Конспект уроку пам’яті “Голокост – трагедія ХХ століття”

Автор: вчитель історії та правознавства Некрасова Вікторія Леонідівна

Урок пам’яті “Голокост – трагедія ХХ століття” присвячений трагічним подіям періоду Другої Світової війни,а саме знищенню єврейського населення нацистською Німеччиною на окупованих територіях. Мета проведення уроку: виховувати почуття гідності й терпимості, формувати активну громадянську позицію на основі визнання прав і свобод людини.

---

 

ГОЛОКОСТ – ТРАГЕДІЯ ХХ СТОЛІТТЯ

УРОК ПАМ’ЯТІ  ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ.

Мета уроку:

1.розкрити зміст поняття « голокост », причини його виникнення, охарактеризувати його особливості;

2.формувати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал;

3.розвивати й удосконалювати уміння будувати свої відповіді та виступи за принципом аргументованості;

4.виховувати почуття гідності й терпимості, формувати активну громадянську позицію на основі визнання прав і свобод людини.

Обладнання:фотодокументи; історичні документи; відеоматеріали ( фільми «Бабин Яр», «Список Шиндлера», «Гитлер в цвете» ) ; виставка «Анна Франк. Уроки історії».

Основні поняття: голокост, ШОА, антисемітизм, гетто, геноцид, фашизм, нацизм, толерантність, тоталітаризм.

Міжпредметні зв’ язки: правознавство, література.

Основні дати:

30 січня 1933р. – Адольф Гітлер стає канцлером Німеччини.

15 вересня 1935 р. – прийняття «нюрнберзьких законів».

9-10 листопада 1938 р. – «кришталева ніч».

1 вересня 1939 р. – початок Другої світової війни.

Жовтень 1940 р. – створення Варшавського гетто.

22 червня 1941 р. – напад Німеччини на СРСР.

18 січня, 19 квітня 1943 р. – повстання у Варшавському гетто.

27 січня 1945 р. – звільнення Освенціма Рядянською армією.

Епіграфи уроку:

«Не рука, но мысль творит и убивает»

(Н.Рерих)

«Не всі жертви були євреями,але всі євреї були жертвами нацизму»

(Е. Візель)

План уроку:

1. Передумови виникнення Голокосту.
2. Етапи анти єврейської політики нацистів.
3. Геноцид єврейського народу.
4. Опір Голокосту.
5. Праведники світу

ХІД УРОКУ

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вчитель. Тема нашого сьогоднішнього уроку – «Голокост – трагедія ХХ століття». Мені здається, що ця тема є досить актуальною і важливою для кожного з нас. Чому? Відповідь на це питання попрошу вас дати наприкінці уроку.

(Проблемне запитання: « Чи є тема Голокосту актуальною і важливою сьогодні?» на слайді)

Учитель повідомляє завдання уроку і розпочинає урок з проведення невеличкого тренінгу.

Учитель. Візьміть, будь-ласка, кожен аркуш паперу, складіть його навпіл, а потім відірвіть верхній правий кут.

Запитання учням:

Чи можете ви сказати, що всі, хто відірвав аркуш не так, як ви, є поганими людьми?

Чи трапляється так, що ми вважаємо людину поганою тільки тому, що вона робить щось не так, як ми?

Учитель. Ви правильно сказали, що всі ми різні  люди, але кожен з нас – особистість зі своїми поглядами, думками, світоглядом. Що ж  треба зробити, аби, незважаючи на ці розбіжності, ми могли жити в злагоді, цінувати людське життя?

Учні висловлюють свої міркування.

Учитель. Чому ж у ХХ ст.. сталася страшна катастрофа – Голокост,чи, мовою івриту, ШОА? Чому сотні тисяч, мільйони людей забули, що вони люди, і протягом більш ніж 10 років знищували собі подібних? Чому?

Поняття «голокост» для вас не є незнайомим. І мені хочеться запитати, які асоціації викликає у вас слово – «голокост»?

Асоціації учнів записуються вчителем на дошці.

Учитель. Так, мабуть, у кожної свідомої людини це слово викликає справді страшні асоціації. Що ж означає це поняття?

Довідник Українського центру вивчення історії Голокосту дає нам таке трактування.

Голокост – планомірне і організоване знищення єврейського населення в роки Другої світової війни.

Учень

Ну что тебе сейчас слова,

Когда незримо-зримо

Проходишь ты насквозь и мимо,

Хоть над тобой давно трава…

Дитя, пришедшее из рва.

Cотні людей ні за що полягли,

Діти, дорослі зникали в пітьмі.

Зникали маленькі, зникали великі,

Канули в Лету – щезали навіки.

«Зараз» – немає, «завтра» – не буде,

Не має життя – загинули люди.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Запитання учням

1. Назвіть хронологічні межі Другої світової війни.
2. Як називається план знищення єврейського населення?
3. Коли почалися перші прояви антиєврейської політики нацистів?

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Передумови виникнення Голокосту

Вчитель. В 1933 р. на виборах у Німеччині здобула перемогу Націонал-соціалістична німецька робітнича партія(НСНРП), яку очолював Адольф Гітлер. Партія обіцяла повернути Німеччині колишню славу, встановивши у країні порядок, дати німцям роботу, хліб. Саме в своїй книзі «Майн Кампф» (Моя боротьба) Гітлер обґрунтував антисемітську ідеологію партії.

Запитання учням

Що таке антисемітизм?

Учні працюють зі словником і дають визначення поняття.

Антисемітизм – це ідеологія і політика боротьби з єврейством, політика ворожого ставлення до єврейського народу.

Чому, на вашу думку, нацистський уряд таку велику увагу приділяв саме цьому питанню?

Після обговорення міркувань учнів учитель підбиває підсумок.

Учитель. Гітлер та його оточення приділяли велику увагу єврейському питанню.

Таким чином вони відволікали увагу людей від розуміння справжніх причин труднощів післявоєнної Німеччини. Важливим був також економічний чинник. Єврейський капітал відігравав важливу роль у торгівлі та промисловості Німеччини й іноді складав серйозну конкуренцію німецьким підприємцям. Нацисти також звинувачували євреїв у підриванні німецьких національних традицій. Все це дало Гітлеру привід розпочати широку пропаганду тези про «всесвітню жидо-масонську змову», яка нібито мала на меті встановлення над людьми єврейського панування.

«Світовому єврейству» нацисти протиставили «арійську ідею» – расову теорію, в основі якої лежало гасло: «Німецький народ – люди вищої, арійської раси, тому він має панувати над іншими народами».

2. Етапи антиєврейської політики нацистів

Учитель. З чого ж розпочався Голокост? Першим його етапом вважається 1933 рік. Антисемітизм стає державною політикою «третього рейху». Поступово євреї виключалися з державного, суспільного життя. Євреїв позбавляли можливості займатися своєю професією, виганяли зі шкіл, університетів. Апогею ця кампанія досягла в 1935 році, після прийняття «нюрнберзьких законів». Вони мали статус державних і в роки Другої світової війни поширювалися на всі окуповані нацистами території. Євреям у цих расистських законах відводилося особливе місце.

Вчитель. З 9 на 10 листопада 1938 року за наказом Геббельса відбулися єврейські погроми, які увійшли в історію під назвою « кришталевої ночі». Ця ніч стала початком ШОА – катастрофи єврейського народу.

Другий етап Голокосту – 1939-1941 роки. Він розпочався 1 вересня 1939 року. Нацисти примушували євреїв носити особливі позначки, збирали їх у гетто, відправляли в трудові табори.

Запитання учням

З якою метою нацисти зобов’ язували єврейське населення носити ці позначки?

Що таке гетто?

Гетто – частина міста, спеціально відведена для примусового утримання євреїв з метою їх ізоляції та подальшого знищення.

Вчитель. Третій етап розпочався у 1941 р., разом з нападом нацистської Німеччини на СРСР. Вже 20 січня 1942 р. в Берліні відбулася конференція, на якій обговорювалися шляхи остаточного розв’ язання єврейського питання.

Перегляд уривка з відеофільму «Гитлер в цвете»

3. Геноцид єврейського народу.

Вчитель. «Остаточне розв’ язання» за нацистськими методами – масові розстріли, табори знищення. Масові розстріли проводили спеціально створені зондеркоманди за підтримки СС та місцевої поліції. Трагічною сторінкою в українській історії стали події 29-30 вересня 1941 року в Бабиному Яру.

Виступ учня з доповіддю «Трагедія Бабиного Яру»

Перегляд уривка з відеофільму «Бабин Яр»

Вчитель. Створенню гетто приділялась особлива увага. В цих ізольованих містечках була величезна скупченість населення. Приміром, у варшавському гетто в кожній кімнаті мешкало в злиднях, хворобах, голоді по 13-15 осіб.

Вчитель. Табори знищення, табори смерті – територія, спеціально виділена і обладнана для масового знищення людей. 6 таборів смерті: Освенцім(Аушвіц), Треблінка, Собібор, Майданик, Хелмно, Белжиц – були створені для знищення євреїв. Як висловився один есесівець: « Це були прості, але справно працюючі конвеєри смерті». Саме у таборах використовувався отруйний газ «Циклон В» – вже через 5 хвилин 2000 осіб у газовій камері ставали мертвими. Найкраща технологія знищення була відпрацьована у таборі Освенцім, де за добу знищувалось 12000 осіб.

Демонстрація та аналіз карти єврейських концтаборів.

Вчитель. Тільки в таборі Освенцім у газових камерах було знищено понад 1, млн. євреїв.

Особливо важкою в гетто була доля дітей. Вони, беззахисні, першими ставали жертвами убивць.

Учень зачитує вірш М.Гарбер «Мужчины мучили детей»

Мужчины мучили детей.
Умно. Намеренно. Умело.
Творили будничное дело,
Трудились — мучили детей.
И это каждый день опять,
Кляня, ругаясь без причин,
И детям было не понять,
Чего хотят от них мужчины.
За что обидные слова,
Побои, голод, псов рычанье?
И дети думали сперва,
Что это за непослушанье.
Они представить не могли Того,
что могут бить убиты:
По древней логике земли
От взрослых дети ждут защиты,
А дни все шли,
как смерть страшны,
И дети стали образцовы,
Но их все били. Так же. Снова.
И не снимали с них вины.
Они хватались за людей.
Они молили. И любили,
Но у мужчин идеи были.
Мужчины мучили детей.
И по приказу, точно в срок,
Вконец измучив, убивали.
И, подведя всему итог,
На склады туфельки сдавали.
Я жив. Дышу. Люблю людей.
Но жизнь бывает мне постыла,
Как только вспомню: это было —
Мужчины мучили детей.
Марина Гарбар

Учитель:

Ці рядки не можна слухати без хвилювання, тому що діти і війна, діти і Голокост справді несумісні. На цю тему можна говорити багато. Можна говорити про пам’ятник дітям, розстріляним у Бабиному Яру, можна згадати про те, як в останні хвилини перед смертю, коли вже лунали постріли, молода мати годувала немовля молоком і співала йому колискову, можна говорити про долю дітей у гетто, можна говорити! про досліди та медичні експерименти над дітьми в концтаборах. Але мені хотілося б хоч трохи сказати про символ цих єврейських дітей — дітей Холокосту — Анну Франк. Ця дівчинка понад два роки разом зі своїми родичами переховувалась від нацистів в одному з будинків Амстердаму. Понад два роки вона майже не виходила на повітря і весь цей час вела щоденник. Дівчинці зовсім трохи не вдалося дожити до перемоги. Сусіди видали їх нацистам. Дівчинку було вбито, але в живих залишився її батько, який і надрукував пізніше цей щоденник — «Щоденник Анни Франк» дівчинки, яка стала символом життя після смерті.

Якщо говорити про територію СРСР, зокрема про українські землі, то треба сказати, що 1,6 млн. євреїв було знищено саме на території України.

Аналіз документів

4. Опір Голокосту

Але євреї не були покірною людською масою. І в цих нелюдських умовах розгортався рух опору, створювалися антифашистські організації. Опір був як пасивним, так і збройним. Тільки в Освенцімі 135 грецьких євреїв підірвали два крематорії. Повстання євреїв відбулися в Треблінці, Заксенхаузені, Собіборі. Символом єврейського опору стало повстання у варшавському гетто (квітень—червень 1943 року). Повстання в гетто і таборах майже не мали шансів на успіх — занадто нерівні були сили, але вони давали шанс на порятунок хоч малій частці в’язнів, які потім мали розповісти світові про жахливий злочин.

5. Праведники світу

Як реагували на Холокост країни світу? США, як і більшість інших держав, не надали допомоги євреям, що намагалися втекти з нацистського пекла. Винятку не було зроблено навіть для дітей. Але на шляху геноциду стали чесні люди з різних країн світу. «Рятуючи одного ти рятуєш весь світ», — говорили давні філософи. Шведський дипломат Валенберг урятував життя 100 тисячам угорських євреїв. Рятували євреїв уряди і населення Швеції, Данії. Навіть союзники Німеччини Фінляндія та Італія намагалися протистояти Голокосту. Ризикуючи життям, рятували євреїв жителі України, Росії, Білорусі, Литви, Франції та багатьох інших країн. Особливу роль в урятуванні галицьких євреїв відіграв митрополит УГКЦ Андрей Шептицький. В сучасному Ізраїлі всіх цих людей називають «праведниками світу». Почесним званням «праведників» вшановано тільки в Україні 1860 осіб.

Вчитель. Насамкінець я хочу повернутися до проблемного запитання, яке ми поставили перед собою на початку уроку: «Чи є тема Голокосту актуальною і важливою сьогодні?»

Учні висловлюють свої міркування.

Учитель. Ми вивчаємо Голокост тому, що ХХІ століття розпочалося з війн і терору. Ми вивчаємо Голокост для того, щоб ніхто і ніколи не забув тих мільйонів ні в чому не винних жертв. Вивчаючи Голокост, ми з надією й вірою дивимось у майбутнє. Ми вивчаємо Голокост, аби зрозуміти, що нема геноциду проти когось, геноцид – завжди проти всіх.

Символом Голокосту є метелик. Чому саме він? В 1943 році маленький хлопчик із варшавського гетто написав у своєму листі: «…найжахливіше, що в гетто метелики не живуть!»

Учитель. Метелики — це символ радості, без якої не живуть. І я хочу запропонувати вам написати на своїх метеликах побажання майбутнім поколінням і всім людям, які мають пам’ятати ці уроки історії. Ви пам’ятаєте, що означає слово “Голокост”? Я пропоную вам закріпити своїх метеликів на вогнищі, яке, будемо сподіватися, ніколи більше не запалає в світі.

Творче завдання

Вчитель роздає дітям паперових метеликів, на яких учні пишуть свої побажання, а потім закріплюють їх на «вогнищі Голокосту», розташованому на дошці.

Презентація до уроку

Завантажити презентацію на диск