Конспект уроку «Населення та політична карта Південної Америки» (7 клас)

Автор: вчитель географії Бабій Ірина Петрівна

Розробка уроку допоможе сформувати уявлення учнів про походження та формування населення, його кількість, склад і розміщення на материку Південна Америка та ознайомити з політичною картою Південної Америки. З допомогою елементів цікавої гри та інтерактивних форм роботи розвивається інтерес до вивчення географії, логічне мислення учнів, вміння обґрунтовувати свої погляди, робити висновки та порівняння; виховується розуміння цінності людського життя.

---

 

Тема: Населення і політична карта

Південної Америки

Мета: поглибити та систематизувати знання про освоєння території

материка;
сформувати уявлення учнів пропоходження та формування населення

Південної Америки, його кількість, склад та розміщення;

ознайомити з політичною картою Південної Америки;

сфор­мувати вміння використовувати знання на практиці, в дискусіях;
розвивати інтерес до вивчення географії, вводячи в урок елементи

цікавої гри та інтерактивні форми роботи;

розвивати логічне мислення учнів, вміння обґрунтовувати свої

погляди, робити висновки та порівняння;

розвивати вміння працювати з різними джерелами географічних

знань;
виховувати розуміння цінності людського життя;

виховувати шанобливе ставлення учнів до представників різних рас

та націй, поваги до їх мови та культури;

вчити толерантному ставленню до думки інших людей.

Обладнання: обстановка, набли­жена до справжнього судового засі­дання: судді, свідки, судейський молоток, кафедра для дачі свідчень;

як доведення використовуються: історичні картини життя індіанців, їх колонізації, сучасні картини, політична  карта Південної Америки, опорні схеми.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма проведення: спрощене судове слухання.

 ХІД УРОКУ

І.Організаційний момент

ІІ.Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

       Вступне слово вчителя

Існують події, які викликають не­прийняття або підтримку цілих по­колінь людей. Існують факти, за­мовчати які неможливо. Такою по­дією, наприклад, є завоювання Америки. Подія, яка зіграла неаби­яку роль у розвитку цього материка та й людської цивілізації загалом. Для історії, географії, літератури, мистецтва, філософії, психології, військової справи ця подія була й є об’єктом вивчення. Я пропоную вам сьогодні ро­зібратися в цьому самостійно.

Перш за все необхідно повторити матеріал, який нам потрібен на су­довому засіданні.

III.Актуалізація опорних знань і вмінь

         Бліцопитування

– Охарактеризуйте географічне положення Південної Америки.

-На які корисні копалини бага­тий цей материк?

– Яким чином рельєф сприяв ко­лонізації континенту?

– Представники яких країн брали участь у колонізації Південної Америки?

-Які назви на материку свідчать про бажання завойовників роз­багатіти?

-Які держави існували на території материка у стародавні часи?

-Чому у Південній Америці ви­никла цивілізація (з точки зору кліматологів)?

-Які частини материка, на ваш погляд, мають найбільш сприятливі умови для життя людей?

-Які рослини були завезені до Європи з Америки?

– Чому корінних жителів назива­ють індіанцями?

IV.Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу

Робота з опорними схемами

(Учні розглядають схеми та з допомогою вчителя   дають відповіді на       запитання)   

 

 

 

 

Бесіда з елементами розповіді

-На які групи за походженням можна поділити населення материка?

–Яке населення переважає в Південній Америці?

-Як називають нащадків від змішаних шлюбів?

-За картами атласу визначте райони найбільшого та найменшого скупчення населення в Південній Америці. Спробуйте пояснити таке розміщення.

Спрощене судове слухання (суд над колоністами).

Учасники судового засідання: суддя , секретар суду, обвину­вач, адвокат.

Свідки обвинувачення: моряк з ко­рабля Колумба, наближений прин­ца Васкара.

Свідки захисту: конкістадор з числа завойовників, місіонер, купець.

Свідки обвинувачення: сучасний ін­діанець, метис.

Свідки захисту: лікар, учитель, еко­номіст.

Присяжні засідателі: решта учнів класу.

Вони отримують завдання: у зошитах розділити сторінку на дві частини й на основі виступів захис­ту та обвинувачення записати по­зитивні та негативні наслідки ко­лонізації Америки.

Учасники судового засідання займа­ють свої місця.

Секретар суду. Встати! Суд іде! Про­шу сідати.

Суддя. Прошу секретаря оголосити тему засідання й суть проблеми.

Секретар. Високий суд, панове присяжні! Південна Америка — ма­терик, на якому в наш час прожи­ває понад 300 млн. людей. Серед­ньорічний приріст населення — близько 20 %. Населення розташо­вується нерівномірно, що пов’яза­но не лише з природними умовами, але й з особливостями колонізації. Середня щільність населення — близько 20 осіб на 1 км².

Менша щільність населення лише в Авс­тралії. Зверніть увагу на карту. На ній видно, шо найбільш заселени­ми є узбережжя, а внутрішні райо­ни практично пустують.

На материку живуть представники всіх трьох рас

(вивішує таблицю)

Монголоїди	Європеоїди	Негроїди
Індіанці. Названі так помилково Колумбом, з’явились тут приблизно 20 тис. років тому.	Почали  засвоювати континент наприкінці XVст. В основному іспанці та їх нащадки креоли. На островах є англійці, французи, португальці.	Негри, завезені з Африки  для роботи на плантаціях, як раби.

У наш час на території Південної Америки існує 29 країн: 14 на мате­рику та  15 на островах. До най­більш розвинених належать Арген­тина, Бразилія, Чилі. Але деякі з них — Гвіана, Мартініка, Доміні­ка — до сьогодні залишаються ко­лоніями. У більшості країн перева­жає монокультурне сільське господарство, а також горновидобувні галузі господарства.

Суть проблеми полягає в тему, щоб з’ясувати, чи винні європейці у знищенні народів Південної Америки та їх культури? У тому, що країни, де колись були великі циві­лізації, тепер відстають у своєму економічному розвитку від євро­пейських та північноамерикан­ських держав?

Суддя. Суд розпочинає розгляд. Обвинувачення, вам слово.

Обвинувач. Високий суд, присяжні засідателі! Ми вирішили приверну­ти вашу увагу до цієї проблеми то­му, що до сьогодні існують люди, які вважають, що колонії для де­яких країн — це благо, що сильніші в економічному та воєнному плані країни можуть диктувати більш слабким, як саме розвиватися, як жити, які цінності вважати пріори­тетними. Будьте уважними! Ви вже знаєте, наскільки багатий цей ма­терик. Тут з давніх-давен прожива­ли індіанці та в міру користувалися цими скарбами, поки не з’явилися європейці, які з добрих намірів принесли у цей світ свою, прита­манну лише їм жорстокість і свою справедливість — справедливість сильнішого.

Мій перший свідок — моряк з ко­рабля Колумба. Приводжу його до присяги.

Моряк. Клянуся говорити правду, лише правду й нічого, крім правди.

Обвинувач. Розкажи про свою дру­гу експедицію разом з Колумбом.

Моряк. 25 вересня 1493 р. ми від­пливли вдруге (перше плавання, відбулося у 1492 р.). Ми вийшли на 17 кораблях, і нас було 1500 людей. Ми мріяли скоріше опинитися на багатих островах Індії, де на нас че­кало золото та інші скарби. Піді­йшовши до берега островів, від­критих під час першого плавання, наш капітан вирішив відвідати гар­нізон, залишений ним минулого разу, але не знайшов його. Вияви­лося, що солдати своєю жорстокіс­тю й жадібністю так розлютили ту­більців, що одного разу вночі інді­анці напали на фортецю та спалили її, а солдат повбивали.

Обвинувач (адвокату). Свідок ваш. Можете починати перехресний до­пит.

Захисник. Скажіть, як ви сприйня­ли вчинок аборигенів — як добрий чи жорстокий?

Обвинувач. Протестую. Захисник просить свідка зробити висновки.

Суддя. Протест прийнято.

Захисник. І все-таки ситуація неод­нозначна.

Обвинувач (свідку). А в перше пла­вання індіанці нападали на вас?

Моряк. Та що ви, вони були наїв­ними, як діти.

Обвинувач. У мене немає питань. Прошу зайняти місце в залі, а я запрошую свого другого свідка. Скажіть слова присяги й представ­теся.

Другий свідок. Клянуся говорити правду, лише правду й нічого, крім правди. Я — наближена особа на­шого Сонцеликого принца Васкара.

Інки були великим народом до приходу блідолицих. Чоловіки бу­ли сміливими та сильними, жін­ки — прекрасними, як гладінь озе­ра, як схід сонця, як маїс. Про наші багатства до сих пір розповідають легенди, й жадібні європейці ниш­порять по овіяних давньою славою пагорбах.

Обвинувач. Уманіс, розкажіть, будь ласка, що ви знаєте про війну, з єв­ропейцями.

Уманіс. Коли блідолиці прийшли на наші землі, ми зустріли їх пода­рунками, але чим більше подарун­ків вони отримували, тим більш жадібними ставали, в них розгоря­лися очі, коли вони дивилися на наші храми. На нашу гостинність прибулі відповіли блискавками зі зброї. Вони давали свої назви на­шим землям, рікам, поклонялися власній жадібності: Срібна річка, Срібна країна тощо. У нас було ба­гато металів, яким вони поклоня­лись, але наситити їх було немож­ливо.

У 1612 році за вашим рахунком блі­долиці стали завойовувати землі ін­ків. Щоб вижати з нашого народу якомога більше золота та срібла, вони захопили мого господаря — принца Васкара та почали вимагати в царя викуп. Викуп було спла­чено, але мій нещасний господар так і не повернувся — його вбили так само, як потім вбили його бать­ка — нашого Сонцеликого царя.

Обвинувач. Невже ви не опирали­ся?

Уманіс. 30 років тривала зійна, й багато блідолицих загинуло, але мій народ був майже винищений. У них були блискавки та вогонь, який вбиває на відстані, а ще ці страшні тварини, на яких вони но­силися як птахи та які топтали на­ших воїнів, ніби злі духи. У нас же була лише зброя предків і гордість, яка не дозволила нам об’єднатись проти ворогів. Ми були роз’єднані. Імперія загинула.

Обвинувач. У мене все. Приступай­те до перехресного допиту.

Захисник. Але ж, крім бід, європей­ці принесли й блага цивілізації. Правда, що в інків не було навіть писемності, адже ніде не знайдено значків, які хоча б віддалено нага­дувати писемну мову.

Уманіс. Неправда! У нас була пи­семність, але своя — вузликова. Якщо ви хочете сказати, що ми — примітивний народ, тоді чому ваші вчені до цього часу вивчають нашу культуру? У наших містах було те, що ви називаєте водопроводом, за­довго до того, як він з’явився у ва­ших поселеннях! У нас була своя релігія та наука! Ваші вчені навіть зараз дивуються точності наших астрономічних знань! А витвори мистецтва інків зберігаються у ва­ших найвідоміших музеях!

Захисник. Але інки й самі були до­сить агресивним народом, їх імпе­рія трималась на силі зброї. Чи не так?

Уманіс. Так. Ми підкорили багато варварських племен. І будь-яка влада тримається на силі: і влада богів, і влада царів.

Захисник. У мене немає питань. Ви вільні.

Суддя. Слово адвокату.

Адвокат. Високий Суд, панове при­сяжні! Якби не європейці, то весь світ, можливо, до сих пір перебував би  на стадії дикості. Ви чули, в них на­віть не було нормальної писемнос­ті, а скільки ще прикмет цивілізації несли так звані колонізатори? Так, багато з них зробили помилки. Всі ми люди й ніщо людське нам не чу­же. Не забувайте, що це були люди XVI ст. зі своїми, властивими тому часу помилками. Я запрошую свого першого свідка. Принесіть присягу. Хто ви?

Перший свідок. Клянуся говорити правду, лише правду й нічого, крім, правди. Ми їхати до Індії за славою та багатством. Нехай першим кине в мене камінь той, хто був би бай­дужим, до першого чи до другого. Ви вже пробачте, але робота солда­та передбачає вбивство та збагачен­ня. Вдома у нас лишилися злиденні та голодні сім’ї. І якщо для того, щоб вони стати більш щасливими й багатими, треба вбивати, то на те я й солдат. Та й кого ми вбивали? Дикунів! Адже вони майже не лю­ди. Ви їх не бачили, а ми бачили. Вони поклонялись купі ідолів, у них безліч богів і вони зовсім не визнавати Ісуса та Діву Марію — єретики! Таких у нас в Іспанії спа­лювати на багатті!

Обвинувач. Виходить, вони не лю­ди, якщо не вірять у вашого бога?

Солдат. Звичайно!

Обвинувач. А ви для них, виходить, були людьми, незважаючи на те, що ви в їх богів не вірили? Спасибі, питань немає.

Адвокат. Ось якраз наступний сві­док — служитель Божий. Він вам усе пояснить.

Місіонер. Я не знаю нічого про вбивства. Я ніс у цей світ добро й світло — вчення про нашого ми­лосердного Бога. Я розповідав інді­анцям про Біблію, говорив про всепрощення, проповідував запові­ді Божі. І я бачив, що в їхніх очах загоряється світло розуміння. А що робили за моєю спиною солдати, це мене не стосується.

Обвинувач. А ви не пробувати про­повідувати все це й солдатам?

Місіонер. Ні, я не для цього їхав у далекі землі. Крім того, в солдат були свої капелани й їм відпускали гріхи перед відплиттям усім разом.

Обвинувач. Дякую, ви вільні.

Захисник. Мій третій свідок — простий купець. Я хочу показати, що ніхто не збирався знищувати всіх інків. Ми хотіли і навіть поча­ли з ними торгувати. Скажіть слова присяги та розкажіть нам, як все було.

Купець. Клянуся говорити правду, лише правду й нічого, крім правди. Торгувати там було одне задоволен­ня, адже в індіанців не було най­простіших речей. А ще, пробачте за відвертість, вони були наївними та дурними, як маленькі діти. За скля­ні буси можна було виторгувати срібну річ, а за дзеркало — 10 хут­ряних шкурок.  Але особливо добре йшла «вогняна вода». І ви знаєте, вони,  як всі примітивні народи дуже швидко спивалися, і тоді за міц­ні напої можна було виміняти що завгодно.

Обвинувач. А вам не було соромно?

Купець. Ні, такі вже закони торгівлі . Річ коштує стільки, скільки за неї дають покупці. Адже ми їхали туди через океан, ризикуючи жит­тям і товаром, щоб отримати доб­рий прибуток. А скільки наших братів загинуло, встановлюючи торговельні зв’язки з Новим сві­том? Саме завдяки нашій сміливос­ті й було об’єднано два Світи — Новий і Старий. Зверніть увагу, ми їхати з мирними намірами й нікого не вбивали.

Адвокат. Дякую, ви вільні.

Суддя. Слово — обвинувачеві.

Обвинувач. Ми почули зараз про справи давно минулих днів. Як же живуть індіанці зараз?

Сучасний індіанець. Клянуся гово­рити правду лише правду й нічого, крім правди. Я зі своєю родиною живу в Перу. Ми щасливіші за на­ших братів, яких зігнали до резер­вацій. Цілі покоління індіанців намагались пристосувати до нового життя. І для нас зараз перша особа в селищі — католицький священик. Ми із задоволенням ходимо до цер­кви, хоч якесь різноманіття в на­шому житті. Заробляємо на життя сувенірами для туристів. І ніби зов­сім пристосувались. Але ми збері­гаємо свої танці, народну музику «уайно» та деякі традиції. Але, не­зважаючи на нашу «цивілізова­ність», ставлення білих до нас зали­шається зневажливим.

Обвинувач. Послухайте й інших свідків.

Метис. Я метис, людина, народже­на від шлюбу між білою жінкою та індіанцем. У Південній Америці та­ких чимало. А тут ще мулати — діти змішаних шлюбів між білим та нег­ром. І в усіх нас ті ж самі проблеми. Ми для всіх чужі. Мене не визна­ють ні індіанці, ні білі. Мене беруть лише на найнижче оплачувану ро­боту. І я іноді думаю: це благо чи нещастя, що мої батьки зустрілись й покохати одне одного?

Обвинувач. Мені нема чого сказа­ти, панове!

Суддя. Слово захисту.

Адвокат. Не все так погано, як хоче показати обвинувачення. Є й світлі сторони колонізації. Це й залучен­ня народів до світової культури, до загальнолюдської цивілізації, це й медицина розвинутих країн, яка зменшила кількість дитячих смер­тей серед індіанців, це й досягнен­ня науки, які тепер прижились та використовуються в усіх колонізо­ваних країнах, та багато іншого. Послухайте моїх свідків.

Лікар. Клянуся говорити правду, лише_правду й нічого, крім прав­ди. Я лікар. Я приїхав сюди, щоб допомогти людям незалежно від кольору їх шкіри. Індіанці мають якесь почуття боязні лікарів, яке необхідно перебороти. Через те, що багато з них живуть скупчено й не дотримуються правил гігієни, тут часто виникають епідемії. Ми намагаємося запобігти їм. Нам не вистачає ліків, персоналу, простих засобів першої допомоги, але ми намагаємося допомагати по мірі наших сил. Якби не було й нас, то багато жителів індіанських пле­мен вимерли б від інфекційних хвороб, шиматозу, наприклад. Ця хвороба передається через водой­мища. Щоб уникнути захворю­вання на неї, достатньо просто кип’ятити воду. Адже це захворю­вання посідає друге місце у світі після малярії. Організація «Лікарі без меж» дуже нам допомагає. Але без допомоги розвинених країн досягти успіху в боротьбі за здо­ров’я людей всього світу немож­ливо.

Адвокат. Дякую. Наступний сві­док — учитель.

Учитель. Я навчаю дорослих і дітей у селищах в Андах. Багато інді­анців, доживши до похилого віку, так і не навчились читати й писати й до сих пір поклоняються й при­носять жертви своїм богам. Я від­криваю їм новий світ, щоб вони могли прочитати у книгах про різні країни, материки. Хоча, звичайно, з причини убогого стану індіанці ніколи не побачать усіх цих див. Але не лише я навчаю їх, вони теж вчать мене розуміти природу та жи­ти у мирі із собою. Ми потрібні од­не одному. Я горджуся своєю про­фесією.

Адвокат. Чуєте? Але ж це також білі люди. А ось ще одне свідчення. Прошу.

Економіст. Я економіст, приїхав із США до Бразилії будувати металургійний комбінат. Багаті ресурси в цій країні, хоча у свій час їх нещадно розграбовували, вивозячи за безцінь.

Я намагаюся допомогти їм. Бра­зильці, ті, з ким я маю справу,— найталановитіші люди. І колись во­ни доженуть найрозвиненіші краї­ни. Вже зараз вБразилії є й мета­лургійні, й машинобудівні комбіна­ти. Розвивається хімічна й дерево­обробна промисловість, а також промисловість будівельних матеріа­лів та ін. Ось побачите, років через десять країни Південної Америки ще дуже всіх здивують. А зараз по­трібно просто допомогти їм перейти на новий рівень економіки.

Адвокат. Панове присяжні, вам да­ється десять хвилин для обговорен­ня.

Пам’ятайте головне питання: вина  біла людина чи ні?

Обговорення проводиться у присутності всього класу.

Наводяться аргументи «за» і «проти», які  учні записали в зошитах 

Секретар. Прошу присяжних висло­вити свою думку. Всім встати. Висо­кий суд виносить своє рішення.

Суддя. За рішенням суду, вважати білу людину…

Суд завершено, рішення підлягає оскарженню та перегляду через де­сять років.

1. Закріплення вивченого матеріалу

 Робота в групах.

Завдання:

Складіть характеристику географічного положення однієї з країн Південної Америки за планом: а) у якій частині материка розташова­на; б) із якими державами межує; в) якими морями (океанами) оми­вається; г) приблизна протяжність із півночі на південь та із заходу аа схід; д) назва столиці, її географічні координати.

Запитання.

-У чому полягають особливості расового і національного складу населення Південної Америки?

-Якими причинами обумовлене швидке зростання кількості на­селення на материку? Які проблеми виникають у зв’язку з цим процесом?

-Чому населення Південної Америки розміщується нерівномір­но? Які райони континенту найбільш густо заселені? Якими причинами це обумовлено? Чим пояснюється досить висока густота населення на заході Південної Америки в гірських об­ластях?

-Які великі міста розташовані в Південній Америці? Що спіль­ного в їхньому географічному положенні?

-Скільки держав є на сучасній політичній карті Південної Аме­рики? Які з них не мають виходу до моря? Які –  найбільші за площею?

VІ. Підсумок уроку (узагальнення і систематизація знань)

                            Прийом «П’ять речень»

Учні п’ятьма реченнями формулюють висновки уроку.

1.Історія заселення Південної Америки вплинула на формування складного об’єднання народів, які проживають на материку.

2. У Південній Америці проживають представники європеоїдної, монголоїдної, негроїдної рас, а також народи, які виникли на їхній снові й належать до змішаних рас.

3.Населення Південної Америки характеризується високими темпами приросту, значною часткою молодого населення, нерівномірним розміщенням, швидким збільшенням кількості міського населення.

4.За давніх часів на території материка існували могутні землеробські держави.

5. Країни Південної Америки, як і Африки, пройшли тривалий шлях колоніального розвитку і національно-визвольної боротьби.                              

                                          Прийом «Сенкан»

Оскільки у нас сьогодні останній урок з вивчення Південної Америки, давайте спробуємо підвести підсумки, але незвичайним способом.
Свої емоції, знання ми спробуємо висловити у вірші «сенкан».
Сенкан — це вірш, що складається з п’яти рядків. Слово ”сенкан” походить від французького слова ”п’ять” і позначає вірш у п’ять рядків.
Отже, складаємо вірш (робота в группах)
1 рядок – назва поняття ( Південна Америка)
2 рядок – опис поняття, два прикметника
3 рядок – визначення дії, три дієслова
4 рядок – відношення до теми, фраза з 4 слів
5 рядок – висновок чи синонім до теми. Одне слово зі знаком оклику.
Кожна група зачитує  свій «сенкан»
Молодці, я сподіваюсь наша мандрівка Південною Америкою була цікавою. Попереду на нас чекають нові пізнання інших материків. Тому я вам бажаю ніколи не зупинятись на досягненому і завжди йти тільки вперед!

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати  відповідний параграф підручника.

Позначити на контурній карті країни материка та їх столиці.