгадуємо правильно.»

Прийом «Проблемне питання»

Тож, давайте повернемось до нашого питання : Чому ж люди завжди негативно відносились до лихварів?

Розповідь вчителя

Одночасно із зростанням торгівлі та грошового обігу на українських землях у 16-18 століттях поширилися кредитні операції й лихварство. Необхідність кредиту була зумовлена також відсутністю в купців вільних коштів. Наприклад, група львівських купців 1621 року мала боргові записи і розписки молдавських купців на 10 тис. золотих; 1649-го львівський купець М. Хадзаєвич, користуючись кредитом, закупив у Молдавії товарів на 25 тис. золотих, які були затримані кредиторами за несплату боргу. Оперування кредитами підвищувало дієвість торговельних операцій, спрощувало розрахунки.

Прийом «Цікавинка» (випереджальне завдання учнів)

Послухаємо виступи учнів, які виконали випереджальне завдання і підготували повідомлення до нашої теми.

Учень 1.

Лихварство засуджувалося не тільки громадською думкою, а й церквою. Вона обіцяла лихварям за гріх користолюбства вічні муки в пеклі. У душі середньовічного фінансиста жадібність боролася зі страхом перед загробними муками. І непоодинокими були випадки, коли розбагатівши на грошових операціях, людина перед смертю в заповіті вказувала своїм спадкоємцям повернути те, що він стягнув із боржників у формі відсотків.

Учень 2.

Досить цікаву сторінку в історії банківської справи вписали так звані побожні банки. Їх виникнення пов’язане з парадоксальною ситуацією, яка склалася в містах Пн. Італії. Тут концентрувалися достатньо великі капітали, які використовували переважно для державного кредиту і забезпечення торговельної діяльності.

Незаможний громадянин, який потребував незначних за обсягами позик, які витрачалися на споживання, лишався поза увагою як комунальних і приватних банків, так і торговельно-фінансових компаній. Вони були орієнтовані на надання великих кредитів королям, феодальним власникам, купцям, власникам великих промислових підприємств під заставу нерухомості, певних статей прибутків тощо. Надання дрібних позик не обіцяло вказаним суб’єктам кредитного ринку суттєвих прибутків, підвищувало ризики, бо дрібні споживачі не могли надати надійної застави, і це б привело б до збільшення процентної ставки, бо збільшило б витрати на обслуговування кредиту. Тому незаможні громадяни комун, як і раніше користувалися послугами лихварів, сплачуючи невиправдано високі відсотки. Головною особливістю цих банків було те, що метою їхньої діяльності проголошувалося не досягнення прибутку, а допомога бідним. Обігові кошти фондів формувалися з пожертв від комун і приватних осіб.

Учень 3.

12 листопада 1665 року у Львові був затверджений статут католицького побожного банку з капіталом у 7000 польських злотих. Позики мали надавати тільки бідним християнам. Якщо сума становила 50 злотих, стягувалося 4%. Цей побожний банк проіснував аж до 1775 року.

Значних успіхів в організації таких установ досягли галицькі вірмено-католики, які з 1640 до 1728 рр. створили у Львові 4 церковні братства, при яких було створено 4 побожні банки. Статутами братств передбачалося, що належати до них могли лише побожні люди з бездоганною репутацією. З їх числа раз на рік обиралося керівництво банку і відповідальні особи. Вести засідання і банківські книги доручалося писареві. Позики видавали під заставу золотих і срібних речей, вартість яких повинна удвічі перевищувати суму, що надавалася. Якщо через рік позика з процентами не поверталася, предмети застави підлягають продажу. Перед реалізацією застави боржника тричі попереджували. З отриманих грошей братство лишало собі позику і нараховані проценти, а решту видавало позичальникові. Плата, яка стягувалася за кредитом, не могла перевищувати 8%.

Прийом «Словничок»

А тепер, давайте занотуємо в зошити основні терміни і поняття, які ми вивчили на уроці.

Лихварський кредит – це найпростіша форма кредиту. Характерний для доринкової економіки і йому притаманний надміру високий позичковий процент.

Побожні банки (Monte di Pieta) – кредитні установи, створені католицьким ченцями для надання позик незаможним громадянам під незначний процент з метою захисту їх від лихварів.

Позичковий процент – плата, яку отримує кредитор від позичальника за надані в позику гроші чи матеріальні цінності.

Процентна ставка – це ціна, яку сплачують за залучені грошові кошти.

Ломбард – кредитна установа, що здійснює видачу позик під заставу рухомого майна.

Вексель – особливий вид письмового боргового зобов’язання, що надає його власнику безспірне право ви­магати по закінченні вказаного терміну отримання грошей у боржника.

V.Закріплення вивченого матеріалу.

Прийом «Моделююча гра»

Клас ділиться на 4 команди:

1-ша команда: Лихварі

2-га команда: Кредитори «Побожного банку»

3-тя команда: Бідні позичальники

4-та команда: Заможні позичальники

Ситуація: Бідному і заможному позичальнику потрібно взяти кошти в кредит. Бідному позичальнику потрібна сума в 50 золотих монет, а багатому 5000 золотих монет. Першій і другій команді потрібно розрахувати, під який відсоток вони нададуть свої кошти і розрахувати всі можливі ризики, а третій і четвертій команді, потрібно оцінити вигідність умов кредитів.

VI. Підсумки уроку

VIІ. Домашнє завдання.

  1. Опрацювати конспект уроку
  2. Випереджальне завдання. Підготувати додаткову інформацію про «Мідний бунт в Москві»
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 оцінок. Рейтинг публікації: 0 з 5)
373

А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?

Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Один коментар

  1. Конспект уроку Ольги Вікторівни заслуговує уваги. Таке навчання, занурене в спілкування, в основі якого лежать принципи особистісно-орієнтованого навчання, безпосередньої участі кожного учасника як шукача шляхів і засобів розв’язання проблем, сприятиме розвитку інтересу до навчання, творчої пізнавальної активності школярів, відкриттю творчого потенціалу дитини. Так тримати!