Конспект уроку мистецтва “Культура Ренесансу в Україні “

Автор: вчитель художньої культури Зель Лариса Михайлівна

Screenshot_4Конспект уроку мистецтва . Мета. Ознайомити учнів з характерними рисами вітчизняної ренесансної архітектури; розглянути вплив містобудівної та архітектурної практики європейського Відродження на українське мистецтво уроку


 

Тема : Культура Ренесансу в Україні .

Мета. Ознайомити учнів з характерними рисами вітчизняної ренесансної архітектури; розглянути вплив містобудівної та архітектурної практики європейського Відродження на українське мистецтво; ознайомити із творчістю українських та зарубіжних архітекторів. Розвивати вміння учнів створювати замальовку українського храму; розвивати вміння розпізнавати характерні риси архітектури Ренесансу в українських храмах; продовжувати розвивати вміння надавати характеристику засобам виразності споруд, виконувати пісню під фонограму. Виховувати інтерес до українського мистецтва епохи Ренесансу та творчості українських архітекторів; виховувати ціннісне ставлення до вітчизняного ренесансного мистецтва.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: комп’ютер, мультимедійна презентація, підручник «Мистецтво» 8 клас , методичний посібник для вчителя (Федун С.І., Чорний О.В.)

   Епіграф:            На батьківській землі

Я на коліна стану,

До неї,

Як до неньки, прихилюсь…

(І. Курченко «На батьківській землі»)

ХІД УРОКУ

І. Вхід під під звучання музики. Організаційний момент.

Розминка:

Гарний настрій – це (учні продовжують речення)

Який колір ви хотіли б, щоб переважав на уроці? Чому?

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Творча вправа «Торбинка запитань»

Мета. Поглиблення знань учнів про  Ренесанс. У коробці візитки або записки з прізвищами та іменами учнів. Чию записку або візитку витягнуть, той ставить запитання. Потім витягується візитка учня, який повинен відповісти на питання. Або витягується візитка учня, на чиє усне запитання треба відповісти.

2.Індивідуальне опитування.

  • Які особливості мистецтва епохи Ренесансу ви знаєте?
  • Розкажіть про характерні риси архітектури та скульптури цієї епохи.
  • Що ви знаєте про шедеври живопису, моду і декоративне мистецтво цієї доби?
  • Поділіться світлинами творів декоративного мистецтва та ландшафтної архітектури епохи Ренесансу якими ви поповнили своє електронне портфоліо.
  • Презентуйте свою творчу роботу – маска до відповідного образу комедії дель арте.
  • Презентуйте свої творчі проекти «Ренесансний стиль мистецтва на теренах України», «Визначні діячі української культури епохи Відродження»

ІІІ. Мотивація навчання.

Діагностика знань. Записати у зошити завдання, які ви ставите перед собою, що ви повинні:

(Кожна група ставить свої завдання)

Знати:

Вміти:

Творчо використовувати:

Вчитель. Європейське мистецтво Відродження захоплює і вражає своєю неповторною вишуканістю. А що ж відбувалось в цей час на українських землях?  Чи мала вплив містобудівна та архітектурна практика європейського Відродження на українське мистецтво? Саме про це ми сьогодні дізнаємось,  зможемо ближче познайомитись з вітчизняними архітектурними пам’ятками епохи Ренесансу.

ІV. Вивчення нової теми

Мистецтвознавчий матеріал

Ренесанс в українській культурі став наслідком складного й тривалого процесу взаємодії вітчизняної та європейської культур. Він мав своєрідний характер і як історичний етап хронологічно не збігався з європейським. Українське ренесансне мистецтво відобразило в собі всю складність тогочасного суспільного життя, у ньому втілились високі гуманістичні ідеали та віра в людину.

Вплив містобудівної та архітектурної практики європейського Відродження позначився на українських землях уже на початку XVI ст. Оскільки архітектура як вид мистецької творчості відігравала визначальну роль у розвитку культури того часу, саме в ній найшвидше та найяскравіше проявилися нові тенденції, пов’язані з діяльністю приїжджих європейських будівничих (в основному — італійців: Петра Барбона, Петра Італійця, Павла Римлянина та ін.). Кращі умови для цього склалися в західноукраїнських землях, де відбудовували старі та закладали нові міста, основою яких часто були магнатські фортеці: Броди, Жовква, Бережани, Тернопіль та інші. Регулярне планування відповідно до ренесансних вимог характерне насамперед для Львова і Кам’янця-Подільського.

Архітектурні пам’ятки України цієї доби можна поділити на такі групи: оборонні та міські споруди, споруди-замки, церковні будівлі.

         Містобудівельна справа найкраще розвивалася на територіях давніх історичних міст. Прикладом можуть бути фортифікаційні споруди, розташовані в м. Броди на Львівщині, які активно оновлювалися в другій половині XVI ст.

Г. де Боплан. Палац Потоцьких на подвір’ ї Бродівського замку

На другу половину XVI — першу половину XVII ст. припадає період бурхливого будівництва укріплених замків та реконструкції старих фортець.

Один із яскравих прикладів – Острозький замок, де в ансамблі замку з’явилась кругла вежа – одна з класичних пам’яток ренесансного оборонного будівництва.

До найяскравіших зразків належить замок у м. Жовква (Львівська область), зведений як оборонна споруда у стилі ренесанс на замовлення польського державного та військового діяча С. Жолкевського.

П. Щасливий та ін. Замок у Жовкві

У Львові в цей час було проведено значну роботу з відновлення міських фортифікацій, у ході якої збудовано Порохову вежу та Міський арсенал.

Порохова вежа

У другій половині XVI — першій половині XVII ст. значного поширення набуло світське муроване будівництво в містах. Тут на перший план виступає Львів з його ренесансною забудовою Ринкової площі.

Центром ансамблю була ратуша. Першу згадку про ратушу подав Бартоломей Зиморович в описі пожежі 1381 року, коли та дощенту згоріла. Але 1382 року ратуша знову згадується як така, що вже існує. Від 1404 року походить перша згадка про годинник. Протягом століть змінювалися і розширювалися всі частини ратуші.

Львівська ратуша

Чорна кам’яниця

Це цікаво знати!

Завдання: Прочитати. Слово ораторам!

Чорна кам’яниця — житловий будинок на площі Ринок у Львові, унікальна пам’ятка ренесансної архітектури. На думку багатьох дослідників, споруду будували відомі італійські зодчі Петро Барбон і Павло Римлянин. Тоді кам ‘яниця була двоповерховою. Через кілька років за проектом архітектора Петра Красовського добудували третій поверх, а четвертий з’явився вже у XIXст.

Фасад і пілястри будівлі були вкриті тесаним білим каменем. Існують різні версії, чому з часом камінь почорнів, але жодна з них досі не підтверджена.

Аналіз творів мистецтва

  • Розгляньте зображення Підгорецького замку, побудованого в стилі ренесанс . Які риси, притаманні архітектурі того часу, ви можете виділити? Обґрунтуйте свою думку.

Творче завдання «Десять аргументів». Учень повинен знайти 10 переконливих  аргументів і  спробувати довести  своїм однокласникам, що його  твір мистецтва – кращий, і  що в нього гарний смак;

А. дель Аква. Підгорецький замок

Сакральна ренесансна архітектура

Справжньою перлиною ренесансної архітектури на українських теренах є чудово збережений ансамбль Успенської церкви з каплицею Трьох Святителів і вежею Корнякта у Львові. Спорудження цього величного комплексу тривало впродовж 1591 — 1629 років. Проект церкви Успіння Пресвятої Богородиці розробив знаний будівничий Павло Римлянин. До зведення храму також долучилися Войцех Капінос та Амвросій Прихильний. Вежу Корнякта споруджували як дзвіницю Успенської церкви під керівництвом того ж таки Павла Римлянина і Петра Барбона, а каплиця Трьох Святителів побудована, найімовірніше, за проектом відомого львівського архітектора Петра Красовського.

Ансамбль Успенської церкви з каплицею Трьох Святителів і вежею Корнякта

Це цікаво знати! Завдання: Прочитати. Слово ораторам!

         В архітектурі Успенської церкви гармонійно поєднано традиції італійського ренесансного будівництва та власне українського зодчества. Ренесансний стиль простежується в типі споруди (тринавна базиліка) й архітектурному декорі, а українські тенденції — в купольному завершенні. Церква має багато цінних пам’яток мистецтва: ікони вівтаря XVII ст., срібний хрест, виготовлений львівським майстром Андрієм Касяновичем, бронзові свічники роботи гданських майстрів XVII ст. тощо.

Вежа Корнякта — пам’ятка архітектури національного значення, побудована на кошти львівського купця грецького походження К. Корнякта, від імені якого й походить її назва. Вежа-дзвіниця, квадратна у плані, споруджена з ламаного каменю. По вертикалі фасади прикрашені пілястрами з червоними видовженими арочними нішами та невеликими віконними прорізами. Висота ярусів поступово зменшується, а ретельно вивірені пропорційні співвідношення надають дзвіниці стрункості та витонченості. Загальна висота вежі 65 метрів.

Ще одна знаменита історико-архітектурна пам’ятка Львова — комплекс костелу Святого Андрія і монастиря бернардинів. Автором проекту костелу вважають Павла Римлянина, а після його смерті будівництво продовжили Амвросій Прихильний та Андрій Бемер. Саме тому цій споруді з чітко вираженими рисами італійського ренесансу притаманні ознаки інших архітектурних стилів.

Фасад храму прикрашають статуї святих, яким поклонялися ченці бернардинського ордену; у нішах другого ярусу — скульптурні зображення богоматері й апостолів Петра та Андрія. Частина дерев’яних вівтарів, виготовлених на початку XVII ст., збереглася донині.

Костел Св. Андрія Первозванного і монастир бернардинів

Попри поширення новітніх досягнень європейського оборонного будівництва в Україні зберігалося й традиційне дерев’яне зодчество.

Церква Св. Юра у Дрогобичі

Це цікаво знати! Завдання: Прочитати. Слово ораторам!

          Церква святого Юра в  Дрогобичі внесена до списку світової спадщини ЮНЕСКО як одна з найкраще збережених пам ‘яток галицької дерев ‘яної архітектури кінця XV— початку XVI ст. Найбільшою цінністю храму є повністю збережений іконостас та розписи XVII ст., виконані народним моляром Стефаном Медицьким.

Декілька споруд ренесансної архітектури збереглися в невеликих містах і селах: костел Святого Лаврентія в Жовкві (Львівщина), церква Успіння Пресвятої Богородиці в Крилосі коло Галича (Івано-Франківщина) та ін.

Вплив ренесансного стилю простежується і в українському декоративному мистецтві XVI ст., зокрема в різьбі по дереву, що широко застосовувалась в архітектоніці іконостасів (церква св. Параскеви П’ятниці у Львові, церква Святого Духа в Рогатині, Спасо-Преображенський собор у Путивлі тощо).

Шедевром архітектурно-декоративного різьблення доби Ренесансу є портал каплиці Трьох Святителів у Львові.

Пісенна перерва.  «Господи, помилуй нас», сл. і муз Т. Петриненка.

  • Ознайомлення зі змістом та характером пісні.
  • Розучування мелодії пісні, виконання пісні по фразах.
  • Виконання ритмічного малюнка пісні плесканням у долоні.
  • Виконання пісні фразами індивідуально та групами.
  • Виконання пісні під фонограму.
  1. «Сходинка творчості». Виконання творчого завдання.

«Український храм епохи Ренесансу»

Створіть композицію, центром якої буде український храм епохи Ренесансу, що найбільше вам сподобався. Техніка виконання — акварель. Влаштуйте виставку ваших робіт у класі.

VІ. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

Гра-естафета «Думки по колу»

  • Розкажіть про особливості української культури епохи Ренесансу.
  • Як розвивалась архітектура цієї доби?
  • На які групи поділяють архітектурні пам’ятки України XVII—XVII ст.? Наведіть приклади.
  • Назвіть імена зодчих, які зводили шедеври ренесансної архітектури на українських землях.
  • Розкажіть про архітектурні споруди епохи Ренесансу, які вас найбільше вразили.

VІІ. Домашнє завдання.

  • Продовжте роботу над колективним проектом «Архітектура мого краю». Доповніть проект ілюстраціями та інформацією про ренесансні архітектурні пам’ятки нашого населеного пункту (району, області).
  • Завершіть живописну композицію «Український храм епохи Ренесансу».

Відгуки та пропозиції

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Один коментар

  1. Даний урок містить величезну кількість науково – історичного матеріалу, що дозволяє пробуджувати пізнавальний інтерес дітей та формувати їх естетичні смаки. Творчі вправи «Торбинка запитань», «Десять аргументів» та «Сходинка творчості» формують уміння аналізувати та розпізнавати характерні риси архітектури Ренесансу, виховують ціннісне ставлення до вітчизняного ренесансного мистецтва. До всіх цікавих ідей ще додати б презентацію!!!